Утворення Київської русі, теорії її походження.

Новгородський князь Олег захопив Київський престол. Два політичні центри – Київ і Новгород – об’єдналися в одну державу, яка отримала назву – Київська Русь. Першим князем К.Р. став князь Олег. Пізніше князь Ігор, який заснував династію Рюриковичів.

Існують різні теорії походження К.Р. Найбільш поширеною теорією являється норманська, тобто варяги (нормани) відіграли вирішальну роль в давньоруській державі. Норманську теорію започаткували нім.. історики Байєр і Міллер, які працювали в д.п. 18ст. в Росії.

Друга теорія – теорія природньо-історичного походження, яка гласить, що з варягами чи без варягів сх… слов’яни були в змозі утв.. свою державу. Для цього у слов’ян існували всі необхідні соц.-економ.. передумови, а саме: державотворчі процеси у сх… слов’ян розпочалися ще ж до приходу варяг. Варяги, просуваючись у сх. слов’янські землі на перше місце ставили н державотворення, а торгівлю і здобутки. Вони прагнули підпорядкувати Дніпровський торгівельний шлях, названий: «Шлях із варяг у греки».

Цю теорію сповідували видатні укр… історики 19-п.20ст. М. Костомаров, В. Антонович, М. Грушевський, Багалій.

Антинорманької теорії дотримуються і сучасні історики, бо дійсно держава виникає лише тоді, коли стає історична необхідність.

Типи історичних джерел.

Є багато типів історичних джерел. Виділяємо 5:

1. Речовий – пам’ятки культури, археологічні знахідки.

2. Етнографічний – про х-тер, о-сті побуту, к-ру та звичаї народу.

3. Лінгвістичний – дані з історії розвитку мови.

4. Усний – народні пісні, історичні думи.

5. Писемний – основа історичних знань, їх можна поділити на 2 види:

· Актові матеріали – документи установ, організацій, договори, протоколи та ін.

· Оповідні – літописи, спогади, щоденники, листи, л-рні твори.

Всі ці джерела розміщуються в хронологічній послідовності.20 ст. Крім писемних джерел х-зується ще кіно- і фотоматеріалами.

4. Руська правда- ярослав мудри

Білет

Устрій Київської Русі.

Київська Русь х-зується як ранньофеодальна держава. Вона формується при збереженні політ.. залишків родоплемінного ладу серед яких виділяють такі:

1. До 11 ст. зберігається колективна власність на землю.

2. До 10 ст. згідно реформи В.Великого зберігається племінне князівство.

3. Збереглося віче і народне ополчення.

Економіка базувалася на землеробстві, скотарстві, ремеслах – існувало до 60 спеціальностей.

Торгівля - як внутрішня так і зовнішня. Експортували хліб, худобу, сіль, хутро, ремісничі вироби. Імпортували тканини, вино, прянощі, вироби м-ва.

У 10ст. В.Великий заснував власну монету – златники і срібляники. Також займалися рибальством, бджільництвом, бортництвом, мистецьким ремеслом.

Соціальна структура. Можна виділити в 11 ст. такі основні групи населення: Князі, бояри, князівські дружинники – правляча еліта, Селянство(смерди) – основна група, холопи(раби) – вик. В дом.. госп.., міщанство – складало багаточисленні верству, духовенство – сформувалося з прийняттям християнства.

Форма правління. Київська Русь була ранньофеод.. монархією. Київський князь зосереджував в своїх руках усю адміністр.., воєнну, судову владу і управляв державою за допомогою найближчого оточення: дружини, удільних князів, намісників.

Віче існувало як орган місцевого самоуправління.

Територія. Територіально К.Р. не була єдиною і монолітною державою, вона складалася приблизно з 15 удільних князівств. До адмін… реформи В.Великого влада в удільних князівствах належала місцевим племінним династіям, які протистояли Київському князю в його прагненні обєднати під своєю владою племінні князівства.

Володимир замінив племінних вождів своїми синами, котрих він мав 12, а також вірними боярами.

2. Поняття нац. Ідеї, її основні положення.

Основна риса укр.. історії к. 18-п.19 ст. Це нац. Відродження України, під яким розуміють;формування нац. Самосвідомості,зростання інтересу до укр.. мови, історії,.активізацію зв’язків м іж зх. І сх.. українцями,розгортання укр.. нац. Визв. Руху.Пробудження нац. Свідомості українців розпочалося напр. 18ст. І набрало сили на поч.. 19ст.. на Лівобережній та СлобідськійУкраїні, де ще не згасла память про славні часи Гетьманщини, де жили і творили високоосвічені інтелектуальні сили. Причинами піднесення нац. Процесів в Україні були політика рос. Та австр. Урядів. Вони здійснювали політику нац. Гноблення, всіляко прагнули першкодити формуванню укр.. нації та розвитку укр.. к-ри. З боку Росії нац. Гноблення найбільш яскраво проявилося в циркулярах 1863 р. який забороняв друкування укр.. мовою і їмсь кий 1876р., який забороняв ввіз укр.. л-ри. Австро – Угорський уряд нац. Гноблення здійснював не в таки х грубих формах як в Росії, хоча права українців всіляко обмежувалися.В 19ст. Саме Зх. Україна стала центром нац. Відродження. Цьому сприяли історичні корені, Даня традиція визвольної боротьби, формування нац. Інтелігенції.Українська інтелігенція п.п. 19ст. Належить істор. Заслуга у відновлення нац. Свідомості народу.Немаловажну роль відіграли і зовн. Фактори, а саме ідеї фр. Революції к. 18 ст. Та вітчизняна війна 1812р. та інше.

Отже, най. Відродження відіграло значну роль у формуванні нац. Ідеї.

3.козацтво, міщанство, селянство, частина укр..шляхти

 

Білет