Першим принципом є - принцип комплексності запозичення форм, методів, засобів, інструментарію суміжних наук.

Особливе значення мають методи, спрямовані на вивчення індивідуальних вад мовлення і особливостей різних категорій нетипових дітей, тому що дане знання сприяє підвищенню рівня освіти в цілому. Дане дослідження проводиться спочатку в родині дитини, потім - у школі протягом усіх років навчання, згодом - в умовах самостійного життя.

Другий принцип - принцип комплексності вивчення дітей з вадами мови, тобто порівняння даних, отриманих учителями, вихователями, психологами, лікарями. Основне завдання – розробка ефективних способів (методів) попередження і подолання відхилень у розвитку мовлення дітей.

Зупинимося коротко на методах педагогічного дослідження.

Метод (від грецьк. methodos - дослідження) - прийом, шлях або спосіб дії. Методи дослідження являють собою сукупність прийомів і операцій, спрямованих на вивчення педагогічних явищ і рішення різноманітних науково-педагогічних проблем.

· За джерелами нагромадження інформації методи дослідження поділяються на методи вивчення теоретичних джерел і методи аналізу реального педагогічного процесу. До методів вивчення процесу в природних умовах відносяться: методи спостереження, бесіди, анкетування, інтерв'ювання, аналізу документів і продуктів діяльності, аналізу досвіду роботи педагогів і ін. До методів вивчення процесу в спеціально змінених умовах відносяться методи педагогічного експерименту і досвідченої перевірки висновків дослідження в масовій школі.

· За способами обробки й аналізу даних дослідження виділяють методи якісного аналізу і методи кількісної обробки результатів (статистична і нестатистична обробка).

Коротко охарактеризуємо методи першої групи.

Метод спостереження. Даний метод характеризується безпосереднім, у більшості випадків - цілеспрямованим і систематичним, зоровим сприйняттям явищ і процесів у їхній цілісності і динаміці. Спостереження можуть бути стандартизованими (за певною формою, планом) і нестандартизованими, вибірковими і суцільними, включеними (спільна діяльність) і невключеними, прямими і непрямими.

Завданням спостереження є нагромадження фактів і їх науково-педагогічний аналіз. Результати спостережень дають педагогові основу для коригування навчально-виховних впливів, дозволяють вірно оцінити сформовану педагогічну ситуацію, спроектувати подальше вивчення дітей. Об'єктивність висновків за даними спостережень зростає, якщо педагоги зіставляють отриману ними інформацію з даними колег, використовують спеціальні технічні аудіо-визуальні засоби.

Недоліком спостережень є їхня суб'єктивність, тому що кожна людина сприймає явища по-своєму, використовуючи свій соціокультурний і психоемоційний досвід.

Метод бесіди й інтерв'ю. Це методи усного опитування, збору психолого-педагогічних і соціокультурних даних, при яких джерелом інформації виступає вербальне повідомлення людей.

Застосування даних методів у наукових дослідженнях дає найбільшу ефективність у тому випадку, коли чітко намічена мета майбутньої бесіди або інтерв'ю, намічене коло основних і допоміжних питань, що дозволяють з'ясувати сутність цікавлячого дослідника проблем. При продумуванні допоміжних питань необхідно враховувати можливі варіанти бесіди і передбачати хід її розвитку у випадку позитивних або негативних відповідей. Успішність бесіди багато в чому залежить від уміння педагога:

1.Створювати в спілкуванні сприятливу морально-емоційну, психологічну атмосферу;

2.Зчитувати й адекватно трактувати невербальні компоненти мови респондента;

3.Вибрати зручні форми фіксації одержуваної інформації з ходу бесіди й інтерв'ю.

Метод анкетування. Один з методів письмового опитування, що служить одержанню інформації про типовість тих або інших явищ. На результативність анкетування впливають: добір питань, які найбільш точно характеризують досліджуване явище і дають валідну (правдиву) інформацію; постановка як прямих, так і непрямих питань; виключення підказок у формулюваннях питань; попередження двоїстого розуміння змісту питань; попередня перевірка ступеня розуміння питань анкети на невеликому числі респондентів і внесення відповідних коректив у зміст анкети. У ролі респондентів можуть виступати учні, їхні батьки, учителі, вихователі тощо.

Класифікація питань:

1. За змістом: про події, факти, мотиви, оцінки, думки;

2. За формою: прямі і непрямі;

3. За структурою:

відкриті - характер відповідей, їхня форма, вид заздалегідь не передбачені; закриті - респондент самостійно вибирає один або кілька відповідей із запропонованих; напівзакриті - опитуваний вибирає один або кілька відповідей, плюс йому дається можливість самостійно сформулювати відповідь.

Метод рейтингу є цінним засобом вивчення педагогічної діяльності. Це метод оцінки тих або інших сторін навчально-виховної діяльності компетентними суддями (експертами). До підбору експертів пред'являються певні вимоги: компетентність, аналітичність, конструктивність і креативність (здатність вирішувати творчі задачі), позитивне ставлення до експертизи, відсутність схильності до конформізму, наукова об'єктивність, здатність до продуктивної роботи в команді, самокритичність.

Метод узагальнення незалежних характеристик. Суть методу в обробці інформації, що надійшла на учня з різних джерел: від батьків, лікарів, соціальних працівників, вихователів, психологів, учителів-дефектологів, логопедів і т.ін., - у рамках діяльності ПМПК (психолого-медико-педагогічний консиліум) освітньої установи. Результатом роботи ПМПК є розробка напрямків індивідуальної програми розвитку (абілітації і реабілітації) дитини.

Метод вивчення продуктів діяльності дітей включає аналіз дитячих малюнків, творів і формулярів, шкільних зошитів і щоденників, виробів і ін.

Біографічний метод. Сутність методу в дослідженні суб'єктивних (особистісних) сторін життя конкретної дитини, на основі аналізу її медичних (медична карта) або інших особистих документів (щоденників, листів, записок, творів тощо).

Метод вивчення документації освітніх установ. Здійснюється аналіз загальношкільних річних планів роботи, планів роботи методичних об'єднань, календарно-тематичних планів учителів-предметників, індивідуальних програм, планів виховної роботи, звітів педагогів, класних журналів.

Метод педагогічного експерименту (від лат. experimentum - проба, досвід). Експеримент - це активна форма пізнання об'єктивної дійсності в науці, коли явища вивчаються за допомогою доцільно обраних (природний) або штучно створених (лабораторний) контрольованих умов з метою встановлення закономірних зв'язків між ними. Це комплексний метод наукового дослідження, що припускає одночасне використання цілого ряду інших, більш приватних методів: бесіди, інтерв'ю, анкетування, за допомогою яких діагностують контрольні роботи, створюють спеціальні навчально-виховні ситуації. Педагогічний експеримент застосовується для об'єктивної і доказової перевірки вірогідності педагогічних гіпотез.