Порядок використання результатів окремих негласних слідчих (розшукових) дій

Для проведення аудіо-, відеоконтролю особи без її відома необхідно отримати ухвалу слідчого судді, якщо є достатні підстави вважати, що розмови цієї особи або інші звуки, рухи, дії, пов'язані з її діяльністю або місцем перебування тощо, можуть містити відомості, які мають значення для досудового розслідування.

За результати проведенняаудіо-, відеоконтролю особи складається протокол з відповідними додатками щодо проведення негласної слідчої (розшукової) дії, аудіо-, відеозаписи, здобуті за допомогою застосування технічних засобів, матеріальні носії яких можуть використовуватися в доказуванні на тих самих підставах, що і результати проведення інших слідчих (розшукових) дій під час досудового розслідування.

Особи, які проводили зазначену негласну слідчу (розшукову) дію або були залучені до її проведення, можуть бути допитані як свідки. У випадку використання для доказування результатів негласних слідчих (розшукових) дій можуть бути допитані особи, з приводу дій або контактів яких проводилися такі дії. Такі особи повідомляються про проведення негласних слідчих (розшукових) дій тільки щодо них у строк, передбачений ст. 253 КПК України, і в тому обсязі, який зачіпає їх права, свободи чи інтереси.

Накладення арешту на кореспонденцію особи без її відома проводиться у виняткових випадках на підставі ухвали слідчого судді.

Під час досудового розслідування, якщо є достатні підстави вважати, що кореспонденція певної особи іншим особам або інших осіб їй може містити відомості про обставини, які мають значення для досудового розслідування, або речі і документи, що мають істотне значення для досудового розслідування, накладається арешт на поштово-телеграфну кореспонденцію.

Кореспонденцією, згідно з КПК України, вважаються листи усіх видів, бандеролі, посилки, поштові контейнери, перекази, телеграми, інші матеріальні носії передання інформації між особами.

Проведення зазначеної негласної слідчої (розшукової) дії надає можливість слідчому здійснювати огляд і виїмку цієї кореспонденції з метою виявлення доказів, які можуть бути використані у кримінальному судочинстві.

Після закінчення строку, визначеного в ухвалі слідчого судді, накладений на кореспонденцію арешт вважається скасованим.

Огляд і виїмка затриманої кореспонденції проводиться на підставі ухвали слідчого судді в установі зв'язку, якій доручено здійснювати контроль і затримувати цю кореспонденцію, за участю представника цієї установи, а за необхідності – за участю спеціаліста. У присутності зазначених осіб слідчий вирішує питання про відкриття і оглядає затриману кореспонденцію.

У результаті виявлення в кореспонденції речей (у тому числі речовин), документів, що мають значення для певного досудового розслідування, слідчий у межах, визначених ухвалою слідчого судді, здійснює виїмку відповідної кореспонденції або обмежується зняттям копій чи отриманням зразків з відповідних відправлень. Зняття копій чи отримання зразків здійснюється з метою збереження конфіденційності накладення арешту на кореспонденцію. У разі необхідності особою, яка проводить огляд поштово-телеграфної кореспонденції, може бути прийняте рішення про нанесення на виявлені речі і документи спеціальних позначок, обладнання їх технічними засобами контролю, заміну речей і речовин, що становлять загрозу для оточуючих чи заборонені у вільному обігу, на їх безпечні аналоги.

При відсутності речей чи документів, які мають значення для досудового розслідування, слідчий дає вказівку про вручення оглянутої кореспонденції адресату.

Огляд, виїмки або затримання кореспонденції оформляється протоколом згідно з вимогами КПК України. У протоколі обов'язково зазначається, які саме відправлення були оглянуті, що з них вилучено і що має бути доставлено адресату або тимчасово затримано, з яких відправлень знято копії чи отримано зразки, а також про проведення інших дій, передбачених частиною другою цієї статті.

Керівники та працівники установ зв'язку зобов'язані сприяти проведенню негласної слідчої (розшукової) дії і не розголошувати факт її проведення чи отриману інформацію.

Зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, що забезпечують передавання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого виду між підключеними до неї телекомунікаційними мережами доступу є різновидом втручання у приватне спілкування, яке проводиться без відома осіб, які використовують засоби телекомунікацій для передавання інформації, на підставі ухвали слідчого судді, якщо під час його проведення можна встановити обставини, які мають значення для кримінального провадження.

Слідчим суддею в ухвалі про дозвіл на втручання у приватне спілкування в цьому випадку додатково повинні бути зазначені ідентифікаційні ознаки, які дозволять унікально ідентифікувати абонента спостереження, транспортну телекомунікаційну мережу, кінцеве обладнання, на якому може здійснюватися втручання у приватне спілкування.

Зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж полягає у проведенні із застосуванням відповідних технічних засобів спостереження, відбору та фіксації змісту інформації, яка передається особою та має значення для досудового розслідування, а також одержанні, перетворенні і фіксації різних видів сигналів, що передаються каналами зв'язку.

Уповноважені підрозділи органів внутрішніх справ та органів безпеки за дорученням слідчого або вказівкою прокурора здійснюють зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж. Керівники та працівники операторів телекомунікаційного зв'язку зобов'язані сприяти виконанню дій із зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, вживати необхідних заходів щодо нерозголошення факту проведення таких дій та отриманої інформації, зберігати її в незмінному вигляді.

Використання слідчими або оперативними підрозділами інформації, здобутої оперативно-технічними засобами, є складовою процесу виявлення ознак злочину й осіб, які його вчинили, безпосереднього встановлення законності приводів і достатності підстав для проведення невідкладних слідчих дій, виявлення та документування відомостей, які можуть бути покладені в основу формування доказів у кримінальному судочинстві відповідно до вимог КПК України. Водночас результати застосування оперативно-технічних засобів можуть використовуватися для вирішення суто оперативно-розшукових завдань щодо профілактики, припинення та розкриття злочинів, розшуку злочинців.

За результатами одержаних матеріалів проведення зазначеної негласної слідчої (розшукової) дії складається протокол з відповідними додатками, що використовується як основний або допоміжний доказ у кримінальному судочинстві.

Зняття інформації з електронних інформаційних систем передбачає пошук, виявлення і фіксація відомостей, що містяться в електронній інформаційній системі, або їх частин, доступ до електронної інформаційної системи або її частини, а також отримання таких відомостей без відома її власника, володільця або утримувача може здійснюватися на підставі ухвали слідчого судді, якщо є відомості про наявність інформації в електронній інформаційній системі або її частині, що має значення для певного досудового розслідування.

Не потребує дозволу слідчого судді здобуття відомостей з електронних інформаційних систем або її частини, доступ до яких не обмежується її власником, володільцем або утримувачем або не пов'язаний з подоланням системи логічного захисту. Слідчим суддею в ухвалі про дозвіл на втручання у приватне спілкування в цьому випадку додатково повинні бути зазначені ідентифікаційні ознаки електронної інформаційної системи, в якій може здійснюватися втручання у приватне спілкування.

За результатами проведеної негласної слідчої (розшукової) дії – зняття інформації з електронних інформаційних систем, на підставі одержаних матеріалів складається протокол з відповідними додатками, що використовується як основний або допоміжний доказ у кримінальному судочинстві.

Обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи передбачає право слідчого обстежити публічно недоступні місця, житло чи інше володіння особи шляхом таємного проникнення в них, у тому числі з використанням технічних засобів, проводиться виключно у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів з метою:

- виявлення і фіксації слідів вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, речей і документів, що мають значення для їх досудового розслідування;

- виготовлення копій чи зразків зазначених речей і документів;

- виявлення та вилучення зразків для дослідження під час досудового розслідування тяжкого або особливо тяжкого злочину;

- виявлення осіб, які розшукуються;

- встановлення технічних засобів аудіо-, відеоконтролю особи.

Недоступними публічно є місце, до якого неможливо увійти або в якому неможливо перебувати на правових підставах без отримання на це згоди власника, користувача або уповноважених ними осіб.

Підлягають обстеженню приміщення, які спеціально призначені для утримання осіб, права яких обмежені відповідно до закону (приміщення з примусового утримання осіб у зв'язку відбуттям покарання, затримання, взяттям під варту тощо), що мають статус публічно доступних.

Обстеження шляхом таємного проникнення до публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи проводиться на підставі постановленої ухвали слідчого судді. За результати спостереження оформляється протоколом з відповідними додатками, що може слугувати доказом у кримінальному провадженні.

Спостереження за особою, річчю або місцем встановлюється з метою пошуку, фіксації і перевірки під час досудового розслідування тяжкого або особливо тяжкого злочину відомостей про особу та її поведінку або тих, з ким ця особа контактує, або певної речі чи місця у публічно доступних місцях і може проводитися шляхом візуального спостереження за вказаними об'єктами або візуальне спостереження з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження.

Спостереження за особою у виняткових невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та запобіганням вчиненню тяжкого або особливо тяжкого злочину, передбаченого розділом І, ІІ, VI, VII (статті 201 та 209), IX, XIII, XIV, XV, XVII Особливої частини КК України, негласна слідча (розшукова), може бути розпочато до постановлення ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом, за рішенням слідчого, узгодженого з прокурором, або прокурора. У такому випадку прокурор зобов'язаний невідкладно після початку такої негласної слідчої (розшукової) дії звернутися з відповідним клопотанням до слідчого судді.

Виконання будь-яких дій з проведення негласної слідчої (розшукової) дії повинно бути негайно припинено, якщо слідчий суддя постановить ухвалу про відмову в наданні дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії. Отримана внаслідок такої негласної слідчої (розшукової) дії інформація повинна бути знищена в порядку, передбаченому ст. 255 КПК України.

За результатами проведеної негласної слідчої (розшукової) дії – спостереження за особою, річчю або місцем, на підставі одержаних матеріалів складається протокол з відповідними додатками, до якого долучаються отримані фотографії та/або відеозаписи, що використовуються як основні або допоміжні докази у кримінальному судочинстві.

Аудіо-, відеоконтроль місця може проводитися під час досудового розслідування тяжкого або особливо тяжкого злочину і полягає у здійсненні прихованої фіксації відомостей за допомогою аудіо-, відеозапису всередині публічно доступних місць, без відома їх власника, володільця або присутніх у цьому місці осіб, за наявності відомостей про те, що розмови і поведінка осіб у цьому місці, а також інші події, що там відбуваються, можуть містити інформацію, яка має значення для кримінального провадження.

Зазначена негласна слідча (розшукова) дія згідно з ч. 1 цієї статті проводиться на підставі ухвали слідчого судді, за постановою слідчого в установленому порядку, передбаченому статтями 246, 248, 249 КПК України, за результатами проведення якої та на підставі одержаних матеріалів складається протокол з відповідними додатками, що використовується як основний або допоміжний доказ у кримінальному судочинстві.

Контроль за вчиненням злочину може здійснюватися у випадках наявності достатніх підстав вважати, що готується вчинення або вчиняється тяжкий чи особливо тяжкий злочин, та проводиться виключно за рішенням прокурора, який виносить про це постанову, санкціоновану ухвалою слідчого судді, але у виняткових невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та запобіганням вчиненню тяжкого або особливо тяжкого злочину, зазначена негласна слідча (розшукова) дія може бути розпочата до постановлення ухвали слідчого судді у випадках, передбачених КПК України, за рішенням прокурора. У такому випадку прокурор зобов'язаний невідкладно після початку такої негласної слідчої (розшукової) дії звернутися з відповідним клопотанням до слідчого судді.

Виконання будь-яких дій з контролю за вчиненням злочину повинно бути негайно припинено, якщо слідчий суддя постановить ухвалу про відмову в наданні дозволу на проведення вказаної негласної слідчої (розшукової) дії. Отримана у результаті такої негласної слідчої (розшукової) дії інформація повинна бути знищена в порядку, передбаченому ст. 255 КПК України.

У ході проведення заходів з контролю за вчиненням злочину забороняється провокувати (підбурювати) особу на вчинення цього злочину з метою його подальшого викриття, допомагаючи особі вчинити злочин, який вона би не вчинила, як би слідчий цьому не сприяв, або з цією самою метою впливати на її поведінку насильством, погрозами, шантажем. Здобуті в такий спосіб речі і документи не можуть бути використані у кримінальному провадженні.

За результатами проведення контролю за вчиненням злочину у формах: контрольованої поставки; контрольованої та оперативної закупки; спеціального слідчого експерименту; імітування обстановки злочину, складається протокол, до якого додаються речі і документи, отримані під час проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії, що слугує доказовою базою в кримінальному судочинстві. Якщо контроль за вчиненням злочину закінчується відкритим фіксуванням, про це складається протокол у присутності такої особи, що долучається до кримінальної справи.

Контроль за вчиненням злочину не проводиться, якщо внаслідок таких дій неможливо повністю запобігти: посяганню на життя або заподіянню особі (особам) тяжких тілесних ушкоджень; поширенню речовин, небезпечних для життя багатьох людей; втечі осіб, які вчинили тяжкі чи особливо тяжкі злочини; екологічній або техногенній катастрофі.

Порядок і тактика проведення контрольованої поставки, контрольованої та оперативної закупки, спеціального слідчого експерименту, імітування обстановки злочину визначається законодавством.

Контроль за вчиненням злочину щодо незаконного переміщення через територію України транзитом, ввезення до України або вивезення за межі України речей, вилучених з вільного обігу, або інших речей чи документів може бути проведений у порядку, передбаченому законодавством, за домовленістю з відповідними органами іноземних держав або на підставі міжнародних договорів України, матеріали результатів проведення відповідних заходів використовуються в кримінальному провадженні.

Тимчасове обмеження конституційних прав особи має здійснюватися на підставі рішення слідчого судді, які допускаються в межах законодавства України.

При виконанні спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації, під час досудового розслідування тяжких або особливо тяжких злочинів можуть бути отримані відомості, речі і документи, які мають значення для досудового розслідування, особою, яка відповідно до закону виконує спеціальне завдання, беручи участь в організованій групі чи злочинній організації, або є учасником вказаної групи чи організації, який на конфіденційній основі співпрацює з органами досудового розслідування.

Виконання вказаними особами такого спеціального завдання, як негласна слідча (розшукова) дія здійснюється на підставі постанови слідчого, погодженої з керівником органу досудового розслідування, або постанови прокурора із збереженням у таємниці достовірних відомостей про особу.

Виконання спеціального завдання не може перевищувати шість місяців, а в разі необхідності строк його виконання продовжується слідчим за погодженням з керівником органу досудового розслідування або прокурором на строк, який не перевищує строку досудового розслідування.

Інформація, яка надається особою, що виконує завдання, використовується в кримінальному судочинстві як допоміжний доказ.

Використання засобів під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій здійснюється з а рішенням керівника органу досудового розслідування, прокурора. Під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій можуть бути використані заздалегідь ідентифіковані (помічені) або несправжні (імітаційні) засоби. З цією метою допускається виготовлення та використання спеціально виготовлених речей і документів, створення та використання спеціально створених підприємств, установ, організацій. Використання заздалегідь ідентифікованих або несправжніх (імітаційних) засобів з іншою метою забороняється.

Протокол щодо виготовлення, утворення несправжніх (імітаційних) засобів для проведення конкретних негласних слідчих дій долучається до кримінального провадження і служить доказовою базою.

Якщо до завершення досудового розслідування виникає необхідність розкриття справжніх відомостей щодо спеціально утворених суб'єктів господарювання або щодо особи, яка діє без розкриття достовірних відомостей про неї, про це повідомляється орган, співробітником якого є особа, яка таким способом здійснює негласні слідчі (розшукові) дії, та керівник органу досудового розслідування, прокурор, який прийняв рішення про використання таких засобів під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Рішення про розкриття справжніх відомостей про вказану особу, обставини виготовлення речей чи документів або спеціального утворення підприємства, установи, організації приймається керівником органу досудового розслідування, прокурором. У разі необхідності щодо особи, відомості про яку підлягають розкриттю, вживаються заходи забезпечення безпеки, передбачені законом.

Несправжні (імітаційні) засоби, застосовані під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії, використовуються у процесі доказування у вигляді первинних засобів чи знарядь вчинення злочину крім випадків, якщо суд встановить порушення вимог КПК України під час проведення відповідної негласної слідчої (розшукової) дії.

Статтею 274 КПК передбачено негласне отримання зразків для порівняльного дослідження, що може бути здійснене лише у випадку, якщо їх отримання відповідно до статті 245 КПК України неможливе без завдання значної шкоди для кримінального провадження.

Негласне отримання зразків здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, постановленої за клопотанням прокурора, або за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором, у порядку, передбаченому статтями 246, 248, 249 КПК України. У клопотанні слідчого, прокурора про надання дозволу на негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження, та в ухвалі слідчого судді додатково зазначаються відомості про конкретні зразки, які планується отримати.

На підставі одержаних матеріалів складається протокол з відповідними додатками (зразками), що використовується як основний або допоміжний доказ у кримінальному судочинстві.

Повторне отримання зразків здійснюється відкрито згідно з правилами КПК України, якщо втрачається необхідність зберігати таємницю щодо факту дослідження попередніх зразків, отриманих негласно.

Використання конфіденційного співробітництва передбачає, що під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, слідчий має право використовувати інформацію, отриману внаслідок конфіденційного співробітництва з іншими особами, або залучати цих осіб до проведення негласних слідчих (розшукових) дій у випадках, передбачених цим Кодексом.

Інформація, яка надається особою, яка конфіденційно співпрацює з органами досудового слідства при виконанні завдань, використовується в кримінальному судочинстві як допоміжний доказ після її легалізації.

Забороняється залучати до конфіденційного співробітництва під час проведення негласних слідчих дій адвокатів, нотаріусів, медичних працівників, священнослужителів, журналістів, якщо таке співробітництво буде пов'язане з розкриттям конфіденційної інформації професійного характеру.

Використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні в сучасних умовах потребує вдосконалення вітчизняного законодавства відповідно до вимог КПК України.

Список використаних та рекомендованих джерел до теми:

1..Бандурка О.М. Оперативно-розшукова діяльність: підруч. Ч.1. – Х.: НУВС, 2002. – 335 с.

2. Анапольська А.І. Тактичні особливості виїмки електронної пошти в мережі Інтернет // [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.corp-lguvd.lg.ua/d120606.html

3. Антонов К.В. Оперативна закупівля наркотиків – один з ефективних методів боротьби зі злочинністю / К.В. Антонов // Актуальні проблеми протидії незаконному обігу наркотичних засобів і психотропних речовин у сучасних умовах: Матер. Міжнар. наук.- практ. конф. (Дніпропетровськ, ДДУВС, 12.10.2007). – С. 309-314.- Д.: Дніпропетр. держ. ун-т внутр. справ, 2007.- 360с.

4. Антонов К.В. Теоретичні аспекти визначення співвідношення понять «оперативно-розшукова міра» і «оперативно-розшуковий захід» / К.В. Антонов // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ: Збірник наукових праць. - С. 16-21.- 2007.- № 4(35).- 328с.

5. Баганець О. Переваги та недоліки нового КПК. Пропозиції щодо внесення змін та доповнень до проекту нового Кримінального процесуального кодексу України // [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.yurincom.com/ua/consultation/faq/?id=10636

6. Белкин Р. С. Собирание, исследование и оценка доказательств.- М., 1966. - С. 113.

7. Бобров В.Г. К вопросу о законодательном определении перечня ОРМ. // Оперативник (сыщик). – М., 2006. - № 1 (6) январь. – с. 9-12.

8. Богунов В. Оперативні заходи, які регулювалися прихованими від сторонніх очей відомчими наказами, стають слідчими діями // [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://zib.com.ua/ua/print/8342.html

9. Другий додатковий протокол до Європейської конвенції про взаємну допомогу у кримінальних справах: Вчинено у Страсбурзі 8 листопада 2001 року // Офіційний вісник України від 04 липня 2011 року, № 48, стор. 10, стаття 1950.

10.Застосування технічних засобів для отримання оперативно-розшукової інформації: Монографія / Я.Ю. Кондратьев, В.Д. Сущенко, П.П. Підюков, Ю.Ю. Орлов. - К.: НАВСУ, 2003. - 80л.

11.Кобець М.В. Засоби виявлення знарядь та предметів злочину: [навчально-практичний посібник] / М.В. Кобець, А.В. Іщенко, А.В. Кофанов. – К.:"Три К", 2011. – 144 с.

12.Кобець М.В. Засоби і системи зв’язку ОВС: [навчальний посібник] / М.В.Кобець, Е.В.Ланевський, В.Г.Хахановський, О.В.Яковенко. – К.: НАВСУ, 2004. – 83 с.

13.Козаченко І. П. Проблеми забезпечення законності в оперативно-розшуковій діяльності // Матеріали науково-практичної конференції (21-22 лютого 2000 р.). Аналітичні матеріали, пропозиції наукових і практичних працівників. – Луганськ: РВВ ЛІВС, 2000. – 264 с.

14.Козаченко І.П. Оперативно-розшукова діяльність як державно-правова форма боротьби зі злочинністю. Поняття, суть, завдання та підстави: навч. посіб. – К.: УАВС, 1995. – 44 с.

15.Козаченко І.П. Оперативно-розшукова діяльність. Вступ до курсу / МВС України, Одеський ін-т внутр. справ. – Одеса, 1999. – 111 с.

16.Конвенція Організації Об’єднаних Націй про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин: Здійснено у Відні 20 грудня 1988 року, підписана Україною 16 березня 1989 року

17.Конвенція Організації Об’єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності: Прийнята резолюцією 55/25 Генеральної Асамблеї від 15 листопада 2000 року // Офіційний вісник України від 19 квітня 2006 року, № 14, стор. 340, стаття 1056.

18.Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року: Конвенція. – Рим, – № ETS №005.

19.Конституція України: Закон України від 28 червня 1996 року // ВВРУ. – 1996. – № 30. – Ст.141.

20.Кримінальний процесуальний кодекс України від 13 квітня 2012 року // Голос України від 19.05.2012.- 2012. - № 90-91.

21.Кримінально-процесуальний кодекс України: Закон України від 28 грудня 1960 року № 1001–V // ВВРУ. – 1961. – № 2. – Ст.15.

22.Ліцензійні умови провадження діяльності у сфері телекомунікації з надання послуг фіксованого міжнародного, міжміського, місцевого телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку: Наказ Державного комітету зв’язку та інформатизації України від 17.06.2004 № 132.

23.Лук’янчиков Є.Д., Лук’янчиков Б.Є. Зняття інформації з каналів зв’язку – засіб формування судових доказів / Є.Д. Лук’янчиков, Б.Є. Лук’янчиков // Матеріали І-го Міжнародного науково-практичного семінару [“Наукова, просвітницька, громадська та політична спадщина академіка І. Малиновського і сьогодення”], (Острог, 16 березня 2012 р.). - Острог: Видавництво Національного університету “Острозька академія”, 2012. - С. 196-202.

24.Лукашев В.А. Предмет, задачи и система курса «Оперативно-розыскная деятельность органов внутренних дел» как отрасль научного познания: лекция / В.А. Лукашев, В.Г. Бобров. – М.: Академия МВД СССР, 1983. – 28 с.

25.Майстро Д. Новели проекту Кримінального процесуального кодексу України // [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://kuchugum.org.ua/publ/jur_spravka/noveli_proektu_kriminalnogo_procesualnogo_kodeksu_ukrajini/4-1-0-43

26.Маркушин А.Г. Теоретические основы оперативно-розыскной деятельности и ёё правовое регулирование: учеб. пособие / А.Г. Маркушин. – Н. Новгород: Нижегородская высш. шк. МВД России, 1992. – 48 с.

27.Митний кодекс України від 13 березня 2012 року № 4495-VI / Урядовий кур’єр, від 17 травня 2012 року № 86.

28.Нагорська О.Ф., Нагорський Ф.М. Застосування спеціальних технічних засобів у Кримінальному провадженні: новації проекту КПК України // Спеціальна техніка у правоохоронній діяльності: Матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції (Київ, 25 листопада 2011 року) / упоряд.: Ю.Ю. Орлов, С.В. Кухаренко, В.Б. Школьний. - К.: НАВС, 2012. - С.49-54.

29.Нагорська О.Ф., Нагорський Ф.М. Легітимація використання спеціальних технічних засобів під час здійснення заходів, які обмежують права людини // Спеціальна техніка у правоохоронній діяльності: Матеріали 1Х Міжнар. наук.-практ. конф. (Україна, Київ, 26-27 листопада 2009 рік). – К. Київський нац. ун-т внутр. справ, 2007. – С. 48 – 50. (238 с.).

30.Нагорський Ф.М., Болясова І.Л. Використання спеціальних технічних засобів негласного одержання інформації під час здійснення оперативно-технічних заходів: проблеми теорії та практики // Спеціальна техніка у правоохоронній діяльності: Матеріали 1Х Міжнар. наук.-практ. конф. (Україна, Київ, 26 – 27 листопада 2009 р.). – К. Київський нац. ун-т внутр. справ, 2007. – С. 52 – 55).

31.Науково-практичний коментар КК України від 05.04.2001 р./ За ред.. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка.-К.; Каннон, А.С.К., 2002.-1104 с.

32.Об оперативно-розыскной деятельности: Федеральный закон РФ, принят Государственной Думой 5 июля 1995 года [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.businesspravo.ru/Docum/DocumShow_DocumID_92873.html

33.Об оперативно-розыскной деятельности: Федеральный закон РФ, принят Государственной Думой 5 июля 1995 года

34. Оперативно-розыскная деятельность: учебник / под ред. К.К. Горяинова, В.С. Овчинского, А.Ю. Шумилова. – М.: ИНФРА-М, 2002. – ХХІІ, 794с. – (Серия «Высшее образование»).

35.Орлов Ю.Ю. Пенітративна техніка // Актуальні проблеми оперативно-розшукової діяльності // Вісник ЛАВС. - Луганськ, 2003. - Спец.вип.№1.- С.50-58.

36.Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини: Закон України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV.

37.Про впорядкування виготовлення, придбання та застосування технічних засобів для зняття інформації з каналів зв’язку: Указ Президента України від 13 квітня 2001 року №256.

38.Про впорядкування, виготовлення, придбання та застосування технічних засобів для зняття інформації з каналів зв’язку: Указ Президента України від 13 квітня 2001 року № 256/2001.

39.Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів: Закон України від 23 грудня 1993 року // ВВРУ. – 1994. – № 11. – Ст.50.

40.Про державну таємницю: Закон України від 21 січня 1994 року

41.Про деякі питання застосування судами України законодавства при дачі дозволів на тимчасове обмеження окремих конституційних прав і свобод людини і громадянина під час здійснення оперативно-розшукової діяльності, дізнання і досудового слідства: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 28 березня 2008 року № 2

42.Про додержання прав людини під час проведення оперативно-технічних заходів: Указ Президента України Від 7 листопада 2005 року № 1556.

43.Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві: Закон України від 23 грудня 1993 року №3782-XII.

44.Про затвердження Настанови про діяльність експертно-криміналістичної служби МВС України: Наказ МВС України від 30.08.1999 № 682.

45.Про затвердження Переліку відомостей, що становлять службову інформацію в системі Міністерства внутрішніх справ: Наказ МВС України від 09.06.2011 № 309.

46.Про затвердження Положення про порядок розроблення, виготовлення, реалізації та придбання спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв’язку, інших засобів негласного отримання інформації: Постанова Кабінету Міністрів України від 27 жовтня 2001 року № 1450.

47.Про затвердження порядку отримання дозволу суду на здійснення заходів, які тимчасово обмежують права людини, та використання добутої інформації: Постанова Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2007 року № 1169.

48.Про затвердження Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг: Постанова КМУ № 720 від 9 серпня 2003 року.

49.Про заходи запобігання і протидії корупції: Закон Українивід 07 квітня 2011 року.

50.Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними: Закон України від 15 лютого 1995 року // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1995, № 10, ст. 62.

51.Про міжнародні договори України: Закон України від 29 червня 2004 року // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2004, № 50, ст. 540.

52.Про міліцію: Закон України від 20 грудня 1990 року // ВВРУ УРСР. – 1991. – № 4. – Ст.20.

53.Про оперативно-розшукову діяльність: Закон України від 18 лютого 1992 року // ВВРУ. – 1992. – № 22. – Ст.303.

54.Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю: Закон України від 30 червня 1993 року // ВВРУ. – 1993. – № 35. – Ст.358.

55.Про порядок використання обладнання для зняття інформації з каналів зв’язку: Розпорядження Президента України від 30 травня 1995 року № 92/95-рпг.

56.Про поштовий зв’язок: Закон України від 04.10.2001 № 2759-ІІІ.

57.Про ратифікацію Другого додаткового протоколу до Європейської конвенції про взаємну допомогу у кримінальних справах: Закон України від 1 червня 2011 року // Офіційний вісник України від 04 липня 2011 року, № 48, стор. 8, стаття 1950.

58.Про ратифікацію Конвенції Організації Об’єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності та протоколів, що її доповнюють (Протоколу про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, і покарання за неї і Протоколу проти незаконного ввозу мігрантів по суші, морю і повітрю): Закон України від 4 лютого 2004 року // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2004, № 19, ст. 263.

59.Про телекомунікації: Закон України від 18 листопада 2003 року // ВВРУ, – 2004. – № 12. – Ст.155.

60.Про тимчасовий порядок розгляду матеріалів про дачу дозволу на проникнення до житла чи іншого володіння особи, накладення арешту на кореспонденцію і виїмку з поштово-телеграфних установ та зняття інформації з каналів зв’язку (телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції): Лист Верховного Суду України від 19.11.1996 № 16/6

61.Проект Закону України “Про оперативно-розшукову діяльність”.

62.Прослушивание телефонов в международном праве. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://kiev-security.org.ua

63.Саприка Є.В. Виявлення та розкриття злочинів, пов’язаних із хабарництвом, із застосуванням аудіо-, відеотехніки // Вісник Львівського інституту внутрішніх справ. - Львів, 1999. - вип..2 (10). - С.95-100.

64.Саприка Є.В. Методи проведення заходів оперативно-технічними підрозділами / актуальні питання оперативно-розшукової діяльності та боротьби з організованою злочинністю. - Львів, 1997. - Вип.6. - С.146-151.

65.Саприка Є.В., Сеник В.В. Правомірність проведення спеціальних заходів при здійсненні оперативно-розшукової діяльності / Вісник Львівського інституту внутрішніх справ. - Львів, 2001. - вип.3 (16). - С.258-263.

66.Сеник В.В. Правомірність та порядок проведення оперативно-розшукових заходів з використанням спеціальних технічних засобів / Вісник Львівського інституту внутрішніх справ. - Львів, 2002. - вип.2 (1). - С.106-112.

67.Сімоков В. О., Черков В. О. Засоби ОРД: Навчально-методичний посібник/ МВС України, Луганський державний університет внутрішніх справ. – Луганськ: РВВ ЛДУВС, 2007. – 96 с.

68.Сліпченко В.І. Перспективи реформування оперативно - розшукової діяльності (в контексті розробки нового КПК України) // [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.corp-lguvd.lg.ua/d120108.html

69.Становлення системи негласного розслідування у кримінально-процесуальному законодавстві України: матеріали круглого столу (Київ, 0710.2011 р.).-К.: ФОП Ліпкан О.С., 2011.-168 с.

70.Степ’юк В. Легалізація у КПК негласних оперативно-розшукових дій — крок до поліцейської держави // [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://radaadvokativ.org.ua

71.Хараберюш І.Ф. Вплив оперативно-технічного забезпечення підрозділів карного розшуку на покращення оперативної обстановки на території обслуговування / Науковий вісник Львівського Державного університету внутрішніх справ. - Львів, 2002. - спец.вип.№1. - С. 203-216. (оперативно-технічні заходи).

72.Хараберюш І.Ф. Формування нових оперативно-технічних заходів як напрямок розвитку ОРД / 90 років карному розшуку України та проблеми вдосконалення його діяльності в сучасних умовах боротьби зі злочинністю: Додаток до вип.№2-2009 «Вісник ЛДУВС ім. Є.О.Дідоренка»: у 2-х ч. - Луганськ, 2010. Ч.1. - С. 62-69.

73.Черков В.О. Оперативно-технічні заходи органів внутрішніх справ у тестах: Збірник тестових завдань. - Луганськ: РВВ ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка, 2010. - 144с.