З метою стандартизації характеру і розмірності величини запасів нафти, газу і супутніх корисних компонентів “Класифікація запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр”, 1997р. передбачає підрахунок і облік нафти і конденсату – в тисячах тон, вуглеводневих газів – в мільйонах метрів кубічних, гелію – в тисячах кубічних метрів.
При різного роду розрахунках, пов’язаних з визначенням окремих параметрів або результатами підрахунку виконуються математичні дії з числами різного порядку. При цьому необхідно мати на увазі те, що арифметичні дії з багатозначними наближеними числами повинні бути основані на правилах математичних операцій, складених В.М. Брадісом і які заключаються в наступному:
1) при додаванні і відніманні наближених чисел в результаті слід зберігати стільки десяткових знаків, скільки їх в наближеному значенні з найменшою кількістю десяткових знаків;
2) при множенні і діленні в результаті слід зберегти стільки цифр, скільки їх має наближене число з найменшою кількістю значущих цифр.
3) при зведенні у квадрат і куб в результаті слід зберігати стільки значущих цифр, скільки їх має число яке зводиться у ступінь.
4) при добуванні квадратного або кубічного кореню в результаті слід брати стільки значущих цифр, скільки їх має число під коренем.
5) при вичесленні проміжних результатів слід брати на одну цифру більше ніж рекомендують попередні правила.
6) якщо деякі наближені числа мають більше десяткових знаків або більше значущих цифр, чим інші, їх попередньо слід закруглити, залишаючи одну лишню цифру.
7) при обчислюванні за допомогою логарифмів одночленного виразу слід підраховувати кількість значущих цифр в наближеному числі, яке має найменшу кількість значущих цифр, і взяти таблицю логарифмів з числом десяткових знаків на один більше. В заключному результаті останню цифру відкидають.
Використовуючи вказані правила слід мати на увазі, що точність розрахунків при цьому визначається останньою значущою цифрою. В зв’язку з цим визначення кожного з параметрів повинне бути ув’язане з вимогами „Інструкції з застосуванням Класифікації запасів ресурсів корисних копалин державного фонду надр до геолого – економічного вивчення ресурсів перспективних ділянок та запасів родовищ нафти і газу” ДКЗ України.
При підрахунку запасів підрахункові параметри вимірюються в наступних одиницях: товщина в метрах; тиск в мегапаскалях (з точністю до десятих часток одиниці); площа в тисячах квадратних метрів; густина нафти, конденсату і води, в грамах на кубічний сантиметр, а газу - в кілограмах на кубічний метр (з точністю до тисячних часток одиниці); коефіцієнти пористості і нафтогазонасиченості в частках одиниці з округленням до сотих часток; коефіцієнти витягання нафти і конденсату - в частках одиниці з округленням до тисячних часток. Запаси нафти, конденсату, Етану, пропана, бутанов, сірки і металів підраховуються в тисячах тонн, газу - в мільйонах кубічних метрів, гелію і аргону, - в тисячах кубічних метрів. Середні значення параметрів і результати підрахунку запасів приводяться в табличній формі.
ЛЕКЦІЯ №30
ЗАКЛЮЧЕННЯ
Промислова оцінка родовищ нафти і газу вимагає проведення широкого комплексу регіональних і детальних геологічних, геофізичних, фізико – хімічних, гідродинамічних та інших досліджень, спрямованих на всебічне геолого – промислове вивчення родовищ і підрахунок балансових і видобувних запасів. Вона включає в себе також і техніко – економічний аналіз всіх видів і стадій робіт і представляє собою завершальний етап геологорозвідувального процесу. На основі результатів промислової оцінки вирішують питання про доцільність введення родовищ в розробку, встановлюється почерговість їх освоєння складається і здійснюється проект розробки. Від того на скільки правильно вирішене питання промислової оцінки родовищ нафти і газу в значній мірі залежать об’єми і розподіл капіталовкладень в розвиток нафто – (газо) видобувної промисловості.
В зв’язку з цим основу промислової оцінки повинен складати всебічний і якісний первинний матеріал, який отриманий в процесі пошуків і розвідки нафтових і газових родовищ та їх розробки.
Для досягнення цієї мети необхідно подальше покращення якості робіт пов’язаних з отриманням найбільш повної і об’єктивної інформації по підрахунковим параметрам об’ємного методу, який по праву рахується основним методом підрахунку запасів вуглеводню. Для цього більше уваги слід приділяти більш повноцінному відбору та аналізу керну з продуктивних горизонтів, вдосконаленню методу кількісної інтерпретації даних промислово – геофізичних досліджень, поінтервальному випробуванню нафтогазоносних пластів, всебічному дослідженню фізико – хімічних властивостей пластових рідин та газів, подальшому удосконаленню методики виміру і визначення геолого – промислових параметрів та більш детальній розробці методів оцінки їх точності визначення.
Особливе місце в ряді проблем промислової оцінки родовищ нафти і газу займає більш широке впровадження в промисловість новіших методичних розробок в області підрахунку запасів нафти і газу, заснованих на принципах матеріального балансу.
Існуючі на теперішній час в світовій науці і практиці рішення балансу та прийому визначення розрахункових параметрів і цифр запасів по покладам нафти та газу з різними режимами у ряді випадків дозволяють використовувати цей метод не тільки в якості контрольного але й в якості основного, останнє більш гостро ставить питання про необхідність отримання відповідної геолого – промислової інформації для визначення режимів роботи покладів і розрахункових параметрів. Значні вимоги в зв’язку з цим повинні бути висунуті до якості здійснення замірів пластових тисків в період розвідки і дослідної розробки покладів, до лабораторних досліджень коефіцієнтів стиснення пластових рідин і колекторів, до врахування кількості вилучених з пласта рідин та газів в період розвідки і дослідно – промислової експлуатації.
Як свідчить вітчизняний і закордонний досвід, метод матеріального балансу найбільше значення має при підрахунку запасів нафти і газу по середнім і не великим покладам, оскільки саме на таких покладах при застосуванні об’ємного методу підрахунку запасів об’єм розвідувального буріння, який припадає на одиницю розвідувальних запасів значно більший ніж на крупних покладах, а отримати середні параметри для методу матеріального балансу по них відносно не складно.
Його використання по невеликих і середніх покладах в світі сучасних уявлень представляється можливим на ранній стадії проведення робіт, коли накопичений видобуток нафти або газу не перевищує 3-5 % від початкових балансових запасів. Звичайно такими відборами характеризуються поклади на яких ще не закінчився період дослідно – промислової експлуатації.
Для крупних покладів нафти та газу на ранній стадії дослідної експлуатації його застосування можливе, в основному, по ділянкам покладу.
Велике значення при промисловій оцінці родовищ нафти і газу мають питання більш детального вивчення техніко – економічних показників геолого – розвідувальних робіт. Серед них найбільш важливими є: вартість робіт і собівартість продукції, продуктивність праці, тривалість робіт, а також ряд геолого – промислових показників, які характеризують ефективність проведення різних видів досліджень.
