Газоконденсатні поклади можуть розроблятися як при постійному пластовому тиску (при водонапірному режимі або з застосуванням заходів по дії на пласт), так і при режимі природного виснаження енергії покладу, пов’язаним з падінням пластовою тиску.
В першому випадку, в зв’язку з постійністю в покладі пластового тиску і можливістю підтримки його на рівні вище початку конденсації, випадіння конденсату в пластових умовах проходити не буде і газоконденсатна суміш буде видобуватися на поверхню без суттєвої зміни її властивостей як однофазова (газова) суміш. В цьому випадку втрати конденсату в пласті пропорційні втратам газу, а коефіцієнт конденсатовіддачі визначений рівністю:
,
практично рівний коефіцієнту газовіддачі. Визначення конденсатовіддачі, так і газовіддачі, в цьому випадку може бути проведено або на основі співставлення початкової і кінцевої газонасиченості з врахуванням защемлення газу в тупикових зонах пласта, або на основі визначення коефіцієнтів витіснення і охоплення.
В другому випадку по мірі зниження пластового тиску нижче точки “роси” в пластових умовах почнеться прогресивне випадіння конденсату, який в кінцевому результаті буде складати пластові втрати. Вміст конденсату в газі в процесі розробки буде відчувати суттєві зміни, розрахунок яких (а разом з тим при визначенні пластових втрат конденсату) може бути проведений на основі лабораторного вивчення поводження газоконденсатної суміші в залежності від тиску.
Але ці два випадки, що представляють собою дві крайні ідеалізовані схеми, порівняно рідкісні. У практиці, в зв’язку з різноманітністю типів покладів і умов їх розробки, найбільш частими є змішані умови роботи покладів, облік яких у всіх деталях складний.
Конденсатовіддача газоконденсатних покладів з нафтовою облямівкою промислового значення, визначається в залежності від характеру розробки покладу.
Якщо газоконденсатна шапка розробляється після закінчення розробки нафтової облямівки без підтримки пластового тиску, втрати конденсату в пласті будуть значні. В цих умовах втрати конденсатних компонентів збільшаться і за рахунок випадання їх в пласті із розчиненого газу, який виділяється в пластових умовах з нафти. Вважається, що в цьому випадку має місце контактний процес конденсації. Оцінка сумарних втрат конденсату при цьому повинна проводитись на основі експериментальних досліджень процесу в лабораторних умовах.
У випадку одночасної розробки газоконденсатної шапки і нафтової облямівки, в процесі зниження пластового тиску також буде випадати конденсат з газоконденсатної суміші і попутного газу, який виділився з нафти в пласті. Але цей процес характеризується властивостями диференціальної конденсації.
Кількісна оцінка сумарних втрат конденсату в цьому випадку дуже складна. На даний час вона проводиться наближено, на основі експериментальних досліджень в лабораторних умовах. При цьому необхідно дотримуватись наступних рекомендацій.
1 При розробці в газоконденсатонафтовому покладі в першу чергу тільки нафтової облямівки коефіцієнт вилучення конденсату слід визначати на установці УГК-3, проводячи при цьому процес контактної конденсації до тиску, при якому починається розробка газоконденсатного покладу.
2 Після того як в пласті створиться тиск, при якому слід почати розробку газоконденсатної шапки, необхідно продовжити визначення коефіцієнту вилучення конденсату, проводячи процес диференціальної конденсації.
3 Далі досліди проводяться відповідно методики, яка викладена в “Інструкції по дослідженню газоконденсатних покладів з метою визначення балансових і видобувних запасів конденсату та інших компонентів газу”.
4 При одночасній розробці нафтового і газовою покладу (без зміщення газонафтового контакту) коефіцієнт вилучення конденсату визначається так як і у випадку розробки газоконденсатного пласта.
ЛЕКЦІЯ №25
