Порядок формування та зміни облікової політики підприємства

 

Чинне законодавство надає суб'єктам господарювання широ­кі права у формуванні облікової політики. Формування облікової політики полягає у виборі найбільш раціональних та оптимальних методів та процедур обліку, які найбільше відповідають на даний момент конкретним умовам діяльності підприємства та забезпе­чують складання фінансової звітності.

У формуванні облікової політики ключова роль відводиться власнику підприємства, який ініціює розробку облікової політики підприємства, а також керівнику і головному бухгалтеру, від ком­петенції яких залежить успішне здійснення (провадження) обліко­вої політики підприємства.

На формування облікової політики підприємства вплива­ють такі фактори:

форма власності та організаційно-правова структура підприємства (ТзОВ, АТ, СП, ДП, тощо);

- вид економічної діяльності чи галузеве підпорядкування, що зумовлює особливості та умови облікової роботи;

- параметри підприємства за обсягами діяльності, номенкла­турою продукції, чисельністю працюючих, тощо; відносини з податкового системою, наявність пільг та умови їх отримання;

- умови забезпечення ресурсами та умови реалізації готової продукції;

- матеріально-технічне забезпечення обліково-аналітичної роботи підприємства та рівень забезпеченості кваліфікова­ними обліковими працівниками;

- умови організації та стимулювання праці, відповідальності тощо.

Процес формування облікової політики підприємств складаєть­ся з трьох етапів: підготовчого, основного та заключного (рис. 3.2).

Підготовчий етап

Збір законодавчих і нормативних документів, що регламентують методику та організацію обліку, визначення факторів, що впливають на облікову політику; вивчення технологічних особливостей обліку

Основний

Вибір методів оцінки і обліку майна підпри­ємства, його витрат, доходів та фінансових ре­зультатів, оформлення облікової політики

Заключний етап

Контроль за впровадженням облікової політи­ки, виявлення її недоліків та розробка змін

Формування облікової політики є складним, комплексним про­цесом, у якому кожний етап відіграє відповідну роль. Лише забез­печивши їх гармонізацію та наступність можна сформувати раці­ональну облікову політику, тому підприємство повинно детально розробити зміст кожного з етапів залежно від організаційно-технологічних особливостей діяльності.

На всіх етапах формування облікової політики та при її реалі­зації необхідно дотримуватись принципів ведення бухгалтерсько­го обліку та складання фінансової звітності, визначених законо­давством; вимог до облікової політики підприємства (законності, адекватності, гласності, ефективності, єдності); а також враховувати специфіку діяльності підприємства. Це забезпечить комплек­сність обраних методів оцінки та обліку та ефективність облікової політики.

Виходячи із принципу послідовності, підприємства повинні постійно (з року в рік) застосовувати обрану ними облікову політи­ку, її змінювати можна лише у разі:

- зміни статутних вимог;

- зміни положень (стандартів) бухгалтерського обліку;

- якщо зміни облікової політики забезпечать достовірне відо­браження подій або операцій у фінансовій звітності підпри­ємства.

Не вважається зміною облікової політики її встановлення для:

- подій чи операцій, що за змістом відрізняються від попере­дніх подій чи операцій;

- подій чи операцій, що не відбувалися раніше.

Наприклад, у статуті підприємства не було передбачене ство­рення резерву коштів для додаткового пенсійного забезпечення. Засновники приймають рішення про його створення, у зв'язку з чим до статуту вносяться поправки. На підприємстві формуєть­ся політика стосовно порядку створення й обліку такого резерву. Оскільки ці операції не здійснювалися раніше, вони не можуть вважатися зміною облікової політики, незважаючи на те, що змі­нилися статутні положення.

Прикладом зміни облікової політики може бути вибір нового ме­тоду оцінки вибуття запасів - за середньозваженою собівартістю замість раніше застосовуваного методу нормативних витрат. Таке рішення необхідно обґрунтувати, тобто довести, що новий метод за­безпечить більш достовірну оцінку запасів у фінансовій звітності.

Зміни в обліковій політиці розкриваються у примітках до фі­нансових звітів, що забезпечує порівнянність показників діяль­ності підприємства за різні періоди.