Товариство з обмеженою відповідальністю: поняття і правове становище.

Відповідно до ч. З ст. 80 ГК товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має ста­тутний фонд, поділений на частки, розмір яких визна­чається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов'язаннями тільки своїм майном.

Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ри­зик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів.

Установчими документами товариства з обме­женою відповідальністю може бути передбачено, що учас­ники, які не повністю внесли вклади, відповідають за зобов'язаннями товариства також у межах невнесеної части­ми вкладу.

У товаристві з обмеженою відповідальністю створюєть­ся статутний фонд, розмір якого повинен становити не менше суми, еквівалентної 100 мінімальним заробітним пла­там, виходячи зі ставки мінімальної заробітної плати, дію­чої на момент створення товариства.

До моменту реєстрації товариства з обмеженою відпові­дальністю його учасники зобов'язані сплатити не менше ніж 50 суми своїх вкладів, що підтверджується докумен­тами, виданими банківською установою. Частина статут­ного капіталу, що залишилася несплаченою, підлягає сплаті протягом першого року діяльності товариства (абз. 1 ч.Зст. 144ЦК).

Учасник ТОВ має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному фонді одному або кільком учасни­кам цього товариства (ч. 1 ст. 147 ЦК).

Відчуження учасником ТОВ своєї частки (її частини) третім особам допус­кається, якщо інше встановлено статутом товариства.

Учасники товариства користуються переважним правом купівлі частки учасника, який її відступив, пропорційно їхнім часткам у статутному фонді товариства, якщо стату­том товариства чи домовленістю між учасниками не вста­новлений інший порядок здійснення цього права. Якщо учасники товариства не скористаються своїм переважним правом протягом місяця з дня повідомлення про намір учас­ника продати частку (її частину) або протягом іншого стро­ку встановленого статутом товариства чи домовленістю між його учасниками, частка (її частина) учасника може бути відчужена третій особі (ч. 2 ст. 147 ЦК).

У разі передачі частки (її частини) третій особі відбуваєть­ся одночасний перехід до неї всіх прав та обов'язків, що на­лежали учаснику, який відступив її повністю або частково.

Частка учасника товариства може бути придбана самим товариством, яке протягом одного року зобов'язане реалі­зувати її іншим учасникам або третім особам в порядку, встановленому статутом і законом, або зменшити свій ста­тутний капітал відповідно до ст. 144 ЦК.

Будь-який з учасників товариства з обмеженою відпо­відальністю має право вийти з товариства із сплатою йому вартості частини майна товариства, пропорційної його частці у статутному фонді. За домовленістю між учасни­ком та товариством виплата вартості частини майна това-риства може бути замінена переданням майна в натурі (ч. 2 ст. 148 ЦК).

Товариство з додатковою відповідальністю: поняття і правове становище.

Товариством з додатковою відповідальністю є госпо­дарське товариство, статутний фонд якого поділений на частки визначених установчими документами розмірів і яке несе відповідальність за своїми зобов'язаннями влас­ним майном, а в разі його недостатності учасники цього товариства несуть додаткову солідарну відповідальність у визначеному установчими документами однаково кратно­му розмірі до вкладу кожного з учасників (ч. 4 ст. 80 ГК).

Граничний розмір відповідальності учасників передба­чається в установчих документах.

До товариства з додатковою відповідальністю застосо­вуються положення ЦК про товариства з обмеженою відпо­відальністю, якщо інше не встановлено статутом товари­ства і законом.