Лекции.Орг


Поиск:




Категории:

Астрономия
Биология
География
Другие языки
Интернет
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Механика
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Транспорт
Физика
Философия
Финансы
Химия
Экология
Экономика
Электроника

 

 

 

 


Правове становище приватних, фермерських, орендних підприємств.




Приват­ним підприємством визнається підприємство, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їх) праці чи з ви­користанням найманої праці ст. 113 ГК. Приватним є також підприє­мство, що діє на основі приватної власності суб'єкта госпо­дарювання - юридичної особи.

Порядок організації та діяльності приватних підпри­ємств визначається ГК та іншими законами.

Фермерське господарство є формою підприємництва гро­мадян з метою виробництва, переробки та реалізації товар­ної сільськогосподарської продукції. (ст. 114 ГК)

Членами фермерського господарства можуть бути под­ружжя, їх батьки, діти, які досягли 14-річного віку, інші члени сім'ї, родичі, які об'єдналися для спільного веден­ня фермерського господарства, визнають і дотримуються положень Статуту фермерського господарства. Членами фермерського господарства не можуть бути особи, які пра-цюють у ньому за трудовим договором (контрактом).

Відносини, пов'язані із створенням та діяльністю фер­мерських господарств, регулюються ГК, а також Законом України від 19 червня 2003 р. «Про фермерське господар­ство», іншими законами.

Закон «Про фермерське господарство» (з його прийнят-ям втратив чинність ЗУ від 20 грудня 1991 р. «Прселянське (фермерське) господарство») визначає пра­вові, економічні та соціальні засади створення та діяль­ності фермерських господарств як прогресивної форми „іцлриємницької діяльності громадян у галузі сільського господарства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 цього закону фермерське госпо­дарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання ви­робляти товарну сільськогосподарську продукцію, займа­тися її переробкою та реалізацією з метою отримання при­бутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фер­мерського господарства, відповідно до закону.

Правові, організаційні, економічні та со­ціальні засади ведення особистого селянського господар­ства встановлені Законом України від 15 травня 2003 р. «Про особисте селянське господарство», який визначає особисте селянське господарство як господарську діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною осо­бою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, пере­робки і споживання сільськогосподарської продукції, ре­алізації її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства, у тому числі й У сфері сільського зеленого туризму;

Орендним підприємством згідно з ч. 1ст. 115 ГК визнається підприємство, створене орендарем на основі оренди цілісного майнового комплек­су існуючого державного або комунального підприємства чи майнового комплексу виробничого структурного підроз­ділу (структурної одиниці) цього підприємства з метою здійснення підприємницької діяльності.

Орендарем є юридична особа, утворена членами трудо­вого колективу підприємства чи його підрозділу, майно­вий комплекс якого є об'єктом оренди.

Організація членів трудового колективу, зареєстрована як юридична особа, має переважне право на укладення до­говору оренди майна того підприємства (структурного підрозділу), де створено цю організацію.

Орендодавцями щодо майнових комплексів, які нале­жать до державної або комунальної власності, є Фонд дер­жавного майна України і його регіональні відділення, а також органи, уповноважені Верховною Радою Автоном­ної Республіки Крим, місцевими радами управляти май­ном, що належить відповідно Автономній Республіці Крим або є у комунальній власності.

Законом визначаються об'єкти державної та комуналь­ної власності, на основі яких не можуть створюватися орендні підприємства.

Передача в оренду майнових комплексів не припиняє права власності на це майно. Передавати цілісні майнові комплекси у суборенду забороняється.

Орендар несе відповідальність за забезпечення цілісності і збереження майна, отриманого в оренду, і на вимогу орен­додавця повинен відшкодувати завдані йому збитки.

Порядок укладання договору оренди майнового комп­лексу та інші відносини, пов'язані з створенням та діяль­ністю орендного підприємства, регулюються ГК, Законом України від 10 квітня 1992 р. «Про оренду державного та комунального майна» та іншими нормативно-правовими актами





Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2016-11-12; Мы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 385 | Нарушение авторских прав


Поиск на сайте:

Лучшие изречения:

Неосмысленная жизнь не стоит того, чтобы жить. © Сократ
==> читать все изречения...

2285 - | 1991 -


© 2015-2024 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.006 с.