Функції основних принципів міжнародного права

С

учасний доктринальний підхід до визначення функ­цій основних принципів міжнародного права зводиться до трьох основних поглядів на цю проблему: а) зведення функцій основних принципів міжнародного права до функ­цій міжнародного права у цілому (їх ототожнення); б) ви­окремлення функцій основних принципів міжнародного права із загальних функцій міжнародного права; в) дета­лізація функцій міжнародного права до їх елементарних проявів і визначення таких як функцій основних прин­ципів міжнародного права.

Кожен з таких підходів має свої як позитивні, так і негативні наслідки.

Такі функції міжнародного права, як зміцнення на­явної системи міжнародних відносин, їх правове регу­лювання, є очевидними і зрозумілими й щодо основ­них принципів міжнародного права. Та коли йдеться

про функцію інтернаціоналізації міжнародного життя, інформаційно-виховну функцію міжнародного права, як пропонують окремі вчені (І. 1. Лукашук), то перенесен­ня всіх функцій на основні принципи міжнародного права викликає сумнів. За всієї важливості таких прин­ципів здійснення цих глобальних завдань для них не­посильне.

Невиправданою є спроба деяких науковців (Ю. М. Ко­лосов, В. І. Кузнецов та ін.) звести «функції принципів міжнародного права до двох: сприяння стабілізації міжна­родних відносин шляхом обмеження їх певними норма­тивними рамками і закріплення всього нового, що з'яв­ляється у практиці міжнародних відносин, і, таким чи­ном, сприяння їх розвитку». Скоріше, тут може йтися про засоби здійснення функцій основних принципів міжна­родного права, а не про самі функції.

Поширеною є спроба виокремлення компонентів та елементів функції міжнародного права в окрему функцію основних принципів міжнародного права. У такому разі функція принципів перестає бути основним чинником їх впливу на міжнародні відносини, суб'єкти міжнародного права та міжнародне право у цілому.

Невиправдане подрібнення функцій основних прин­ципів міжнародного права очевидне й тоді, коли самі функції міжнародного права поділяються залежно від ре­гіону його дії або від проблеми, яку воно покликане вирі­шити. В такому разі взагалі проблематично говорити про реальні функції основних принципів міжнародного пра­ва. Вітчизняній науці міжнародного права властивий та­кий поділ функцій для загального міжнародного права: а) підтримка та зміцнення мирного співіснування держав двох систем, вживання колективних заходів щодо запобі­гання і припинення актів агресії (та інших форм проти­правного застосування сили) і щодо роззброєння; б) здій­снення міждержавної співпраці в економічній галузі (з урахуванням всесвітнього поділу праці), а також у соці­альній, науковій і культурній сферах в інтересах всебічно­го поліпшення умов життя людей, сприяння добробуту народів; в) проведення міжнародних заходів з метою лік­відації колоніалізму в усіх його формах та проявах, лікві­дації расизму та інших злочинних зазіхань на права на­родів і людини.

^97

Глава VI Основні принципи міжнародного права

Функції основних принципів міжнародного права

 

Для «соціалістичного міжнародного права» передбача­лися «свої функції»: а) координація зовнішньої політики соціалістичних держав з метою забезпечення загального миру та безпеки, колективний захист соціалізму і надан­ня взаємної допомоги в разі агресії; б) здійснення соціа­лістичної економічної інтеграції, проведення комплекс­них заходів в усіх сферах співробітництва в інтересах бу­дівництва соціалізму та комунізму; в) всебічна підтримка визвольних, революційних рухів відповідно до цілей су­спільного прогресу, які отримали міжнародно-правове за­кріплення.

Реалії сьогодення ще раз підтверджують, що привне­сення у право нехарактерних для нього властивостей є приреченим на неуспіх.

Мало підстав для визнання і тих функцій, які привно­сяться в міжнародне право з інших нормативних систем або підмінюють функції, власне, засобами здійснення функцій. Так, у праці «Курс международного права» (М., 1989), одним із співавторів якої є І. І. Лукашук, вказуєть­ся більш як десять функцій основних принципів міжна­родного права. Крім того, що «вони впливають на міжна­родні відносини за допомогою не тільки правового, а й політичного і морального механізмів нормативного регу­лювання», на думку авторів видання, основним принци­пам міжнародного права властиві ще й такі функції: закрі­плення та охорона підвалин системи міжнародних відно­син; сприяння нормальному функціонуванню цієї систе­ми; забезпечення пріоритету загальнолюдських цінностей та інтересів; виконання функції основного системоутво­рюючого фактора всієї міжнародної нормативної систе­ми; виконання ролі головного системоутворюючого фак­тора системи міжнародного права; виконання функції нормативної основи правотворчого і правозастосовчого процесу, а також прогресивного розвитку міжнародного права; функціонування як вищий критерій законності; закріплення основних прав та обов'язків держав; вико­нання ролі фундаменту міжнародного правопорядку; іде­ологічна функція — втілення головного ідейного змісту міжнародного права, ідейної основи міжнародно-право­вої системи; здійснення авангардного регулювання загаль­ного характеру в процесі виникнення нових суб'єктів або нових сфер взаємодії держав.

Пізніше І. І. Лукашук наполовину скоротив кількість функцій основних принципів міжнародного права, довів­ши їх до майже реальної кількості¹.

Якщо виходити з усвідомлення того, що функція є ос­новним чинником впливу на зовнішнє середовище, то можна вказати на такі функції основних принципів між­народного права:

1. Функція зміцнення наявної системи міжнародних відносин та сприяння її передбачуваному розвиткові.

2. Функція сприяння становленню і розвитку системи міжнародного права як безпосередньо, так і шляхом об'єднання норм, інститутів та галузей навколо власних загальнообов'язкових правил.

3. Функція закріплення основних прав, обов'язків і законних інтересів суб'єктів міжнародного права, визна­чення основ їхньої взаємодії шляхом установлення пра­вових статусів.

4. Функція забезпечення основних засад правотворчо­го і правозастосовчого процесів.

5. Функція зміцнення міжнародної законності, визна­чення її сутності.

6. Функція укріплення системи міжнародного право­порядку та визначення напрямів його розвитку.

7. Функція заповнення прогалин у міжнародному праві.

8. Функція формування і розвитку міжнародної пра­восвідомості.

Через те, що основним масивом норм сучасного між­народного права є диспозитивні норми, які у своїй пе­реважній більшості залишаються маловідомими суб'єк­там міжнародного права (крім, звичайно, тих, кого вони безпосередньо зобов'язують або наділяють правами), ос­новні принципи міжнародного права й сьогодні несуть на собі основний тягар формування та розвитку міжна­родної правосвідомості. Держави, політичні діячі та біль­шою мірою широкі кола народних мас часто оцінюють поведінку суб'єктів міжнародного права насамперед за тим, наскільки вони дотримувалися основних принципів цього права.

¹ Див.: Лукашук И. И. Международное право. Общая часть. М., 1966. С. 123.

Ї99

Глава VI Основні принципи міжнародного права

Природа основних принципів міжнародного права