Методика застосування холоду

До лікувальних процедур шкіри належить застосування холоду. Місцеві холодові процедури викликають дію, протилежну дії тепла: звуження поверхневих та глибоких артеріальних та венозних судин; зупинка кровотечі; поверхнева та глибока знеболююча дія; обмеження запального процесу; протинабрякова; зменшення всмоктування токсичних речовин із запального вогнища.

Показання до застосування холоду: гіпертермія; запалення очеревини (перитоніт); свіже забите місце; різні кровотечі, менінгіт (запалення оболонок головного мозку); енцефаліт (запалення головного мозку); сильний головний біль; інсульт, особливо геморагічний; набряк мозку; марення, психічне збудження.

Протипоказання. Виснаження хворого. Хвороби, яким притаманні артеріальні спазми (облітеруючий ендартеріїт, хвороба Рейно). Підвищена чутливість до холоду. У хворих, що втратили чутливість шкіри (паралічі). У хворих з гострою затримкою сечі. При трофічних ураженнях шкіри. Холодові процедури слід обережно застосовувати у хворих, які перебувають у непритомному стані.

Застосування міхура з льодом

Міхур для льоду виготовляють з гуми. Він має пласку, круглу форму з отвором у центрі, що загвинчується корком з нарізкою (рис. 2).

а 6 а б

Рис. 2. Види міхурів з льодом Рис. 3. Способи розміщення міхура з льодом:

а - міхур з льодом, підвішений на жердині;

б - обкладання тіла га голови міхурами з льодом

Лід має знаходитися у морозильнику у вигляді великої грудки. Перед застосуванням міхура лід дрібно розколюють для зручнішого розміщення у міхурі та щоб міхур був легшим і краще моделювався за формою тіла. Лід набирають у совок і на дві третини заповнюють ним міхур.

Не можна наливати воду у міхур, а потім заморожувати його, тому що внаслідок цього утворюється велика холодова поверхня, що може призвести до сильного охолодження або навіть обмороження місця прикладання міхура. Такий міхур стає надто важким і сильно давить на підлеглі органи (але його можна застосовувати при маткових кровотечах), він погано набуває форму ураженого місця.

З міхура витісняють повітря, надавивши на дно, щоб в отворі з'явився лід. Отвір герметично закривають корком. Міхур насухо витирають рушником, обгортають його сухим рушником та прикладають до тіла хворого.

Дітям та виснаженим хворим міхур з льодом слід підвішувати на висоті 3—5 см від тіла(рис. 3, а) або обкладати міхурами тіло і голову (рис. 3, б).

Тримати міхур з льодом можна 1—2 год, але кожні 20— 30 хв. робити перерву на 10—15 хв. Необхідно слідкувати, щоб шкіра під міхуром не побіліла, щоб на ній не виникли пухирі (відмороження). При необхідності тривалого тримання міхура з льодом (протягом доби) через 2—3 год лід треба поновлювати.

Застосування примочок (холодних компресів)

Правила накладання. Змочують у холодній (льодяній) воді велику марлеву серветку. Віджимають її і прикладають до хворого місця. Змінюють серветку кожні 2—3 хв., тому що вона швидко набуває температури тіла. Примочки прикладають протягом 5 хв. — 1 год.