Основні стандартні функції Excel.

Для зручності роботи функції в Excel розбиті по категоріях: функції керування базами даних і списками, функції да ти і часу, DDE/Зовнішні функції, інженерні функції, фінансові, інформаційні, логічні, функції перегляду і посилань. Крім того, присутні такі категорії функцій: статистичні, текстові та математичні.

Математичні і тригонометричні функції В Excel входять 52 функції цієї категорії. В неї включені як звичайні функції типу СУММ або ЦЕЛОЕ, так і багато інших, одна з яких може виявитися потрібною користувачеві. Функція КОРЕНЬ повертає значення квадратного кореня з аргументу. Якщо аргумент від'ємний, функція сприймає його як помилку. СУММ. Якщо взяти навмання кілька робочих книг, то можна переконатися, що найчастіше в них використовується функція СУММ. Ця функція - одна з найпростіших. Вона може мати від 1 до 30 аргументів. В основному Excel призначений для роботи з числами, але він має ще 23 вбудовані функції для роботи з текстом. Функція СИМВОЛ повертає окремий символ, який відповідає заданому як аргумент ANSI-коду. Значення аргумента має міститися в інтервалі від 1 до 255. (Функція КОДСИМВ виконує обернену дію.) Функція ЛЕВСИМВ віділяє рядок символів заданої довжини з іншого рядка, починаючи з крайньої лівої позиції. Ця функція використовує два аргументи: перший аргумент - рядок, а другий (необов'язковий) - число символів. Якщо другий аргумент відсутній, Excel за замовчуванням виділяє перший символ тексту. Функція ЗАМЕНИТЬ (REPLACE) дає змогу замінювати символи в тексті. Вона має чотири аргументи: перший - рядок тексту, в якому потрібно зробити заміну; другий - позиція в текстовому рядку, з якої необхідно починати заміну; третій - кількість символів, які необхідно замінити; четвертий - новий текст, який має замінити той, що був у рядку. Функція ПРОПИСН перетворює малі букви у рядку тексту на великі Логічні функції До цієї категорії в Excel віднесено тільки шість функцій. ЕСЛИ Ця функція наділяє формули користувача здатністю приймати рішення. В ній використовуються три аргументи. Перший аргумент - це логічний вираз, який може набувати значення ИСТИНА або ЛОЖЬ. Другий і третій аргументи - це такі вирази, які виконуються, якщо перший аргумент набуде відповідне значення ИСТИНА або ЛОЖЬ. Функція И повертає логічне значення ИСТИНА або ЛОЖЬ залежно від логічного значення своїх аргументів. Якщо всі аргументи набувають значення ИСТИНА, то функція И повертає значення ИСТИНА. Якшо не всі аргументи набувають значення ИСТИНА, то функція И повертає значення ЛОЖЬ. Наприклад, формула =И(А1<0);А2<0;А3<0) або =AND(А1<0);А2<0;А3<0) повертає значення ИСТИНА (TRUE), якщо всі клітинки діапазону А1: А3 вміщують від'ємні числа. Функція И (AND) може використовуватися як аргумент функції ЕСЛИ. Наприклад, формула =ЕСЛИ(И(А1<0);А2<0;А3<0);"Всі від'ємні";"Не всі від'ємні")). відтворює на екрані рядок "Всі від'ємні", якщо всі клітинки діапазону А1: А3 вміщують від'ємні числа. Але якщо хоча б одне з цих значень не є від'ємним або дорівнює нулю, формула повертає рядок "Не всі від'ємні". Функція ИЛИ дуже схожа на функцію И лише з тією різницею, що функція ИЛИ повертає логічне значення ИСТИНА, якщо хоча б один з її аргументів істинний. У противному разі функція повертає логічне значення ЛОЖЬ. В Excel передбачено 14 функцій, що працюють з типом значень Дата и время. Функція СЕГОДНЯ не має аргументу. Вона повертає поточну дату, точніше, дату, встановлену в системі. Функція ДАТА відтворює на екрані дату залежно від своїх трьох аргументів: рік, місяць і день. Ця функція допоможе скомпонувати дату на підставі інформації, поміщеної в робочу таблицю. Функція ДЕНЬНЕД визначає день тижня в даті, що вказана. Вона має два аргументи: дату і код, що визначає тип результату (другий аргумент не обов'язковий). Функція ВРЕМЯ повертає час залежно від своїх трьох аргументів: годин, хвилин і секунд. Ця функція допоможе скомпонувати час на підставі інформації, вміщеної в робочій таблиці. Функція ЧАС виділяє з часу кількість годин. В Excel передбачено 15 функцій, призначених для фінансових розрахунків. Синтаксис функції БЗ БЗ(Норма;Число_периодов;Выплата;Нз;Тип)

Де, Норма —процентна ставка за період. Число_периодов —загальна кількість періодів поповнення рахунку ренты. Выплата —сума, якою поповнюеться рахунок кажний період; це значення не можє змінюватися на протязі періоду користування рахунком. Нз — початкова сума, або загальна сума усіх майбутніх платежів з поточного момента. Якщо аргумент Нз відсутній, то він приймається рівним 0. У такому випадку повинно бути вказано значення аргументу Выплата. Тип — це число 0 або 1, що вказуэ у який час повинен поповнюватися рахунок. Якщо аргумент Тип выдсутный, то він приймається рівним 0.

Синтаксис функції НОРМА НОРМА(Кпер;выплата;Нз;Бс;Тип;Предположение) Де, Кпер —загальне число періодів виплати. Выплата —виплата у кожному періоді, це значення не може змінюватися на протязі періоду виплат. Нз — поточна сума, або загальна сума усіх майбутніх платежів з поточного момента. Бс – сума, яку маємо досягнути, або баланс готівки, якого необхідно досягнути після останнього платежу (при відсутності значення БС = 0) Тип — це число 0 або 1, що вказуе у який час повинен поповнюватися рахунок. Якщо аргумент Тип відсутній, то він приймається рівним 0. Синтаксис функції КПЕР КПЕР(Норма;Выплата;Нз;Бс;Тип) Де, Норма -% ставка за період; Выплата —виплата, яка проводиться у кожному періоді, її розмір не змінюється на протязі періодів виплат. Звичайно виплата включає фіксовану суму і суму за відсотками, але в її розмірі не враховуються значення інших податків та сборів. Нз — поточна сума, або загальна сума усіх майбутніх платежів з поточного момента. Бс – сума, яку маємо досягнути, або баланс готівки, якого необхідно досягнути після останнього платежу; при відсутності значення БС = 0 (наприклад, для займу Бс = 0); Тип — це число 0 або 1, що вказуе у якій час необхідно робити виплату. Якщо аргумент Тип відсутній, то він приймається рівним 0. В Excel передбачено кілька функцій, призначених для роботи з матрицями. Функція МУМНОЖ має два аргументи: перший - масив1; другий - масив2. Вона повертає добуток матриць, розміщених у масивах. Результат - масив з таким самим числом рядків, як і масив1, та таким самим числом стовпців, як масив2.. Для одержання результату при будь-яких операціях з матрицями натискання клавіші <F2>, а потім комбінації клавіш <Ctrl+Shift+Enter> обов'язкове. Функція МОБР має один аргумент - масив. Вона повертає обернену матрицю. Функція ТРАНСП має один аргумент - масив. Вона повертає транспоновану матрицю. До категорії Статистические віднесено 71 функцію, що дає змогу виконувати різноманітні розрахунки. Функція СРЗНАЧ повертає середнє значення (середнє арифметичне) діапазону клітинок, що еквівалентне сумі вмісту всіх клітинок діапазону, поділеній на кількість клітинок у діапазоні.

Функція МАКС використовується для визначення найбільшого значення з діапазону, а функція МИН - найменшого.

Створення діаграм.

При створенні діаграми має сенс спочатку виділити ту область таблиці, яка містить дані для побудови діаграми, включаючи заголовки стовпців і рядків. Ці заголовки програма Excel використовує як елементи опису. При цьому зовсім не обов'язково виділяти тільки суміжні області осередків. Область даних можна також задати пізніше в діалогових вікнах Майстра діаграм. Однак без виділення області даних неможливий попередній перегляд діаграми, тому рекомендується спочатку виділити данние.Созданіе діаграми здійснюється за чотири кроки.

Перший крок. Перше вікно Майстра діаграм, зване Тип діаграми, викликається клацанням на кнопці панелі інструментів. Вікно складається з двох вкладок. На вкладці Стандартні в області Тип програма Excel виводить стандартні типи діаграм. Для кожного типу діаграми в полі Вид пропонуються різновиди обраного типу діаграми. За допомогою командної кнопки Перегляд результату можна побачити діаграму, побудовану на основі виділених даних. Додаткові види діаграм наведені на вкладці Нестандартні. Програма Excel дозволяє підключати створені раніше користувачем типи діаграм. Для цього на вкладці Нестандартні в області Вивести слід вибрати опцію Додаткові.
Після вибору типу діаграми потрібно клацнути на кнопці Далі.

Другий крок. Розкривається наступне діалогове вікно - Джерело даних діаграми - з двома вкладками. На цих вкладках можна уточнити область ячейок з даними для побудови діаграми або вказати іншу область ячейок. У полі Діапазон виводяться координати області осередків, яка була попередньо виділена. Для того щоб змінити ці координати за допомогою миші, потрібно клацнути на кнопці справа в кінці поля Діапазон (в результаті чого розмір діалогового вікна зменшиться) і виділити нову область, яка послужить джерелом даних. Після другого клацання на тій же кнопці діалогове вікно знову збільшиться. Інакше адресу блоку даних можна вписати з клавіатури. Звернемо увагу, що в полях введення задаються абсолютні адреси. Для таблиці, яка містить не менше двох рядів, можна задати, в якій послідовності повинен відбуватися перебір осередків при побудові діаграми. Якщо задана опція Ряди в рядках, то внутрішній перебір проводиться по рядках, а зовнішній - по стовпцях; тобто спочатку перебираються всі рядки для першого стовпця, потім - всі рядки для другого і т.д. При цьому в якості підписів до осі X використовуються назви стовпців. У розглянутому вище прикладі встановлена опція Ряди в рядках, тому проводиться перебір спочатку в понеділок для першого і другого автомобіля, потім у вівторок і т.д. Як підписів використовуються назви днів тижня. Якщо задана опція Ряди в стовпцях, то внутрішній перебір проводиться по стовпцях, а зовнішній - за рядками; тобтоспочатку перебираються всі стовпці для першого рядка, потім - всі стовпці для другої і т.д. Як підписів використовуються назви рядків. Якщо дану опцію встановити в розглянутому прикладі, то в діаграмі спочатку будуть представлені всі пробіги першого автомобіля, а потім другого. Третій крок. У наступному діалоговому вікні - Параметри діаграми - встановлюються деталі оформлення діаграми. На різних вкладках, зокрема, визначається, чи з'явиться на діаграмі легенда, таблиця значень і заголовок діаграми. На вкладці Тема можна ввести назви діаграми та осей координат. На вкладці Осі можна вказати, зображується вісь на діаграмі чи ні, а також визначити характер підписів міток осі X. Вкладка Лінії сітки дозволяє замовити відображення координатної сітки, яка суттєво спрощує порівняння величин, представлених на діаграмі. Для кожної осі можна встановити режим відображення на екрані тільки головних або головних і допоміжних ліній сітки.Вкладка Легенда використовується, коли потрібно пояснити діаграму. В області Розміщення можна вибрати позицію легенди. Легенду можна перемістити також за допомогою миші. Вкладка Підписи даних дозволяє помістити напису на самій діаграмі, наприклад, біля стовпчиків на стовпчастий діаграмі або біля точок на лінійчатої діаграмі. В області Підписи значень представлені варіанти підписів, що залежать від обраного типу діаграми. Якщо необхідно вставити мітки даних, то поряд з ними можна також показувати ключ легенди. За допомогою вкладки Таблиця даних можна вставити під діаграмою таблицю даних. У цій таблиці виводяться вихідні дані діаграми. Таблиця розміщується таким чином, що дані з'являються у відповідності з рубриками осі Х під відносяться до них стовпчиками або точками діаграми. В заголовки рядків таблиці можна також вставити ключ легенди.
Четвертий крок - розміщення діаграми. У четвертому вікні Майстра діаграм можна вибрати: помістити чи діаграму на поточному аркуші таблиці або на окремому аркуші. Складну і насичену діаграму краще розташовувати на окремому аркуші. В цьому випадку, з одного боку, простіше здійснити підгонку її розміру під стандартний аркуш паперу, а з іншого боку, не виникне проблем при імпортуванні її в програму PowerPoint. Після завершення всіх необхідних установок слід клацнути на кнопці Готово.
Зміна діаграми
Для того щоб змінити діаграму, перш за все її слід виділити клацанням миші.Після цього в рядку меню з'явиться новий пункт: Діаграма. У цьому меню зібрані команди, призначені для виклику діалогових вікон Майстра діаграм.Викликавши потрібне вікно, можна змінити настройки діаграми.
Форматування елементів діаграми
У побудованій діаграмі можна змінювати її окремі елементи: осі координат, заголовки, область побудови діаграми, вбудовану таблицю, лінії сітки, а також охоплює область - область діаграми.
Для форматування потрібного елементу потрібно його виділити, а потім відкрити меню Формат і викликати діалогове вікно. Діалогове вікно для форматування виділеного елемента можна викликати також одночасним натисканням клавіш <Ctrl> + <1>. Команди форматування дозволяють змінювати товщину і колір ліній, колір заливки, шрифт і розмір букв, орієнтацію написів і т.д.
Зміна розмірів діаграми
Зміна розмірів і взаємного розташування частин діаграми проводиться за допомогою миші. При цьому слід враховувати, що зовнішня рамка обмежує поле діаграми. Тому спочатку зовнішню рамку доцільно розширити, а по закінченні форматування зменшити до потрібних розмірів.