МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО
Кафедра нормальної фізіології
Енергетичний обмін та
Терморегуляція. Фізіологічні основи харчування.
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
До практичних занять для студентів
медичного, стоматологічного, фармацевтичного факультетів,
(кредитно-модульна організація розділу,
видання 3-тє, оновлене та доповнене)
Львів-2010
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО
Кафедра нормальної фізіології
Енергетичний обмін та Терморегуляція. Фізіологічні основи харчування.
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
До практичних занять для студентів
медичного, стоматологічного, фармацевтичного факультетів,
(кредитно-модульна організація розділу,
видання 3-тє, оновлене та доповнене)
Львів-2010
Методичні вказівки підготували:
к.мед.н., доц. Ю. С. Петришин, к.мед.н., ас. Л. В. Паніна,
к.б.н., доц. С. М. Ковальчук, к.б.н., доц. О. І. Терлецька,
к.б.н., доц. О. Г. Мисаковець
За редакцією
Заслуженого діяча науки і техніки України, члена-кореспондента
АМН України, д.мед.н., проф. М. Р. Гжегоцького
Рецензенти:
д.мед.н., проф. О. Р. Піняжко
д.мед.н., проф. В. І. Федоренко
ПЕРЕДМОВА
Обмін речовин та енергії, як сукупність процесів перетворення речовин і енергії в живому організмі та їх обміну між організмом і навколишнім середовищем, є основою всіх проявів життєдіяльності. Енергія необхідна для реалізації всіх фізіологічних функцій організму: м’язового скорочення, кровообігу, дихання, виділення тощо. Забезпечення енергетичного гомеокінезу здійснюється складною системою, до складу якої входять регуляторні механізми, що реалізують різні функції організму, розбалансування яких може призводити до значних порушень енергообміну на різних рівнях регуляції. Серед основних причин дисбалансу в обміні речовин та енергії виділяють: розлади у діяльності нервової та ендокринної систем, синтезі ферментів, імунних та транспортних білків, порушення генетичного апарату клітин, стрес, депресія тощо. Негативний вплив на процеси енергообміну може бути зумовлений змінами складу їжі (нестачею вітамінів, мікроелементів, незамінних амінокислот, жирних кислот); вживанням невластивої їжі, невідповідністю кількісного та якісного складу їжі енергетичним витратам організму, надходженням в організм чужорідних токсичних речовин, нагромадженням важких металів. Саме тому дослідження процесів енергообміну із застосуванням різних методичних підходів є надзвичайно важливим при проведенні комплексного аналізу стану здоров’я людини. Своєчасність виявлення розладів функціональної активності організму має важливе значення для практичної медицини, оскільки це суттєво полегшує процес лікування. Розуміння закономірностей і механізмів регуляції обміну речовин та енергії, як і теплообміну, а також вміння аналізувати склад харчового раціону, займає важливе місце в плані теоретичної та практичної підготовки майбутнього лікаря.
Оновлене та доповнене третє видання методичних вказівок до практичних занять з розділів «Енергетичний обмін», «Терморегуляція» призначене для студентів медичного, стоматологічного, фармацевтичного факультетів, укладене згідно з діючими навчальними програмами з дисципліни та вимогами Європейської кредитно-трансферної системи (ECTS). На початку кожної теми конспективно окреслені основні теоретичні питання, наведені схеми функціональних взаємозв'язків; представлений блок практичних робіт розрахований на ознайомлення студентів з різними методами вимірювання фізіологічних величин енергообміну, в тому числі з тими, що застосовуються в клінічній практиці. Практичні заняття передбачають самостійне проведення досліджень, інтерпретацію отриманих результатів та формулювання на їх основі логічних висновків, згідно з наведеними рекомендаціями до оформлення протоколу заняття. В містких додатках до методичних вказівок подана детальна інформація про основні фізіологічні величини енергообміну, добову потребу дорослої людини поживних речовин, про хімічний склад харчових продуктів, що забезпечує проведення порівняльного аналізу отриманих власних результатів з нормованими показниками. Такий підхід дозволяє студентам набути навички наукового мислення, обґрунтованого представлення і коректної інтерпретації даних, закладаючи основи діагностики та клінічного мислення.
У методичних вказівках пропонуються такі форми контролю, як питання для оцінки якості набутих практичних навичок з відповідної теми, ситуаційні задачі (з деякими прикладами їх розв’язку), тести, контрольні питання та перелік тем реферативних доповідей із урахуванням вікових особливостей організму людини; передбачено профільні питання для студентів стоматологічного та фармацевтичного факультетів. Усі завдання ґрунтуються на теоретичних знаннях та практичних навичках з відповідного розділу, що сприяє кращому розумінню та поглибленому вивченню навчального матеріалу.
Заслужений діяч науки і техніки України,
член-кореспондент АМН України,
д.мед.н., проф. М. Р. Гжегоцький
Модуль 2.
