Лекции.Орг


Поиск:




Категории:

Астрономия
Биология
География
Другие языки
Интернет
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Механика
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Транспорт
Физика
Философия
Финансы
Химия
Экология
Экономика
Электроника

 

 

 

 


Тема 5. Майнові правовідносини подружжя.




Рекомендована кількість годин - 4 години.

 

Методичні вказівки.

При вивченні теми «Майнові правовідносини подружжя» необхідно мати на увазі, що майнові відносини подружжя – це такі відносини, що виникають між чоловіком та жінкою з приводу майна та мають економічний зміст.

Традиційно виділяють чотири види майнових відносин подружжя: 1) відносини подружжя з приводу належного їм майна. Як правило, ці відносини виражаються у праві власності кожного з подружжя або їх обох на якусь річ.; 2) аліментні правовідносини подружжя; 3) житлові правовідносини подружжя; 4) спадкові правовідносини подружжя.

Як свідчить практика, кожний із подружжя вже на момент укладення шлюбу має власне майно, що належить кожному з них на праві приватної власності. Кількість, якість і вартість такого майна також може змінюватися протягом шлюбу, сі­мейного життя, як правило, за наявності підстав, передбачених чинним законодавством. Так, ст. 57 СК містить перелік майна, що може належати кожному з подружжя окремо на праві приватної власності. У зв’язку з чим потрібно визначити, яке саме майно до нього належить.

Відповідно до ст. 60 СК майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього гос­подарства, догляд за дітьми, хвороба, служба в армії тощо) самостійного заробітку (доходу). Таким чином, СК закріплює традиційний підхід до майнових відносин подружжя: все, що було нажите разом — є спільним. Такий режим спільної власності називають законним, оскільки він діє у силу закону в усіх випадках, якщо не встановлений договірний режим, за яким належність майна кожному з подружжя визначається укладеним ними договором.

Говорячи про майнові правовідносини подружжя, доцільно визначити особливості правового регулювання майнових правовідносин чоловіка та жінки, які перебувають у фактичних шлюбних відносинах (ст. 74 СК України).

Слід враховувати, що терміном «правовий режим майна подружжя» охоплюєть­ся комплекс правових засобів, які регулюють відносини, що складаються з приводу майна подружжя, визначають характер та обсяг їх прав і обов'язків щодо цього майна. Вони включа­ють перш за все засади правового регулювання відносин щодо спільного і роздільного майна, а також здійснення прав та їх захист у разі порушення.

СК запровадив положення, за якими шлюбний договір може укладатися як до укладення шлюбу, так і під час шлюбу. Шлюбним договором регулюються лише майнові відносини. Подружжя може домовитися про непоширення на майно, набуте під час шлюбу, режиму спільної сумісної власності і вважати його спільною частковою або особистою приватною власністю кожного з них. Таким чином, договірний режим спільної власності подружжя може передбачати встановлення спільної часткової або особистої приватної власності на майно, набуте під час шлюбу.

Договірний режим базується на договорі подружжя між собою, але при цьому він обов’язково включає і нормативний елемент, без якого в принципі неможливим було б його існування. Особливістю договірного режиму майна подружжя являється те, що правові норми, які входять до його складу мають загальнодозвільний характер і виступають в якості базової посилки, на підставі якої вже власно подружжям безпосередньо формується зміст цього режиму, визначаються їх майнові права та обов’язки. В зв’язку з цим договір, як засіб регулювання майнових відносин подружжя, в структурі договірного режиму набуває вирішальне значення, визначаючи його обсяг та основний зміст.

Основна мета договірного режиму заключається у встановленні таких правил поведінки в майновій сфері, які б носили відмінний характер від тих, що встановлені в законі.

Основу договірного режиму подружнього майна складають наступні види договорів: 1) шлюбний контракт; 2) договір про поділ спільного майна подружжя; 3) договір про встановлення часток в спільному майні подружжя; 4) договір про передачу роздільного майна одного з подружжя в спільну часткову власність подружжя; 5) договір про передачу роздільного майна одного з подружжя в спільну сумісну власність; 6) договір про передачу роздільного майна обох з подружжя в спільну часткову власність; 7) договір про передачу роздільного майна обох з подружжя в спільну сумісну власність. Думається, що даний перелік не є вичерпним, а передбачає лише основні найбільш поширені види договорів стосовно подружнього майна.

Найпоширенішим і найзмістовнішим видом подружніх договорів являється шлюбний контракт, який визначається, як угода, що укладається між особами, що подали заяву в державний орган РАЦС про реєстрацію шлюбу, або між подружжям з питань майнових відносин. Шлюбний договір не може регулювати особисті немайнові відносини між подружжям, та між ними та дітьми,

Окрему увагу слід приділити таким питанням, як: порядок укладення шлюбного договору, форма шлюбного договору, зміст шлюбного договору, строк дії шлюбного договору, зміні умов шлюбного договору, відмова від шлюбного договору та його розірвання, а також визнання шлюбного договору недійсним.

 

Питання до теми:

1. Поняття, види, співвідношення з немайновими.

2. Законний режим подружнього майна.

3. Договірний режим подружнього майна.

4. Право на майно жінки та чоловіка, які проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою.

5. Шлюбний договір.

6. Порядок укладення шлюбного договору. Форма шлюбного договору.

7. Зміст шлюбного договору. Строк дії шлюбного договору.

8. Зміна умов шлюбного договору.

9. Відмова від шлюбного договору та його розірвання.

10. Визнання шлюбного договору недійсним.

 

Задача 1. Михальченко Олексій 25 квітня 2012 року звернувся до районного суду з позовом до Михальченка Олени про поділ спільного сумісного майна подружжя, в якому просив в порядку поділу майна визнати за позивачем право власності на квартиру; визнати за позивачем право власності та виділити в натурі земельну ділянку площею 0,0825 га, що розташована в СТ «Тиша»; визнати за Михальченко Оленою право власності та виділити в натурі транспортний засіб «Тойота-Прадо», зареєстрований 27 листопада 2008 року на ім'я Михальченко Олексія.

13 червня 2012 року відповідач Михальченко Олена подала до районного суду зустрічну позову заяву про поділ спільного сумісного майна подружжя, в якій просила стягнути з Михальченка Олексія на її користь компенсацію вартості частки коштів в розмірі 50% від розміру внесків позивача до статутного фонду приватного підприємства «Оніка»; компенсацію 1/2 частини грошових коштів, які знаходились на депозитних рахунках позивача; земельну ділянку площею 0.0825 га передати їй у власність; транспортний засіб «Тойота-Прадо», передати в особисту власність Михальченка Олексія; 1/2 частини квартири, яка зареєстрована на ім’я позивача передати в її особисту власність.

Рішенням районного суду визнано за Михальченко Олексієм та Михальченко Оленою право власності на 1/2 частину квартири за кожним. Визнаноза Михальченко Олексієм право власності і виділено в натурі земельну ділянку, площею 0,0825 га, що розташована у садовому товаристві «Тиша». Визнано за Михальченко Оленою право власності на автомобіль «Тойота-Прадо». В іншій частині позову Михальченко Олені відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Михальченко Олена подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення районного суду та ухвалити нове, яким задовольнити зустрічний позов Михальченко Олени.

 

Задача 2. У грудні 2012 року Омельченко Надія звернулася до суду з позовом, посилаючись на те, що з 23 серпня 1996 року вона перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, від якого мають малолітнього сина – Івана, 2003 року народження. Рішенням районного суду від 21 грудня 2007 року шлюб між ними розірвано. У 2005 році, у період шлюбу, відповідно до ст. 121 Земельного кодексу України їм безоплатно з державної власності була передана земельна ділянка площею 0, 10 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель. Правовстановлюючі документи на вказану земельну ділянку оформлені на ім’я відповідача – Омельченка Миколу та знаходяться в нього. На цій земельній ділянці ними було розпочато будівництво жилого будинку, у будівництві якого вона брала участь своїми коштами. Вважаючи, що земельна ділянка набута подружжям у період шлюбу та на ній розпочато будівництво жилого будинку, тому вона є спільним сумісним майном подружжя. Також у період шлюбу вони придбали автомобіль «Toyota Corolla», свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на який видано на ім’я Омельченка Миколи. Позивачка просила визнати за нею право власності на 1/2 частку вказаних земельної ділянки й автомобіля та стягнути з відповідача на її користь грошову компенсацію вартості 1/2 частки автомобіля.

Рішенням районного суду позов задоволено частково. Стягнуто з Омельченка Миколи на користь Омельченко Надії 19 851 грн. грошової компенсації вартості 1/2 частки автомобіля «Toyota Corolla». Визнано за Омельченко Миколою право власності на автомобіль «Toyota Corolla». У задоволенні решти вимог відмовлено.

Рішенням апеляційного суду рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов Омельченко Надії задоволено в повному обсязі. Визнано за нею право власності на ½ частку земельної ділянки площею 0, 10 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель. Стягнуто з відповідача на користь Омельченко Надії 19 851 грн. грошової компенсації вартості 1/2 частки автомобіля «Toyota Corolla».

Омельченко Микола звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою.

Чи є підстави для задоволення касаційної скарги? Дайте юридичний аналіз ситуації.

 

Задача 3. Андріїв у 2004 році звернувся з позовом до Андрієвої про розірвання шлюбу і поділ набутого за час шлюбу майна, зокрема, автомобіля ВАЗ-21063. Андріїва вважала, що ця машина не повинна включатися до складу спільного майна подружжя як подарована їй особисто, оскільки була виділена їй на роботі як передовику виробництва у 1992 році за пільговою ціною, що складала на той час одну четверту її реальної вартості.

Андріїв у суді пояснив, що кошти на оплату пільгової вартості автомобіля позичав у банку на своє ім’я і борг виплачувався ним. Андріїва запропонувала виплатити чоловікові половину сплаченої у 1992 році суми. Водійські права були лише у Андріїва.

Яке рішення має винести суд?

 

Задача 4. У 1996 році Мітров А.К., який перебував з 1975 року у шлюбі з Харечко Х., був прийнятий до садівничого кооперативу „Зоря”. На ділянці ним були зведені будинок, мансарда, господарські будівлі, облаштовані паркан, місце для автомобіля, посаджені фруктові дерева.

У червні 1999 року Мітров А.К. звернувся до правління кооперативу з проханням переоформити ділянку на сина від першого шлюбу Мітрова Б.А., але ця заява не була розглянута.

У грудні 1999 року Мітров А.К. склав заповіт, в якому своєму синові Мітрову Б.А. заповів дану земельну ділянку і все майно, яке знаходилось на ній. У квітні 2000 року Мітров А.К. знову звернувся до правління кооперативу із заявою про переоформлення ділянки на сина Рішенням правління кооперативу з 01.01.2000 року ділянка була переоформлена на Мітрова Б.А.

10.01.2004 року Мітров А.К. помер. 15.04.2004 року до оформлення спадкових прав Харечко Х. Звернулась за порадою до адвоката.

Проаналізуйте ситуацію. Чи порушені права Харечко Х.? Чи має юридичне значення той факт, що вона знала чи не знала про рішення правління кооперативу від 01.06.2000 р.?

 

Задача 5. Петречко звернувся з позовом до своєї дружини про розірвання шлюбу і поділ майна, набутого в шлюбі, зокрема, акцій, зареєстрованих на ім’я дружини. На компенсацію Петречко не погоджувався, оскільки на його думку їх вартість значно зросла з 1993 року, коли вони були набуті. Дружина заперечувала проти поділу акцій і пояснила в суді, що інші акціонери теж проти прийняття її чоловіка як акціонера до товариства. Зваживши на пояснення дружини та за відсутності іншої оцінки акцій, суд присудив Петренкові відшкодування половини вартості акцій за ціною їх набуття у 1993 році.

Чи обгрунтованим є рішення суду?

 

Задача 6. Подружжя Карпових розірвало шлюб у 1993 році, однак, продовжувало проживати спільно, вести спільне господарство, у 1994 році у них народилася донька. У 2001 році Карпова звернулась до суду з позовом до Карпова про поділ квартири, набутої в 1992 році, а також земельної ділянки, придбаної теж з чоловіком у 2000 році.

Суд відмовив в задоволенні вимоги про поділ майна, мотивуючи тим, що з моменту винесення рішення суду про розірвання шлюбу минуло більше трьох років. Чи обґрунтоване рішення суду?

Вирішіть спір.

 

Задача 7. Максимів пред`явив позов до Драч про визнання права на 1/2 частину суми грошового вкладу. Позивач зазначив, що близько 35 років він перебував у фактичному шлюбі з сестрою відповідачки, вів з нею спільне господарство і на її рахунок в ощадкасі вносилися як її пенсія, так і її одержувана зарплата. Оскільки після її смерті свідоцтво про право на спадщину одержала відповідачка, позивач просив визнати за ним право на половину вкладу.

 

Задача 8. Костів та Липова уклали шлюб у 1995 році. У 1999 році за спільно зароблені кошти вони купили квартиру. З кінця 2000 року до кінця 2001 року Костів не проживав з своєю дружиною, не вів з нею господарства і на словах просив розлучитися.

На початку січня 2001 року Костів повернувся до Липової. У 2000 році Липова придбала меблевий гарнітур, а Костів - квартиру, куди й переїхало подружжя після примирення і перевезли з іншими речами гарнітур.

Квартиру, куплену ними в 1999 році, вони у січні 2004 року продали, і за кошти був зроблений вклад у банку на ім`я Костіва. У лютому Костів зняв гроші з вкладу (без відома дружини) і купив квартиру, зазначивши у договорі єдиним покупцем свою матір. Ще через півмісяця подружжя посварилося, і Костів звернувся з позовом про розірвання шлюбу і поділ майна.

Дайте юридичну оцінку ситуації.

 

Задача 9. Назаров звернувся з позовом до Назарової про покладення частини відшкодування боргу за договором позики. У судовому засіданні було встановлено, Назаров перебуваючи у шлюбі з Назаровою, у 1999 році позичив у Білоноса 90 000 гривень строком на 3 роки. Цього ж року між Назаровою та Філімоновим було укладено договір про відступлення права вимоги на отримання квартири, яке належало Філімонову на підставі договору про дольову участь у будівництві житла, укладеному із асоціацією „Світбуд”. За цим договором Назарова передала Філімонову 90 000 гривень. Через деякий час подружжя Назарових вирішило розлучитись. Назарова без відома чоловіка розірвала договір цесії і отримала назад від Філімонова 90 000 гривень.

Суд відмовив в задоволенні вимоги Назарова, мотивуючи своє рішення тим, що хоч на момент укладення договорів сторони й перебували в шлюбі, але могли кожен окремо укласти договори, розірвати їх, ці договори не мають правового режиму спільно набутого майна, тому вимоги Назарова про покладеня на Назарову відшкодування частини позики Білоносу є незаконними.

Проаналізуйте законність винесеного рішення.

 

Задача 10. Нотова звернулась до Степанова з позовом про розірвання шлюбу і поділ спільного майна. До такого майна, на думку Нотової, зокрема, належали:

1.меблевий гарнітур;

2.вклад у банк у у сумі 9 тис. грн. (5 тис.грн. Степанов вклав до укладення шлюбу, а далі поповнював вклад після одруження);

3.цегляний житловий будинок, побудований за час шлюбу на основі вдвічі меншого за площею, який належав Степанову до укладення шлюбу;

4.зарплати чоловіка за останні півроку, яку Степанов ще не отримав як і всі інші працівники підприємства, де він працював.

Нотова також вважала, що її особистою власністю є таке майно:

1. телевізор, куплений нею під час шлюбу за позичені у матері кошти.

Проти купівлі телевізора чоловік категорично заперечував, але надалі ним часто користувався.

2.норкова шуба, зі слів Нотової, подарована їй чоловіком на другий день після весілля.

3.дача, яку вона успадкувала після смерті матері.

Нотова з 5 років подружнього життя 4 роки не працювала, перебуваючи на утриманні чоловіка, 2 з них займалася доглядом за дитиною, а останній рік працювала, отримуючи зарплату втричі більшу, ніж чоловік.

Натомість Степанов усі 5 років працював. За період шлюбу нічого не успадкував.

Як суд має поділити назване майно?

 

Задача 11. За заявою Федоріва йому було виділено земельну ділянку для спорудження будинку. На наступний рік він зареєстрував шлюб з Власенко. Будівництво велося 10 років. В 2004 році будинок був прийнятий до експлуатації. Власником будинку було записано лише Федоріва.

В 2004 р. за договором купівлі-продажу було придбано автомобіль, власником якого також було зареєстровано лише Федоріва. Прокоментуйте ці ситуації.

 

Задача 12. На весіллі Софія та Костянтин одержали як подарунки 40 000 гривень. За ці гроші була придбана на ім’я дружини квартира.

Через рік відносини між подружжям змінилися, у зв’язку з чим чоловік зажадав розподілу майна на рівні частини.

Батько Софії стверджував, що 2000 дол. США він подарував особисто дочці, а не їм обом, тому частка дочки має бути більшою.

Вирішіть спір.

 





Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2016-11-12; Мы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 985 | Нарушение авторских прав


Поиск на сайте:

Лучшие изречения:

Студент может не знать в двух случаях: не знал, или забыл. © Неизвестно
==> читать все изречения...

2752 - | 2314 -


© 2015-2024 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.007 с.