Методологія наукового пізнання

План семінару

1. Поняття метода і методології.

2. Діалектика як метод філософського осмислення буття.

3. Форми і методи емпіричного, теоретичного та метатеоретичного рівня пізнання.

Теми рефератів

 

1. Особливості метафізичного методу пізнання.

2. Суперечність як джерело розвитку і пізнання.

3. Діалектичні заперечення і синтези.

4. Категорії діалектики і їх методологічні функції в пізнанні світу.

5. Діалектичні і спеціально-наукові теорії розвитку.

Методичні рекомендації

 

При підготовці до першого питання студенту слід звернути увагу на те, що філософія розглядає науку як особливий вид діяльності і спосіб осягнення світу. Важливим аспектом наукового пізнання є його спосіб, або метод (від гр. methodos — “шлях дослідження”, “теорія”, “вчення”) — це спосіб досягнення мети, вирішення завдання; сукупність дій та прийомів, призначених допомогти досягненню бажаного результату; сукупність прийомів та операцій практичного або теоретичного освоєння (пізнання) дійсності. Певна система методів та форм, засобів та видів пізнання становить наукову методологію. Кун Т. вводить поняття "парадигма", яке фіксує існування особливого типу знання, що не виконує безпосередньо пояснювальної функції, а є умовою певного виду теоретичної діяльності з пояснення та систематизації емпіричного матеріалу. Аналогічний смисл має також поняття "дослідницька програма", яке вводить у методологію науки Лакатос і яке є своєрідним метатеоретичним утворенням, що містить набір вихідних ідей та методологічних установок.

При підготовці до другого питання студенту слід звернути увагу на те, щоГегелем була закладена традиція відрізняти два найзагальніші методи філософствування – метафізичний і діалектичний. Відомо, що поява терміну метафізика пов'язане з класифікацією Адроника Родоського творів Арістотеля й етимологічно означає те, що після фізики. За уявленням Гегеля, метафізика це – наука про ті речі, що “осягаються в думках, які виражають сутності речей”. З точки ж зору метода метафізика вивчає речі і явища, як вони є тут і зараз, тобто в статиці.

Суть основних принципів діалектики – розвиток і взаємозв'язок. Через те, що універсальні зв'язки пронизують все буття, вони і стали важливим предметом діалектики. Формою пізнання складних, гнучких, суперечностей універсальних зв'язків буття служать категорії діалектики.

Для діалектики характерне формування парних категорій, що відображають “полярні” сторони цілісних явищ, процесів. Діалектика спирається на три основних, універсальних закони: закон взаємного переходу кількісних і якісних змін, закон єдності і боротьби протилежностей і закон заперечення заперечення.

При підготовці до третього питання студенту слід звернути увагу на те, що наукове пізнання, яке почало формуватися в епоху Відродження включає два рівні пізнання: емпіричний і теоретичний. Апарат наукового пізнання включає, крім фундаментальних (філософських) методів, методи загальнонаукові, які використовуються на рівні і емпіричного, і теоретичного пізнання, а також спеціальні методи, що використовуються в окремих наукових дисциплінах. Існують такі методи емпіричного пізнання, як спостереження, експеримент, вимірювання, опис, порівняння, і методів, вживаних і в емпіричному, і в теоретичному науковому пізнанні: абстрагування, аналіз і синтез, індукція і дедукція, аналогія, моделювання. До методів теоретичного рівня наукового пізнання відносяться аксіоматичний і гіпотетико-дедуктивний методи, метод сходження від абстрактного до конкретного, а також принцип єдності логічної і історичної.

Однією з найбільш актуальних проблем сучасного етапу розвитку логіки та методології науки є питання про необхідність виділення поряд з емпіричним та теоретичним рівнями наукового пізнання ще одного відносно самостійного рівня — метатеоретичного, який є передумовою самої теоретичної діяльності в науці. Великого поширення для визначення метатеоретичного та науково-дослідницької діяльності набуло поняття "стиль мислення", яке за змістом близьке до поняття "парадигма;"картина світу, "теоретичний базис наукового пізнання", тощо. Якщо теоретичний рівень включає в себе сукупність пізнавальних процесів, спрямованих на висування, розвиток та обґрунтування теоретичних гіпотез, а також тих процесів мислення, в яких реалізуються основні пізнавальні функції наукових теорій (опис, пояснення, передбачення), то на метатеоретичному рівні на основі певних філософських установок, узагальнення результатів теоретичної діяльності та самої практики наукового пізнання фіксуються загальні передумови теоретичної діяльності.

Намагаючись віднайти онтологічні засади очевидності, спираючись на які, філософія, а за нею й інші науки могли б гарантувати істинність своїх положень, Е.Гуссерль запропонував метод феноменологічного «епохе», за допомогою якого, послідовно і безжалісно відкидаючи все, що викликає сумнів, можна кінець-кінцем, дійти висновку щодо аподиктичної очевидності буття трансцендентального суб'єкта (ego), як носія узагальненого, чистого досвіду конститутивної самодіяльності свідомості, що підноситься над конкретною свідомістю, конкретним "я", психікою як такою і наповнює їх змістом

Література

1. Бичко А.К., Бичко І.В., Табачковський В.Г., Ярошовець В.І. Філософія - К.: ЦУЛ, 2010. - 648 с.

2. Валуйський О. О. Філософія. Хрестоматія: навч. посіб. / О. О. Валуйський [та ін.]. - К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2010. - 111 с.

3. Воронкова В. Г. Філософія: навч. посібник для ВНЗ / В. Г. Воронкова; М-во освіти і науки України. - К.: Професіонал, 2004. - 460 c.

4. Губерський Л.В. Філософія: Хрестоматія (від витоків до сьогодення): Навчальний посібник. -Видання 2-ге К.: Знання, 2012- 621 с.

5. Калюжний В. С. Філософія: навч.-метод. посібник для аспірантів та пошукачів ЗДІА всіх форм навчання / В. С. Калюжний, В. О. Товарниченко; ЗДІА. - Запоріжжя: ЗДІА, 2011. - 179 c.

6. Калюжний В. С. Філософія (філософія, релігієзнавство, логіка): Навч.-метод. посібник для студ. екон. спец. всіх форм навчання ЗДІА / В. С. Калюжний, А. О. Кудінова, Г. П. Макушинська та ін.; ЗДІА. - Запоріжжя: ЗДІА, 2008. - 134 c.

7. Кремень В. Г. Філософія: Логос. Софія. Розум: підручник / В. Г. Кремень, В. В. Ільїн. - К.: Книга, 2007. - 430 c. -

8. Товарниченко В. О. Філософія наукового пізнання: Для всіх спец. ЗДІА / В. О. Товарниченко; ЗДІА. - Запоріжжя: ЗДІА, 2007. - 106 c.

9. Філософія: навч. посіб. / [В. Л. Петрушенко та ін.]; Нац. ун-т "Львів. політехніка". - 2-ге вид., допов. і переробл. - Л.: Вид-во Львів. політехніки, 2013.Ч. 1: Історія світової філософії. - 2013. - 170 с.

10. Філософія: навч. посіб. для вищ. навч. закл. ІІІ - ІV рівнів акредитації: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / О. В. Кулик; Дніпропетр. нац. ун-т ім. Олеся Гончара. - Д.: Монолит, 2013. - 691 с.

11. Філософія: навч.-метод. посіб. / М. П. Плахтій, Т. В. Сулятицька. - Кам'янець-Подільський: Медобори- 2013.

12. Щерба С. П. Філософія: підручник / С. П. Щерба, О. А. Заглада. – 5-е вид. – К.: Кондор, 2011. – 548 с.

РОЗДІЛ 3