Інформація з обмеженим доступом по своєму правовому режиму ділиться на конфіденційну і секретну.
Конфіденційна інформація - це відомості, що знаходяться у володінні, користуванні або розпорядженні окремих фізичних або юридичних осіб і поширювані по їх бажанню відповідно до передбачених ними умов.
Відносно інформації, яка є державною власністю і знаходиться в користуванні органів державної влади або органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій всіх форм власності, з метою її збереження може бути відповідно до закону встановлений обмежений доступ - доданий статус конфіденційної. Порядок обліку, зберігання і використання документів і інших носіїв інформації, що зберігають вказану інформацію, визначається Кабінетом Міністрів України. (Стаття 30 доповнена частиною третьої відповідно до Закону № 1703-IV [] від 11.05.2004)
До конфіденційної інформації, яка є державною власністю і знаходиться в користуванні органів державної влади або органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій всіх форм власності, не можуть бути віднесені відомості:
про стан навколишнього середовища, про якість харчових продуктів і предметів побуту;
про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища і інші надзвичайні події, які відбулися або можуть відбутися і загрожують безпеці громадян;
про стан здоров'я населення, його життєвий рівень, включаючи живлення, одяг, житло, медичне обслуговування і соціальне забезпечення, а також про соціально-демографічні показники, стан правопорядку, освіти і культури населення;
про стан справ з правами і свободами людини і громадянина, а також про факти їх порушень;
про незаконні дії органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадовців і службовців;
інша інформація, доступ до якої відповідно до законів і міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України, не може бути обмежений.
Громадяни, юридичні особи, що володіють інформацією професійного, ділового, виробничого, банківського, комерційного і іншого характеру, отриманою на власні засоби, або що є предметом їх професійного, ділового, виробничого, банківського, комерційного і іншого інтересу і що не порушує передбаченої законом таємниці, самостійно визначають режим доступу до неї включаючи приналежність її до категорії конфіденційною, і встановлюють для неї систему (способи) захисту.
Виняток становить інформація комерційного і банківського характеру, а також інформація, правовий режим якої встановлений Верховною Радою України з представлення Кабінету Міністрів України (з питань статистики, екології, банківських операцій, податків і т. п.), і інформація, приховування якої представляє загрозу життю і здоров'ю людей.
До секретної інформації відноситься інформація, що містить відомості, складові державну і іншу передбачену законом таємницю, розголошування якої наносить збиток особі, суспільству і державі.
Віднесення інформації до категорії секретних відомостей, складових державну таємницю, і доступ до неї громадян здійснюється відповідно до закону про цю інформацію.
Порядок звернення секретної інформації і її захисту визначається відповідними державними органами за умови дотримання вимог, встановлених справжнім Законом.
Порядок і терміни обнародування секретної інформації визначаються відповідним законом.
Інформація з обмеженим доступом може бути поширена без згоди її власника, якщо ця інформація представляє суспільну значущість, тобто, якщо вона є предметом суспільного інтересу і якщо право суспільства знати цю інформацію вище за право її власника на її захист. (Стаття 30 доповнена частиною відповідно до Закону № 676-IV [] від 03.04.2003)
