Соціально-економічний та політичний розвиток СРСР

Методичні рекомендації до семінарських занять

з курсу «Історія слов’янських народів»

 

МОДУЛЬ 1

Семінарське заняття №1

Соціально-економічний та політичний розвиток СРСР

у післявоєнний період (1945–1953 рр.)

(2 год.)

План.

1. Післявоєнна відбудова народного господарства. Посуха і голод 1946–1947 рр.

2. Посилення карально-репресивних функцій радянського режиму. “Ждановщина” та ідеологічні кампанії 1946–1953 рр.

3. Зміни у зовнішній політиці СРСР після Другої світової війни. Початок “холодної війни”.

Реферати:

Життєвий рівень населення СРСР у 1945–1953 рр.

Оцінка діяльності Й. В. Сталіна в радянській та сучасній вітчизняній

і зарубіжній історіографії.

 

Література:

Політична історія України. ХХ століття: у 6 т. / Редкол.: І. Ф. Курас (голова) та ін. – Т. 6. – К.: Генеза, 2003.

История России. С древнейших времён до начала ХХІ в. /Под ред. А. Н. Сахарова. – М.: Астрель, 2006. –1263 с.

История России XX – начала XXI века / А. С. Барсенков, А. И. Вдовин, С. В. Воронкова; под ред. Л. В. Милова. — М.: Эксмо, 2006. – 960 с.

История России. XX век / А.Н. Боханов, М.М. Горинов, В.П. Дмитренко и др. – М.: ООО «Издательство ACT», 2001. – 608 с.

История России: учеб. – 3-е изд., перераб. и доп. / А. С. Орлов, В. А. Георгиев, Н. Г. Георгиева, Т. А. Сивохина. – М.: ТК Велби, Изд-во «Проспект», 2006. – 528 с.

Боффа Дж. История Советского Союза. – В 2 т. – Т. 2. – М.: Междунар. отношения, 1990. – 632 с.

Верт Н. История советского государства. 1900–1991. – М., 1992.

Жуков Г. К. Воспоминания и размышления: в 3 т. – М., 1985.

Волкогонов Д. А. Тріумф і трагедія: Політичний портрет Й. В. Сталіна: У 2 кн. – К.: Політвидав України, 1989.

Ласло Белади, Тамаш Краус. Сталин: Пер. с венг. – М.: ИПЛ, 1989. – 367 с.

Реабилитация: Политические процессы 30 – 50-х годов / Под общ. Ред. А. Н. Яковлева. – М.: Политиздат, 1991. – 461 с.

Чунтулов В. Т. и др. Экономическая история СССР. – М., 1987.

Берхин И. Б. История СССР (1917 – 1978): Учеб. пособие. – М.: Высшая школа, 1979. – 664 с.

История внешней политики СССР: в 2-х т. / Под ред. А.А. Громыко. – М., 1986.

История международных отношений и внешней политики СССР: в 3-х т. / Под ред. Фроянова. – М., 1988.

Загладин Н. В. История успехов и неудач советской дипломатии. – М., 1990.

Открывая новые страницы… Междунар. вопросы: события и люди / Сост. Н. В. Попов. – М.: Политиздат, 1989.

Архивы раскрывают тайны… Междунар. вопросы: события и люди / Сост. Н. В. Попов. – М.: Политиздат, 1991.

 

Основні поняття і терміни: соціально-економічний та політичний розвиток; промисловість; сільське господарство; торгівля; життєвий рівень населення; політичні репресії; «ждановщина»; «Ленінградська справа»; «Справа лікарів»; голод 1946–1947 рр.; «холодна війна»; Комінформбюро; країни «народної демократії».

Методичні рекомендації до самостійної роботи з теми:

При розгляді першого питання – економіки післявоєнного розвитку СРСР (1945–1953 рр.) важливо звернути увагу на матеріальні та людські втрати СРСР у період Другої світової війни, їхню оцінку в історичній науці, пошук об’єктивних даних; складнощі переходу країни до мирного будівництва, відновлення та розвиток промисловості (четвертий та п’ятий п'ятирічні плани 1946–1950, 1951–1955 рр.; назвати фактори швидкого відновлення і перевищення довоєнних показників; переважний розвиток групи ''А'', дефіцит товарів народного споживання); проблеми розвитку сільського господарства (втрати в роки війни; податок на худобу, птицю, фруктові дерева; обмежувалася свобода пересування колгоспників, у них не було паспортів, соціальних гарантій тощо; ''Сталінський план перетворення природи'' 1948 р.); життєвий рівень населення (проблеми підвищення його, грошова реформа 1947 р. тощо). Важливо також на основі рекомендованої літератури намагатися дати виважену оцінку причин та наслідків голоду 1946–1947 рр. У сучасній українській історичній науці його називають голодомором, який влаштувала народам СРСР російсько-комуністична диктатура; він був спричинений не так повоєнним неврожаєм, як спланованою акцією сталінського Політбюро з метою забрати в селян залишки зерна і продати чи подарувати його братнім режимам в соціалістичному таборі.

У другому питанні необхідно розкрити детальніше нижченаведені пункти:

1) усім репатріантам довелось пройти через сталінську репресивну машину підозрінь, недовір'я, непорозумінь (з 800 тис. полонених, які повернулись на батьківщину, половина потрапила до ГУЛАГу); 2) сталінському керівництву довелось придушувати рух у Західній Україні, Західній Білорусії, Прибалтиці проти збройних формувань (УПА, ''Лісові брати'' та ін.), які боролись за незалежність,проти радянізації цих регіонів; 3) були прийняті репресивні та адміністративні заходи у зв’язку із побоюванням посилення військових. (К.Рокоссовський, О.Новіков, Г.Жуков); 4) сталінська система почала наступ і на ідеологічному фронті; ідеологія і політична практика набрала відверто великоруських націоналістичних рис; 5) влітку 1946 р. розпочався широкий наступ на культуру, який отримав назву ''ждановщина''. (постанови ЦК ВКП(б) ''Про журнали ''Звезда'' і ''Ленинград'' (А.А.Ахматова і М.М.Зощенко), про репертуар драматичних театрів, про кінофільми ''Велике життя'', про оперу В.Мураделі ''Велика дружба''); відбувалися закриття журналів, заборона літературних, музичних, кінематографічних творів, нападки на ''формалістів'' у музиці (С.С.Прокоф'єв, Д.Д.Шостакович); 6) розгорнулась боротьба з ''космополітизмом''(С.Міхоелс, П.Маркіш та ін.); 7) складним було становище у науці: провідне місце в біології посіли Т. Лисенко і його послідовники, які боролися проти генетиків; економічна наука зазнала ідеологічного впливу сталінської праці; 8) ''Ленінградська справа'' 1949 р.; антисемітська кампанія –“Справа лікарів” (на початку 1953 р.).

Аналізуючи третє питання, важливо підкреслити, що Радянський Союз вийшов з війни переможцем, являв собою могутню у військовому відношенні державу; значно збільшився авторитет держави, що зробила найбільший внесок у розгром німецького фашизму. Однак, з іншого боку, війна викликала серйозні геополітичні зміни (вирішальним чинником стали відносини між СРСР та США). США мали економічну перевагу, претензії на роль світової наддержави, не могли змиритися з присутністю в моделі світового порядку нових революційних рухів та країн прорадянської орієнтації. Відбувся перехід до політики «холодної війни із країнами Заходу (промова У. Черчілля у березні 1946 р. у Фултоні, доктрина Г. Трумена, президента США у 1947 р. тощо). Політика "холодної війни" включала в себе такі дії, як військово-політичний тиск, створення військових баз і військових блоків, ідеологічну пропаганду, балансування на межі війни, масовану гонку озброєнь (тривала 45 років). Новим явищем світової політики і міжнародних відносин став розкол Європи на дві групи країн. Ще одним фактором, що прискорив розкол Європи, був план Маршалла (держсекретар США). Важливо також звернути увагу на відносини СРСР відносини із країнами «народної демократії», намагатися у цьому зв’язку глибше і всебічніше розібратися у позиції і геополітичних планах Радянського Союзу.

Важливе значення у післявоєнній зовнішній політиці СРСР мала також підтримка ним у звільненні Китаю, Кореї від японського мілітаризму, що надалі сприяло звільнення багатьох колоніальних країн Азії.

Семінарське заняття №2