ПЛАНИ ПРАКТИЧНИХ (СЕМІНАРСЬКИХ) ЗАНЯТЬ
Заняття № 1
Форма заняття: семінар
Тема
Поняття, предмет, система кримінально-виконавчого права. Сучасна кримінально-виконавча політика. Історія становлення та розвитку пенітенціарної системи України
Мета вивчення
Сформувати систему науково обґрунтованих знань щодо кримінально-виконавчої політики України, поняття, предмету, методу і принципів кримінально-виконавчого права, структури кримінально-виконавчого законодавства, історії становлення та розвитку пенітенціарної системи України.
Результати навчання
Після семінару здобувач вищої освіти буде (спроможний):
1. демонструвати розуміння характеристик та особливостейкримінально-виконавчого права;
2. аналізувати кримінально-виконавче законодавство України
3. аналізувати історичну трансформаціюуявленьщодо мети покарання та його відбування;
4. визначати сучасні тенденції вітчизняної пенітенціарної політики
Література
1. Кримінально-виконавчий кодекс України від 11 липня 2003 року // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2004, N 3-4, ст. 21 (з наступними змінами та доповненнями).
2. Бойко І.Й. Кримінальні покарання в Україні (IX-XX ст.): навч. посібник / І.Й. Бойко. – Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2013. – С. 338-383.
3. Григор’єв О.М. Історіоргафія проблеми розвитку пенітенціарної системи та законодавства України (до 1917 р.) // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Юридические науки». Том 22 (61). - №1, 2009. – С.26-36
4. Денисов О. Пенитенциарная система И. Бентама // Вестник университета Российской академии образования. - 2003. - №4. - С.53-69
5. Дрьомін В.М. Кримінологічні аспекти призначення та виконання покарань // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 2000. – №1. – С. 160-162.
6. Історико-правові засади кримінально-виконавчої політики України: автореф. дис…. д-ра юрид. наук: 12.00.01 / М.М. Яцишин; Нац. акад. внутр. – К., 2010. – 32 с.
7. Кримінально-виконавче право України: Підручник / В.М. Трубников, В.М. Харченко, О.В. Лисодід, Л.П. Оника, А.X. Степанюк; За ред. В.М. Трубникова. - Харків: Право, 2001. - 384 с.
8. Марисюк К. Становлення пенсільванської та обернської пенітенціарних (в’язничних) систем // Вісник Львівського університету. Серія юридична. 2010. Вип.50. – С.294-298.
9. Науково-практичний коментар до Кримінально-виконавчого кодексу України / І.Г. Богатирьов, О.М. Джужа, О.І. Богатирьова, Є.М. Бодюл та ін..; За заг. ред. І.Г. Богатирьова. – К.: Атіка, 2010. – С. 5-24.
10. Ягунов Д. Політичні повстання як один з чинників кризи державного управління радянською в’язничною системою // Актуальні проблеми державного управління. – Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2006. – №2 (26). – С. 39-45.
11. Ягунов Д.В. Сучасна пенологія: альтернативний курс. - Одеса: Фенікс, 2010. – С. 7-21.
Питання заняття
1. Поняття кримінально-виконавчого права. Принципи кримінально-виконавчого права. Зв'язок кримінально-виконавчого права з іншими навчальними дисциплінами. Кримінально-виконавче законодавство України.
2. Поняття кримінально-виконавчої політики та її місце у кримінальній політиці.
3. Зародження та розвиток основних пенітенціарних систем (пенсільванська, обернська, прогресивна). Тюремна архітектура. Концепція «Паноптикон».
4. Особливості розвитку кримінально-виконавчої системи незалежної України
Завдання або кейси для поточного контролю знань і вмінь здобувачів вищої освіти
Ситуації для аналізу:
1. Перерахуйте завдання кримінально-виконавчого законодавства.
2. Які чинники впливають на стратегію, основні форми і методи кримінально-виконавчої політики, її формування і розвиток?
3. Який позитивний досвід історичних пенітенціарних систем знайшов своє відображення у сучасних умовах?
Критерії оцінювання під час поточного контролю
У відповідності до визначених критеріїв поточний контроль здійснюється за визначеною силабусом (робочою навчальною програмою) системою.
Таблиця 1. Шкала оцінювання навчальної діяльності здобувача вищої освіти
| Оцінка за шкалою силабусу | Кількість набраних балів | Критерії оцінювання |
| Здобувач вищої освіти … | ||
| A | 90-100 | ВІДМІННО – відмінне виконання, лише з незначною кількістю помилок |
| B | 82-89 | ДУЖЕ ДОБРЕ – вище середнього рівня з кількома помилками |
| C | 74-81 | ДОБРЕ – в загальному правильна робота з певною кількістю грубих помилок |
| D | 64-73 | ЗАДОВІЛЬНО – непогано,але зі значною кількістю недоліків |
| E | 60-63 | ДОСТАТНЬО – виконання задовольняє мінімальні критерії |
| Fx | 35-59 | НЕЗАДОВІЛЬНО – потрібно працювати перед тим, як отримати залік |
| F | 0-34 | НЕЗАДОВІЛЬНО – потрібна серйозна подальша робота |
Методичні вказівки (рекомендації̈) для викладачів, які проводять семінарські / практичні заняття
Методичні рекомендації
Готуючись до семінарського заняття, здобувач вищої освіти повинен проаналізувати свій конспект лекції, рекомендовані літературні та нормативні джерела до теми, скласти робочий запис відпрацьованого матеріалу і використати його при відповіді на запитання семінару.
По першому питанню – надати поняття кримінально-виконавчого права через його основні ознаки (предмет, метод, система норм), показати місце цієї галузі права в системі права.
По другому питанню – розкрити поняття кримінально-виконавчої політики, її вплив на формування норм кримінально-виконавчого права, її цілі та завдання, фактори, що впливають на її формування, суб’єкти реалізації.
По третьому питанню – охарактеризувати зародження та розвиток основних пенітенціарних систем (пенсільванська, обернська, прогресивна), значення тюремної архітектури для досягнення цілей покарання.
По четвертому питанню – розкрити особливості розвитку кримінально-виконавчої системи незалежної України, охарактеризувати вплив Радянської пенітенціарної системи.
2. Рекомендовані теми рефератів:
1. Історичні етапи розвитку кримінально-виконавчої політики України.
2. Особливості кримінально-виконавчої політики окремих зарубіжних країн.
3. Особливості взаємозв’язків кримінально-виконавчого права з іншими галузями права.
4. Спеціальні принципи кримінально-виконавчого права: поняття та загальна характеристика.
5. Говард та його роль у становленні та розвитку перших пенітенціарних систем.
6. Френкель та його роль у створенні та розвитку радянської виправно-трудової системи.
7. Розвиток радянської виправно-трудової системи у роки великої Вітчизняної війни.
8. Особливості розвитку кримінально-виконавчої системи незалежної України.
Додатки
Тестові завдання:
1. Кримінально-виконавче право - це:
а. самостійна галузь права;
б. комплексна галузь права;
в. складова кримінального права;
г. складова кримінального та кримінально-процесуального права;
д. складова кримінології.
2. Система курсу кримінально-виконавчого права за своїм змістом поділяється на частини:
а. Загальну та Спеціальну;
б. Загальну та Особливу;
в. Загальну, Особливу та Спеціальну;
г. Особливу та Спеціальну;
д. взагалі не поділяється.
3. Суб'єктом формування політики у сфері виконання покарань є:
а. Верховна Рада України;
б. Державна пенітенціарна служба України;
в. Міністерство юстиції України;
г. Міністерство внутрішніх справ України;
д. Верховний Суд України.
4.Чинний КВК України було прийнято (А); набрав чинності (В):
a. А — 23 грудня 2003 р.; В — 1 червня 2004 р.;
b. А — 25 лютого 2002 р.; В — 1 січня 2004 р.;
c. А — 11 липня 2003 р.; В - 1 січня 2004 р.;
d. А — 23 грудня 1970 р.; В — 1 червня 1971 р.;
e. А — 25 лютого 2001 р.; В — 1 січня 2002 р.
5. Міжнародно-правовим документом спеціалізованого характеру є:
а. Загальна декларація прав людини;
б. Міжнародний пакт про громадянські та політичні права;
в. Кодекс поведінки посадових осіб щодо підтримки правопорядку;
г. Європейська конвенція про екстрадицію;
д. Європейська конвенція про передачу провадження у кримінальних справах.
6. Відповідно до загальновизнаних принципів і норм міжнародного права і Конституції України кримінально-виконавче законодавство ґрунтується на суворому дотриманні:
а. принципу невідворотності відповідальності;
б. гарантії захисту від катувань, насильства та ін;
в. принципу з'єднання покарання з обов'язковою примусовою працею;
г. рівності засуджених перед законом;
д. Індивідуалізації виконання покарань
8. Суб'єктами формування і реалізації політики у сфері виконання покарань є:
а. Конституційний Суд України, Верховний Суд України;
б. Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України та Державний департамент України з питань виконання покарань;
в. Міністерство внутрішніх справ України, Служба безпеки України;
г. органи прокуратури, Міністерство юстиції України;
д. Верховна Рада України та Державна пенітенціарна служба України.
9. Основна мета кримінально-виконавчого законодавства України полягає в:
а. запобіганні злочинам;
б. правовому забезпеченні виправлення засуджених;
в. захисті інтересів особи, суспільства та держави;
г. створенні умов для запобігання нелюдському поводженню із засудженими;
д. правовому регулюванні порядку виконання та відбування кримінальних покарань.
10. Кримінально-виконавчий кодекс України має:
а. розділів V; глав 24; статей 181;
б. розділів X; глав 26; статей 130;
в. розділівVIII; глав 24; статей 166;
г. розділів XI; глав 23; статей 170;
д. розділів V; глав 26; статей 166.
| Підготовлено | Дрьомін Віктор Миколайович, д.ю.н., професор, завідувач кафедри кримінології та кримінально-виконавчого права НУ «ОЮА», v.n.dryomin@gmail.com, (0482) 32-07-08 Федчун Наталія Олександрівна, к.ю.н., доцент кафедри кримінології та кримінально-виконавчого права НУ «ОЮА» |
| Переглянуто |
Заняття № 2
Форма заняття: семінар
Тема
