Чи забезпечуються особи, звільнені від відбування покарання з місць позбавлення волі, безоплатним проїздом до місця проживання або роботи?

а. – так;

б. – ні;

в. – так, але в межах України.

3. Соціальна адаптація засудженого - це:

а. свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства; повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві;

б. процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки;

в. процес позитивного перетворення особи злочинця під впливом кримінального покарання на законослухняного громадянина;

г. виправлення засудженого;

д. процес входження засудженого в суспільство, включення його в соціальні зв'язки та інтеграції його з метою встановлення соціальності.

4. До основних засобів виправлення і ресоціалізації засуджених не належить:

а. відшкодування засудженим збитків від вчиненого ним злочину;

б. встановлений порядок виконання та відбування покарання;

в. суспільно корисна праця;

г. соціально-виховна робота;

д. громадський вплив.

 

5. Які акти видає Президент щодо засуджених:

а. акт амністії;

б. укази;

в. акт помилування;

г. розпорядження;

д. накази.

6. Адміністративний нагляд встановлюється щодо:

а. неповнолітніх;

б. визнаних судом особливо небезпечними рецидивістами;

в. молоді у віці до 21 року;

г. засуджених за злочини, пов’язаних з наркотиками;

д. засуджених за злочини, пов’язаних зі зброєю.

 

 

Підготовлено	Дрьомін Віктор Миколайович, д.ю.н., професор, завідувач кафедри кримінології та кримінально-виконавчого права НУ «ОЮА», [email protected], (0482) 32-07-08 Федчун Наталія Олександрівна, к.ю.н., доцент кафедри кримінології та кримінально-виконавчого права НУ «ОЮА»
Переглянуто

 

 

 

Додаток до навчальної (робочої навчальної) програми 3

 

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Завдання № 1

 

Тема

Поняття, предмет, система кримінально-виконавчого права. Сучасна кримінально-виконавча політика. Історія становлення та розвитку пенітенціарної системи України

 

Мета самостійної роботи

Сформувати систему науково обґрунтованих знань щодо кримінально-виконавчої політики України, поняття, предмету, методу і принципів кримінально-виконавчого права, структури кримінально-виконавчого законодавства, історії становлення та розвитку пенітенціарної системи України.

.

 

 

Результати навчання [2]

Після виконання завдання для самостійної роботи здобувач вищої освіти буде (спроможний):

1. демонструвати розуміння характеристик та особливостейкримінально-виконавчого права;

2. аналізувати кримінально-виконавче законодавство України

3. аналізувати історичну трансформаціюуявленьщодо мети покарання та його відбування;

4. визначати сучасні тенденції вітчизняної пенітенціарної політики

 

Література

1. Кримінально-виконавчий кодекс України від 11 липня 2003 року // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2004, N 3-4, ст. 21 (з наступними змінами та доповненнями).

2. Бойко І.Й. Кримінальні покарання в Україні (IX-XX ст.): навч. посібник / І.Й. Бойко. – Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2013. – С. 338-383.

3. Григор’єв О.М. Історіоргафія проблеми розвитку пенітенціарної системи та законодавства України (до 1917 р.) // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Юридические науки». Том 22 (61). - №1, 2009. – С.26-36

4. Денисов О. Пенитенциарная система И. Бентама // Вестник университета Российской академии образования. - 2003. - №4. - С.53-69

5. Дрьомін В.М. Кримінологічні аспекти призначення та виконання покарань // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 2000. – №1. – С. 160-162.

6. Історико-правові засади кримінально-виконавчої політики України: автореф. дис…. д-ра юрид. наук: 12.00.01 / М.М. Яцишин; Нац. акад. внутр. – К., 2010. – 32 с.

7. Кримінально-виконавче право України: Підручник / В.М. Трубников, В.М. Харченко, О.В. Лисодід, Л.П. Оника, А.X. Степанюк; За ред. В.М. Трубникова. - Харків: Право, 2001. - 384 с.

8. Марисюк К. Становлення пенсільванської та обернської пенітенціарних (в’язничних) систем // Вісник Львівського університету. Серія юридична. 2010. Вип.50. – С.294-298.

9. Науково-практичний коментар до Кримінально-виконавчого кодексу України / І.Г. Богатирьов, О.М. Джужа, О.І. Богатирьова, Є.М. Бодюл та ін..; За заг. ред. І.Г. Богатирьова. – К.: Атіка, 2010. – С. 5-24.

10. Ягунов Д. Політичні повстання як один з чинників кризи державного управління радянською в’язничною системою // Актуальні проблеми державного управління. – Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2006. – №2 (26). – С. 39-45.

11. Ягунов Д.В. Сучасна пенологія: альтернативний курс. - Одеса: Фенікс, 2010. – С. 7-21.

 

Зміст завдання самостійної роботи [3]

1.. Особливості кримінально-виконавчих правовідносин.

2. Кримінально-виконавче законодавство України: структурний аналіз

3. Зв’язок кримінально-виконавчого права з іншими навчальними дисциплінами.

4. Зародження та розвиток систем виконання кримінальних покарань.

5. Зародження радянської в’язничної системи.

6. Соловецькі острови та їх роль у формуванні радянської в’язничної системи.

7. Створення Головного управління виправно-трудових таборів і колоній та подальший розвиток радянської виправно-трудової системи..