Поколения современных компьютеров.

Предмет и задачи информатики.

Інформатика – це галузь науки, що вивчає структуру і загальні властивості інформації, а також питання, пов’язані з її збиранням, пошуком, переробкою, перетворенням, поширенням та використанням у різних сферах діяльності. Під різними сферами діяльності слід розуміти практично всі види діяльності та ділової активності сучасної людини – від повсякденної роботи секретаря-друкарки, бібліотекаря, інженера-конструктора до використання людиною атомної енергії та освоєння нею комічного простору. Принципами інформатики ми користуємося не тільки в наукових роботах, а й в щоденному вжитку. Будь-яка наука ставить перед собою завдання: зібрати інформацію, проаналізувати та дослідити її, щоб встановити зв’язки та закономірності, й на основі вивчення нової інформації – отримати результати досліджень. В основі всіх наукових досліджень має бути правильна організація інформації та її ефективне використання. Застосування положення та принципів інформатики істотно полегшує роботу з інформацією, допомагає ефективніше користуватися нею, приймати правильні рішення, оптимально отримувати потрібні результати.

 

Понятие информации, форма представления информации. Единицы измерения информации.

Інформація – (від лат. – роз’яснення, виклад) – це дані та відомості про оточуюче середовище та процеси, які проходять у ньому, представлені у різних видах. Форми представлення інформації:

- символьно-текстова;

- графічна;

- звукова.

Інформаційні процеси:

- пошук

- збирання

- переробка

- передача

- зберігання

Властивості інформації:

- корисність

- актуальність

- достовірність

- об’єктивність

- розпізнаваємість

- повнота

- нематеріальність

Для обробки комп’ютером будь-яка інформація подається у вигляді чисел, записаних за допомогою цифр. Цифри подаються електричними сигналами, з якими працює комп’ютер. Для зручності технічного розрізнення в комп’ютері використовуються сигнали двох рівнів. Один із них відповідає цифрі 1, другий – 0. Цифри 0 і 1 називаються двійковими. Найменшою кількістю інформації є одне з двох можливих значень – 0 або 1. така кількість інформації називається біт (від англ.. – двійкова цифра).

Біт – це кількість інформації, що необхідна для однозначного визначення однієї з двох рівно ймовірних подій. Це найменша одиниця виміру кількості інформації в комп’ютері.

 

Краткая история развития средств ВТ.

В Древней Греции и в Древнем Риме были созданы приспособления для счета, называемые абак. В странах Древнего Востока (Китай, Япония, Индокитай) существовали китайские счеты. В России для арифметических вычислений применялись русские счеты, появившиеся в 16 веке.

Вскоре после открытия логарифмов в 1623 г. Была изобретена логарифмическая линейка (Гантер).

В 17 веке выдающимся французским ученым Блезом Паскалем было изобретено принципиально новое счетное устройство – арифметическая машина. В основу её работы Б.Паскаль положил известную до него идею выполнения вычислений с помощью металлических шестеренок. В 1645 г. им была построена первая суммирующая машина, а в 1675 г. Паскалю удается создать настоящую машину, выполняющую все четыре арифметических действия. Почти одновременно с Паскалем в 1670-80 гг.сконструировал счетную машину великий немецкий математик Готфрид Лейбниц.

Первый арифмометр был создан в 1790 г. Немецким часовым мастером Ганом.

В 1833 г. Английский ученый Чарлз Бэббидж разработал проект "аналитической машины".

В конце 30-х годов 20 века немецкий инженер Конрад Цузе разработал первую двоичную цифровую машину Z1. В 1941 г. К.Цузе создал машину Z3, полностью управляемую с помощью программы.

В 1944 г. Американец Говард Айкен построил вычислительную машину "Марк – 1".

 

Поколения современных компьютеров.

І. 1945 – 1956 гг. Резкий скачок в развитии ВТ произошёл в 40-х годах, после Второй мировой войны, и связан с появлением электронно-вакуумных ламп.

1946 -1946 гг. - создавалось 1 ЭВМ в США – ЭНИАК (ENIAK, электронно-числовой интегратор и вычислитель).

1945г. – математик и физик-теоретик фон Нейман сформулировал общие принципы работы универсальных ВУ.

1949 г. – 1 ЭВМ с хранимой в памяти программой (Англия).

1951 г. – в СССР создали МЭСМ (малая электронно-счетная машина) под руководством Лебедева.

Характерные черты ЭВМ 1 поколения – применение электронных ламп в цифровых схемах, большие габариты, трудоёмкий процесс программирования.

ІІ. 1965 г. – в России разработана машина "Мир". В СССР малые ЭВМ – "Раздан", "Наири". Средние ЭВМ: машины серий "Урал", «М-20", «Минск", рекордная БЭСМ-6 создана Лебедевым. За рубежом: "Элиот"(Англия), "Сименс" (ФРГ), "Стретч"(США).

ЭВМ 2го поколения отличаются применением полупроводниковых элементов и использованием алгоритмических языков программирования.

ІІІ. В конце 60-х годов - смена поколений ЭВМ при замене полупроводниковых приборов в устройствах ЭВМ на интегральные схемы. Появление крупных серий ЭВМ: семейство больших и средних ИВМ 360⁄370 разработанных в США. В Советском Союзе и в странах СЭВ серии машин: ЕС ЭВМ, СМ ЭВМ, "Электроника".

Характерные черты ЭВМ 3-го поколения – применение интегральных схем и возможность использования развитых языков программирования (языков высокого уровня).

IV. Появляются большие интегральные схемы. Вследствие – микропроцессоры.

1971 г. 1 процессор компании "Intel" (США). Началась эпоха персональных компьютеров. ЭВМ 4-го поколения характеризуются применением микропроцессоров, построенных на больших интегральных схемах.

V. Начиная с середины 90-х годов, в мощных компьютерах начинают применятся БИС супермасштаба, которые вмещают сотни тысяч элементов на см2.