лексної допомоги лежить у її координації, що доцільно покладати на соціальні служби.
Необхідно пам'ятати, що, досліджуючи кожен окремий випадок, ми зіштовхуємося з протиріччям між правом дитини на захист і правом сім'ї на недоторканність приватного життя. Необхідно фокусуватися не на розслідуванні, а на допомозі дитині. Для роботи з різноманітними видами насильства є необхідним використання спеціалізованих технологій, які дозволяють підвищувати ефективність профілактичної і корекційної роботи в цьому напрямку. Основними етапами менеджменту роботи з випадком насильства у сім'ї виступають ідентифікація і фіксація випадку, встановлення на облік, збір інформації й оцінка ситуації клієнта (сім'ї) (діагностика), планування і контрактувания, втручання в ситуацію (корекція), контроль, оцінка і завершення роботи.
Література
1. Трубавіиа І. М. Соціально — педагогічна робота з иеблагополуч-ною сім'єю. Навчальний посібник. — К.: ДЦССМ, 2002. — 132 с.
2. Сипягина Н.Ю. Психолого-иедагогическая корекция детско-роди-тельских отношений. — М.: Гумаиит. изд. центр ВЛАДОС, 2001. — 96с.
3. Батьків не обирають... (проблеми відповідального батьківства в сучасній Україні), К.: А.Л.Д., 1997. — 144с.
4. Соціальне оточення та самопочуття підлітків / О. Балакірєва (кер. авт. кол.), О. Артюх, О. Петрунько, О. Яременко. — К.: Державний ін-т проблем сім'ї та молоді, 2002. — 51 с.
5. Бондаровська А. Що ми можемо зробити, щоб запобігти домашньому насильству. — К.: СДМ — Студіо, 1999. — 64с.
6. Говорун ТІ, Кікінежді О. Стать та сексуальність: психологічний ракурс. Навчальний посібник. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 1999. - 384с.
7. Максудов Р.Р., Флямер М.Г. Зашита от иасилия в семье: проблема, разработки и запуск комплексной социальной технологи // Соци-альньїе работники за безопасность в семье. / Под ред. М.И. Либораки-ной. — М.: Редакционно-издательский комплекс Русапова, 1999. — С. 84-89.
8. Боидарчук О. І. Психологія сім'ї: Курс лекцій. — К.: МАУП, 2001. - 96с.
9. Макаренко А. С. Книга для батьків. — К.: Рад. школа, 1978. — 264с.
148 Соціальна робота
10. Забадьїкина Е.В. Памятка социальному работнику. Основньїе све-дения о насилии в семье. // Социальньїе работники за безопасіюсть в семье / Под ред. М.И. Либоракиной. — М.: Редакционно-издательский комплекс Русанова, 1999. — С. 138-142.
11. Державна доповідь про становище дітей в Україні (за підсумками 1998р.). - К., 1999. - 150с.
12. Насилие в семье: с чего начинаеться семейное неблагополучие: Научно-методическое пособие / Под ред.Л.С.Алексеева. — М., 2000. — 136 с.
13. Росийская знциклопедия социальной работм. У 2 т. / Под ред. А.М. Панова и Е.И. Холостовой. — М.: Ииститут социальной работн, 1997. - 410с.
14. Руководство по предупреждению насилия над детьми / Под ред. Асановй. М., 1999. - 347с.
15.Громадська програма запобігання насильству в сім'ї. — Проект "Гармонія", Львів, 2000. — 95с.
16. Бреева Е.Б. Дети в современном обществе. — М.: Здиториал УРРС, 1999. - 216с.
17. Капська А. Й. Соціальна робота: деякі аспекти роботи з дітьми та молоддю: Навчально-методичний посібник — К.: УДЦССМ, 2001. — 220 с.
18 Конвенція про права дитини. — К., 1995. — 12с.
19. Конт Р. Сексуальное насилие над детьми // Енциклопедия социальной работи, в 3 т., Т.З, — М., 1994. — 230с.
20. Кравець В, П. Психологія сімейного життя: Навчальний підручник. — Тернопіль, 1995. — 696с.
21. Мищик Л. И., Белоусова З.И., Головаиова Т.П. Насилие в семье как сощально-педагогическая и психологическая проблема. 1 часть, Запорожье, 1999. — 98с.
22. Психологическая помощь пострадавшим от семейного насилия: Научно-методическое пособие / Под ред.Л.С.Алексеева. — М., 2000. — 160с.
23. Социально-правовне проблеми борьбьі с насилием / Ом.юрид.-ин-т. - Омск., 1996. - 120с.
24. Технології соціально — педагогічної роботи: Навчальний підручник / За заг. ред. проф. А. Й. Капської. — К., 2000. — 372 с.
25. Сухомлинський В. О. Батьківська педагогіка. — К.: Рідна школа, 1978. - 264с.
Теоретичні основи соціальної роботи 149
26. Ушинський К. Д. Про сімейне виховання. — К.: Рад. школа, 1974. - 152с.
27. Хромова О. Л., Кравченко Т. В. Педагогічний всеобуч батьків. — К.: Т-во "Знання" УРСР, 1990. - 32с.
Питання для самоперевірки
1. Розкрити причини сімейногонасилля.
2. Види насильства над дітьми.
3. Особливості психолого-педагогічної роботи з дітьми, які зазнали сімейного насильства.
4. Назвати загальні індикатори, що свідчать про те, що дітина зазнала насильства.
5. Напрями щодо попередження насильства у сім'ї.
5. Деякі технологічні аспекти соціальної роботи у дитячих будинках сімейного типу
Дитячі будинки сімейного типу (ДБСП) почали створюватися в Україні в 1989 році і за цей період пройшли чималий шлях свого розвитку, і По-перше, розроблена законодавча і нормативна база в Україні, які регулюють діяльність ДБСТ; по-друге, здійснено вивчення сучасного вітчизняного досвіду ДБСТ; но-третє, поступово відбувається впровадження досягнень зарубіжної науки і досвіду функціонування ДБСТ.
Аналіз першої позиції дозволяє стверджувати, що в Українському законодавстві формується правова соціально-захисна концепція дитячих будинків сімейного типу, суть якої полягає у визначенні ДБСТ як системи, спрямованої на мінімізацію суперечностей, які з'являються при визначенні економічного і правового статусу вихованців.
Діюча сьогодні в Україні система державної опіки над дітьми сиротами і дітьми, які залишились без батьківського піклування, функціонує понад 80 років. Створювалась вона за радянських часів і, звичайно, була зорієнтована на колективні форми виховання дітей. Головий принцип такої виховної концепції передбачав наявність розгалуженої мережі інтернатних закладів, що фінансувалися державою. Кількість дітей в одному такому інтернаті становила від 100 до 400 осіб, і дитячі колективи у таких закладах формувалися за віковим принципом.
150 Соціальна робота
а 3 трансформацією політичної, соціальної та економічної системи українського суспільства становище дітей в інтернатних закладах принципово змінилося. Перш за все, значно погіршилися матеріальні умови утримання дітей. Держава через великий дефіцит бюджету не виділяє достатньо коштів на необхідні потреби дітей, які утримуються та виховуються в інтернатних закладах.
Основними законами, що регулюють питання соціального захисту дітей-сиріт і дітей, які залишились без піклування батьків є: Конституція України, Кодекс про шлюб та сім'ю, Закони України "Про освіту", "Про державну допомогу сім'ям з дітьми". Останніми роками прийнято низку Указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, а саме:
— Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків (№ 226 від 5 квітня 1994 р.):
— Про затвердження Порядку передачі дітей, які є громадянами України, на усиновлення громадянам України та іноземним громадянам і здійснення контролю за умовами проживання у сім'ях усиновителів (№ 775 від 20 липня 1996 р.);
— Про затвердження Положення про дитячий будинок сімейного типу (№ 267 від 27 квітня 1994 р.);
Соціальний захист дітей-сиріт і дітей, які залишились без піклування батьків, забезпечують також відомчі документи, насамперед:
— Положення про навчально-виховні заклади для дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків (затверджено наказом Міністерства освіти України № 137 від 13 травня 1993 р.);
— Положення про Центр по усиновленню дітей при Міністерстві освіти України (затверджено наказом Міністерства освіти України № 98 від ЗО березня 1996 р.);
— Про введення нових норм харчування в дитячих будинках-інтер-натах (наказ Міністерства соціального захисту населення України № 34 від 1 березня 1996 р.).
У зв'язку із загострення проблем сирітства, насамперед соціального, недостатніми умовами розвитку, повноцінної освіти і виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, видано Указ Президента України № 1153 від 17 жовтня 1997 р. "Про затвердження заходів щодо поліпшення становища дітей-сиріт та дітей, які залишилися без піклування батьків". Заходи, окреслені Указом положення реалізу-
