11.Впроваджувати інформаційно-просвітницькі програми: визначати та аналізувати рівень поінформованості певних верств населення стосовно соціальних і особистісних проблем та шляхів і засобів їх подолання; аналізувати канали поширення соціальної інформації серед певних верств населення; добирати адекватні форми і методи роботи відповідно до особливостей конкретної категорії населення (соціальної групи).
12. Організувати медичну психолого-педагогічну, юридичну та соціальну допомогу вразливим верствам населення: встановлювати довгострокові стосунки зклієнтом; виявляти дійсні потреби клієнта щодо надання йому медичної, психологічної, юридичної і соціальної допомоги; визначати форми і методи надання психолого-педагогічної, медичної, юридичної та соціальної допомоги клієнту у відповідності до його проблем і особистісних характеристик; мотивувати клієнта до активної взаємодії та самодопомоги у вирішенні проблеми; оцінювати ефективність соціальної допомоги клієнтові.
13. Розробляти і впроваджувати соціально-реабілітаційні програми: виявляти особливості клієнтів, на яких поширюється соціальна робота за певною програмою; добирати та адаптувати відповідно до мети соціальної програми, особливостей клієнтів і реальної ситуації, методи та завдання соціальної роботи; визначати фізичні звичаєві, психологічні та інституційні бар "єри щодо повного залучення неповноправних у всі сфери суспільного життя та вироблення рекомендацій щодо їх усунення; забезпечувати підтримку проектів з боку посадових осіб, недержавних організацій, громадськості; аналізувати ефективність реалізації програми, коректувати її в процесі реалізації.
14. Сприяти організації діяльності груп самодопомоги: визначати мету, зміст і засоби колективної дії; керувати груповим процесом, підтримувати позитивну психологічну атмосферу в групі; виявляти коло проблем, які доцільно вирішувати за допомогою самореалізації й активних дій клієнтів; мотивувати клієнтів зі спільною проблемою до організації в групи соціальної дії та самодопомоги.
15. Підтримувати діяльність громадських організацій соціальної сфери: визначати сфери соціальної роботи, де можлива співпраця з ріноп-рофільними громадськими організаціями.
Таким чином, визначені компоненти, які можуть сприяти вирішенню чималої кількості проблем клієнтів у сфері їх життєдіяльності і, підтверджуються невідворотність професіаналізації діяльності соціальних працівників.
46 Соціальна робота
Література
1. Бочарова В.Г. Социально-педагогическая концепция социальной работьі в Росин: проблеми, перспективи//Социальная работа. — М., 1992. - №6. - С.18-24.
2. Пинкус А., Минахан А. Практика социальной работьі (формьі и методи). Первод с английского/Под. Ред. В.И. Жукова, С.Н. Козлова идр. - М.: Союз, 1993.
3. Бернлер Г., Юнссон Л. Теория соцьіальио-психологической рабо-тьі. Перевод со швед./Под. Ред. СЮ.Горлова. — М.: Союз, 1992.
4. Соціальна педагогіка: Підручник/За ред. А.Й. Капської. — К.: ДЦССМ, 2003.
5. Капська А.Й. Соціальна робота: деякі аспекти соціальної роботи з дітьми та молоддю. — К.: ІДЦССМ, 2001.
Питання для самоперевірки
1. Розробити суть професійної компетентності.
2. Які особливості якості взаємодіють з професійною діяльністю соціального працівника.
3. Розкрити концептуальні основи лежать в основі характеристики особистості соціального працівника.
4. Охарактеризувати типові задачі, які має вирішувати соціальний працівник.
5. Окреслити основні професійні уміння, якими має володіти соціальний працівник.
2. Методи соціальної роботи
Досягнення успіху соціально-екопомічиого розвитку держави сьогодні можливо тільки за умови застосування новітніх, результативних технологій соціального функціонування суспільства. В контексті цього завдання технології соціальної роботи слід розглядати як сукупність методів, прийомів та впливів, що застосовуються для досягнення мети соціального розвитку. Тому можна зробити висновок, що основним завданням технологій соціальної роботи сьогодні є розробка методів та форм соціальної роботи, що являють собою специфічний інструментарій науково-практичних засад роботи у соціальній сфері.
