Професійна компетентність спеціаліста

СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ

1. Професійна компетентність соціального працівника

Соціальна робота, як практичний вид діяльності, своєю головною метою вибрала турботу про благополуччя і розкриття можливостей осо­бистості, сім'ї, спільноти, суспільства. Тому цілком правомірною є думка про те, що соціальну роботу варто розглядати як особистісну службу допомоги людям [1,16]. Проте не можна не погодитись, хоча б частково, і з позицією А. Пінкуса і А. Минохана (США), які роблять акцент на інших аспектах і інших цілях соціальної роботи:

— удосконалювати вміння кожної людини самостійно вирішувати свої проблеми і справлятись зі своїми труднощами;

— допомагати клієнтам при їх зверненні за необхідною допомогою до офіційних осіб і неофіційних джерел;

— сприяти підвищенню ефективності цих джерел;

— надавати допомогу у розвитку і вдосконаленні соціальної політи­ки держави [2,8].

Окрім того, аналіз цілей і завдань соціальної роботи у різних країнах дозволив виявити ще ряд важливих аспектів соціальної роботи. Це, зок­рема, сприяння у створенні нормальних умов для життя людини у суспільстві; виявлення соціальних проблем; попередження, ліквідація і пом'якшення особистісних і соціальних конфліктів; розвиток здатності до комунікабельності, самостійності і терпимості; пошук і оволодіння джерелами допомоги; виявлення і розкриття можливостей для отриман­ня освіти, професії тощо.

Незаперечним виявився і той факт, що чимало вчених у розвиток соціальної роботи включають і соціально-психологічний аспект, метою якого є здійснення зміни серед людей з відхиленням від загальноприйня­тої норми чи зламаних життям. Це робота, яка потребує умінь визначати проблеми потреби людей, спільнот на різних рівнях: індивідуальному, міжособистісному і структурному [3, 335].

36 Соціальна робота

Отже, завдання соціального працівника — допомогти людині (клієнту) зберегти себе, знайти своє місце в суспільстві, у складному і суперечли­вому світі, орієнтуватися у соціальних і міжособистісних відносинах. Все сказане вище в сукупності обумовлює той широкий аспект знань і практичних умінь, якими повинен володіти соціальний працівник. При цьому враховується зміст функцій і соціальних ролей, які виконує соц­іальний працівник у реальному суспільстві, в різних соціумах.

Разом з тим ми наголошуємо на думці про те, що людина — це особистість більш різнобічна, складніша і багатогранніша, ніж діяльність, і її сутність не вичерпується лише діяльністю. Тому в основі змісту професійно-особистісного розвитку спеціаліста лежить ідея, що його не можна розглядати поза діяльністю, так же, як діяльність без врахування особистості, спрямованості її розвитку, саморегуляції, самореалізації тощо.

Безперечно, розглянуті вище напрями і види діяльності та функції соціального працівника не є достатньо вичерпними. їх зміст пов'язаний з завданнями, конкретними формами і видами діяльності, залежать від спеціалізації й основних функцій діяльності. Окрім того, вони можуть бути різними залежно і від оцінки потреб, ситуацій, і ресурсів. Відомо, що соціальному працівнику необхідно виконувати різноманітні функції, а отже володіти широким спектром професійних знань, умінь і навичок, особистісно обумовлених якостей і здібностей.

Соціальний працівник виконує всю багатогранність функцій: органі­зації, координації, забезпечення, підтримки (психологічної, фізичної), правової й адміністративної допомоги, корекційної тощо. Це спеціаліст, який може працювати на різних рівнях реалізації соціальної політики держави — на рівні управління, матеріально-технічного і правового за­безпечення, освіти, охорони здоров'я і безпосередньої практики соціаль­ної роботи.

Це дозволяє говорити про людину, яка виконує означені функції й здійснює організацію різних видів діяльності, як про цілісний суб'єкт професійної діяльності, що досить повно характеризує особистість соц­іального працівника. Структура особистісиого потенціалу при цьому вклю­чає такі компоненти:

а) професійні знання, вміння і навички (кваліфікаційний потенціал);

б) інтелектуальні здібності (освітній потенціал);

в) працездатність (психофізіологічний потенціал);

г) креативні здібності (творчий потенціал);

д) готовність до співпраці і взаємодії (комунікативний потенціал);

Теоретичні основи соціальної роботи 37

є) ціннісно-мотиваційиа сферу (морально-етичний потенціал).

За останні вісім років в результаті вивчення особливостей практич­ної діяльності соціальних працівників в Україні вдалося виокремити гру­пи професійно обумовлених особистіших якостей, необхідних спеціалі­сту, і які водночас є підґрунтям для його професійно-особистісного роз­витку і саморозвитку:

— інтелектуальні (професійна компетентність, ерудиція, гнучкість, аналітичність, оперативність мислення і прийняття рішень, розміркованість, кмітливість, орієнтація на навчання);

— моральні (гуманність, громадянськість, доброзичливість, так­товність, терпимість, принциповість, повага до людей, чесність, винахід­ливість, оптимістичність);

 

— комунікативні (комунікабельність, адаптивність, контактність, емоційність, уміння слухати і чути, уміння переконувати, почуття гумору);

— вольові (наполегливість, витримка, рішучість, організованість, врівноваженість, сміливість, вимогливість, дисциплінованість);

— організаторські (активність, ініціативність, відповідальність, впев­неність у собі, цілеспрямованість, підприємливість).

Це дозволяє говорити про те, що соціальний працівник повинен во­лодіти чималим арсеналом умінь і навичок, володіти глибокими знаннями в галузі наук про людину: психології, медицини, соціології, педагогіки, економіки, права, етики тощо. Знання теорії, методики і технології соц­іальної роботи. Вміння застосувати їх у поєднанні з відповідними особи-стісними якостями і здібностями до творчості можуть розглядатися, як готовність спеціаліста до професійної діяльності.

Проте, ми вважаємо, що неможливо об'єктивно побудувати структу­ру і зміст кваліфікаційних характеристик лише за допомогою зіставлен­ня теоретичної і практичної моделей професіоналізму. Необхідно врахо­вувати вимоги до властивостей, якостей особистості і розвиненості різних компонентів свідомості, психології і практичної діяльності соціального працівника, які потребує реальне життя. Без сумніву, професійно обу­мовлені якості є необхідною умовою для ефективної діяльності. Проте не менш важливими компонентами особистості спеціаліста є такі, як його світогляд, культура, гуманістична й етична спрямованість усього життя. Істотно впливають на особистісні і професійні якості спеціаліста простір соціальних відносин у суспільстві, становлення нового типу взаємодії спеціаліста соціальної роботи і клієнта, морально-правовий статус соц­іального працівника в суспільстві та ін.

38 Соціальна робота

Отже, вивчення наукової літератури, практики соціальної роботи дозволяють вичленити у характеристиці особистості соціального праців­ника, як суб'єкта діяльності, такі концептуальні основи:

1. Особистість соціального працівника є суб'єктом професійної діяль­ності, включений в конкретні соціокультурні умови.

2. Особистість соціального працівника — це професіоналізований індивід, який здійснює свою професійну діяльність у системі "людина-людина".

3. Особистість соціального працівника — це цілісність, але не замк­нута на собі, а така, що знаходить вихід у професійній діяльності. Цілісність особистості можна уявити як єдність природного і результатів соціаль­ного та персоналізації; єдність соціального, морального, психологічного, загальнокультурного, професійного; нерозривність професійно обумов­лених якостей особистості з діяльністю.

4. Особистість соціального працівника формується, розвивається, са-мореалізується, удосконалюється у професійній діяльності і як активний суб'єкт усієї діяльності, вона змінює себе й діяльність.

Таким чином, означені компоненти, функції, ролі і види діяльності соціального працівника, дають можливість говорити про певні блоки умінь, необхідних соціальному працівникові для реалізації як глобаль­них завдань, окреслених соціальною політикою, так і завдань на рівні регіональному, місцевому чи індивідуальному.

Спеціаліст соціальної сфери, працює у взаємодії з управлінням соц­іального захисту населення, службами зайнятості населення, опікунськи­ми службами, інспекціями у справах неповнолітніх, виправпо-трудовими колоніями, житловими управліннями, загсами, прокуратурою, народними судами, структурами МВС, Збройних Сил України, пансіонатами для учасників війни та ветеранів праці, радами ветеранів праці та війни, спецінтернатами, інтернатами для інвалідів, реабілітаційними службами для безпритульних, комерційними та іншими структурами.

Установи, в яких може працювати соціальний працівник, можуть мати державний, громадський чи громадсько-державиий характер.

Спеціаліст за рівнем підготовки "бакалавр" може залучатись до та­ких видів виробничої діяльності, (за ДК 009-96):

Теоретичні основи соціальної роботи 39

 

 

 

КОД КВЕД	НАЗВА ВИДУ ДІЯЛЬНОСТІ	ПРИ­МІТКА код ІЗІС
Розділ, група, клас	Підклас
85.3 85.31	85.31.0	Соціальна допомога Соціальна допомога із забезпеченням проживання Цей підклас включає: • цілодобову діяльність, спрямовану на на­дання соціальної допомоги дітям, людям по­хилого віку та спеціальним категоріям гр о-мадян з обмеженими можливостями самооб­слуговування, в установах, де лікува ння, навчання не є головними елементами: дитя­чі будинки, сімейні дитячі будинки, ясла чи дитячі садки, будинки престарілих, установи для осіб з фізичними чи розумовими вад а-ми, в тому числі сліпих, німих та нарком а-нів, притулки для безпритульних, установи, що надають притулок матерям-одиначкам з дітьми тощо. Цей підклас включає: •діяльність з усиновлення (удочеріння) (див. 85.32.1)	853 8531
85.32	85.32.1	Соціальна допомога без забезпечення пр о-живання Цей підклас включає: •соціальну допомогу, консультації, соці аль-ний захист, послуги із соціальної орієнтації та допомоги біженцям, а також аналогічні послуги, що надаються окремим особам чи сім'ям вдома чи в інших місцях. Ця діяль­ність може виконуватися державними служ­бами чи приватними установами взаємодо­помоги, а також фахівцями, які надають консультаційні послуги: соціальний захист та поради в сфері орієнтації для дітей та підл і-тків; діяльність з усиновлення та удочеріння,

Соціальна робота

Продовження таблиці

 

		а також захист дітей та інших осіб від жор­стокого ставлення до них; надання права на отримання соціальної допомоги, субсидій на сплату за житло чи талонів на харчування; відвідування літніх та хворих; поради з ве­дення домашнього господарства, подружні та сімейні консультації; допомогу умовно засу­дженим та особам, що знаходяться під на­глядом; діяльність у робочих колективах та за місцем проживання; допомогу жертвам стихійного лиха, біженцям, мігрантам, вклю­чаючи надання цим особам тимчасового місця проживання. Цей підклас включає. •діяльність, що звичайно охоплюється про­грамами обов'язкового соціального страху­вання.
	85.32.2	Діяльність дитячих ясел та садків для дітей з фізичними та розумовим вадами
	85.32.3	Діяльність центрів з нагляду за дорослими, що страждають фізичними чи розумовими вадами Цей підклас включає. • послуги з нагляду протягом дня за дорос­лими особами, що страждають фізичними чи розумовими вадами.
	85.32.4	Діяльність центрів денного перебування для знедолених осіб Цей підклас включає. • послуги центрів денного перебування для безпритульних та інших знедолених соціаль­них груп.
	85.32.5	Благодійна діяльність Цей підклас включає: • збір коштів чи іншу благодійну діяльність з надання соціальних послуг.