Із резервуарів
Рішення щодо доцільності та можливості проведення операцій з відкачування (закачування) нафти (нафтопродукту, донної води) із резервуара, що горить, і сусідніх резервуарів, КГП приймається після консультацій з інженерно-технічними працівниками та адміністрацією об’єкта. Ці технологічні операції виконуються тільки працівниками об’єкта.
Найбільшу небезпеку становить безпосередній вплив полум’я на сусідній резервуар під час його заповнення або відкачування з нього нафтопродукту. Під час відкачування нафтопродукту полум’я може проникнути всередину резервуара та призвести до вибуху пароповітряної суміші з наступним горінням. Під час заповнення сусіднього резервуара можливе виникнення горіння на його дихальних пристроях.
Під час відкачування нафтопродукту з резервуара, що горить, слід враховувати фактори, що ускладнюють гасіння:
- відкачуються нижні, не нагріті шари, у зв’язку з чим збільшується частка нагрітого пального в резервуарі, підвищується середньооб’ємна температура рідини і, як наслідок, збільшується необхідна для гасіння пожежі кількість сил і засобів;
- зі збільшенням відстані від пінозливу до поверхні рідини, що горить, на початку гасіння теплове випромінювання та конвекційні потоки інтенсивно руйнують піну та перешкоджають її накопиченню на поверхні пального;
- під час відкачування продукту відбувається опускання верхнього прогрітого шару нафтопродукту, зіткнення якого з водою, що знаходиться у нижній частині резервуара, може призвести до викиду;
- у разі опускання рівня пального нижче опор понтона або плаваючої покрівлі горіння буде відбуватися під понтоном (плаваючою покрівлею).
Зі зниженням рівня горючої рідини нижче вузла керування хлопавкою може відбутися зрив троса, що тримає хлопавку, і перекриття трубопроводу, тобто в резервуарі залишиться близько 1 м нафтопродукту.
Формулу для визначення часу від початку пожежі до очікуваного моменту початку викиду можливого викиду наведено в додатку №1.
Під час відкачування нафтопродукту чи нафти з резервуара, що горить, стінка його вище рівня горючої рідини повинна охолоджуватися на всю висоту.
З М І С Т
| 1. | Галузь застосування | |
| 2. | Нормативні посилання | |
| 3. | Визначення термінів | |
| 4. | Позначення та скорочення | |
| 5. | Гасіння пожеж у резервуарах і резервуарних парках | |
| 5.1.Загальні вимоги | ||
| 5.2. Організація роботи оперативного штабу на пожежі | ||
| 5.3. Нормативні інтенсивності подавання пінних засобів | ||
| 5.4. Нормативні інтенсивності подавання й умови застосування інших вогнегасних речовин | ||
| 5.5. Охолодження резервуарів | ||
| 5.6. Підготовка і проведення пінної атаки | ||
| 5.7. Особливості гасіння пожеж | ||
| 6. | Організаційно-підготовчі заходи | |
| 6.1. Розроблення планів пожежогасіння | ||
| 6.2. Підготовка особового складу | ||
| 6.3. Взаємодія пожежної охорони зі службами об’єкта та населеного пункту | ||
| 7. | Заходи безпеки | |
| Додаток №1 Виникнення та розвиток пожеж у резервуарах і резервуарних парках | ||
| Додаток №2 Вогнегасна дія повітряно-механічної піни та способи гасіння резервуарів піною | ||
| Додаток №3 Основні характеристики піноутворювачів | ||
| Додаток №4 Класифікація резервуарів і резервуарних парків | ||
| Додаток №5 Методика розрахунку сил і засобів для гасіння пожеж у резервуарах | ||
| Додаток №6 Характеристики піногенерувальної апаратури | ||
| Додаток №7 Основні характеристики деяких вогнегасних порошків загального призначення | ||
| Додаток №8 Особливості гасіння пожеж у резервуарах в умовах низьких температур | ||
| Додаток №9 Прогнозування розвитку пожежі в резервуарній групі від променистої енергії факела полум’я | ||
| Додаток №10 Особливості відкачування нафти та нафтопродуктів із резервуарів |
