Організаційно-підготовчі заходи

6.1. Розроблення планів пожежогасіння

6.1.1. На кожен СНН категорій І, ІІ і підкатегорії ІІІ-а повинні бути розроблені плани пожежогасіння з урахуванням вимог цієї Інструкції та “Рекомендаций по составлению планов и карточек пожаротушения”.

Розрахунок необхідної для гасіння пожежі кількості сил і засобів проводиться у трьох варіантах.

Необхідність розроблення планів пожежогасіння на СНН підкатегорій ІІІ-б і ІІІ-в та кількість варіантів розрахунку необхідної для гасіння пожежі кількості сил і засобів визначається начальником гарнізону пожежної охорони.

Інтенсивність подавання робочого розчину піноутворювача для розрахунку сил і засобів приймається відповідно до вимог підрозділу 5.3.

6.1.2. Перший варіант передбачає гасіння пожежі пересувною пожежною технікою в одному з резервуарів, при цьому розрахункова площа горіння для наземних вертикальних резервуарів зі стаціонарною покрівлею з понтоном або без нього, з плаваючою покрівлею і підземних резервуарів приймається такою, що дорівнює площі горизонтального перерізу резервуара.

6.1.3. Другий варіант передбачає гасіння пожежі в резервуарі, на запірній арматурі і в обвалуванні одночасно. У випадку локального руйнування резервуара площа розтікання нафтопродукту (F) визначається межами обвалування, а у випадку повного руйнування резервуара і витоку рідини за межі обвалування вона визначається за формулою:

F = K_a×V_p, (3)

де F – площа розтікання нафтопродукту, що прогнозується, м²;

K_a – коефіцієнт затоплення, м²/м³;

V_p – об’єм рідини, що зберігається, м³.

Значення коефіцієнта затоплення необхідно приймати залежно від розміщення резервуара на місцевості: 5 – у низині або на рівному майданчику; 12 – на височині.

6.1.4. Третій варіант передбачає гасіння пожежі у випадку її розповсюдження на інші резервуари, що знаходяться в одному обвалуванні.

6.1.5 Результати розрахунків необхідно зводити в таблиці.

6.1.6. У разі нестачі в гарнізоні пожежної охорони сил і засобів необхідно передбачити залучення сил і засобів найближчих гарнізонів, інших об’єктів, зведеного загону гасіння великих пожеж, ліквідації аварій, стихійного лиха, а за необхідності – сил і засобів пожежної охорони сусідніх областей України відповідно до планів залучення сил і засобів, узгоджених з відповідними керівниками Управлінь (відділів) пожежної безпеки та аварійно-рятувальних робіт.

6.1.7. Для кожного варіанта визначається потрібна кількість вантажних автомобілів, самоскидів, бульдозерів, екскаваторів, поливальних автомобілів (для транспортування піноутворювача), а також іншої техніки, необхідної для забезпечення гасіння пожежі. Визначається перелік аварійних служб, інших організацій, які необхідно залучити для гасіння пожежі, їх функції та обсяг робіт.

6.1.8. На кожний варіант складаються схеми розміщення сил і засобів, у яких зазначаються місця установки пожежних автомобілів на джерела водопостачання, місця установки пожежних автопідйомників, пінних лафетних стволів. Визначаються місця розташування резервної пожежної та допоміжної техніки, з урахуванням можливості швидкого та безперешкодного її використання. Вказується місце знаходження запасу піноутворювача його кількість і тип, місце знаходження джерел водопостачання.

6.1.9. За наявності системи “підшарового” гасіння визначається тиск, який необхідно підтримувати на насосах пожежних автомобілів для забезпечення подавання піни під шар нафтопродукту (додаток 6). Зазначається схема розгортання, місця приєднання насосів пожежних автомобілів до системи “підшарового” гасіння, засувки на трубопроводах, які необхідно перекрити (відкрити) та порядок дій спрямованих на забезпечення подавання піни під шар нафтопродукту. Тиск, який необхідно підтримувати на вході високонапірного генератора піни, тип піноутворювача та необхідні витрати розчину піноутворювача визначаються за проектом на систему “підшарового” гасіння.

6.1.10. Розробляючи плани пожежегасіння, необхідно враховувати “розу вітрів” для даної території.

6.1.11. На графічній частині плану пожежогасіння необхідно відображати схеми комунікаційної обв’язки резервуарів (продуктопроводи, засувки, хлопавки і т. ін.), місця введення ліній силових електромереж та їх прокладки, місця розташування іншого виробничого обладнання, яке розміщено поряд з місцем ведення оперативно-тактичних дій.

6.1.12. Для визначення орієнтовного максимально припустимого часу введення сил і засобів для охолодження сусідніх резервуарів можна використовувати номограму (додаток №9, рис. 9.1, 9.2).

6.1.13. Коригування планів гасіння пожежі в резервуарних парках повинно робитися щорічно, а також під час проведення реконструкції резервуарного парку, у разі зміни чисельності та технічного оснащення об’єктових пожежних частин, інших підрозділів пожежної охорони, служб та організації, що залучаються до гасіння пожежі відповідно до плану пожежогасіння.