А. Питання для самоконтролю.
1.Надайте характеристику вегетативної нервової системи?
2.Чим відрізняється автономна нервова система від соматичної?
3.Назвіть складові центрального відділу симпатичної частини вегетативної нервової системи?
4.Назвіть складові периферичного відділу симпатичної частини вегетативної нервової системи?
Б. Ситуаційні задачі.
1. У хворого до пухлинного процесу залучено верхній шийний вузол симпатичного стовбура справа. Який з перерахованих симптомів спостерігатиметься?
A. Розлад акомодації зліва.
B. Параліч медіального прямого м'яза правого очного яблука.
C. Стійке розширення зіниці справа.
D. *Стійке звуження правої зіниці.
Е. Порушення сльозовиділення справа.
2. У хворого на туберкульоз легенів збільшилися трахеобронхіальні лімфатичні вузли, що розташовані між дугою аорти і біфуркацією трахеї, що призвело до змін серцевого ритму. Які нерви або нервові сплетення можуть стискатися за такої патології?
A. Глибоке серцеве сплетення
B. Блукаючий нерв
C. Поверхневе серцеве сплетення
D. Симпатичні нерви
E. Внутрішньоорганні серцеві сплетення
3. При підшкірному введенні розчину адреналіну у досліджуваного через 10 хв. спостерігається збліднення шкіри, тремтіння рук, прискорення пульсу, підйом АТ, збільшення цукру крові. Збудливістю якої частини нервовоїси-стеми обумовлені ці симптоми?
A. Симпатичної.
B. Парасимпатичної.
C. Блукаючого ядра.
D. Ядра Якубовича.
E. Дорсального ядра X пари.
4. При проникних пораненнях грудної порожнини для профілактики шоку виконують новокаїнову блокаду в ділянці шиї. При цьому розчин новокаїну вводять у простір між внутрішньою і передхребетною фасціями. Які нервові утворення при цьому блокуються?
A. Нерви плечового сплетення.
B. Корінці шийних сегментів спинного мозку.
C. Під'язиковий і діафрагмальний нерви.
D. Передні гілки грудних спинномозкових нервів.
E. *Блукаючий нерв і шийний відділ симпатичного стовбура.
5. При введенні під шкіру 1 міліграма атропіну у досліджуваного через 5-10 хв. з'явилася сухість у роті, розширення зіниць, прискорення пульсу. Робота яких структур ВНС дає таку симптоматику?
A. *Симпатичних закінчень.
B. Парасимпатичних центрів у головному мозку.
C. Симпатичних центрів у спинному мозку.
D. Парасимпатичних закінчень.
Е. Черевного сплетення.
Тема 10. Парасимпатична частина вегетативної нервової системи.
Кількість годин – 2
Актуальність теми.
Знання цього розділу анатомії край необхідні для студентів усіх спеціальностей для подальшого навчання.
Навчальні цілі.
Навчити студентів структурам парасимпатичної частини вегетативної нервової системи, її значенню у життєдіяльності організму.
3. Матеріали до аудиторної роботи та міждисциплінарна інтеграція:
- з курсу біології – філогенез вегетативної нервової системи;
- для подальшого вивчення тем.
Зміст теми заняття.
Парасимпатична частина — Pars parasympathica.
Функція: викликає сповільнення і послаблення роботи серця, розширення судин, звуження зіниці, слиновиділення, посилення перистальтики органів травного тракту, розслаблення стискачів, випорожнення органів порожнини таза. Парасимпатична частина вегетативної нервової системи поділяється на:
- центральний відділ; - периферичний відділ.
Парасимпатичні центри:
Надсегментарні:
Кіркові — розміщені в корі головного мозку (лобова частка, лімбічна частка), спільні для симпатичної та парасимпатичної частин;
Підкіркові — розміщені в проміжному мозку (гіпоталамус), спільні для симпатичної та парасимпатичної частин.
Сегментарні — парасимпатичні ядра, розміщені в стовбурі головного мозку і в крижових сегментах спинного мозку:
- ядро Якубовича — додаткове ядро окорухового нерва (nucleus accessorius nervi oculomotorii) — центр звуження зіниці, розміщене в покришці ніжок середнього мозку;
- ядро Перлія — непарне ядро (nucleus ітраr) — центр акомодації — розміщене в покришці ніжок середнього мозку, відноситься до ядер окорухового нерва;
- верхнє слиновидільне ядро (nucleus salivatorius superior) — ядро проміжного нерва, розміщене в покришці моста;
- нижнє слиновидільне ядро (nucleus salivatoriiis inferior) — ядро язикогорлового нерва, розміщене в довгастому мозку;
- заднє ядро блукаючого нерва (nucleus dorsalis nervi vagi), розміщене в довгастому мозку;
Крижові парасимпатичні ядра (nuclei parasympathici sacrales) — розміщені в II—IV крижових сегментах спинного мозку.
Периферичний відділ парасимпатичної частини вегетативної нервової системи представлений:.
-вузлами; передвузловими (прегангліонарними) волокнами; післявузловими (постгангліонарними) волокнами.
Парасимпатичні вузли розміщені поблизу органів (парамуральні вузли) або в стінці органів (інтрамуральні вузли). Розрізняють:
-війковий вузол (ganglion ciliare) — розміщений між зоровим нервом і латеральним прямим м'язом ока;
-крилопіднебінний вузол (ganglion pterygopalatinum) лежить у крилопіднебінній ямці;
-піднижньощелепний вузол (ganglion submandibular) розміщений в одноіменному трикутнику;
-вушний вузол (ganglion oticum) — знаходиться біля зовнішнього вуха;
Парамуральні та інтрамуральні вузли порожнини шиї, грудної, черевної порожнин, порожнини таза.
Передвузлові (прегангліонарні) волокна зв'язують парасимпатичні центри з вузлами, представленіаксонами вісцеродейтеронейронів парасимпатичних ядер, утворюють парасимпатичні нерви.
Парасимпатичні волокна окорухового нерва — аксони ядер Якубовича і Перлія — закінчуються у війковому вузлі;
Великий кам'янистий нерв (nervus petrosus major) — утворений аксонами верхнього слиновидільного ядра, виходить з черепа через рваний отвір, проходить через крилоподібний канал у крилопід- небінну ямку, де закінчується у крилопіднебінному вузлі;
Барабанна струна (chorda tympani) — утворена аксонами верхнього слиновидільного ядра, виходить з черепа через кам'янистобарабанну щілину, закінчується у піднижньощелепному вузлі;
Малий кам'янистий нерв (nervus petrosus minor) — утворений аксонами нижнього слиновидільного ядра, закінчується у вушному вузлі;
Парасимпатичні волокна гілок блукаючого нерва — аксони заднього ядра блукаючого нерва — закінчуються в пара- та інтрамуральних вузлах порожнини шиї, грудної та черевної порожнини.
В порожнині шиї парасимпатичні волокна йдуть у складі горлових гілок (rami pharyngei), верхнього й нижнього гортанних нервів (nervus laryngeus superior et nervus laryngeus inferior), шийних серцевих гілок (rami cardiaci cervicales); в грудній порожнині парасимпатичні волокна утворюють трахейні гілки (rami tracheales), стравохідні гілки (rami esophageales), бронхіальні гілки (rami bronchidles), легеневі гілки або сплетення (rami pulmonales), грудні серцеві гілки (rami cardiaci thoracici); в черевній порожнині — шлункові гілки (rami gastrici), печінкові гілки (rami hepatici), ниркові гілки (rami renales], черевні гілки (rami сеііасі).
Тазові нутряні нерви (nervi splanchnici pelvini) — утворені аксонами парасимпатичних ядер крижових сегментів спинного мозку, закінчуються в парата інтрамуральних вузлах порожнини таза.
Післявузлові (постгангліонарні) волокна представлені аксонами вісцеромотонейронів парасимпатичних вузлів. Післявузлові волокна війкового вузла іннервують м'яз-звужувач зіниці, війковий м'яз; кри- лопіднебінного вузла — слізну залозу, залози носової порожнини, піднебіння; піднижньощелепного вузла — піднижньощелепну та під'язикову слинні залози, дрібні залози ротової порожнини; вушного вузла — привушну слинну залозу; пара- та інтрамуральних вузлів порожнин — нутрощі порожнин.
Рекомендована література.
1. В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.2.
2. М.Р.Сапин «Анатомия человека», Москва, «Медицина», 1986, Т.2.
3. М.Г.Привес «Анатомия человека», С.П. издательство «Гиппократ», 1998.
