Кількість годин – 2
Актуальність теми.
Знання цього розділу анатомії край необхідні для студентів усіх спеціальностей для подальшого навчання.
Навчальні цілі.
Навчити студентів загальній характеристиці вегетативної нервової системи, вивчити складові симпатичної частини вегетативної нервової системи.
3. Матеріали до аудиторної роботи та міждисциплінарна інтеграція:
- з курсу біології – філогенез вегетативної нервової системи;
- для подальшого вивчення тем.
Зміст теми заняття.
ВЕГЕТАТИВНА НЕРВОВА СИСТЕМА (SYSTEMA NERVOSUM AUTONOMICUM)
Функція: відповідає за внутрішнє середовище (гомеостаз) організму, виконує рослинні (обмінні) функції. Класифікація: 1) симпатична частина; 2) парасимпатична частина.
Симпатична частина — Pars sympathica Функція: викликає прискорення й посилення серцебиття, звуження судин, розширення зіниці, послаблення перистальтики органів травного тракту, напруження (скорочення) стискачів.
Симпатична частина вегетативної нервової системи поділяється на:
1. Центральний відділ;
2. Периферичний відділ.
1.1.Симпатичні центри:
Надсегментарні:
Кіркові — розміщені в корі головного мозку (лобова частка, лімбічна частка), спільні для симпатичної та парасимпатичної частин;
Підкіркові — розміщені в проміжному мозку (гіпоталамус), спільні для симпатичної та парасимпатичної частин.
Сегментарні — розміщені в латеральних рогах від VIII шийного до ІІ(ІИ) поперекового сегментів спинного мозку у вигляді латерального проміжного ядра (nucleus intermediolate alis).В ядрі розрізняють:
- центри трофічні, які впливають на рівень обміну речовин;
- центри функціональні:
-вісцеромоторні — відповідають за роботу гладкої мускулатури нутрощів;
-вазомоторні — відповідають за роботу гладкої мускулатури судин;
-секреторні — відповідають за роботу залоз;
-потовидільні — відповідають за роботу потових залоз.
2. Периферичний відділ симпатичної частини вегетативної нервової системи представлений:
- Вузлами;
- Передвузловими (прегангліонарними) волокнами;
- Післявузловими (постгангліонарними) волокнами.
Симпатичні вузли поділяються на:
- Прихребтові (паравертебральні) симпатичні вузли, які формують парний симпатичний стовбур (truncus sympathicus), розміщений на бічній поверхні хребта від основи черепа до куприка, де обидва стовбури сходяться в одному спільному вузлі; симпатичний стовбур складається з ланцюжка вузлів симпатичного стовбура (ganglia trunci sympathici), утворених тілами нейронів, і міжвузлових гілок (гаmі interganglionares), утворених нервовими волокнами. Розрізняють:
- три шийні вузли: верхній (ganglion cervicale superius), середній (ganglion cervicale medium) та нижній або (шийно-грудний) ganglion cervicale inferius, s. cervicothoracicum);
- 12 грудних вузлів (ganglia thoracica);
- 4—5 поперекових вузлів (ganglia lumbalia);
- 4 крижових вузли (ganglia sacralia);
- 1 непарний вузол (ganglion impar), спільний для обох симпатичних стовбурів.
-Передхребтові (превертебральні) симпатичні вузли — розміщені безпосередньо у вегетативних нервових сплетеннях по ходу судин черевної і тазової порожнин.
-Передвузлові (прегангліонарні) волокна зв'язують симпатичні центри (латеральне проміжне ядро) з вузлами, представлені аксонами вісцеродейтеро- нейронів латерального проміжного ядра, виходять зі спинного мозку в складі передніх корінців, беруть участь у формуванні спинномозкових нервів, далі відгалужуються від спинномозкових нервів у вигляді білих сполучних гілок (rami communicantes аlbi), які закінчуються в симпатичних вузлах.
- Післявузлові (постгангліонарні) волокна представлені аксонами вісцеромотонейронів симпатичних вузлів, формують:
А)Окремі (спеціальні) симпатичні нерви до органів;
Б)Симпатичні нерви, які розповсюджуються по судинах та їх гілках, утворюючи сплетення стінок судин і органів, які вони кровопостачають;
в) Сірі сполучні гілки (rami communicantes grisei), які приєднуються до соматичних нервів і йдуть в їх складі до скелетних м'язів, шкіри.
Післявузлові волокна шийних вузлів формують:
-шийні серцеві нерви (nervi cardiaci cervicales), які здійснюють симпатичну іннервацію серця;
-гортанногорлові гілки (rami laryngopharyngei) — симпатична іннервація гортані, горла;
-зовнішній сонний нерв (nervus caroticus externus) — утворює сплетення стінки зовнішньої сонної артерії, розповсюджується по всіх її гілках до відповідних органів і забезпечує їх симпатичну іннервацію;
-внутрішній сонний нерв (nervus caroticus internus) — утворює сплетення, яке розповсюджується по внутрішній сонній артерії та всіх її гілках, іннервуючи органи, що кровопостачаються цими гілками;
-хребтовий нерв (nervus vertebralis) — іннервує органи, які кровопостачаються хребтовою артерією та її гілками;
-яремний нерв (nervus jugularis) — розповсюджується по внутрішній яремній вені та всіх її притоках;
-сірі сполучні гілки до шийних спинномозкових нервів, до соматичних нервів шийного та плечового сплетень.
Післявузлові волокна грудних вузлів формують:
-грудні серцеві нерви (nervi cardiaci thoracici) — симпатична іннервація серця;
-нутряні нерви (nervi splanchnici), які здійснюють симпатичну іннервацію всіх нутрощів грудної порожнини;
-великий нутряний нерв (nervus splanchnicus major) і малий нутряний нерв (nervus splanchnicus minor) — йдуть через діафрагму в черевну порожнину і беруть участь у формуванні черевного (сонячного) сплетення;
-сірі сполучні гілки до грудних спинномозкових нервів.
Післявузлові волокна поперекових вузлів формують:
-черевне (сонячне) сплетення (plexus celiacus, s. solldris), утворене не тільки волокнами поперекових вузлів, але й великим і малим нутряними нервами від грудних вузлів і післявузловими волокнами превертебральних вузлів цього сплетення; черевне сплетення розповсюджується по всіх розгалуженнях черевного стовбура, формуючи селезінкове сплетення (plexus liendlis), шлункове сплетення (plexus gastricus), печінкове сплетення (plexus hepaticus), підшлункове сплетення (plexus pancreaticus);
-верхнє брижове сплетення (plexus mesentericus superior) — розповсюджується по гілках одноіменної артерії, даючи симпатичну іннервацію відповідним органам;
-ниркове сплетення (plexus renalis) — симпатична іннервація нирок;
-надниркове сплетення (plexus suprarenalis) — симпатична іннервація надниркової залози;
-яєчникове (яєчкове у чол.) сплетення (plexus ovaricus s. plexus testiculars) — симпатична іннервація яєчників (яєчок);
-черевне аортальне сплетення (plexus aorticus abdomi- nalis), яке розповсюджується, формуючи нижнє брижове сплетення (pldxus mesentericus inferior) — по гілках одноіменної артерії направляється до органів, які кро- вопостачаються цією артерією, та верхнє підчеревне сплетення (plexus hypogastrics superior);
-сірі сполучні гілки до поперекових спинномозкових нервів, соматичних нервів поперекового сплетення.
Післявузлові волокна крижових і непарного вузлів формують:
-нижнє (тазове) підчеревне сплетення (plexus hypogastrics inferior, s. plexus pelvinus), яке розповсюджується по гілках клубових артерій, утворюючи міхурове сплетення (plexus vesicdlis), прямокишкове сплетення (plexus rectalis), матково-піхвове сплетення (plexus uterovaginal), простатичне сплетення (plexus prostaticus), сплетення сім'явивідної протоки (plexus deferentialis);
-сірі сполучні гілки до крижових спинномозкових нервів, соматичних нервів крижового сплетення.
Рекомендована література.
1. В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.2.
2. М.Р.Сапин «Анатомия человека», Москва, «Медицина», 1986, Т.2.
3. М.Г.Привес «Анатомия человека», С.П. издательство «Гиппократ», 1998.
