Суть фінансів та їх роль у ринковій економіці

У ринковій економіці через постійний рух грошових коштів виникають певні фінансові відносини суспільства. Але слід зазначити, що це лише відносини, пов'язані з рухом грошей у вигляді їх певних фондів. Тобто, фінанси — це сукупність економічних відносин щодо формування, розподілу і використання фондів грошових коштів. Вони виникають між суб'єктами акумулювання грошових коштів, з одного боку, та державою або органами, нею делегованими, з іншого, стосовно переходу на адресу останніх частини грошових коштів для підтримання і виконання певних функцій. Формування та використання таких фондів грошових коштів необхідне для нормального відтворення соціально-економічного життя суспільства.

Функціонування фінансових відносин пов'язане із певними інститутами, що забезпечують їх реалізацію. Сукупність фінансових відносин суспільства та закладів і організацій, що забезпечують їх нормальне функціонування, утворює фінансову систему країни. Остання включає три взаємопов'язані підсистеми: державні фінанси, фінанси юридичних осіб і фінанси населення (фізичних осіб). Державні фінанси — це система грошових фондів, зосереджених у розпорядженні держави і призначених для забезпечення властивих їм функцій, та сукупність форм і методів, за допомогою яких ці функції реалізуються.

Державні фінанси включають такі елементи, як державний бюджет, пенсійний фонд, фонди зайнятості населення, соціального страхування, соціального захисту та інші державні фонди цільового призначення. Через державні фінанси перерозподіляється значна частина валового внутрішнього продукту (від 1/3 в Японії до 2/3 у Швеції). В Україні ця частка складає менш як половину ВВП.

Державні фінанси, насамперед, забезпечують надання так званих суспільних благ, здійснюючи перерозподіл економічних ресурсів на користь виробників таких благ. З допомогою державних фінансів здійснюється перерозподіл доходів та майна з метою виконання державою соціальної функції, пов'язаної з наданням допомоги соціальне незахищеним прошаркам населення. Важливу роль відіграють державні фінанси у забезпеченні нормального функціонування державного сектора економіки, виступають важливим фактором стабілізації економіки. Мобілізовані через державні фінанси кошти використовуються для здійснення заходів щодо регулювання зайнятості та цін, особливо у періоди економічних спадів.

Другою складовою фінансової системи є фінанси юридичних осіб. Вони складаються з двох елементів — фінансів підприємницьких структур і фінансів неприбуткових та громадських організацій. Фінанси підприємницьких структур — це система грошових фондів, що забезпечують процес відтворення підприємницької структури. Вони набувають форми основних та оборотних фондів, прибутку, амортизаційних відрахувань, страхових фондів тощо. Об'єктом цих фінансів є доход від підприємницької діяльності, при розподілі якого і формуються фонди грошових коштів та платежі і внески у державні фонди. Фонди суб'єктів підприємницької діяльності використовуються для здійснення інвестиційних та інших витрат. Вони виступають базовим елементом фінансової системи, бо саме завдяки їм створюється внутрішній валовий продукт — джерело усіх видів фінансів.

Фінанси населення, або фізичних осіб — це фонди грошових коштів, що формуються з доходів фізичних осіб, їх ще називають фінансами домогосподарств. Це частина доходів домогосподарств, що використовується для придбання цінних паперів або формування особистих фондів — пенсійного, медичного страхування та інших, їх призначення — задоволення певних потреб у майбутньому та збільшення особистих доходів.

Усі названі підсистеми фінансів тісно пов'язані між собою. Саме з фінансів юридичних осіб (фірм) та населення (фізичних осіб) надходять ресурси до державних фінансів і саме на них спрямовані механізми формування останніх: податкова система, митні платежі тощо. У свою чергу, державні фінансові ресурси значною мірою повертаються населенню та юридичним особам у вигляді фінансування соціальних програм, субсидій, дотацій чи капіталовкладень. Фінанси юридичних осіб та населення також пов'язані між собою: для більшості фізичних осіб заробітна плата та дивіденди є основним джерелом формування фінансів. З іншого боку, фінансові ресурси населення наповнюють фінанси юридичних осіб (фірм), головним чином, через купівлю акцій та утворення різного роду товариств.

Повніше суть фінансів виявляється у тих функціях, які вони виконують. Вихідною серед них є відтворювальна функція. Вона полягає в тому, що через фінансову систему здійснюються нагромадження необхідної кількості грошових коштів суб'єктами господарювання (підприємництва) для здійснення процесу розширеного відтворення (нагромадження). Через систему фінансів здійснюється обслуговування безперервного руху капіталу, створюється передумова як для відновлення спожитих економічних ресурсів, так і для їх розширення з метою нагромадження. Важливу роль відіграють фінанси і у відтворенні такого економічного ресурсу, як праця, або робоча сила.

Другою функцією фінансів є розподільча. Через систему фінансів відбувається перерозподіл доданої вартості, що в кінцевому підсумку веде до перерозподілу валового внутрішнього продукту.

Фінанси виконують і контрольну функцію. Вона реалізується у двох напрямах. У процесі утворення, розподілу і використання грошових фондів здійснюється контроль за рухом матеріальних ресурсів з боку суб'єктів підприємництва. У той самий час цей процес використовується державою для контролю за дотриманням в економічному житті чинного законодавства.

Фінансам притаманна і стимулююча функція. Система формування фондів грошових коштів базується на таких засадах, коли вона може створювати заінтересованість суб'єктів підприємництва у розширенні діяльності, підвищенні її ефективності, а може і гальмувати її, сприяючи розширенню «тіньової» діяльності.

Отже, фінанси — це, з одного боку, розгалужена сукупність фінансових відносин, що охоплює важливі сторони повсякденного економічного життя суспільства, а з іншого — сукупність закладів, організацій та методів, що забезпечують функціонування фінансових відносин.

За допомогою фінансів реалізуються відносини між: державою і суб'єктами підприємницької діяльності. Фінансова система створює умови для реалізації такого принципу підприємницької діяльності, як економічна самостійність її суб'єктів. Держава здійснює свій регулюючий вплив на цих суб'єктів саме через фінансові відносини, встановлюючи певні нормативи відрахувань від їх доходів на реалізацію загальносуспільних потреб. При виборі форм фінансових взаємовідносин держави і суб'єктів підприємницької діяльності є можливість гнучкого маневрування, що свідчить про досить високий динамізм і універсалізм цих відносин, визначення найраціональніших і взаємоприйнятних рішень як держави, так і підприємців на основі об'єктивних закономірностей розвитку економіки.

Фінанси істотно впливають і на населення. Саме через фінансову систему складаються відносини держави з фізичними особами щодо надання останнім різного роду виплат — пенсій, допомоги, стипендій тощо. Через фінансову систему надходять кошти на освіту, лікування та покриття інших благ, що надаються населенню безоплатно або на частково оплачуваній основі.