Бароко – «центральна епоха в духовній історії України»

Д.Чижевський

Україна ХVІІ ст. здійснила культурний синтез великої ваги для себе самої і для всієї Європи, не лише залишаючись Україною, а й характеризуючи саме цим синтезом свій спосіб життя в контексті європейської культури.

С.Грачотті, Італія

Це був один етап – ренесансно-бароковий; українське бароко, виконуючи свої питомі функції, водночас довиконувало і виконувало функції Ренесансу в борокових формах.

В.Крекотень

Тема 11: Україномовне віршування ХVІІ ст.

 

План:

1. Причини появи україномовного віршування, його зв'язок з шкільною освітою.

2. Курси поетики та риторики як основа знань про мистецтво поетичного слова.

3. Зародження і формування книжного україномовного віршування:

a) «Похвала на герб князів Острозьких» Герасима Смотрицького (р.нар. невід. — 1594);

b) «Хронологія» Андрія Римші (бл. 1550 — після 1595).

4. Поняття про етикетну поезію:

a) жанр панегірика (анонімна «Просфонима» (1591), «Візерунок цнот превелебного у Бозі … отця Єлисея Плетенецького» (1618) Олександра Митури (кін. ХVІ – пер. полов. ХVІІ ст.), «Вірші на жалосний погреб шляхетного рицаря Петра Конашевича-Сагайдачного, гетьмана війська його королівської милості запорозького” (1622) Касіяна Саковича (бл. 1578 — 1647), панегірики на честь Петра Могили);

b) геральдична поезія.

5. Релігійно-моралізаторська поезія Кирила Транквіліона-Ставровецького (р.нар. невід. — 1646). Збірка «Перло многоцінне» (1646).

6. Історичні вірші. Визвольна війна 1648-1654 рр. в українській поезії ХVІІ ст. Вплив фольклору на поетику шкільного віршування.

7. Поетична збірка Лазаря Барановича (1593 (1620?) — 1693) «Аполлонова лютня» (1671).

8. Поняття про курйозне віршування. Творчість Івана Величковського (бл. 1650 — 1701) (збірки «Зегар цілий і полузегарок» (1690), «Млеко від вівці пастиру належне» (1691)).

9. Віршова творчість Климентія Зіновіїва (40-і – 50-і рр. ХVІІ ст. — після 1712). Його «поезія ремесел».

10. Любовна лірика.

Тексти:

Ø Анонім. Евфонія весело бринячи // Слово многоцінне… — Кн. 2. — С. 193-199.

Ø Анонім. Просфонима. // Там само. —Кн. 1. —С. 371-380.

Ø Баранович Л. Поезії // Марсове поле. Героїчна поезія на Україні. Друга половина ХVІІ – поч. ХІХ ст. – Кн.2. – К., 1989. – С.27-44.

Ø Беринда П. Імнологія // Українська поезія: Кінець ХVІ – початок ХVІІ ст. – К., 1978. – С.359-366.

Ø Величковський І. «Дзигар цілий і напівдзигарок», «Молоко…» // Слово многоцінне … — Кн. 3. — С. 32-60.

Ø Зіновіїв К. Вірші // Там само. — Кн. 3. — С.86-316.

Ø Історичні вірші // Українська поезія: Середина ХVІІ ст. – К.,1992. – С.98-128.

Ø Любовна лірика // Пісні Купідона: Любовна лірика на Україні ХVІ – початку ХІХ ст. – К., 1984. – С.85-144.

Ø Митура О. Вінок чеснот... // Слово многоцінне... — Кн. 1. — С.371-380.

Ø Почаський С. Євхаристиріон // Там само. — Кн. 2. — С.168-192.

Ø Римша А. Хронологія // Українська література ХІV-ХVІ ст. – К., 1986. – С.464-485.

Ø Сакович К. Вірші на жалісний погреб... Петра Сагайдачного // Слово многоцінне… — Кн. 3. — С. 603-624.

Ø Смотрицький Г. На герб князів Острозьких // Українська поезія ХVІ ст. – К., 1987. – С.252-254.

Ø Транквіліон-Ставровецький К. Із книги «Перло многоцінне» // Слово многоцінне… — Кн. 2. — С.265-275.

 

Література:

1. Бадрак Б. Творчість Івана Величковського. Тематика, барокова образність. — Донецьк, 2006.

2. Возняк М. Історія... – Кн.2. – С.29-38, 288-360.

3. Грабович Г. До ідеології Ренесансу в українській літературі: Касіяна Саковича «Вірші на жалосний погреб…» // Грабович Г. До історії української літератури: Дослідження, есе, полеміка. – К., 1997. – С.278-292.

4. Грицай М. Давня українська поезія. – К., 1972. – С.9-54.

5. Грицай М. Українська драматургія ХVІІ–ХVІІІ ст. – К., 1974. – С.14-20.

6. Грушевський М. Історія української літератури. – Т.6. – С.105-125, 177-196, 630-647.

7. Єфремов С. Історія... – С.187-198.

8. Колосова В. Климентій Зіновіїв: Життя і творчість. – К., 1964.

9. Колосова В. Функції віршів в українських стародруках кінця ХVІ-першої половини ХVІІ ст. // Українське літературне бароко… – К., 1987. – С.144-155.

10. Колосова В., Крекотень В. До питання про життя і творчість І.Величковського // Величковський І. Твори. – К., 1972. – С.16-36.

11. Колосова В., Чепіга І. Визначна пам’ятка українського мистецтва // Зіновіїв К. Вірші. Приповістки посполиті. – К., 1971. – С.5-27.

12. Крекотень В. Освітня реформа Петра Могили й утвердження бароко в українській поезії // Крекотень В. Вибрані праці. – К., 1999. – С.273-299.

13. Крекотень В. Українська книжна поезія кінця ХVІ – початку ХVІІ ст. // Українська поезія: Кінець ХVІ – початок ХVІІ ст. – К., 1978. – С.5-24.

14. Крекотень В. Українська книжна поезія середини ХVІІ ст. // Українська поезія: Середина ХVІІ ст. – К., 1992. – С.5-23.

15. Крекотень В. Українська поезія ХVІІ ст. в системі східноєвропейської літератури бароко // Українське бароко... – С.54-64.

16. Криса Б. Пересотворення світу: Українська поезія ХVІІ-ХVІІІ століть. – Л., 1997.

17. Криса Б. Українська поезія ХVІІ-ХVІІІ ст. як результат секуляризаційного процесу // Секуляризація духовного життя на Україні в епоху гуманізму і реформації… — С.91-109.

18. Макаров А. Великий український оборонець миру, справедливості та єдності Лазар Баранович // Хроніка, 1999. – № 31/32. – С.129-130.

19. Макаров А. Пророцтво Лазаря Барановича // Чернігівські Афіни: передм., упоряд. текст. матеріалу, комент. до нього А.Макарова. – К., 2002. – С.6-42.

20. Макаров А. Світоч барокової культури // Слово і час. – 1993. — №10. – С.3-13.

21. Маслов С. Вірші Кассіана Саковича «На жалосний погреб П.К.Сагайдачного» // Матеріали… — Т.І. – К., 1959. – С.253-257.

22. Маслов С. Кирилл Транквиллион-Ставровецкий и его литературная деятельность. – К., 1984. — С.54-71, 120-171.

23. Маслов С. Маловідомий український письменник кінця ХVІІ – початку ХVІІІ ст. Іван Величковський (До історії стилю бароко в давній українській літературі) // Величковський І. Твори. – К., 1972. – С.5-15.

24. Маслюк В. Латиномовні поетики і риторики ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст. та їх роль у розвитку теорії літератури на Україні. – К., 1983.

25. Мишанич О. Давня українська любовна поезія // Пісні Купідона... – С.5-16.

26. Мойсієнко А. Бароковий дискурс української поезії ХVІІ ст.: Іван Величковський // Літературознавство. — Кн. 1. — К., 2000. — С. 135-140.

27. Наливайко Д. Поетики й риторики епохи бароко // Українське бароко: В 2-х т. — Т.І. — К., 2004. — С.217-263.

28. Нудьга Г. На літературних шляхах: Дослідження, пошуки, знахідки. — К., 1990. — С.235-259.

29. Острозькі просвітителі. — Острог, 2000.

30. Пилип’юк Н. «Євхаристиріон…». Перший панегірик Києво-Могилянської школи: його зміст та історичний контекст // Записки НТШ. Праці філол. секції. — Л., 1992. — С. 25-43.

31. Пилип'юк Н. Педагогічна теорія і українська література ХVІ–ХVІІІ ст. // Українське бароко... – С.71-87.

32. Пилявець Л. Гуманістичні тенденції в поглядах на людину й суспільство Кирила Транквіліона-Ставровецького // Європейське Відродження... – С.175-195.

33. Помазан І. Українська історична поезія. – Харків, 1998.

34. Сивокінь Г. Давні українські поетики. — К., 2001.

35. Сидоренко Г. Іменем Марії (образ Богородиці в християнській ліриці Івана Величковського) // Дивослово. — 2003. — №7. — С.13-15.

36. Сидоренко Г. Українське віршування кінця ХVІ – початку ХVІІ ст. — К., 1972.

37. Сорока М. Зорова поезія в українській літературі кінця ХVІ-XVІІІ ст. – К., 1997.

38. Сулима М. Гендерні мотиви в творчості Климентія Зіновіїва та Онуфрія // Медієвістика: …— Вип.3. – Одеса, 2002. – С.131-136.

39. Сулима М. Климентій Зіновіїв як предтеча нової української літератури // Верховина: Зб. праць на пошану О.Мишанича. – Дрогобич, 2003. – С.330-334.

40. Сулима М. Українське віршування кінця ХVІ – початку ХVІІ ст. – К., 1985.

41. Ткаченко О. Елегія в давній українській літературі ХVІ-ХVІІІ ст. – Суми, 1996.

42. Трофимук М. Барокові тенденції курсів словесності Києво-Могилянської академії // Українське бароко... – С.85-94.

43. Трофимук О. Елітарна галузь поезії кінця ХVІІ ст. – зрілість і досконалість // Медієвістика... – Вип. 1. – Одеса, 1998. – С.105-111.

44. Український сатирикон: Зб. сатир. та гумор. творів укр. письменників. — К., 2000. — С.51-60.

45. Ушкалов Л. Українська барокова поезія // Українське бароко: В 2-х т. — Т.І. — К., 2004. — С.265-329.

46. Франко І. Хмельниччини 1648-1649 років у сучасних віршах // Франко І. Зібр. тв.: У 50 т. – К., 1981. – Т.31. – С.188-253.

47. Циганок О. З історії латинських літературних впливів в українському письменстві ХVІ-ХVІІІ в. – К., 1999. — С. 7-23, 57-73.

48. Чижевський Д. Історія... – С.234-237, 246-262.

49. Шевчук В. Давня українська поезія як речник державотворення // Розбудова Держави. — 1993. — №11. — С.35-39.

50. Шевчук В. Героїчне у поетичному дієписі народу // Марсове поле: Героїчна поезія на УкраїніX – початок ХІХ ст. – К., 2004. – С.3-12.

51. Шевчук В. Іван Величковський та києво-чернігівська поетична школа ІІ половини ХVІІ ст. // Укр. мова та літер. — 2001. — Ч. 43. — С.3-14.

52. Шевчук В. Муза Роксоланська: Українська література ХVІ-ХVІІІ століть: У 2 кн. – Кн. І: Ренесанс. Раннє бароко. – К., 2004. – С.22- 41.

53. Шевчук В. Муза Роксоланська: Українська література ХVІ-ХVІІІ століть: У 2 кн. – Кн. ІІ: Розвинене бароко. Пізнє бароко.– К., 2005. – С.128-144, 179-208, 370-382.

54. Шевчук В. Невмирущий фенікс української поезії // Шевчук В. Дорога... – С.25-38.

55. Шевчук В. Пісні крилатого зухвальця // Там само. – С. 145-154.

56. Шевчук В. Співці музи роксоланської в Чернігові // Чернігівські Афіни: передм., упоряд. текст. матеріалу, комент. до нього А.Макарова. – К., 2002. – С.44- 56.

57. Шевчук В Формально-інтелектуальні барокові вірші із середини ХVІІ ст. // Дніпро. – 1999. — №7-8. – С.77-86.

58. Шерех Ю. Меч, труби, лютня (Лазар Баранович) // Шерех Ю. Пороги і запоріжжя: У 3 т. – Т.1. – Харків, 1998. – С.350-360.

59. Яременко В. Два століття київської поезії // Аполлонова лютня: поети ХVІІ-ХVІІІ ст. – К., 1984. – С.5-20.

 

Поміркуйте над висловлюваннями:

Якщо держави і князі ушановували поетів і винагороджували їхню творчість не тільки схваленням і захопленням талантом і вченістю, то поети намагались відплатити похвалами, уявляючи, що вони роздають уславленим безсмертя. В ту епоху створилася дуже висока оцінка ролі письменника: адже тільки завдяки його праці нащадки пізнають предків, тільки письменник дає людині або вічну славу, або вічну ганьбу.

В.Перетц

Всі ці панегірики – шкільні вправи, але вони свідчать, з якою пожадливістю в стінах школи ловилося все, що могло цікавити українського патріота в діяльності захисників його батьківщини й народності. У віршах, складених з приводу сумних подій ХVІІ ст., /…/ звучить живий настрій того часу, і не треба бути навіть знавцем епохи, а мати лише хоч трохи чуття, щоб побачити під незграбною формою шкільного, штучного вірша глибоке душевне піднесення або скорботу.

В.Перетц