Слово…» – це єдиний у своєму роді на цілий світ поетичний пам”ятник старовинної лицарської епіки

М.Гнатишак

Слово…» - не оповідання, це роздуми про долю рідної землі.

О.Орлов

Ми мусимо бачити в «Слові» не художні особливості якогось одного жанру, а гармонійне поєднання прийомів і особливостей всіх жанрів, що існували в усній і книжній традиції Київської Русі ХІ-ХІІ в.в.

О.Назаревський

Воно («Слово…». – І.С.) переповнене витонченими поетичними фігурами; майже немає слова, яке б не мало якогось значення, не несло б якоїсь функції у поетичній будові твору. Може, найхарактернішою рисою стилю є складний символізм «Слова».

Д.Чижевський

 

 

Тема 6:Література

другої половини XIII – першої половини ХVІ ст.

 

План:

1. Історичні умови розвитку України. Українські землі у складі Великого князівства Литовського.

2. Основні риси письменства:

a) народна словесність;

b) перекладна література «другої хвилі» (ХVІ – ХV ст.): збірник «Ізмарагд», перекладні повісті;

c) Другий південнослов’янський вплив. Творчість київського митрополита Кипріяна (бл. 1330 — 1406);

d) літописання: Західноруський літопис, Короткий Київський літопис;

e) нові редакції оригінальних творів часів Київської Русі.

3. Творчість Григорія Цамблака (1364 — бл. 1420). Літературна спадщина Київського періоду. Характерні риси творчого стилю («плетіння словес»).

 

Тексти:

Ø Західноруський літопис // Українська література ХІV-ХVІ ст. – К., 1988. – С.76-84.

Ø Історія про Атіллу // Там само. – С.396-443.

Ø Короткий Київський літопис // Там само. – С.85-87.

 

Література:

1. Возняк М. Історія... – Кн.1. – С.250-285.

2. Грушевський М. Історія України. – К.-Львів, 1913. – С.139-182.

3. Дорошенко Д. Нарис історії України. – Т.1. – К., 1992. – С.80-11З.

4. Зілинський О. Духова генеза першого українського Відродження // Європейське Відродження та українська література ХІV–XVIII ст.: Зб. праць. – К., 1993. – С. 276-299.

5. Кравців Б. Ренесанс і гуманізм на Україні // Там само. – С.300-318.

6. Микитась В. Українська література ХІV-ХVІ ст. // Українська література ХІV-ХVІ ст. – К., 1989. – С.5-12.

7. Овсійчук В. Українське мистецтво ХІV – першої половини ХVІІ століття. – К., 1985. — С.12-75.

8. Пелешенко Ю. З творчості та діяльності Григорія Цамблака // Українська література ХVІ-ХVІІІ ст. та інші слов’янські літератури: Зб. праць. – К., 1984. – С.21-38.

9. Пелешенко Ю. Українська література пізнього Середньовіччя (деякі аспекти дослідження) // Слово і час. – 2001. — №4. – С.39-43.

10. Пелешенко Ю. Українська література пізнього Середньовіччя (друга половина ХІІІ – ХV ст.): Джерела. Система жанрів. Духовні інтенції. - К., 2004.

11. Прыжов И. Малороссия (Южная Русь) в истории ее литературы с XI по ХVІІІ в. – Воронеж, 1869. – С.1З-16.

12. Чижевський Д. Історія... – С.193-194, 205-212.

13. Шевчук В. За темною завісою: Роздуми про українську літературу ХІІІ – ІІ пол. ХV ст. // Золоті ворота. – 1991. — №1. – С.104-110.

14. Шевчук В. Муза Роксоланська: Українська література ХІІІ-ХVІІІ ст. – Кіровоград, 1993. – С.5-128.

15. Шевчук В. Муза Роксоланська: Українська література ХVІ-ХVІІІ століть: У 2 кн. – Кн. І: Ренесанс. Раннє бароко. – К., 2004. – С.44-49.

16. Яцимирский А. Григорий Цамблак. – 1904.

Поміркуйте над висловлюваннями:

З погляду книжної продукції України ці півтретини століття ХIV, ХV і перша половина ХVI століть все ще стеляться перед очима дослідника такою порожньою, безплідною пустелею, що він збентежено стає, боячись пускатися в позбавлену всяких орієнтаційних знаків пусту просторонь…

При всій бідності своїй в сфері продукції, цей період, очевидно, був повний внутрішнього змісту. Він підготовлював небувалу доти напружену громадську, ідейну активність першого відродження /…/ Ці віки були-таки смутними, але не безплідними днями нашого життя!

М.Грушевський

Київ ще довго жив спадщиною свого золотого віку.

М.Грушевський

З останньої чверті ХVІ ст. у східнослов’янській літературі розвивається експресивно-емоційний стиль, що найбільше проявив себе в агіографічних та учительно-проповідницьких жанрах. Цей стиль розвинувся разом з Другим південнослов’янським впливом, який поєднував слов’янські, візантійські та романські впливи.

В.Микитась

Сьогодні ми говоримо не про культурний занепад ХVІ-ХІV століть, а про інтенсивну відбудову понищеного культурного і громадського життя. Ця відбудова в основних рисах завершилася в середині ХV ст., коли постала цілком нова, відмінна від попередньої, культурна ситуація, що й започаткувала новий період довньоукраїнського літературного розвитку.

В.Яременко

Українська література пізнього Середньовіччя досить виразно входила в коло православ’янського метаписьменства, близькість між регіональними та національними частинами якого була настільки тісною, що інколи важко визначити, в якій країні й коли виник той чи інший літературний твір. Створений в одному національному середовищі, він легко переходив і прищеплювався в іншому, часом зазнавши там певних текстуальних змін.

Ю.Пелешенко

Тема 7: Іншомовне українське віршування

кінця ХV-початку ХVІІ ст.

 

План:

1. Проблема полінгвістичності в давній літературі.

2. Європейський Ренесанс і українське письменство.

3. Причини виникнення і особливості побутування іншомовного українського віршування. Гуманістичний та патріотичний його характер.

4. «Віршова посвята до книги «Прогностична оцінка 1483 р.» Юрія Дрогобича (бл. 1450-1494) як зразок ренесансної раціоналістичної поезії.

5. Збірка «Пісні Павла Русина (бл. 1470-1517) з Кросна» (1509): опанування світових культурних надбань.

6. Поема Севастяна Фабіяна Кленовича (бл. 1545-1602) «Роксоланія» (1584) як явище новолатинської поезії в Україні.

7. «Острозька війна» (1600) Симона Пекаліда (бл. 1567-1601), відображення в ній історичних подій.

8. Художня інтерпретація історії України у поемі Яна Домбровського «Дніпрові камени» (1618).

9. Польськомовне віршування (С.Симонід (Шимонович) (1558-1629), Б.Зиморович (1597-1682), С.Зиморович (1608-1629)).

 

Тексти:

Ø Домбровський Іван. Дніпровські камени // Українська поезія ХVІІ ст. – К., 1988. – С.94-119.

Ø Дрогобич Ю. Вступ до книги «Прогностична оцінка 1483 р.»// Українська поезія ХVІ ст. – К., 1987. – С.39.

Ø Зиморович Б. Уривки із книги «Селянки нові руські» // Там само. – С.68-100.

Ø Зиморович С. Уривки із книги «Роксоланки, або руські панни» // Там само. – С.59-84.

Ø Кленович С. Роксоланія // Там само. – С.114-163.

Ø Пекалід С. Про Острозьку війну // Там само. – С.196-243.

Ø Русин Павло. Похвала поезії. Севастяну Маді… До Севастяна Маді… Епіграма. Про прихід зими. До Аполлона. До книжечки // Там само. – С.41-49, 52-53, 59-62.

Ø Симонід С. Уривки із книги «Селянки» // Пісні Купідона: Любовна поезія на Україні ХVІ – початку ХІХ ст. – К., 1984. – С.43-51.

Ø Туробіній Рутенець Іван. До чительника. Тур про себе. На герб Львова. Псалм 99-й // Українська поезія ХVІ ст. – К., 1987. – С.109-119.

Ø Чуй Григорій. Еклога // Там само. – С.87-101.

 

Література:

1. Гнатюк О. До переоцінки літературного процесу ХV-ХVІІІ ст. // Європейське Відродження та українська література … — С.237-265.

2. Гузар 3. Юрій Дрогобич – поет // Жовтень. – 1984. – №1. – С.135.

3. Дорошкевич В. Новолатинская поэзия Белоруссии и Литвы: Первая половина ХVI в. – Минск, 1979.

4. Ісаєвич Я. Юрій Дрогобич. – К., 1972.

5. Крекотень В. Українська книжна поезія кінця ХVІ – початку ХVІІ ст. // Українська поезія. Кінець ХVІ – початок ХVІІ ст. – К., 1973. – С.5-24.

6. Наливайко Д. Станіслав Оріховський як український латиномовний письменник Відродження // Українська література ХVІ–ХVІІІ ст.... – С.161-185.

7. Нічик В., Литвинов В., Стратій Я. Гуманістичні і реформаторські ідеї на Україні (ХVІ- поч. ХVІІ ст.). — К., 1990.

8. Нудьга Г. На літературних шляхах: Дослідження, пошуки, знахідки. — К., 1990. — С.134-235.

9. Пахльовська О. Українсько-італійські літературні зв’язки ХV–ХХ ст. – К., 1990. – С.40-50.

10. Радишевський Р. Польськомовна українська поезія кін. ХVІ – поч. ХVІІІ ст. — К., 1996.

11. Радишевський Р. Українсько-польські літературні зв’язки ХVІ-ХVІІІ ст. (деякі підсумки і перспективи дослідження) // Українська література ХVІ-ХVІІІ ст.... – С.186-205.

12. Савчук О. «Павло, котрого вчений гурт іменує солодким словом Русин» // Слово і час. – 1995. — №2. – С.56-60.

13. Савчук О. Поет-гуманіст Павло Русин з Кросна // Європейське Відродження... – С.151-159.

14. Сінькевич О. Моральні шукання С.Ф.Кленовича в контексті суспільної думки ХVІ ст. // Секуляризація духовного життя на Україні в епоху гуманізму і реформації: Зб. наук. праць. — К., 1991. — С.193-213.

15. Філософія Відродження на Україні. — К., 1990.

16. Циганок О. З історії латинських літературних впливів в українському письменстві ХVІ-ХVІІІ в. – К., 1999. — С. 23-47.

17. Чижевський Д. Історія... – С.304-305.

18. Шалата М. Юрій Дрогобич і його доба. – Львів, 2000.

19. Шевчук В. Муза Роксоланська: Українська література ХVІ-ХVІІІ століть: У 2 кн. – Кн. І: Ренесанс. Раннє бароко. – К., 2004. – С.65-83, 123-175, 190-200, 216-229, 264-267, 330-346.

20. Шевчук В.Співець Роксоланії // Шевчук В. Дорога... – С.56-67.

21. Яковенко Н. Паралельний світ. Дослідження з історії уявлень та ідей в Україні ХVІ – ХVІІ ст. — К., 2002. — С.157-188.

22. Яременко П. До джерел давньоукраїнського гуманізму // Секуляризація духовного життя на Україні в епоху гуманізму і реформації… — С.10-25.

23. Яременко В. Українська поезія ХVІ ст. // Українська поезія ХVІ ст. – К., 1987. – С.5-34.

Поміркуйте над висловлюваннями:

У Краківському університеті вихідці з України навчалися від початку його заснування (1364 р.). Тільки в ХV-ХVІ ст.ст. тут отримали освіту 800 українців. При Краківському і Празькому університетах вже у ХІV ст. існували спеціальні гуртожитки для українських та білоруських студентів («рутенів» та «литвинів»). Вихідці з України вчилися і в інших зарубіжних університетах – в знаменитій паризькій Сорбоні, в протестантських університетах Німеччини – Гейдельберзькому, Вітенберзькому, Лейпцізькому, Лейденському та ін. /…/ Вчилися українські студенти також в Італії – в Болоньї і Падуї. У списках Падуанського університету ХVІІ ст. значаться 2 тисячі українців.

З. Хижняк

Епоха староукраїнської літератури постає сьогодні перед нами як складна система, кожна із підсистем якої творилася окремою мовою (латинською, польською, старослов’янською, книжною староукраїнською, народною чи іншими мовами), творилася в численних літературних центрах (Краків, Львів, Замостя, Люблін, Острог, а в ХVІІ ст. – Луцьк, Київ, Чернігів, Переяслав, Полтава, Харків та ін.), на широкому географічному просторі, письменниками різного соціального, класового середовища.

В.Яременко

…зараховувати письменника цього періоду (ХV-ХVІІ ст. – І.С.) до тієї чи іншої літератури слід не за мовою, а за його діяльністю.

О.Мишанич