Дистрофія стрижня волосся

Практичне заняття

Тема: ЗАХВОРЮВАННЯ ВОЛОССЯ

Актуальність проблеми. Стан волосся, так само як і шкіри, нігтів - це індикатор здоров'я нашого організму. Всі гострі простудні, інфекційні захворювання, а також хронічна патологія, фізіологічна перебудова організму, пов'язана зі статевим дозріванням, вагітністю, клімаксом, відображаються на стані волосся. У ці періоди можуть з'явитися сухість, витончення, ламкість, випадіння волосся.В той час, як пружне, еластичне та блискуче волосся – це наслідок збалансованої роботи усього організму та правильного догляду за волоссям. Отже, знання анатомо-фізіологічних особливостей волосся та засобів і методів лікувального, профілактичного та косметичного догляду за ним є актуальним питанням клінічної косметології.

 

Учбові цілі:

Навчити студентів

А) анатомо-фізіологічним особливостям волосся;

Б) етіопатогенезу, клініці та методам лікування алопеції;

В) етіопатогенезу, клінічним проявам та лікуванню дистрофії стрижня волосся;

Г) етіопатогенезу, особливостям клінічних проявів, засобам та методам корекції при гірсутизмі та гіпертрихозі;

Д) методам, процедурам та засобам, які використовуються в трихології.

 

Що студент повинен знати

· Анатомічну будову волосся, стадії їх розвитку;

· Фізіологію волосся в різні вікові періоди;

· Фактори, що ушкоджують волосся;

· Етіологію, патогенез, клініку та лікування алопеції, дистрофії стрижня волосся, гірсутизму та гіпертрихозу;

· Показання та протипоказання до застосування косметичних процедур та препаратів в трихології.

Зміст теми

Анатомія, фізіологія, патофізіологія волосся.

Волосся (pili) присутнє на всій шкірі, окрім долоней, підошв, медіальних та бокових поверхонь пальців, червоної кайми губ, крайньої плоті, голівки статевого члена. На тілі людини в середньому знаходиться п’ять мільйонів волосин, з них до 150 тисяч ростуть на голові.

Розрізняють 5 видів волосся:

а) ембріональний пушок – довге тонке волосся плода, що випадає на момент народження;

б) пушкове волосся у дорослих, що вкриває все тіло – це тонке м'яке волосся, яке не має пігменту та незабарвлене(на задніх поверхнях кінцівок, на поясниці воно може бути товщим і довшим);

в) довге волосся волосистої частини голови;

г) щетинисте волосся, яке не пов’язане з функцією статевих залоз (вії, брови, волосся носових ходів, слухового проходу);

д) щетинисте волосся, яке пов’язане з функцією статевих залоз (аксилярне, лобкове волосся, борода, вуса, ділянка грудини, середньої лінії живота).

За конверсію пушкового волосся в термінальне під час пубертатного періоду відповідають андрогени, наслідком чого є поява лобкового й аксилярного оволосіння.

Типи волосся різноманітні, але будова волосу людини є незмінною. До складу волосся входять:

- 78% білку;

- 15% води;

- 6% ліпідів;

- 1% пігменту і мінералів.

Отже, основним компонентом волосся є зроговіла білкова речовина – кератин, а найбільшу амінокислотну частку кератину складає амінокислота цистин (10-15% кератинової речовини). Кератин має форму ланцюжка, закрученого по спіралі, що надає волосині більшої еластичності.Окрім цього,волосся містить азот, сірку, фосфор, цинк, натрій, кальцій, магній, залізо, марганець, мідь.Цинк відіграє специфічну роль в обміні цистину, який займає найважливіше місце в кератинізації волосся.

Анатомічно кожна волосина ділеться на 2 частини: стрижень(scapus) та корінь (radix). Стрижень розташовується над шкірою, корінь знаходиться в дермі і закінчується цибулиною, розташованою в спеціальному мішечку - фолікулі. Стрижень волоса може бути під різним кутом до поверхні, від 10 до 90⁰, дуже маленький кут зростання – 10-20⁰ утрудняє укладання волосся.

Клітинний склад фолікулу різноманітний, представлений як спеціалізованими (меланоцити – синтезують пігмент меланін; фібробласти – синтез колагену, фібронектину; кератиноцити – синтез кератину; залозисті клітини-себоцити – виділяють шкірне сало), так і неспеціалізованими клітинами (стовбурові клітини та клітини-попередники). До волосяного фолікулу (крім фолікулів волосся брів, повік, носа, губ, пахвових западин) йде м'яз, що піднімає волосся (m. arrectorpili). У волосяні фолікули також відкривається одна або кілька (до 7-8) сальних залоз. Активність сальних залоз залежить від статі, віку, від стадії менструального циклу, від стану нервової та ендокринної систем. Шкірне сало змащує шкіру і волосся і цим надає їм еластичність, захищає від вологи, висушування, механічних і інших шкідливих впливів. Волосяний фолікул має багату інервацію, нервові волокна супроводжують його від цибулини до епідермісу. Харчування та інервація всього комплексу здійснюється за рахунок з’єднання капілярів та нервових закінчень з дермальним сосочком фолікула.

Волосся складається з трьох шарів: внутрішнього, або мозкового, середнього – кіркового і зовнішньої оболонки – кутикули.

Кутикула виконує захисні функції і складається з мікроскопічних лусочок (зроговілі, позбавлені пігменту клітини), які накладаються одна на одну. Кутикула становить, в середньому, до 9% від загальної маси волоса. Вона дуже міцна і гнучка. Кутикула забезпечує еластичність волосся, захищає його від шкідливих впливівзовнішнього середовища, запобігає руйнуванню та ламкості стрижня. Волосся з неушкодженою кутикулой виглядає гладенькими. Однак, при пошкодженні кутикули в результаті сушки феном, розчісування, фарбування та іншими впливами, волосся стає дуже крихким, легко розщеплюється і обламується. Таке волосся виглядає тьмяним, погано розчісується і легко плутається. Ось чому кондиціонери, тимчасово пригладжуючи кутикулу, так помітно покращують зовнішній вигляд волосся.

Кортекс – другий шар – основна речовина волосся (до 90%). Відповідає за такі властивості волосся, як колір (в цьому шарі містяться меланоцити), гнучкість, міцність, напрямок і характер росту, розмір, діаметр тощо. Ріст волосини відбувається за рахунок розмноження клітин нижньої частини фолікула – волосяної цибулини, яка знаходиться на глибині 3-4 мм від поверхні волосяного покриву. З одного фолікула протягом життя послідовно виростає в середньому 20 волосин, макимум до 30. Завивка та всі форми укладок залежать від штучної зміни структури цього шару.

Внутрішній шар волосини називається медулою і доставляє поживні речовини всередину волосини.Особливо його багато в сивому та дуже світлому волоссі. Числені пустоти в мозковому просторі забезпечують теплозахист.

За діаметром стрижня волосся ділять на товсте, середнє, тонке;за жорсткістю – на м'яке і жорстке, за властивостями – на сухе, нормальне та жирне.

Для кожної людської раси характерним є свій різновид волосся:

Ø для азіатської, або монголоїдної, – густе, товсте, чорне, жорстке волосся;

Ø для європеоїдної – волосся середньої товщини, тонке, світле, темно-руде, пряме, хвилясте;

Ø для негроїдної – жорстке, дуже густе і кучеряве.

Волосся має три стадії росту:

1. Анаген (фаза росту) – тривалість 2-6 років;

2.Катаген (проміжна фаза) – волосся перестає рости, пігмент не утворюється, фолікул поступово зменшується в розмірах і переміщається до поверхні шкіри – триває декілька тижнів;

3.Телоген (фаза відпочинку, передує втраті волосся) – 5-6 тижнів.

Після закінчення останньої фази мертва волосина з щільним білим вузликом на проксимальному кінці відторгається зі шкіри і весь цикл повторюється знову.

В нормі 85-90 % волосся знаходиться в стадії анагену, 9-14 % - телогену і лише 1 % - у стадії катагену. Порідіння волосся або облисіння спостерігаються при порушенні цього балансу, коли анаген та/або катаген скорочуються, а телеген подовжується.

Довжина кожної волосини визначена генетично і залежить від тривалості І фази. Швидкість росту волосся в середньому 0,3-0,4 мм на добу, що становить приблизно 1 см на місяць. На ріст волосся впливають загальний стан організму, обмін речовин, стан нервової системи, діяльність залоз внутрішньої секреції, пори року, харчування.Експрес-дієти, дефіцит вітамінів сповільнюють ріст волосся. Водночас добре збалансована дієта з достатньою кількістю поживних речовин (білка, вітамінів групи В, мікроелементів) і здоровий спосіб життя сприяють росту густого, здорового волосся.

Щодо статевих відмінностей, то у жінок волосся на голові росте швидше, ніж у чоловіків; період змін довгого волосся в чоловіків значно коротше, ніж у жінок (від 6 місяців до 2 років), тому вони втрачають його раніше і в більшій кількості, ніж жінки.

Спостерігається вплив сезонного фактору на ріст волосся. Так, взимку волосся росте швидше. З віком швидкість росту волосся зменшується, помітно між 50 та 60 роками.

У нормі щодоби випадає від 50 до 150 волосин, всередньому 100, причому під час миття голови ця кількість зростає. Оскільки на кожній ділянці шкіри волосся знаходиться у різних фазах росту, то воно не випадає одночасно і в нормі цей процес залишається непомітним.

Товщина волосся залежить від віку людини, кольору волосся та расової приналежності. У новонароджених волосся приблизно в 2-3 рази тонше, ніж у дорослих. В похилому віці волосся теж стає більш тонким. Так, у немовлят товщина волосся складає 20-40мк (мікрон), у дорослого – 70-100мк, у похилих – 50-70мк. Саме товсте волосся у рудих (до 100мк), більш тонке у брюнетів – 75мк, ще тонше у шатенів і саме тонке у блондинів – 50мк.

Колір волосся, як і колір шкіри, залежить від кількості меланіну, що виробляється меланоцитами.Меланін - це пігмент, який знаходиться в кірковій речовині й визначає колір волосся людини. Він існує у двох формах:

Ø Феомеланін – розсіяний пігмент, або червоний меланін – залежно від концентрації дає відтінок від блідо-жовтого до рудого;

Ø Еумеланін – зернистий пігмент, або чорний меланін – залежно від кількості гранул дає відтінок від насиченого коричневого до чорного.

Інтенсивність кольору залежить від кількості пігментів. Кожна людина має свій особливий колір волосся. Велика кількість колорантів різних тонів дає змогу змінити його й отримати практично будь-який відтінок.

Посивіння волосся найчастіше є ознакою та прямим наслідком старіння організму. У біологічному ж понятті втрата кольору – це зниження функції меланоцитів. Поступово зменшується, a потім зовсім втрачається активність ферменту тирозинази – незамінного учасника процесу вироблення меланіну. Час початку цього процесу закладено генетично: в європейців воно вперше з’являється у віці 34±10 років, у азіатів – у 30-34 роки, а в негроїдної раси у 43±10 років.

Фактори, що ушкоджують волосся. Щодня волосся зазнає агресивного впливу зовнішнього середовища: миття, розчісування, сушіння, вплив сонячного проміння тощо.На волосся сильний вплив має температура, оскільки воно містить значну кількість білку. Під час сушіння або моделювання зачісок за допомогою фена температура має бути в межах не вище 50-60°С. При температурі 75-90°С волосся швидко деформується, втрачає пружність і стійкість проти механічних впливів. При температурі 140°С починається розпад волосся, а при температурі 250°С – обвуглення. До ламкості і сухості волосся веде також часте фарбування, хімічна завивка, використання гарячих щипців. Купання в басейнах з хлорованою водою, агресивна дія ультрафіолету, вживання деяких ліків теж погіршує стан волосся. У зимовий час необхідно носити шапку, не виходити на вулицю з вологим волоссям, адже холод зумовлює звуження судин, а це в свою чергу погіршує кровообіг.Погіршення живленняволосяних цибулин зумовлює випадіння волосся, призводить до тьмяності і ламкості волосся.Також причиною погіршення стану волосся в зимово-весняний період може стати гіповітаміноз (зокрема, дефіцит вітамінів В₁, В₂, В₆). Стреси і перевтоми, сильні фізичні та психологічні навантаження можуть також неприємно позначитися на стані волосся. Часто причиною ламкості волосся служить вживання неправильних миючих засобів, засобів для укладки волосся з неповним видаленням, використання металевих гребінців. Сухе ламке волосся може бути симптомом залізодефіцитної анемії, коли весь організм страждає від гіпоксії. При наявності захворювань шлунково-кишкового тракту з порушеним всмоктуванням вітамінів і мікроелементів волосся так само страждає від дефіциту необхідних компонентів, патологія підшлункової, щитовидної залоз, нирок також відображається на стані волосся.

Алопеція.

Алопеція або облисіння – процес повного випадіння волосся або значного порідшання волосяного покриву на голові.

Існує декілька видів алопеції –андрогенна, дифузна, осередкова.

Андрогенна алопеція або так звана “чоловіча” алопеція є найбільш поширеною формою випадіння волосся (до 95% випадків алопеції). Дослідження показують, що 30-35 % чоловічого населення світу у віці від 25 до 55 років схильні до андрогенної алопеції. Не обходить осторонь ця проблема і жінок, хоча зустрічається набагато рідше (біля 1%).Оскільки довге волосся є прикрасою жінок, а не чоловіків, то волосяні фолікули, розташовані на голові, стимулюються естрогенами і супресуються анрогенами.

Етіологія. Безпосередньою причиною випадіння волосся є пошкоджувальна дія чоловічих гормонів андрогенів (звідси назва виду алопеції) на волосяні фолікули.

Під впливом гормональної активності цибулина, що має рецептори, чутливі до молекули гормону, поступово втрачає здатність продукувати здорову волосину і зрештою гине, що призводить до необоротного випадіння волосся. При андрогенній алопеції на голові завжди залишається віночок волосся - в потиличній і скроневих областях.Суть феномена полягає в тому, що волосяні фолікули в цих зонах не мають рецепторів, здатних сприймати дію андрогенів і волосся в цих ділянках генетично “застраховане” від випадіння.

У чоловіків андрогенна алопеція стартує спереду від лінії росту волосся до маківки (хоча можливі і інші варіанти), а у жінок спостерігається прогресуюче порідіння волосся і витончення волосся практично по всій голові, особливо в ділянці маківки.

Але не тільки чоловіки страждають від випадіння волосся. Форма облисіння, яка зустрічається частіше у жінок, - це дифузна, або симтоматична алопеція. Клінічно процес характерезується дифузним порідшенням волосся різного ступення, аж до облисіння, хоча повним воно буває рідко. Шкіра при цьому не пошкоджена.

Причини симптоматичної алопеції – це інфекції і інші перенесені важкі захворювання, дефіцитні стани (дефіцит вітамінів, мінералів, білків), незбалансовані дієти і голодування; стрес; прийом деяких медикаментів (препаратів для наркозу, гормональних препаратів, цитостатиків і т.д.).

Патогенез облисіння обумовлений порушенням розвитку волосяних фолікулів. Токсичний вплив на матрицю обумовлює передчасний перехід багатьох фолікулів в фазу катагена і потім телогена з подальшим випадінням волосся. Такий механізм випадіння підтверджується довгим інкубаційним періодом. Воно виникає через 1,5-3 місяця після лихоманки або інших пошкоджуючих факторів.Подальший хід процесу визначається тим, що з ліквідацією інфекції фолікули вступають в фазу анагену і у більшості хворих наступає повне відновлення нормального волосяного покриву. Тільки в деяких випадках облисіння залишається стійким.

Післяродова алопеція, як приклад, викликана зовсім не виснаженням організму. Під час вагітності в організмі жінки відбуваються метаболічні і ендокринні зміни, в результаті яких міняється співвідношення жіночих (естрагенов) і чоловічих (андрогенів) статевих гормонів.Під час вагітності волосяні фолікули не переходять в фазу катагену і затримуються в анагені весь період до народження дитини. Однак одразу після пологів дія гормонів закінчується і значна частина фолікулів переходить у фазу катагену, тому через 3-4 місяці після пологів відбувається рясне випадіння волосся. Воно посилюється стресами, хронічною втомою та анемією.

Подібна ж клінічна картина розвивається після припинення прийому контрацептивних гормональних препаратів.

В зв’язку з широким використанням в медичній практиці цитостатичних препаратів почастішали випадки гострої дифузної алопеції. Механізм дії препаратів цієї групи зв’язаний з пригніченням мітотичної активності в сосочку волосини, що веде до порушення його росту і дистрофії. Після закінчення лікування цитостатиками волосся у цих хворих зазвичай відростає.

Поява дифузної алопеції зв'язується з багатьма іншими процесами. Серед них – кровотечі,захворювання ендокринних залоз, злоякісні новоутворення, оперативне втручання, дефіцит заліза, нераціональний догляд за волоссям.

Діагностика дифузної алопеції перш за все повинна йти по шляху виключення андрогенного і гніздового облисіння, а потім встановлення по можливості причинного фактора. В сумнівних випадках, особливо при хронічних формах, необхідно рекомендувати діагностування трихограмм волосин, які випали і які в стані росту для з'ясування характеру пошкодження.

Лікування проводять засобами, що покращують загальний стан організму (вітаміни, мікроелементи, адаптогени, ангіопротектори). При запізнілому переході фолікулів в фазу анагену потрібно провести 3-4 тижневий курс невеликими дозами глюкокортикоїдів або адренокортикотропними гормонами.

При призначенні місцевого лікування використовують методи, які покращують мікроциркуляцію і метаболічні процеси в шкірі голови: опромінення УФ-променнями, мануальний масаж, втирання засобів з подразнюючою дією на шкіру.

Гніздова, або вогнищева алопеція – доволі рідке захворювання, коли у чоловіків або жінок будь-якого віку раптово на волосистій шкірі голови, рідше на бровах, і віях, а у чоловіків – на бороді і вусах з'являються ділянки облисіння. Кількість вогнищ і величина їх можуть бути самими різними. Етіологія та патогенез захворювання не з’ясовані. Як можливі причинні фактори розглядають: психічні стреси, фізичну травму, інфекції, генетичну схильність, не виключається аутоімунний характер захворювання. В деяких хворих гніздова алопеція супроводжується трофічним ураженням нігтів.

Розділяють декілька різновидностей гніздової алопеції.

Алопеція повна – випадіння всіх видів волосся на голові і тілі. Це захворювання може бути результатом прогресування гніздової алопеції або розвивається самостійно.

Алопеція крайова – стрічковидне і змієвидне облисіння периферичних ділянок волосистої частини голови, особливо в потиличній та скроневих областях.

Алопеція ахроматична - наявність по периферії вогнищ облисіння сивого волосся.

Стрижнева форма гніздової алопеції – зустрічається дуже рідко, волосся в ділянці облисіння нерівномірно обламане.

Алопеція в вигляді корони - кругловидне облисіння на потилиці розповсюджується двома симетричними полосами вздовж краю волосся через скроні по направленню до лобу.

Протікання захворювання різне, і прогнозувати його потрібно з великою обережністю. Одним із варіантів є мимовільне повне відновлення волосяного покриву, але термін його передбачити неможливо. При відновленні волосяного покриву з початку з’являється пушкове, а потім вже тонке, позбавлене пігменту термінальне волосся, що поступово перетворюються в нормальне.

Дистрофія стрижня волосся.

Причини дистрофії стрижня волосся дуже різноманітні – це і агресивний вплив факторів зовнішнього середовища, і патологія внутрішніх органів (захворювання шлунково-кишкового тракту, ендокринна патологія та ін.). Шкідливим може бути і нераціональний догляд за волоссям.

До дистрофії волосся відносять:

- трихокінез (перекручене волосся);

- «бульбашкове волосся»;

- трихоклазія (посічене волосся);

- трихоптилоз (посічені кінчики волосся);

- вузловата трихоклазія (вузловата ламкість волосся);

- трихонодоз (вузловатість волосся).

Трихокінез (перекручене волосся)

При цьому захворюванні волосся спірально перекручене. Як правило, в середині волоса є 3-6 потовщень, і волосся в таких місцях перекручується навколо своєї поздовшньої осі на 180⁰.

При народженні волосся нормальне, але поступово пушкове волосся заміщується зміненим, яке з’являється на 3-му місяці життя. Таке волосся дуже ламке, воно більш рідке, легко рветься. Ділянки з перекрученим волоссям мають вигляд облисінь.

Вражається частіше волосся маленьких дівчат, рідше жінок-блондинок. Звичайно по досягненню 8-12 років перекручене волосся стає непомітним, оскільки його приховує нормальне волосся, яке росте навколо.

Лікуванняполягаєвобережному, дбайливомуповодженні зволоссямівзмазуванніїхжирнимиречовинами, що збільшуютьслизькістьволосся.

«Бульбашкове волосся»

Злами, пов'язані з впливом тепла, мають місце в «бульбашковому волоссі» (поява ланцюжків бульбашок всередині волоса). Дефектів оболонки не спостерігається. Причиною є вплив підвищеної температури, в результаті чого відбувається збільшення об'єму води в кірковому шарі. Причиною цього пошкодження може бути гаряча сушка волосся, коли температура повітря досягає 120-180⁰ С.

Трихоклазія (посічене волосся)

Найбільш поширений дефект стрижня волоса, пов'язаний з неповною поперечної ламкістю волосся. Його поява обумовлена ​​впливом на волосся фізичних і хімічних травмуючих факторів. При цьому, стрижень волосини надломлюється тільки частково, а частина волокон кіркової речовини і клітин кутикули залишаються неушкодженими.

Трихоптилоз (посічені кінчики волосся)

Для цього захворювання характерна поздовжня ламкість волосся в дистальному відділі стрижня волоса. Зазвичай розщеплення відбувається на кінчиках волосся на дві, рідше на три і більшу кількість частин, нагадуючи «пензлики».

При тріхоптілозі волосся завжди сухе, без характерного блиску і слизькості, так як має місце гіпофункція сальних залоз. Це трапляться при різних ураженнях шкіри волосистої частини голови, що порушують функції сальних залоз, інших хворобах (туберкульоз, сифіліс, анемії і т.п.) і розладах, які є наслідком неправильного догляду за волоссям, що викликає надмірне їх знежирення (жорстка вода, неякісний або неправильно підібраний шампунь, часте миття і т.д.); іноді розщепленню волосся сприяють різноманітні механічні причини (гостра гребінка, занадто жорстка щітка тощо). Трихоптилоз зустрічається досить часто і майже виключно у жінок в довгому волоссі волосистої частини голови, однак може спостерігатися і в волоссі чоловіків, зокрема, волоссі бороди.

Вузловата трихоклазія (вузловата ламкість волосся)

Цеодне зпоширених ушкодженьволосся.Вузловаталамкістьволоссяклінічнохарактеризуєтьсяпоявоюнастрижні волоссявузликівнарізній відстаніодин від одного(дрібні, щільні, напівпрозорі, світлі – на темному волоссі або темні– на світлому волоссі), розташованих ярусами. Уражаєтьсязазвичай лишедеякеволоссясередіншого зовсімнормального. Прибагаторазовомузбільшеннівидно, що цівузликиявляютьсобоюрозширеннястрижняволоса, що має поздовжнє розщеплення.Міжкожнимидвомавузликамиволоссяцілком нормальне; мозкова речовинавідсутня тількивбезпосередній близькостівідвузлика. Волосся вмісці розташуваннявузликівлегкообламується, і це можепризводитидо значної втративолосся.

Утворюютьсявузликинайчастішевволоссібородиівусіву чоловіківі довгомуволоссі голови у жінок.Появавузлуватоїламкостіволоссячасто зумовленамеханічнимифакторами: груберозтиранняволосся, масажі(припевнійзміні фізико-хімічних властивостейволосся), випрямленняволоссягарячимрозчісуванням, або хімічневипрямленняволосся.

Трихонодоз (вузловатість волосся)

Хвороба зустрічається на будь-якій ділянці волосяного покриву (волосиста частина голови, обличчя, статеві органи та ін.). Характеризується, як і вузловата ламкість, утворенням на волосі невеликих вузликів. Однак при розгляданні цих вузликів через лупу або під мікроскопом стає ясно, що це не вузлики, а петлі волоса. В петлях і навколо них легко застряють пил, мікроби і т.д., накопичується бруд. Іноді на одному волосі є кілька петель на різних відстанях один від одного, бувають і подвійні, потрійні петлі, що складають один вузлик. Вузлики здебільшого утворюються в нижній частині стрижня волоса. Волосся на місці петлі часто обламуються, і тоді залишається нормальний стрижень волоса без верхівки і коротший, на його вільному кінці може утворитися «пензлик», так само як при тріхоптілоз. Причина виникнення цієї хвороби полягає в механічних травмах волоса при грубому розчісуванні. Іноді значну роль відіграє свербіж шкіри голови, розчухи ж можуть викликати петлі на волосі.

Гірсутизм

Гірсутизмомназивають стан, приякомунатілі
з'являєтьсянадмірна кількістьволосся в андроген-залежних зонах. При цьому зайве волосся може з'являтися над верхньою губою, на підборідді, на щоках, вушних раковинах, спині і грудях, в області сосків, внизу живота, на передній і внутрішній поверхнях стегон. Інакше кажучи, гірсутизм - це надмірне оволосіння за чоловічим типом.

Зайве волосся на тілі може з'явитися в період і після статевого дозрівання, часто після пологів. Поява зайвого волосся може бути і однією з ознак серйозних порушень у жіночому організмі. Це буває, якщо гірсутизм виникає на тлі розвитку одного або декількох таких симптомів: - зайве волосся з'являється раптово, і його кількість стрімко збільшується; - виникають порушення менструального циклу; - має місце ожиріння; - відзначається збільшення клітора (кліторомегалія).

Можливими причинами росту зайвого волосся тут можуть бути підвищена чутливість волосяних цибулин до андрогенів, збільшена кількість рецепторів чоловічого гормону в шкірі, підвищена активність ферменту, відповідального за перехід тестостерону в дигідротестостерон (активну фракцію). Втім, всі ці форми так чи інакше належать до ендокринної сфери, хоча і не завжди носять патологічний характер. Недарма статистика об'єднує разом полікістоз яєчників і ідіопатичний гірсутизм - за статистичними даними, на них припадає близько 90 відсотків усіх захворювань гірсутизмом. Сюди ж слід віднести і стресові фактори, оскільки поява зайвого волосся на тілі жінок може бути також спровокована хронічним стресом і виснажливими голодуваннями. І все одно ці фактори діють опосередковано, через порушення ендокринного балансу. А в цілому гірсутизм є маркером підвищеної продукції андрогенів у жінок (гіперандрогенії). Саме тому, перед тим як призначити лікування, проводять тестування на вміст тестостерону, ДГЕА-с, андростендіону. Але буде неправильно обмежитися лише аналізами гормонального фону, оскільки часто гірсутизм буває обумовлений патологією яєчників (полікістоз, пухлини та їх метастази в яєчники). Найбільш частою причиною надлишкової продукції андрогенів є полікістоз яєчників.

Лікування гірсутизму представляє собою актуальну проблему: з нею стикаються мільйони жінок різного віку. Хоча гірсутизм сам по собі не становить загрози для здоров'я, проте часто він призводить до серйозних психологічних проблем. При будь-якому способі лікування гірсутизму сповільнюється або зупиняється тільки ріст нового волосся. Вже виросле термінальне волосся не зникає і не стає непомітним. А механічні способи його видалення при гірсутизмі протипоказані. Єдиний порятунок – лазерна або фотоепіляція, а також висвітлення волосся. Для лікування гірсутизму застосовуються пероральні контрацептиви, що містять антиандрогени (наприклад, "Діане-35"). Лікування гірсутизму - справа непроста і не швидка, результатів слід очікувати не раніше, ніж через 5-6 місяців.

Для того щоб прогноз при гірсутизмі був сприятливим, перш за все слід встановити причину патології, і лікування гірсутизму проводити за такою приблизно схемою: видалення пухлин яєчників або наднирників (якщо є показання); припинення прийому лікарських засобів, що сприяють росту волосся; пригнічення синтезу андрогенів наднирниками; лікування патологій, що викликають збільшення концентрації в організмі глюкокортикоїдних гормонів (якщо діагностований синдром Іценко-Кушинга); лікування гіпотиреозу (якщо діагностований); нормалізація функції аденогіпофіза (якщо виявлено підвищене виділення соматотропного гормону); лікування гіперінсулінізму (якщо є ожиріння або діабет); відновлення овуляторних циклів при полікістозі яєчників.

Гіпертрихоз

Гіпертрихоз — це надмірний ріст волосся у будь-яких ділянках тіла і там, де ріст волосся не залежить від андрогенів, у чоловіків та жінок. Може бути вродженим та набутим, дифузним та обмеженим. У великої кількості хворих із цією патологією виявляють злоякісні пухлини внутрішніх органів. Розвиток гіпертрихозу може передувати виявленню пухлин навіть впродовж кількох років.

Цей стан можуть також спостерігати на тлі такої патології: захворювання яєчників, наднирників, гіпофізу, щитовидної залози, порфірії, бульозного епідермолізу, мукополісахаридозу, трисомії по 18-й хромосомі, черепно-мозкової травми, важкої психо-емоційної травми, дерматоміозиту, нервової анорексії, на місці травм, рубців, постійного подразнення шкіри, локального застосування кортикостероїдних мазей.

Лікування ефективне, якщо вдаєтьсявиявитиі усунутиосновнупричинуаномальногоростуволосся:нормалізувати функцію залоз внутрішньої секреції, стабілізувати психоневрологічнийстатус та ін. По можливості, припиняютьмісцеві процедурита інші впливи, стимулюючіпосиленийріст волосся.Вродженийгіпертрихозне лікується.