ПРАВОВА ПРИРОДА ФІНАНСОВО-ПРАВОВОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ План 1. Поняття та особливості фінансово-правової відповідальності.
2. Види фінансово-правової відповідальності:
- відповідальність за порушення бюджетного законодавства;
Фінансова відповідальність за порушення податкового законодавства. 3. Поняття, особливості та види фінансово-правової санкції.
Підстави фінансово-правової відповідальності.
Фінансові правопорушення: поняття, склад, види.
Література:
1. Конституція України прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року Чернівці. - Рута. - 2006 р.
2. Бюджетний кодекс України від 8 липня 2010 року // Відомості Верховної Ради України. - 2010. - № 50-51. - Ст. 572.
3. Воронова Л.К. Фінансове право України. Підручник. – К.: Прецедент; Моя книга, 2006. – 448с.
4. Дмитренко Е.С. Фінансове право України. Загальна частина: Навчальний посібник. – К.: Алеута; КНТ, 2006. – 376с.
5. Іванський А.Й. Фінансово-правова відповідальність: теоретичний аналіз: монографія / А.Й. Іванський. – О.: Юридична література, 2008. – 504с.
6. Конституційний Суд України: Рішення. Висновки. 1997-2001. Книга 1 / Відвід. ред. канд. юрид. наук П.Б.Євграфов. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – С.336.
7. Мусаткина А.А. Финансовая ответственность как вид юридической ответственности / А.А. Мусаткина // Журнал российского права.— 2005.— №10.— С.103-112.
8. Мусаткина А.А. Понятие позитивной финансово-правовой ответственности / А.А. Мусаткина // Финансовое право.— 2005.— №7.— С.32-36.
9. Орлюк, О.П. Фінансове право. Академічний курс: підручник / О.П.Орлюк. - К.: Юрінком Інтер, 2010. - 808 с.
10. Трипольська М. І. Фінансово-правова та адміністративна відповідальність:порівняльно-правова характеристика: науковий вісник академії муніципального управління, - збірник наукових праць, серія «Право», 2010 - № 1.
11. Усенко P.A. Фінансові санкції за законодавством України: Монографія/ Відповід. ред. Д.М. Лук'янець. - К.: Дакор, КНТ.- 2007.-168 с.
12. Фінансове право України: Підручник / Г.В. Бех, О.О. Дмитрик, І.Є. Криницький; За ред. М.П. Кучерявенка. – К.: Хрінком Інтер, 2004. – 320с.
Поняття та особливості фінансово-правової відповідальності
Ефективність фінансово-правового регулювання залежить від стану виконання суб'єктами фінансових правовідносин своїх прав та обов'язків, закріплених фінансово-правовими нормами. У суспільстві з високим рівнем правової культури виконання прав та обов'язків забезпечується переважно переконанням учасників суспільних відносин у необхідності дотримуватися суспільно корисної поведінки. Саме цим визначається зміст юридичної відповідальності у позитивному аспекті – як відповідальне ставлення особи до своїх обов’язків, покладених на неї законом, як правильне, сумлінне, успішне, ефективне виконання обов’язків та дійовий державний і громадський контроль за таким виконанням.
Позитивна (перспективна) фінансово-правова відповідальність означає:
1) відповідальність за майбутню поведінку;
2) обов’язок суб’єктів фінансового права діяти відповідно до приписів правових норм;
3) свідоме, відповідальне ставлення до покладених на них законом обов’язків.
Така відповідальність передбачає відповідальну поведінку, підзвітність, юридичну компетентність та заохочення за виконання корисних для суспільства та держави варіантів поведінки.
Протилежним підходом є розгляд юридичної відповідальності у ретроспективному аспекті. Негативна (ретроспективна) фінансово-правова відповідальність – це відповідальність за минулу протиправну поведінку. Вона характеризується: засудженням суб’єктів фінансового права – це відповідальність за минулу протиправну поведінку. Сутність такої відповідальності (на відміну від позитивного аспекту) визначає державний примус Вона характеризується засудженням суб’єкта правопорушення за протиправні діяння у сфері фінансової діяльності держави, органів місцевого самоврядування; покладенням на нього встановленого законодавством та забезпеченого державою юридичного обов’язку бути позбавленим належних йому певних благ (майнового та особистого характеру) за скоєне правопорушення.
Така відповідальність – це:
1) захід державного примусу, що базується на юридичному та суспільному засудженні правопорушення і виражається в установленні для нього певних негативних наслідків у формі обмежень особистого або майнового характеру;
2) здійснення негативних вчинків, які відступають від обов’язку;
3) санкція за правопорушення, що виражається у застосуванні заходів примусу до правопорушників;
4) наслідок встановлений в законі на випадок його порушення;
5) примус і покарання за здійснене порушення правової заборони;
6) реакція на правопорушення;
7) обов’язок, який виконується примусово, що існував раніше або виник знову внаслідок вчинення правопорушення.
Отже, ретроспективна фінансово-правова відповідальність – це обов’язок суб’єкта фінансового права, який скоїв фінансове правопорушення, зазнавати заходів державного примусу.
Традиційно розрізняють чотири види юридичної відповідальності: кримінальну, адміністративну, цивільно-правову і дисциплінарну. Водночас у юридичній літературі не бракує праць, у яких відстоюються інші самостійні види юридичної відповідальності, зокрема конституційна, господарська, земельна, екологічна, міжнародна тощо.
Як самостійний вид відповідальності розглядають і фінансово-правову відповідальність. Певно, найґрунтовнішою теоретичною розробкою у сфері теорії фінансово-правової відповідальності можна назвати роботу А.Й. Іванського «Фінансово-правова відповідальність: теоретичний аналіз» (2008 р.). Він аналізує правову природу, суть, значення, функції, особливості фінансово-правової відповідальності. Однак і дотепер науковці та практики висловлюють протилежні погляди з цього питання: від визнання фінансово-правової відповідальності самостійним видом юридичної відповідальності до повного заперечення існування цього виду відповідальності.
Проте, ідея фінансово-правової відповідальності не є новою для вітчизняної науки та законодавства. Зокрема, ще на початку XIX століття в працях учених-фінансистів обґрунтовується необхідність закріплення примусових заходів і заходів стягнень за порушення вимог фінансового законодавства на законодавчому рівні. Серед заходів державного примусу за порушення фінансової дисципліни вони виділяли наступні:
· забезпечення сплати податків (застава майна, вилучення документів);
· застосування стягнень недоїмок в податях;
· реалізація майна боржника;
· арешт майна і заробітної плати боржника.
До заходів відповідальності, які застосовувались за порушення фінансово-господарської дисципліни, відносились пеня і штрафи. Однак, у той період ще не можна було говорити про формування самостійного інституту фінансово-правової відповідальності, оскільки суспільні відносини, що ним регулювалися, перебували на стадії становлення. Тому перші окремі основоположні засади (розроблені вченими-правознавцями Російської імперії СІ. Ілловайським, П.П. Пусторослєвим) створювалися за умови відсутності повноцінних предметних досліджень і дискусії.
Розгляд нормативних актів кінця XIX - початку XX століття показує, що фактично на законодавчому рівні не закріплювалися заходи відповідальності за порушення фінансово-правової норми. Лише в 1910 р. в «Положенні про стягнення у безспірних справах казни» з'являються формулювання правових заборон і відповідальності, що мають фінансовий характер.
Суттєвим кроком у формуванні сучасного інституту фінансово-правової відповідальності слід вважати прийняття в 1981 р. Положення «Про стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів». Цим положенням вперше на законодавчому рівні було визначено поняття недоїмки, строк сплати, встановлені види фінансово-правових санкцій. Його важливою особливістю було встановлення законодавчого розрізнення наведених вище заходів та штрафів, які накладаються в адміністративному порядку, що безперечно, слід розглядати як перший крок до нормативного визнання самостійності санкцій фінансово-правової відповідальності.
Також слід зазначити, що у радянський період проблема правопорушень у фінансовій сфері і відповідальності за них розглядалася через призму інших галузей права. Причиною цього, як вважає російський професор О.Н. Горбунова, було приділення юридичною наукою протягом багатьох років недостатньої уваги фінансовому праву: «у минулому це було викликано загальним поглядом марксистсько-ленінської теорії і політичної економії соціалізму на гроші, товарно-грошові відносини, ціни, собівартість, ринок в цілому як на категорії, що відмирають. Це мало своїм наслідком зниження уваги до питань бюджету, податків, банківського кредиту. І як результат - недооцінка значення і ролі фінансового права в регулюванні життєдіяльності суспільства».
