Грошовий оборот включає в себе грошовий обіг. Обіг грошових знаків передбачає їх постійний перехід від одних юридичних чи фізичних осіб до інших. Поняття «грошовий обіг» стосується лише частини грошового обороту ─готівкового грошового обороту.
Швидкість обігу грошей ─ це частота переходу грошової одиниці від одного суб'єкта грошових відносин до іншого при обслуговуванні економічних операцій за певний період. Вона характеризує інтенсивність руху грошей, коли вони функціонують як засоби обігу і платежу.
Величину швидкості обігу грошей можна визначити за формулою
(3.2)
де - V - швидкість обігу грошей;
P - середній рівень цін на товари та послуги;
Q - фізичний обсяг товарів та послуг, які реалізовано в даний період;
M - середня маса грошей, що перебуває в обороті за даний період.
Величина швидкості обігу грошей прямо пропорційно пов’язана з номінальним обсягом виготовленого національного продукту (PQ), (за певних умов це може бути сума ВВП)й обернено пропорційно ─ з обсягом маси грошей, що є в обороті.
Визначений таким способом показник V характеризує насамперед інтенсивність використання запасу грошей в обороті (M) для оплати товарів та послуг, що реалізуються, тобто цей показник пов’язаний переважно з грошовим обігом.
Величина V залежить від:
- частоти й обсягів товарних операцій;
- нетоварних платежів (фіскально-бюджетних, кредитних тощо).
Закон грошового обігу. В обігу на певний період часу має знаходитися грошей не більше, ніж це необхідно для оплати товарів і послуг, що реально існують, за цінами, що склалися на даний момент.
Якщо формалізувати суть цього закону, то її можна виразити рівнянням
Мф = Мн, (3.3)
де - Мф - фактична маса грошей в обігу; Мн – об’єктивно необхідна для обігу їх маса.
Коли Мф > Мн, можна зробити висновок, що в обігу з'явилися зайві гроші.
Коли Мф < Мн, можна зробити висновок про нестачу грошей в обігу.
В умовах золотого стандарту вирівнювання Мф і Мн забезпечується «автоматично»:
при Мф > Мн ─ гроші акумулюються у скарби, якщо Мф < Мн ─ гроші зі скарбів повертаються до обігу.
В умовах функціонування грошей без матеріальної субстанції ситуація Мф > Мн стає хронічною. Потрібні спеціальні макроекономічні заходи та регулятори для вирівнювання Мф = Мн.
Визначення Мн. Існують різноманітні форми грошей в обігу. Величина Мн охоплює всі форми грошей, які обслуговують потреби обігу, а вимоги закону грошового обігу поширюються на всю його сферу ─ готівкову і безготівкову.
У середньому кількість грошей, необхідних для обігу протягом певного часу (Мн), прямо пропорційна масі товарів і рівню їх цін та обернено пропорційна середній швидкості обігу грошової одиниці.
Цю залежність можна виразити формулою
Мн = 
(3.4)
- сума цін товарів, що реалізуються за певний період;
V- середня кількість оборотів грошової одиниці за цей самий період.
Якщо врахувати всі додаткові фактори, що впливають на грошову масу, то величину Мн можна виразити так:
Мн = 
, (3.5)
де K - сума продажів товарів і послуг у кредит;
П - загальна сума платежів, строк оплати яких настав;
ВП ─ сума платежів, які погашаються шляхом взаємного зарахування боргів.
3.4. Механізм зміни маси грошей в обороті. Грошово-кредитний мультиплікатор
Випуск в обіг грошових знаків у всіх формах називається емісією.
Емісія грошей:
─ первинна, здійснює ЦБ у готівковій та безготівковій формах;
─ вторинна, здійснюють комерційні банки у безготівковій формі шляхом грошово-кредитної мультиплікації їх вільних резервів та депозитних вкладів.
Грошово-кредитний мультиплікатор ─ це процес створення безготівкових грошей при кредитуванні банками клієнтури на основі вільних резервів, що надійшли до банку ззовні.
Вільний резерв ─ це сукупність грошових коштів банківських установ, які в даний момент є в розпорядженні банку і можуть бути використані ним для активних операцій.
За економічним змістом формування вільного резерву здійснюється за формулою
(3.6)
де ВР ─ вільний резерв;
К ─ капітал банку;
ЗК ─ залучені банком кошти в депозити;
МБК ─ сальдо заборгованості банку з міжбанківського кредиту, включаючи і кредити НБУ;
ВСФ ─ відрахування до централізованого страхового фонду;
АО ─ вкладення банку в активні операції;
ОР ─ обов’язковий резерв.
Фактичний рівень мультиплікатора, що склався на певний час, визначають за формулою
(3.7)
де m ─ величина грошово-кредитного мультиплікатора;
MO ─ маса готівки в обороті;
D ─ маса грошей на депозитах комерційних банків;
R ─ сума резервів комерційних банків (гроші на коррахунках та в касах банків).
Рівень “ m ” зростає у міру збільшення показника D/MO; рівень “ m ” зростає у міру зменшення показника R/D.
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ:
1. Сутність і структура грошового обороту
2. Структура грошової маси, грошові агрегати
3. Швидкість обігу грошей. Закон грошового обігу
4. Механізм зміни маси грошей в обороті. Грошово-кредитний мультиплікатор
5. Розрахувати завдання:
На підставі даних таблиці 1 розрахувати:
1) показники оборотності грошової маси:
а) швидкість обороту (кількість оборотів) грошової маси;
б) тривалість одного обороту;
в) як змінилася оборотність грошової маси.
2) показники оборотності готівкових грошей:
а) швидкість обороту (кількість оборотів) готівкових грошей;
б) тривалість одного обороту.
3) частку готівки в грошовій масі
4) модель швидкості обороту грошової маси
5) абсолютну зміну оборотності грошової маси, в т. ч. за рахунок зміни: а) швидкості обігу (кількості оборотів) готівкових грошей; б) частки готівки в грошовій масі.
6) коефіцієнт монетизації економіки.
Зробити економічно обґрунтовані висновки.
Таблиця 1
Дані для розрахунку, млрд. грн.
| Показники | Базисний рік (0) | Поточний рік (1) |
| ВВП | 14 245 | 17 411 |
| Грошова маса | 3 854 | 4 988 |
| Готівкові гроші | 1 843 |
Методика розв’язування:
1. Визначення для базисного і поточного періоду:
а) швидкість обігу грошової маси: V = ВВП / М (одиниця виміру - обертів за рік); М – грошова маса
б) тривалість одного обороту: t = Дн / V (Дн = 360 днів)
в) індекс оборотності грошової маси: Iv = V1 / V0
2. Визначення для базисного і поточного періоду:
а) швидкість обігу готівки: Vгот = ВВП / М (одиниця виміру - обертів за рік); М – готівкові гроші
б) тривалість одного обороту говіки: tгот = Дн / V
3. Частка готівки в грошовій масі: d = M0/M2 або Г/М, де Г – готівка; М - загальний обсяг грошової маси
4. Модель швидкості обігу грошей для базисного і поточного періоду: V = Vгот ∙ d
5. Абсолютна зміна оборотності грошової маси в поточному періоді: ΔV = V1 – V0.
у тому числі за рахунок:
а) зміни швидкості обігу готівки: ΔVvгот = (Vгот1 – Vгот0) ∙ d1
б) зміни частки готівки в грошовій масі: ΔVvd = (d1 – d0) ∙ Vгот0
6. Коефіцієнт монетизації економіки: Км = М2 / ВВП ∙ 100 (%)
