Основний та оборотний капітал підприємства

Основний капітал підприємства ― це та частина продуктивного капіталу, яка повністю бере участь у виробництві й тривалий час зберігає свою споживну вартість, а вартість його переноситься частинами на продукцію, яка виробляється, впродовж усього періоду використання і повертається до свого власника теж по частинах, в міру реалізації готової продукції.

Інакше обертається капітальна вартість, авансована на предмети праці. Вартість придбаної сировини, допоміжних матеріалів і палива входить повністю у вартість товару, що виробляється і при реалізації повністю повертається у грошовій формі до підприємця. Ця частина постійного капіталу набуває форми оборотного капіталу. До оборотного капіталу відноситься і змінний капітал, тобто та частина капіталу, яка авансується на придбання робочої сили.

Отже, оборотний капітал ― це частина продуктивного капіталу, яка впродовж одного періоду виробництва втрачає свою стару споживну вартість, а її вартість повністю переноситься у вартість товару, що виробляється, і повністю повертаються до свого власника у грошовій формі після реалізації товару.

Поділ капіталу на основний і оборотний властивий лише для продуктивного капіталу. Грошовий і товарний капітали, які функціонують у сфері обігу, такого поділу не мають. В основі поділу капіталу на основний і оборотний лежить спосіб участі різних частин продуктивного капіталу в процесі перенесення вартості. Поділ же капіталу на постійний і змінний в основі своїй має спосіб участі різних частин авансованого капіталу в процесі виробництва додаткової вартості.

 

22. Ефект від збільшення масштабу виробництва та його відображення у характері виробничої функції та функції витрат

 

Розширюючи виробництво для виготовлення більшої кількості продукції, виробники залучають все більшу й більшу кількість не­обхідних ресурсів, підприємство змінює масштаб виробництва. При цьому можливий різний ефект

від масштабу виробництва. Якщо об­сяг виробництва збільшується відчутніше, ніж обсяги використання ресурсів, то маємо зростаючий ефект від зміни масштабу виробництва.

 

Якщо приріст обсягу виробництва відповідає приросту витрат факторів виробництва, то ефект масштабу виробництва є сталим.

Якщо зростання випуску продукції відбувається нижчими темпами, ніж збільшення витрат факторів виробництва, то спостерігається ефект спадної віддачі від зміни масштабу виробництва.

1. Вир. ф.-ція х-ся пост. ефектом-- віддачею від зрост. обсягів вир-ва, якщо обсяг вир-ва зрост. в тій самій пропорції, що і фактори вир-ва.(­ вир-ва не збільшує віддачі від рес-в).

2. Вир. ф.-ція х-ся зрост. ефектом-- віддачею від зрост. обсягів вир-ва, якщо обсяг вир-ва зрост. в більшій мірі, ніж фактори вир-ва.(­ вир-ва збільшує віддачі від рес-в).

3. Вир. ф.-ція х-ся спадним ефектом-- віддачею від зрост. обсягів вир-ва, якщо обсяг вир-ва зрост. в меншій мірі, ніж фактори вир-ва.(­ вир-ва зменшує віддачу від рес-в).

Виробництво продукції пов'язано з певними витратами, зміни його обсягів обумовлюють коливання величини цих витрат. Тому виробник, зважаючи на динаміку граничної продуктивності, вар­тість та взаємозамінність ресурсів, намагається досягти стану рівноваги, тобто такої комбінації використовуваних ресурсів для вироб­ництва означеного обсягу продукції, за якої величина витрат буде мінімальною.

Для кожної іншої величини обсягу випуску можна знайти опти­мальну комбінацію ресурсів, тобто комбінацію, що мінімізує витра­ти. Поєднання таких точок на ізоквантно-ізокостній діаграмі утворює лінію, яка називається шлях (крива) росту (лінія експансії, або траєкторія розвитку, розширення виробничої діяльності підприємства у довгостроковому періоді.

 

34. Поняття і види монополії. Характеристика бар’єрів до вступу конкурентів у монополізовану галузь.

Монополія являє собою ринкову структуру, яка характеризується наявністю одного продавця та багатьох покупців, відсутністю близьких замінників для даного товару, існуванням бар’єрів для входу конкурентів на ринок.

Бар’єри для вступу конкурентів у галузь (обмеження, які запобігають появі додаткових продавців на монопольному ринку): виключні права; патенти, авторські права, ліцензії; власність на всю пропозицію робочого фактора; ефект масштабу великого виробництва, контроль над рідкими та дуже важливимим ресурсами.

Види бар`єрів:

· економічні – ефект зростання масштабів вир-ва, досягнений великими фірмами; великий стартовий капітал;

· технічні – наявність можливостей вир-ва та пропозиції унікального продукту;

· юридичні – правовий захист новітніх технологій, патентно-ліцензійна практика держави та підприємств;

· природні – виключна власність на певні ресурси;

· ринкові – недоброякісна конкуренція, створення заборонених видів союзів підприємств.

Існують деякі різновиди монополій: 1) чиста монополія ― монополія, яка існує в галузях, де економія, зумовлена збільшенням масштабу виробництва, особливо значна; 2) проста монополія ― монополія, за якої встановлюються однакові ціни на той самий товар для всіх продавців; 3) дискримінаційна монополія ― монополія, за якої встановлюються різні ціни на той самий товар для різних покупців, причому різниця в цінах обумовлена різницею у витратах; 4) закрита монополія ― монополія, захищена від конкуренції через юридичні обмеження; 5) відкрита монополія ― монополія, за якої одне підприємство на деякий час стає єдиним виробником продукції, але не має спеціального захисту від конкуренції; 6) адміністративна монополія ― монополія, яка виникає в умовах адміністративно-командної системи, базується на державній власності на засоби виробництва, діє в умовах значно обмеженого ринку, для неї характерний прямий розподіл ресурсів.