Який з наведених показників характеризує трудомісткість виробництва продукції?

1) відношення загальних витрат робочого часу на виробництво однорідної продукції (людино-годин) до кількості виготовленої продукції (центнерів);

2) відношення поголів’я (голів) до кількості робітників, що його обслуговують;

3) відношення вартості валової продукції (грн.) до суми річних витрат робочого часу (люд.-год.);

4) здатність праці конкретних працівників в одиницю робочого часу виробляти певну кількість продукції або виконувати певний обяг робіт.

14. Показники продуктивності праці в галузі тваринництва визначають як відношення:

1) поголів’я тварин до кількості працівників, які обслуговують його;

2) поголів’я тварин до проектної потужності тваринницьких приміщень;

3) затрат праці в тваринництві до площі сільськогосподарських угідь;

4) затрат праці в тваринництві до середньорічної вартості основних засобів галузі.

15. Повними називаються показники продуктивності праці, при визначені яких беруться до уваги:

1) обернені показники продуктивності праці;

2) вироблена продукція і затрати живої праці;

3) вироблена продукція і уречевлена праця;

4) вироблена продукція і виробничо спожиті засоби і предмети праці.

16. Основні виробничі фонди – це:

1) грошовий вираз знарядь праці, які беруть участь у процесі виробництва тривалий час, зберігаючи при цьому натурально-речову форму;

2) грошовий вираз знарядь праці, які беруть участь у процесі виробництва протягом лише одного виробничого циклу, втрачаючи при цьому натурально-речову форму;

3) максимально можливий випуск продукції (переробки сировини) за рік (добу, зміну) в натуральних показниках за заданого асортименту й якості та раціонального використання техніки, обладнання. виробничої площі;

4) складова частина потенціалу підприємства, що здатна забезпечувати економічну користь протягом відносно тривалого часу.

17. Рівень фізичного (матеріального) спрацювання основних виробничих фондів підприємства визначають:

1) за фактичним строком служби;

2) за оптимальним строком служби;

3) за питомою вагою перенесеної вартості;

4) за питомою вагою списаних основних фондів.

 

18. Моральне зношення першого роду має місце тоді, коли:

1) замість існуючих засобів праці промисловість починає постачати нові, більш продуктивні, а тому перші використовувати стає економічно не вигідно;

2) їхні робочі органи внаслідок тертя втрачають свої якості, деформуються та руйнуються;

3) вартість виробництва засобів праці, а значить і їхня ціна, знижується в результаті зростання продуктивності праці в промисловості;

4) під дією природних і часового факторів металеві вузли і механізми машин і знарядь іржавіють, а пластмасові части і гума „старіють”.

19. Коефіцієнт оборотності обігових коштів визначається відношенням:

1 ) нерозподіленого прибутку до затрат на виробництво;

2) операційного прибутку до матеріальних затрат;

3) виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної вартості оборотних коштів за період;

4) виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної вартості власних коштів підприємства за балансом.

20. Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги – це:

1) кошти які повинні надійти підприємству від інших суб’єктів ринку за продану їм продукцію, надані послуги і виконані роботи, як оплата за одержані векселі тощо;

2) продукція, що призначена для реалізації заготівельним і переробним підприємствам тощо;

3) частина оборотних фондів, яка вже виробничо спожита, але готової продукції ще не одержано;

4) предмети праці, які не вступили ще в стадію виробничого споживання.

21. Нематеріальні ресурси відображаються:

1) за активом балансу підприємства;

2) за пасивом балансу підприємства;

3) як за активом так і за пасивом балансу;

4) правильної відповіді немає.

22. Переоцінена вартість нематеріального активу (ПЕв) визначається за формулою:

1) ПЕв = ПВна × СВна: Звна;

2) ПЕв = ПВна × Звна: СВна;

3) ПЕв = ПВна + (СВна: Звна);

4) ПЕв = ПВна + (Звна: СВна),

де ПВна – первісна вартість нематеріального активу;

СВна – справедлива вартість нематеріального активу;

ЗВна – залишкова вартість нематеріального активу.

23. Виняткове право юридичної або фізичної особи на видання наукових чи художніх творів, їх використання, публічне виконання, реалізацію тощо називають:

1) авторські права;

2) право на винахід;

3) право на промислові знаки;

4) право на використання товарних знаків.

24. Потенціал, що визначається кількістю та якістю ресурсів, оптимальним їх співвідношенням, рівнем кооперації та спеціалізації виробництва, а також визначає можливості виробничої сфери називається:

1) виробничий потенціал;

2) ресурсний потенціал;

3) економічний потенціал;

4) виробнича потужність.

25. При визначенні платоспроможності підприємства важливо проаналізувати:

1) активи, що мають абсолютну ліквідність;

2) ліквідність балансу;

3) структуру власного капіталу;

4) чисту реалізаційну вартість.

26. За формулою К = (ОА – ВМП): (ПЗ – ДМП) (де ОА – оборотні активи; ВМП – витрати майбутніх періодів; ПЗ – поточні зобов’язання; ДМП – доходи майбутніх періодів) визначається:

1) коефіцієнт загальної ліквідності;

2) коефіцієнт швидкої ліквідності;

3) коефіцієнт моментальної (абсолютної) ліквідності;

4) коефіцієнт ефективності додаткових вкладень.

27. Для сукупного виразу валову продукцію сільського господарства оцінюють:

1) в порівнянних цінах;

2) по собівартості продукції;

3) в поточних цінах реалізації;

4) усі відповіді правильні.

28. Реалізація продукції здійснюється у формі:

1) вартісній;

2) натуральній;

3) вартісній і натуральній;

4) правильної відповіді немає.

 

29. В сільському господарстві розрахунок чистого доходу (ЧД) здійснюється за формулою:

1) ЧД = ВД – ОП;

2) ЧД = ВТП – Сп;

3) ЧД = Сп – ОП;

4) ЧД = ВТП – ОП,

де: ВД – валовий дохід; ОП – оплата праці;

ВТП – вартість товарної продукції; Сп – собівартість продукції.

30. Валовий прибуток визначається як:

1) різниця між прибутком від звичайної діяльності до оподаткування та сумою податків на прибуток;

2) різниця між валовим прибутком та операційними витратами і додаванням до одержаного результату інших операційних доходів;

3) алгебраїчна сума прибутку (збитку) від звичайної діяльності після оподаткування та надзвичайного прибутку (збитку);

4) різниця між виручкою від реалізації продукції, робіт, послуг і

виробничою собівартістю.

31. Розмір повторного рахунку у валовій продукції прямо пропорційно залежить від обсягу продукції:

1) власного виробництва;

2) залученої з інших галузей народного господарства;

3) запозиченої продукції;

4) власного виробництва та залученої з інших галузей.

32. Підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва пов’язане:

1) з випереджаючим зростанням капітальних вкладень у сільське господарство порівняно з темпами приросту виробництва продукції;

2) з розвитком підсобних промислових підприємств по переробці та зберіганню сільського­сподарської продукції;

3) з раціональним використанням виробничих ресурсів галузі, збільшенням виробництва продукції з кожного гектара землі, підвищенням урожайності культур, продуктивності тварин, зменшенням затрат праці та коштів на одиницю продукції;

4) з поліпшенням соціальних умов життя, покращанням умов праці, підвищенням рівня зайнятості, ліквідацією важкої фізичної праці.

33. Рентабельність окремих видів продукції обчислюється як:

1) відношення прибутку, що включаєтьсяв ціну виробу, до ціни виробу;

2) відношення прибутку від реалізації до повної собівартості реалізованої продукції;

3) відношення балансового прибутку до середньої вартості майна підприємства;

4) відношення балансового прибутку до середньої вартості основних фондів і матеріальних оборотних коштів.

34. Головним змістом закону вартості є:

1) еквівалентність обміну;

2) товарно-грошові відносини;

3) ринкові ціни;

4) суспільна вартість.

35. Рівень рентабельності (Рр) визначається за формулою:

1) Рр = %;

2) Рр = %;

3) Рр = %;

4) Рр = %,

------------------------

де: ТВ – вартість товарної продукції; Ср – собівартість реалізованої продукції; ВВ – вартість валової продукції; ВД – валовий дохід; П – прибуток.

36. Рентабельність це поняття, що характеризує:

1) економічну ефективність виробництва, за якої підприємство за рахунок грошової виручки від реалізації продукції повністю відшкодовує витрати на її виробництво й одержує прибуток;

2) економічну ефективність виробництва за якої підприємство за рахунок виручки від реалізації продукції частково відшкодовує витрати на її виробництво й одержує прибуток;

3) економічну ефективність спожитих виробничих ресурсів і всіх авансованих витрат, що акумулюються у вигляді застосовуваних основних і оборотних фондів;

4) таке співвідношення між ресурсами і результатами виробництва, за якого отримують вартісні показники ефективності виробництва.

37. Технологічна ефективність – це:

1) співвідношення між ресурсами і результатами виробництва, за якою отримують вартісні показники ефективності виробництва;

2) результат взаємодії факторів виробництва, що характеризує досягнуту продуктивність живих організмів, які використовуються в сільському господарстві як засоби виробництва;

3) результат взаємодії факторів виробництва, що характеризує досягнуту продуктивність живих організмів, та факторів, що характеризують соціальні умови життя людей;

4) співвідношення між ресурсами і результатами виробництва, за якої отримують натуральні показники ефективності виробництва.

38. За роллю і значенням у створенні продукції витрати поділяються:

1) прямі і непрямі;

2) витрати поточного року і витрати минулих років;

3) готівкові і безготівкові;

4) основні та неосновні.

39. За валовою продукцією обчислюється:

1) виробнича собівартість;

2) повна собівартість;

3) прибуток від реалізації продукції;

4) усі відповіді правильні.

40. Величина відрахування на соціальні потреби обчислюється:

1) в установлених нормах залежно від величини основної зарплати;

2) в установлених нормах залежно від величини тарифного заробітку;

3) в установлених нормах залежно від величини додаткової зарплати;

4) в установлених нормах залежно від витрат на оплату праці.

41. Які витрати виробництва потрібно виключити з виручки від реалізації продукції, щоб визначити бухгалтерський прибуток:

1) куплені корми;

2) витрати на придбання паливних матеріалів;

3) витрати на придбання запасних частин;

4) усі відповіді вірні.

42. Очікувана собівартість визначається:

1) до початку планового періоду;

2) в кінці звітного року на основі фактичних даних;

3) при складанні бізнес-плану підприємства;

4) протягом року.

43. Сукупність підрозділів підприємства, які забезпечують задоволення соціально-побутових та культурних потреб робітників підприємства – це:

1) виробнича інфраструктура;

2) соціальна інфраструктура;

3) організаційна структура;

4) виробнича структура.

44. Частина сільськогосподарського виробництва, яка відрізняється від його інших частин кінцевою продукцією, набором засобів виробництва, технологією виробництва і його організацією, а також професійним складом працівників називається:

1) виробничим напрямом;

2) внутрішньогосподарською спеціалізацією;

3) коефіцієнтом зосередження товарного виробництва;

4) галуззю.

45. При розміщенні сільського господарства керуються наступними основними принципами:

1) виробництва, можливостей реалізації продукції, розвитку соціальної сфери, розмірів і механізації виробництва;

2) врахуванням природних умов, наближення виробництва малотранс-портабельної продукції до ринків збуту і переробних підприємств до джерел сільськогосподарської сировини, рівня розвитку транспорту, забезпеченості трудовими ресурсами;

3) врахуванням технічної оснащеності сільськогосподарських підприємств, державного замовлення на продукцію, землезабезпеченості, рівня кваліфікації робочої сили;

4) усі відповіді правильні.

46. Економічну ефективність розміщення сільськогосподарського виробництва характеризують показники:

1) урожайність сільськогосподарських культур, виробництво продукції в натуральному виразі на 1 га земельних угідь, продуктивність праці, собівартість 1 ц продукції, окупність виробничих витрат, рентабельність;

2) показники фондооснащеності, забезпеченості матеріальними ресурсами сільськогосподарських підприємств;

3) норма прибутку, норма нагромадження, норма розширеного відтво­рення;

4) вартість валової і товарної продукції в розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь, 1 працівника, 100 грн. поточних виробничих витрат.

47. Залежно від об’єкта спеціалізації розрізняють такі її форми:

1) зональна;

2) мікрозональна;

3) обласна і районна;

4) правильної відповіді немає.

48. Зміна ціни відбувається за рахунок факторів:

1) суспільної ціни виробництва, співвідношення попиту і пропозиції, темпів інфляції і купівельної спроможності населення;

2) політики самого підприємства, під впливом конкурентів, коли витрати на виробництво продукції перевищують прибуток від реалізації, за рахунок стратегії і поглядів менеджера;

3) орієнтації на рівень ціни на аналогічну продукцію конкурентів, за допомогою пробного продажу в різних сегментах ринку, на підставі закритих торгів;

4) співвідношення валютних курсів різних країн, взаємовідносин між продавцем і покупцем, спосіб руху продукції.

 

49. За критерієм центра (рівня) встановлення і регулювання цін на товари (роботи і послуги) можна визначити такі види цін, що діють на сучасному етапі:

1) договірні ціни; вільні ринкові ціни;

2) регульовані ціни; граничні ціни;

3) індикативні ціни; внутрішньогосподарські ціни і тарифі;

4) всі відповіді вірні.