1) відношення загальних витрат робочого часу на виробництво однорідної продукції (людино-годин) до кількості виготовленої продукції (центнерів);
2) відношення поголів’я (голів) до кількості робітників, що його обслуговують;
3) відношення вартості валової продукції (грн.) до суми річних витрат робочого часу (люд.-год.);
4) здатність праці конкретних працівників в одиницю робочого часу виробляти певну кількість продукції або виконувати певний обяг робіт.
14. Показники продуктивності праці в галузі тваринництва визначають як відношення:
1) поголів’я тварин до кількості працівників, які обслуговують його;
2) поголів’я тварин до проектної потужності тваринницьких приміщень;
3) затрат праці в тваринництві до площі сільськогосподарських угідь;
4) затрат праці в тваринництві до середньорічної вартості основних засобів галузі.
15. Повними називаються показники продуктивності праці, при визначені яких беруться до уваги:
1) обернені показники продуктивності праці;
2) вироблена продукція і затрати живої праці;
3) вироблена продукція і уречевлена праця;
4) вироблена продукція і виробничо спожиті засоби і предмети праці.
16. Основні виробничі фонди – це:
1) грошовий вираз знарядь праці, які беруть участь у процесі виробництва тривалий час, зберігаючи при цьому натурально-речову форму;
2) грошовий вираз знарядь праці, які беруть участь у процесі виробництва протягом лише одного виробничого циклу, втрачаючи при цьому натурально-речову форму;
3) максимально можливий випуск продукції (переробки сировини) за рік (добу, зміну) в натуральних показниках за заданого асортименту й якості та раціонального використання техніки, обладнання. виробничої площі;
4) складова частина потенціалу підприємства, що здатна забезпечувати економічну користь протягом відносно тривалого часу.
17. Рівень фізичного (матеріального) спрацювання основних виробничих фондів підприємства визначають:
1) за фактичним строком служби;
2) за оптимальним строком служби;
3) за питомою вагою перенесеної вартості;
4) за питомою вагою списаних основних фондів.
18. Моральне зношення першого роду має місце тоді, коли:
1) замість існуючих засобів праці промисловість починає постачати нові, більш продуктивні, а тому перші використовувати стає економічно не вигідно;
2) їхні робочі органи внаслідок тертя втрачають свої якості, деформуються та руйнуються;
3) вартість виробництва засобів праці, а значить і їхня ціна, знижується в результаті зростання продуктивності праці в промисловості;
4) під дією природних і часового факторів металеві вузли і механізми машин і знарядь іржавіють, а пластмасові части і гума „старіють”.
19. Коефіцієнт оборотності обігових коштів визначається відношенням:
1 ) нерозподіленого прибутку до затрат на виробництво;
2) операційного прибутку до матеріальних затрат;
3) виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної вартості оборотних коштів за період;
4) виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної вартості власних коштів підприємства за балансом.
20. Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги – це:
1) кошти які повинні надійти підприємству від інших суб’єктів ринку за продану їм продукцію, надані послуги і виконані роботи, як оплата за одержані векселі тощо;
2) продукція, що призначена для реалізації заготівельним і переробним підприємствам тощо;
3) частина оборотних фондів, яка вже виробничо спожита, але готової продукції ще не одержано;
4) предмети праці, які не вступили ще в стадію виробничого споживання.
21. Нематеріальні ресурси відображаються:
1) за активом балансу підприємства;
2) за пасивом балансу підприємства;
3) як за активом так і за пасивом балансу;
4) правильної відповіді немає.
22. Переоцінена вартість нематеріального активу (ПЕв) визначається за формулою:
1) ПЕв = ПВна × СВна: Звна;
2) ПЕв = ПВна × Звна: СВна;
3) ПЕв = ПВна + (СВна: Звна);
4) ПЕв = ПВна + (Звна: СВна),
де ПВна – первісна вартість нематеріального активу;
СВна – справедлива вартість нематеріального активу;
ЗВна – залишкова вартість нематеріального активу.
23. Виняткове право юридичної або фізичної особи на видання наукових чи художніх творів, їх використання, публічне виконання, реалізацію тощо називають:
1) авторські права;
2) право на винахід;
3) право на промислові знаки;
4) право на використання товарних знаків.
24. Потенціал, що визначається кількістю та якістю ресурсів, оптимальним їх співвідношенням, рівнем кооперації та спеціалізації виробництва, а також визначає можливості виробничої сфери називається:
1) виробничий потенціал;
2) ресурсний потенціал;
3) економічний потенціал;
4) виробнича потужність.
25. При визначенні платоспроможності підприємства важливо проаналізувати:
1) активи, що мають абсолютну ліквідність;
2) ліквідність балансу;
3) структуру власного капіталу;
4) чисту реалізаційну вартість.
26. За формулою К = (ОА – ВМП): (ПЗ – ДМП) (де ОА – оборотні активи; ВМП – витрати майбутніх періодів; ПЗ – поточні зобов’язання; ДМП – доходи майбутніх періодів) визначається:
1) коефіцієнт загальної ліквідності;
2) коефіцієнт швидкої ліквідності;
3) коефіцієнт моментальної (абсолютної) ліквідності;
4) коефіцієнт ефективності додаткових вкладень.
27. Для сукупного виразу валову продукцію сільського господарства оцінюють:
1) в порівнянних цінах;
2) по собівартості продукції;
3) в поточних цінах реалізації;
4) усі відповіді правильні.
28. Реалізація продукції здійснюється у формі:
1) вартісній;
2) натуральній;
3) вартісній і натуральній;
4) правильної відповіді немає.
29. В сільському господарстві розрахунок чистого доходу (ЧД) здійснюється за формулою:
1) ЧД = ВД – ОП;
2) ЧД = ВТП – Сп;
3) ЧД = Сп – ОП;
4) ЧД = ВТП – ОП,
де: ВД – валовий дохід; ОП – оплата праці;
ВТП – вартість товарної продукції; Сп – собівартість продукції.
30. Валовий прибуток визначається як:
1) різниця між прибутком від звичайної діяльності до оподаткування та сумою податків на прибуток;
2) різниця між валовим прибутком та операційними витратами і додаванням до одержаного результату інших операційних доходів;
3) алгебраїчна сума прибутку (збитку) від звичайної діяльності після оподаткування та надзвичайного прибутку (збитку);
4) різниця між виручкою від реалізації продукції, робіт, послуг і
виробничою собівартістю.
31. Розмір повторного рахунку у валовій продукції прямо пропорційно залежить від обсягу продукції:
1) власного виробництва;
2) залученої з інших галузей народного господарства;
3) запозиченої продукції;
4) власного виробництва та залученої з інших галузей.
32. Підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва пов’язане:
1) з випереджаючим зростанням капітальних вкладень у сільське господарство порівняно з темпами приросту виробництва продукції;
2) з розвитком підсобних промислових підприємств по переробці та зберіганню сільськогосподарської продукції;
3) з раціональним використанням виробничих ресурсів галузі, збільшенням виробництва продукції з кожного гектара землі, підвищенням урожайності культур, продуктивності тварин, зменшенням затрат праці та коштів на одиницю продукції;
4) з поліпшенням соціальних умов життя, покращанням умов праці, підвищенням рівня зайнятості, ліквідацією важкої фізичної праці.
33. Рентабельність окремих видів продукції обчислюється як:
1) відношення прибутку, що включаєтьсяв ціну виробу, до ціни виробу;
2) відношення прибутку від реалізації до повної собівартості реалізованої продукції;
3) відношення балансового прибутку до середньої вартості майна підприємства;
4) відношення балансового прибутку до середньої вартості основних фондів і матеріальних оборотних коштів.
34. Головним змістом закону вартості є:
1) еквівалентність обміну;
2) товарно-грошові відносини;
3) ринкові ціни;
4) суспільна вартість.
35. Рівень рентабельності (Рр) визначається за формулою:
1) Рр = 
%;
2) Рр = 
%;
3) Рр = 
%;
4) Рр = 
%,
------------------------
де: ТВ – вартість товарної продукції; Ср – собівартість реалізованої продукції; ВВ – вартість валової продукції; ВД – валовий дохід; П – прибуток.
36. Рентабельність це поняття, що характеризує:
1) економічну ефективність виробництва, за якої підприємство за рахунок грошової виручки від реалізації продукції повністю відшкодовує витрати на її виробництво й одержує прибуток;
2) економічну ефективність виробництва за якої підприємство за рахунок виручки від реалізації продукції частково відшкодовує витрати на її виробництво й одержує прибуток;
3) економічну ефективність спожитих виробничих ресурсів і всіх авансованих витрат, що акумулюються у вигляді застосовуваних основних і оборотних фондів;
4) таке співвідношення між ресурсами і результатами виробництва, за якого отримують вартісні показники ефективності виробництва.
37. Технологічна ефективність – це:
1) співвідношення між ресурсами і результатами виробництва, за якою отримують вартісні показники ефективності виробництва;
2) результат взаємодії факторів виробництва, що характеризує досягнуту продуктивність живих організмів, які використовуються в сільському господарстві як засоби виробництва;
3) результат взаємодії факторів виробництва, що характеризує досягнуту продуктивність живих організмів, та факторів, що характеризують соціальні умови життя людей;
4) співвідношення між ресурсами і результатами виробництва, за якої отримують натуральні показники ефективності виробництва.
38. За роллю і значенням у створенні продукції витрати поділяються:
1) прямі і непрямі;
2) витрати поточного року і витрати минулих років;
3) готівкові і безготівкові;
4) основні та неосновні.
39. За валовою продукцією обчислюється:
1) виробнича собівартість;
2) повна собівартість;
3) прибуток від реалізації продукції;
4) усі відповіді правильні.
40. Величина відрахування на соціальні потреби обчислюється:
1) в установлених нормах залежно від величини основної зарплати;
2) в установлених нормах залежно від величини тарифного заробітку;
3) в установлених нормах залежно від величини додаткової зарплати;
4) в установлених нормах залежно від витрат на оплату праці.
41. Які витрати виробництва потрібно виключити з виручки від реалізації продукції, щоб визначити бухгалтерський прибуток:
1) куплені корми;
2) витрати на придбання паливних матеріалів;
3) витрати на придбання запасних частин;
4) усі відповіді вірні.
42. Очікувана собівартість визначається:
1) до початку планового періоду;
2) в кінці звітного року на основі фактичних даних;
3) при складанні бізнес-плану підприємства;
4) протягом року.
43. Сукупність підрозділів підприємства, які забезпечують задоволення соціально-побутових та культурних потреб робітників підприємства – це:
1) виробнича інфраструктура;
2) соціальна інфраструктура;
3) організаційна структура;
4) виробнича структура.
44. Частина сільськогосподарського виробництва, яка відрізняється від його інших частин кінцевою продукцією, набором засобів виробництва, технологією виробництва і його організацією, а також професійним складом працівників називається:
1) виробничим напрямом;
2) внутрішньогосподарською спеціалізацією;
3) коефіцієнтом зосередження товарного виробництва;
4) галуззю.
45. При розміщенні сільського господарства керуються наступними основними принципами:
1) виробництва, можливостей реалізації продукції, розвитку соціальної сфери, розмірів і механізації виробництва;
2) врахуванням природних умов, наближення виробництва малотранс-портабельної продукції до ринків збуту і переробних підприємств до джерел сільськогосподарської сировини, рівня розвитку транспорту, забезпеченості трудовими ресурсами;
3) врахуванням технічної оснащеності сільськогосподарських підприємств, державного замовлення на продукцію, землезабезпеченості, рівня кваліфікації робочої сили;
4) усі відповіді правильні.
46. Економічну ефективність розміщення сільськогосподарського виробництва характеризують показники:
1) урожайність сільськогосподарських культур, виробництво продукції в натуральному виразі на 1 га земельних угідь, продуктивність праці, собівартість 1 ц продукції, окупність виробничих витрат, рентабельність;
2) показники фондооснащеності, забезпеченості матеріальними ресурсами сільськогосподарських підприємств;
3) норма прибутку, норма нагромадження, норма розширеного відтворення;
4) вартість валової і товарної продукції в розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь, 1 працівника, 100 грн. поточних виробничих витрат.
47. Залежно від об’єкта спеціалізації розрізняють такі її форми:
1) зональна;
2) мікрозональна;
3) обласна і районна;
4) правильної відповіді немає.
48. Зміна ціни відбувається за рахунок факторів:
1) суспільної ціни виробництва, співвідношення попиту і пропозиції, темпів інфляції і купівельної спроможності населення;
2) політики самого підприємства, під впливом конкурентів, коли витрати на виробництво продукції перевищують прибуток від реалізації, за рахунок стратегії і поглядів менеджера;
3) орієнтації на рівень ціни на аналогічну продукцію конкурентів, за допомогою пробного продажу в різних сегментах ринку, на підставі закритих торгів;
4) співвідношення валютних курсів різних країн, взаємовідносин між продавцем і покупцем, спосіб руху продукції.
49. За критерієм центра (рівня) встановлення і регулювання цін на товари (роботи і послуги) можна визначити такі види цін, що діють на сучасному етапі:
1) договірні ціни; вільні ринкові ціни;
2) регульовані ціни; граничні ціни;
3) індикативні ціни; внутрішньогосподарські ціни і тарифі;
4) всі відповіді вірні.
