1) паспортна продуктивність;
2) цільове призначення;
3) ступень спрацьованості;
4) характер участі у виробничих процесах.
74. Фондомісткість – це:
1) відношення вартості виробленої продукції до середньорічної вартості основних виробничих фондів;
2) відношення вартості виробленої продукції до первісної середньорічної вартості основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення;
3) відношення первісної середньорічної вартості основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення до вартості виробленої продукції;
4) відношення середньорічної вартості основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення до операційного прибутку підприємства.
75. Показник “норма прибутку”, відображує розмір прибутку, який приходиться в розрахунку на одиницю вартості:
1) основних фондів;
2) оборотного капіталу;
3) сукупних засобів;
4) матеріальних витрат виробництва.
76. Під виробничою потужністю розуміють:
1) максимально можливий випуск продукції в натуральних показниках за заданого асортименту і якості;
2) сукупність та раціональне використання землі, техніки, обладнання, виробничої площі;
3) наявність та певним чином збалансованих ресурсів придатних для виробництва продукції;
4) сукупний рівень ресурсозабезпеченості та досягнення кінцевих результатів.
77. Амортизація основних засобів – це:
1) процес їх виробничого використання;
2) втрачання робочими органами своєї якості;
3) недовикористання засобів праці;
4) економічній процес, що відображає втрату основними засобами своєї вартості.
78. Виробничі основні фонди зношуються:
1) фізично;
2) фізично і морально;
3) матеріально і морально;
4) морально.
79. Грошова оцінка основних засобів здійснюється за:
1) первісною вартістю;
2) переоціненою вартістю;
3) ліквідаційною вартістю;
4) усі відповіді правильні.
80. В процесі виробництва основний капітал функціонує в формі:
1) грошовій;
2) натуральній;
3) натурально-грошовій;
4) матеріально-речовій.
81. Показниками ефективності використання виробничих засобів є:
1) фондозабезпеченість, фондоозброєність;
2) продуктивність праці, собівартість продукції;
3) фондовіддача, фондоємність, норма рентабельності;
4) рівень рентабельності, фондозабезпеченість, фондовіддача.
82. У процесі виробництва основні фонди підприємства:
1) змінюють свою споживну вартість;
2) зберігають свою споживну вартість;
3) повністю втрачають споживну вартість;
4) взагалі її не мають.
83. Відношення вартості основних засобів на кінець року до вартості основних засобів на початок року – це:
1) коефіцієнт оновлення;
2) коефіцієнт придатності;
3) коефіцієнт вибуття;
4) коефіцієнт зростання.
84. Матеріальні оборотні кошти – це:
1) виробничі запаси, незавершене виробництво, готова продукція на складі та товари відвантажені, але не оплачені;
2) виробничі запаси, готова продукція на складі та товари відвантажені, але не оплачені;
3) малоцінні та швидко зношувані предмети, незавершене виробництво та напівфабрикати власного виробництва, сировина, матеріали, тара і готова продукція;
4) сировина, матеріали, покупні напівфабрикати, готова продукція і товари, відвантажені, але не оплачені.
85. У виробничому циклі одноразово приймають участь:
1) персонал аграрних підприємств;
2) земельні ресурси;
3) основні засоби;
4) оборотні засоби.
86. В основу розподілу фондів на основні і оборотні покладено:
1) показники ефективності їх використання;
2) перенесення вартості і участь у виробничому процесі;
3) кругообіг фондів та нарахування амортизації;
4) участь у створенні нових й удосконалення застосованих технологій.
87. Оборотні кошти підприємства мають:
1) лише матеріально-речову форму;
2) лише вартісну форму;
3) матеріально-речову та вартісну форму;
4) правильної відповіді немає.
88. До складу оборотних коштів підприємства входять:
1) запаси матеріалів, запасних частин, палива, готової продукції на складі;
2) оборотні фонди та фонди обігу;
3) незавершене виробництво, готова продукція на складі;
4) виробничі запаси, витрати майбутніх періодів, фонди обігу.
89. Фондовіддача оборотних коштів визначається відношенням:
1) затрат на виробництво до виробничих запасів;
2) вартості валової продукції в порівняних цінах до середньорічної вартості оборотних коштів за період;
3) операційного прибутку до середньорічної вартості оборотних коштів за період;
4) виручки від реалізації продукції до середньорічної вартості оборотних коштів за період.
90. Коефіцієнт (швидкості) обороту визначається як відношення:
1) річної суми амортизації основних виробничих фондів до їх середньорічної вартості;
2) вартості основних засобів, що надійшла протягом року, до первісної вартості всіх основних засобів на початок року;
3) заново введених за рік основних засобів до балансової вартості всіх основних засобів на кінець року;
4) відношенням вартості вибулих за звітний рік основних засобів до суми всіх основних засобів на початок року.
91. Оборотні кошти підприємства, зайняті у сфері виробництва – це:
1) виробничі запаси;
2) незавершене виробництво;
3) витрати майбутніх періодів;
4) усі відповіді правильні.
92. Процентне співвідношення між окремими елементами оборотного капіталу називають:
1) складом;
2) сумою;
3) обсягом;
4) структурою.
93. Частина оборотних фондів, яка вже виробничо спожита, а готової продукції ще не отримано – це:
1) виробничі запаси;
2) незавершене виробництво;
3) фонди обігу;
4) оборотні фонди.
94. Активи, що не беруть безпосередньої участі в процесі виробництва, а лише обслуговують його, будучи водночас результатом цього виробництва – це:
1) фонди обігу;
2) оборотний капітал;
3) виробничі запаси;
4) оборотні фонди.
95. Предмети праці, які не вступили ще в стадію виробничого споживання – це:
1) фонди обігу;
2) оборотні фонди;
3) виробничі запаси;
4) оборотний капітал.
96. Грошовий вираз предметів праці, що знаходяться на стадії виробни-чих запасів і незавершеного виробництва, які беруть участь лише в одному циклі виробництва і повністю переносять свою вартість на створений продукт – це:
1) оборотний капітал;
2) фонди обігу;
3) виробничі запаси;
4) оборотні фонди.
97. До нематеріальних ресурсів підприємства відносять:
1) активи підприємства в матеріально-речовій формі;
2) різні права підприємства, торгові марки, товарні знаки, авторські права;
3) обов’язки підприємства перед постачальниками;
4) нематеріальні засоби, що не мають фізичної форми, мають вартість і можуть бути ідентифіковані.
98. Нематеріальні засоби, що не мають фізичної, тілесної форми, визнаються об’єктом права власності, мають вартість і можуть бути ідентифіковані, називають:
1) авансованим капіталом;
2) нематеріальними активами;
3) основним капіталом;
4) оборотним капіталом.
99. Придбання нематеріальних активів підприємствами здійснюється способами:
1) купівлі за рахунок власних коштів і кредитів банку;
2) внесків національного або іноземного учасника до статутного фонду спільного підприємства;
3) безкоштовній передачі нематеріальних активів іншими юридичними і фізичними особами;
4) всі відповіді вірні.
100. Роялті – це:
1) права на нематеріальний ресурс;
2) ділова репутація або ціна фірми;
3) право на набутий виробничий досвід;
4) винагорода за використання нематеріальних ресурсів.
101. Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 „Нематеріальні активи” виділяють такі їх групи:
1) право користування природними ресурсами та майном;
2) право та знаки для товарів і послуг;
3) авторські та суміжні з ним права;
4) всі відповіді вірні.
102. Ділова репутація або ціна фірми – це:
1) ноу-хау;
2) Гуд вілл;
3) роялті;
4) товарний знак.
103. Під ліцензуванням розуміють:
1) право користування технічним, технологічним та іншим рішенням;
2) надання прав суб’єктам господарювання та використання об’єктів інтелектуальної власності;
3) суму коштів, яку виплачує ліцензіат продавцю ліцензії;
4) право на використання художньо-конструкторських рішень, що надають товарам специфічний зовнішній вигляд.
104. Авансований капітал аграрних підприємств – це:
1) грошовий вираз знарядь праці, які беруть участь у процесі виробництва тривалий час, зберігаючи при цьому натурально речову форму;
2) предмети праці, які беруть участь у процесі виробництва протягом лише одного виробничого циклу;
3) сукупність авансованих, органічно взаємопов’язаних ресурсів, взятих на всіх стадіях їх кругообігу, що забезпечують функціонування підприємства за всіма напрямами його діяльності;
4) немонетарні засоби, що не мають фізичної, тілесної форми, визначаються об’єктом права власності мають вартість і можуть бути ідентифікованими.
105. До складу авансованого капіталу включається:
1) основні виробничі фонди, основні невиробничі фонди;
2) необоротні активи, оборотні активи, витрати майбутніх періодів;
3) виробничі запаси, готова продукція, незавершене виробництво;
4) право користування майном, авторські права, право на винахід.
106. Позичковий капітал – це:
1) сума основних виробничих засобів сільськогосподарського призначення за первісною вартістю та оборотних фондів підприємства;
2) частина авансованого капіталу, що сформована за рахунок ще не повернутих позичкових джерел, які повинні бути відшкодовані кредиторам через певний строк у зумовленій формі;
3) сукупність органічно поєднаних виробничих ресурсів;
4) стандартний документ, який свідчить про зобов’язання придбати (продати) базовий актив.
107. Під власним капіталом розуміють:
1) зафіксовану в установчих документах загальну вартість активів;
2) суму пайових внесків членів спілок та інших підприємств;
3) суму до оцінки необоротних активів та вартість активів;
4) частина авансованого капіталу, що сформована за рахунок різних джерел і кількісно визначається як різниця між його активами і зобов’язаннями.
108. Зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, які є внеском власників (учасників) до капіталу підприємства являє собою:
1) пайовий капітал;
2) статутний капітал;
3) резервний капітал;
4) вилучений капітал.
109. Фактична собівартість акцій власної емісії акціонерних товариств або часток, викуплених товариством у його учасників, називається:
1) додатковий вкладений капітал;
2) нерозподілений прибуток;
3) неоплачений капітал;
4) вилучений капітал.
110. Узагальнюючим показником ефективності використання авансованого капіталу є:
1) фондовіддача основних виробничих фондів;
2) відношення валової продукції до амортизації;
3) норма прибутку на авансований капітал;
4) коефіцієнт окупності прибутком.
111. Валовий дохід – це:
1) загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого протягом року;
2) сума прибутку від звичайної діяльності після оподаткування;
3) економічний результат, що визначається як різниця між чистою виручкою від реалізації продукції і виробничою собівартістю;
4) додаткова вартість, що створюється в процесі підприємницької діяльності понад вартість виробничо споживних ресурсів і робочої сили.
112. Первісний результат, матеріальна і вартісна основа існування інших видів кінцевого результату підприємства – це:
1) товарна продукція;
2) валовий дохід;
3) валова продукція;
4) прибуток.
113. Прибуток розраховується:
1) відніманням із грошової виручки від реалізації продукції повної собівартості реалізованої продукції;
2) відніманням з вартості валової продукції її собівартості;
3) відніманням з вартості товарної продукції витрат виробництва;
4) відніманням з вартості валової продукції в оцінці по собівартості матеріальних витрат на її виробництво.
114. Кінцеві результати підприємства, що відображають ефективність виробництва, можливості його розширеного відтворення, ступінь вигідності виробництва в даних природних умовах за даною технологією – це:
1) валова і товарна продукція;
2) продуктивність праці і рентабельність виробництва;
3) валовий дохід і прибуток;
4) собівартість продукції і ціна реалізації.
115. В умовах ринкових відносин рівень товарності сільського господарства залежить від:
1) державного замовлення;
2) внутрішньовиробничого витрачання продукції;
3) попиту і пропозиції;
4) ціни реалізації за 1 ц продукції.
116. Під валовою продукцією сільського господарства розуміється:
1) сумарна її кількість, яка вироблена за певний час в галузі рослинництва і тваринництва;
2) продукція сільського господарства, підсобних, промислових та інших виробництв, які є в цих підприємствах;
3) продукція призначена до реалізації за всіма каналами ринку;
4) оцінка розмірів натуральних фондів з погляду їх достатності для задоволення потреб населення.
117. Прибуток від реалізації продукції – це:
1) виручка від реалізації продукції;
2) грошове вираження вартості товару;
3) різниця між виручкою від реалізації продукції та її повною собівартістю;
4) чистий прибуток підприємства.
118. Для вимірювання і обліку валової продукції сільського господарства використовують показники:
1) натуральні;
2) натуральні і вартісні;
3) вартісні;
4) якості продукції.
119. За напрямками використання валова продукція сільського господар-ства може бути віднесена:
1) до групи “А” (виробництво засобів виробництва);
2) до групи “Б” (виробництво предметів споживання);
3) до групи “А” і групи “Б”;
4) правильної відповіді немає.
