Що є спільного між мікроекономікою та економікою підприємства?

1) досліджують економіку в цілому та її великі підрозділи;

2) досліджують процес розширеного відтворення в сільському господарстві й організаційних формах його функціонування;

3) досліджують конкретні економічні суб’єкти – окремі підприємства і галузі, окремі домогосподарства;

4) досліджують питання, пов’язані з впливом на ринки окремих товарів політики урядів і змін економічної кон’юнктури в інших країнах світу.

4. Предмет науки „Економіка підприємства” пов’язаний з вивченням:

1) процесу розширеного відтворення в сільському господарстві й організаційних формах його функціонування;

2) продуктивних сил з погляду їх впливу на виробничі відносини на рівні підприємств;

3) причин зміни обсягу виробництва продукції та її впливу на ціни і доходи підприємств;

4) всі відповіді правильні.

5. Інструментарієм діалектики є її загальні методи дослідження:

1) економіко-статистичний та монографічний;

2) розрахунково-конструктивний та балансовий;

3) індукція та дедукція;

4) нормативний та економіко-математичний.

6. Результатом застосування індуктивного і дедуктивного методу є:

1) теорії;

2) економічні принципи й узагальнення;

3) методики та рекомендації;

4) всі відповіді вірні.

7. Логічна схема застосування індуктивного методу дослідження виглядає як:

1) абстрактне осмислення проблеми, гіпотеза, пошук фактів, виведення економічних теорій;

2) збір, систематизація, аналіз, узагальнення фактів, виведення економічних теорій;

3) розробка економічної політики, впровадження у відповідні сфери діяльності;

4) формування економічних узагальнень, теорій концепцій, методик і шляхів вирішення економічних проблем.

8. Логічна схема застосування дедуктивного методу дослідження виглядає як:

1) формування економічних узагальнень, теорій, концепцій, методик і шляхів вирішення економічних проблем;

2) розробка економічної політики, впровадження у відповідні сфери діяльності;

3) абстрактне осмислення проблеми, гіпотеза, пошук фактів для підтвердження чи спростування гіпотези, виведення економічних теорій;

4) збір, систематизація, аналіз, узагальнення фактів, виведення економічних теорій.

9. Економічні показники – це:

1) явища, процеси, факти і виявлені тенденції та закономірності їх розвитку;

2) нормативні витрати матеріальних ресурсів, праці, капіталовкладень;

3) інформаційний носій певних кількісних та якісних характеристик економічних явищ і процесів;

4) категорії, поняття, висновки та рекомендації.

10. При вивченні масових явищ, процесів, фактів і виявленні тенденцій та закономірностей їх розвитку застосовують метод:

1) економіко-статистичний;

2) монографічний;

3) абстрактно-логічний;

4) експериментальний.

11. Для всебічного й глибокого вивчення окремих явищ, процесів та виявлення причинно-наслідкових зв’язків їх розвитку використовують метод:

1) економіко-статистичний;

2) розрахунково-конструктивний;

3) монографічний;

4) балансовий.

12. При прогнозуванні і плануванні виробництва й економічних процесів розвитку застосовують метод:

1) розрахунково-конструктивний;

2) балансовий;

3) нормативний;

4) експериментальний.

13. При оптимізації виробництва в цілому, а також окремих складових агрегованих систем застосовується метод:

1) економіко-статистичний;

2) монографічний;

3) балансовий;

4) економіко-математичний.

14. Постановку експериментів, що розглядаються як практичний крок до перевірки теоретично осмислених проблем передбачає метод:

1) розрахунково-конструктивний;

2) економіко-математичний;

3) економіко-статистичний;

4) експериментальний.

15. Міжгосподарська кооперація – це:

1) об’єднання господарств в певну виробничу структуру під єдиним керівництвом одного із його засновників з метою підвищення ефективності виробництва;

2) укрупнення господарств і поглиблення їх спеціалізації;

3) об’єднання матеріальних, фінансових і трудових ресурсів сільськогосподарських підприємств для спільного виробництва продукції;

4) удосконалення виробничих зв’язків сільськогосподарських виробників з переробною промисловістю.

16. За формою власності підприємства класифікуються на:

1) приватні;

2) державні;

3) комунальні;

4) усі відповіді правильні.

17. Дайте визначення поняття “підприємство”:

1) підприємство – це самостійний суб’єкт господарювання, який функціонує з метою реалізації продукції;

2) підприємство – це організаційно відокремлена первинна ланка сфери народного господарства, яка виконує роботу або надає платні послуги;

3) підприємство – це самостійний суб’єкт господарювання, який здійснює свою діяльність з метою одержання продукції;

4) підприємство – це економічно самостійна первинна ланка сфери народного господарства, місія якої полягає у виробництві продукції.

18. Підприємства, що забезпечують усі організаційні форми господарю­вання на селі необхідними для них матеріальними ресурсами – це:

1) партнери;

2) постачальники;

3) посередники;

4) агросервісні підприємства.

19. Головною умовою стратегічного управління підприємством в умовах ринку є:

1) максимізація прибутку, який одержує підприємство;

2) підвищення конкурентоспроможності підприємства;

3) збільшення обсягів діяльності підприємства та його частки на ринку;

4) створення умов для самофінансування.

20. Підприємство, яке ґрунтується на особистій власності фізичної особи і функціонує виключно за рахунок її власної праці називається:

1) сімейне підприємство;

2) приватне підприємство;

3) індивідуальне підприємство;

4) колективне підприємство.

21. До ринкової інфраструктури входять:

1) оптові бази, ярмарки, аукціони, фірмені магазини, комісійні магазини;

2) товарно-сировинні, товарні, фондові і валютні біржі, банківські структури, брокерські контори, маклерські структури, кредитні спілки;

3) ринок фінансів, ринок засобів виробництва, торгівля, ринок робочої сили;

4) ціна, попит, пропозиція, конкуренція.

22. Роздержавлення власності – це:

1) передача державної власності невеликим державним виробникам;

2) обмеження державного втручання в господарську діяльність державних підприємств;

3) відокремлення функцій господарювання від функцій адміністративного управління державними підприємствами;

4) система заходів, здійснюваних під час провадження справи про банкрутство, що спрямовані на запобігання визнання боржника банкрутом та його ліквідації.