У сушарці, що працює по цьому варіанті, (рис. 1) повітря однократно підігрівається в зовнішньому калорифері до відносно високої температури, що є гранично припустимої для даного матеріалу і поступає в сушарку. Після сушарки повітря викидається в атмосферу. При нагріванні повітря в калорифері вологовміст його залишається незмінним і різко падає його відносна вогкість. Сушка відбувається при значній початковій температурі t1, в повітрі з малим х і низьким j. Волога швидко випаровуватиметься.
Рис. 1. Нормальний сушильний варіант (теоретична сушарка) на діаграмі І-х
Для побудови зображення процесу сушіння на діаграмі І-х повинні бути задані характеристики атмосферного повітря в крапці А (t0, j0) і ще два параметри повітря: (t1, j1) або (t2, j2), або (t1 і t2 ) необхідних для визначення знаходження крапок В та С.
Наприклад, якщо задані крапки А і В, то знаходять крапку А, проводять вертикаль АВ (до перетину з ізотермою t1), зображующую процес нподогріву повітря в калорифері при х=const. Із крапки В по лінії І=const проводять пряму ВС, зображующую процес сушіння. Її проводять до перетинання з лінією t2 =const або з лінією j2=const (крапка С – характеризує повітря, що покидає сушарку).
Рушійна сила процесу сушки
При конвективній сушці пограничний шар повітря у поверхні вологого матеріалу насищається водяною парою і в межі парциальний тиск водяної пари в прикордонному шарі буде Рнас. З цього пограничного шару волога диффундує в оточуюче повітря, оскільки існує різниця тиску rр = Рнас - рп, де рп – парціальний тиск водяної пари в гарячому повітрі.
Ця різниця тиску rр обумовлює перехід вологи з пограничного шару повітря в об'єм його, що проходить над матеріалом, і є рушійною силою процесу сушки.
Очевидно, що на вході і виході з сушарки значення rр буде різне, і слід говорити про середню рушійну силу.
Рис. 1. Визначення рушійної сили (rрср) процесу сушки на діаграмі І–х
Для визначення rр користуються діаграмою I-х. На рис. 1 зображений нормальний сушильний варіант процесу сушки. Крапка В позначає характеристику повітря, що надходить в сушарку, крапка С – що залишає сушарку. Опускаючись по лінії х = const від цих крапок до лінії парціального тиску водяної пари знайдемо значення рп(В) і рп(С). Лінія ВС характеризує зміну властивостей повітря в процесі сушки.
Виходячи із крапки С по лінії I = const до лінії j=100% і опускаючись потім по лінії х = const до лінії парціального тиску знайдемо Рнас. Тоді рушійна сила на вході повітря в сушарку rр1 = Рнас - рп(В), а на виході з сушарки rр2 = Рнас - рп(С), і середня рушійна сила процесу сушки як процесу термодиффузійного.
rрср = 
,
Рис. 2. Схеми визначення ср (а) і ср (б) на діаграмі І-х
Розглядаючи процес сушки як тепловий, рушійну силу процесу можна виразити різницею між температурою повітря tі температурою поверхні вологого матеріалу t м (яка приймається рівній температурі мокрого термометра):
,
де 
- потенціал сушіння.
Розглядаючи процес сушки як дифузійний (масообмінний), рушійну силу сушки можна виразити різницею вологовмісту повітря — насиченого хнас (в пограничному шарі) і ненасиченого (в повітряному потоці):
rх = хнас. – х.
На рис. 2 представлена схема визначення по діаграмі І-х потенціалу сушки на вході в сушарку 
і на виході з сушарки 
. З отриманих значень можна розрахувати середню рушійну силу по рівнянню:
ср.= 
Можна знайти і різницю вологовмістів:
rх1 = хнас. – х1 rх2 = хнас. – х2,
rх ср = 
.
РК МАХВ
