Особисті немайнові права фізичної особи

Кожна фізична особа від народження має певні особисті немайнові права. Крім того частину таких прав вона отримує за законом.

Особисті немайнові права – це такі блага, які не мають грошової чи будь-якої іншої майнової оцінки. Вони пов’язані з особою людини, не можуть передаватись і бути відчуженими.

Особисті немайнові права можуть бути обмежені лише у випадках, передбачених Конституцією та законами України (наприклад, при притягненні її до кримінальної відповідальності або в інтересах забезпечення національної безпеки).

Цивільне законодавство виділяє два види особистих немайнових прав, а саме – ті, що забезпечують:

1) природне існування фізичної особи;

2) її соціальне буття.

До особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування фізичної особи, належать, зокрема:

- право на життя. Людина не може бути позбавлена життя, навіть за її проханням припинити її життя. Медичні, наукові та інші дослідження можуть проводитися лише щодо повнолітньої дієздатної фізичної особи за її вільною згодою;

- право на охорону здоров’я і право на медичну допомогу, а також право на

донорство;

- право на інформацію про стан свого здоров’я і право на таємницю про

стан здоров’я. Забороняється вимагати та подавати за місцем роботи та навчання інформацію про діагноз та методи лікування фізичної особи;

- право на свободу і право на особисту недоторканість. Забороняється фізичне та психічне насильство щодо особи;

- право на сім’ю і право на опіку або піклування;

- право на безпечне для життя і здоров’я довкілля.

До особистих немайнових прав, що забезпечують соціальне буття фізичної особи, належать, зокрема:

- право на ім’я, на зміну та використання імені. Фізична особа має право на запис її прізвища та імені відповідно до своєї національної традиції. Фізична особа, яка досягла 16 років, має право змінити своє прізвище та ім’я, а особа, яка досягла 14 років, вправі здійснити цю дію за згодою батьків або піклувальника. Прізвище фізичної особи може бути змінене у разі реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу або визнання його недійсним;

- право на повагу до гідності та честі. Честь – це соціальна значима суспільна позитивна оцінка особистості. Гідність – це оцінка особою своїх моральних, професійних та інших якостей;

- право на індивідуальність;

- право на особисте життя та його таємницю;

- право на місце проживання;

- право на свободу пересування;

- право на вибір роду занять;

- право на недоторканість ділової репутації. Ділова репутація – це суспільна думка щодо професійних якостей особи;

- право на свободу об’єднань.

Захист цих невід’ємних особистих прав людини здійснюються судом на підставі норм конституційного, цивільного, кримінального, адміністративного, екологічного та інших галузей права України.

Відповідно до цивільного законодавства громадянин вправі вимагати по суду спростування відомостей, які порочать його честь, гідність, або ділову репутацію, якщо той, хто поширив такі відомості, не доведе, що вони відповідають дійсності.

Заінтересована особа має право на судовий захист честі та гідності й у разі, коли відомості, які порочать, поширені щодо померлого члена її сім’ї чи іншого родича.

Обов’язок доведення того, що поширені відомості відповідають дійсності, покладається на відповідача. Позивач зобов’язаний довести лише сам факт поширення відповідачем відомостей, що його порочать.

Форма поширення відомостей може бути будь-якою: усною (у публічних виступах), публікацією в пресі, повідомлення по радіо, на телебаченні, в інших засобах масової інформації, викладеною в службових характеристиках тощо. Якщо такі відомості поширені у пресі або інших засобах масової інформації, суд притягує як відповідачів автора та орган масової інформації (видавництво, редакцію).

Не вважається поширенням відомостей, які порочать честь, гідність і ділову репутацію, повідомлення їх лише тій особі, якої вони стосуються.

Особа, стосовно якої поширено відомості, що порочать її гідність або ділову репутацію, має право вимагати, поряд із спростуванням таких відомостей, відшкодування збитків і моральної шкоди, заподіяних їх поширенням.