Особливості розслідування злочинів, скоєних організованими злочинними групами

Розслідування злочинів, що вчиняються організованими злочинними групами, має певні особливості. Висунення версій про вчинення злочинів організованою групою може бути здійснене на самому початку розслідування. При чому, виявленню організованої групи здебільшого сприяють результати оперативно-розшукової діяльності. Оперативно-розшукова інформація сприяє висуненню слідчих версій, плануванню розслідування, розробці тактики окремих слідчих дій або тактичних операцій.

Розслідування злочинів, що вчиняються організованими злочинними групами, передбачає наявність взаємодії слідчого з оперативно-розшуковими органами спеціальних підрозділів боротьби з організованою злочинністю. Така взаємодія може здійснюватися за різними напрямами: обмін інформацією, дача доручень оперативним працівникам, спільне проведення заходів, створення слідчо-оперативних груп та ін. Складність розслідування за даною категорією злочинів обумовлює необхідність спільної погодженої діяльності слідчих, оперативних працівників і спеціалістів у межах слідчо-оперативної групи.

Важливе значення на початковому етапі розслідування злочинів, що вчиняються організованими злочинними групами, належить огляду місця події. Аналіз окремих слідів на місці події, змін в обстановці під час вчинення злочину дозволяє висунути версію про вчинення злочину групою осіб (або організованою групою). Встановлення групового характеру злочину є діагностичним завданням огляду місця події, впливає на дії слідчого, визначає наступні оперативно-розшукові заходи і слідчі дії. Уже в процесі огляду місця події можуть бути встановлені ознаки, що свідчать про вчинення злочину організованою злочинною групою. До числа таких ознак можуть належати: зухвалість діяння, його продуманість за місцем і часом; складний спосіб учинення злочину, можливість його безпечного вчинення; наявність матеріальних наслідків, що свідчать про високу технічну оснащеність і озброєність виконавців; невипадковий вибір об’єкта злочинного посягання; наявність злочинного почерку та ін.

Отриманню інформації про організовану групу, її структуру, цілі, спрямованість, особливості злочинної діяльності сприяє допит різних за своїм процесуальним становищем осіб. Цілеспрямованість допиту членів організованих злочинних груп пов’язана з правильним визначенням предмета допиту. Предмет допиту організаторів (керівників) злочинної групи може охоплювати: 1) у кого виник задум організації злочинної групи; 2) яка злочинна діяльність передбачалась; 3) хто є учасником злочинної діяльності; 4) які способи застосовувались при вчиненні злочинів; 5) чи брав участь у вчиненні злочинів сам організатор, які його функції; 6) яка ієрархія у злочинній групі; 7) які заходи конспірації; 8) чи мали місце корумповані зв’язки, хто надавав допомогу в існуванні злочинної групи; 9) які способи втягнення у групи нових членів; 10) які канали отримання розвідувальної інформації; 11) у чому полягали дії групи захисту; 12) яким чином були отримані злочинні доходи; 13) як здійснювався розподіл незаконних доходів серед членів злочинної групи; 14) чи мали місце конфліктні стосунки в групі; 15) чи були конфлікти, протистояння з іншими угрупованнями. Під час допиту організатора можуть бути з’ясовані й інші обставини. Предмет допиту виконавця має свої особливості та охоплює такі обставини: 1) у вчиненні яких злочинів брав участь допитуваний; 2) у чому виявились його дії; 3) яким чином розподілялись ролі у злочинній групі; 4) чи здійснювалось планування злочинів; 5) яким чином приховувалися злочини; 6) які стосунки у допитуваного з іншими учасниками групи; 7) як був втягнутий до злочинної групи; 8) чому вчинив злочин. До допиту члена організованої злочинної групи необхідна ретельна підготовка, яка охоплює складання письмового плану допиту. Члени організованих злочинних груп у багатьох випадках відмовляються від давання показань. Тому важливо виявити найбільш «слабку ланку» в структурі організованої групи, використовувати конфліктні стосунки між окремими членами угруповання. Доцільно також переконувати допитуваного у непотрібності його для угруповання, спробах перекласти відповідальність на нього, наявності відомостей, які можуть скомпрометувати його в очах інших членів групи. Члени організованої групи здебільшого визнають свою вину тільки тоді, коли у них не має іншого виходу.

Обшук при розслідуванні злочинів, що вчиняються організованими групами, має специфіку. Це пов’язано перш за все з предметом пошуку. При розслідуванні даної категорії злочинів об’єктами пошуку достатньо часто є: вогнепальна і холодна зброя; вибухівка; предмети, що є вилученими із законного обігу; предмети, за виготовлення, зберігання та збут яких передбачена кримінальна відповідальність; предмети, що мають на собі сліди злочину; трупи або частини розчленованого трупа; речі й цінності, здобуті злочинним шляхом; різного роду документи та ін. У роботі правоохоронних органів відзначається поява нового об’єкта пошуку за даною категорією злочинів: особи, яких переховують у тих або інших місцях.Здійснення обшуків при розслідуванні злочинів, що вчиняються організованими групами, пов’язано з реальною загрозою надання озброєного опору. Тому проведення обшуку може бути пов’язане з усуненням протидії і затриманням тих чи інших осіб.Достатньо часто при проведенні обшуку під час розслідування злочинів даної категорії існує необхідність у проведенні пошукових дій одночасно у кількох осіб або в різних місцях (тактична операція «груповий обшук»). Для успішного проведення «групового обшуку» необхідно створити кілька слідчо-оперативних (пошукових) груп — залежно від кількості об’єктів, що підлягають обшуку.

Під час пред’явлення для впізнання при розслідуванні злочинів, що вчиняються організованими злочинними групами, доцільно використовувати узнавання за фотозображенням чи відеозображенням. Упізнання за відеозаписом передбачає пред’явлення (перегляд) відеоплівки, на якій учасник злочинного угруповання відзнятий у групі зі схожими особами в кількості не менше трьох осіб. З метою забезпечення особистої безпеки того, хто впізнає, пред’явлення для впізнання може бути проведено в умовах, коли він перебуває поза візуальним спостереженням того, кого впізнають.

Під час розслідування можуть бути призначені різні судові експертизи (судово-медична, судово-біологічна, судово-балістична, вибухотехнічна, трасологічна, судово-психологічна, фоноскопічна та ін.).

Список рекомендованої літератури

Основна література

1. Нормативно-правові акти:

1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

2. Кримінальний кодекс України// Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 25-26. – Ст. 131.

3. Кримінальний процесуальний кодекс України: закон від 13.04.2012 р.- [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/4651-17.

4. Кодекс України про адміністративні правопорушення // Відомості Верховної Ради Української РСР. – 1984. – Додаток до № 51. – Ст. 1122.

5. Цивільний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. –2003. – № 40-44. – Ст. 356.

6. Господарський кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 18, № 19-20, № 21-22. – Ст. 144.

7. Про міліцію: закон України від 20.12.1990 № 565-ХІІ // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 4. – Ст. 20.

8. Про оперативно-розшукову діяльність: закон України від 18.02.1992 № 2135-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 22. – Ст. 303.

9. Про банки і банківську діяльність: закон України від 20.03.1991 № 2121-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. –2001. – № 5-6. – Ст. 30.

10. Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю: закон України від 30.06.1993 № 3341-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 35. – Ст. 358.

11. Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом: закон України від 28.11.2002 № 249-ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 1. – Ст. 2.

12. Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними: закон України від 15.02.1995 № 62/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 10. – Ст. 62.

13. Про судову експертизу: закон України від 25.02.1994 № 4038-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 28. – Ст. 232.

14. Про екологічну експертизу: закон України від 09.02.1995 № 45/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 8. – Ст. 54.

15. Про взаємодію правоохоронних та інших державних органів України у боротьбі із злочинністю: інструкція від 10.08.1994 спільний наказ МВС України, Служба безпеки України, Державний Комітет у справах охорони державного кордону України, Державний Митний Комітет України, Національна гвардія України, Міністерство оборони України, Міністерство Юстиції України № 4348/138/151/11-2-2870/172/148-407/2-90-442.

16. Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз: наказ Міністерства Юстиції України від 08.10.1998 № 53/5.

17. Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу: наказ МОЗ України від 01.08.2000 № 188.

18. Про затвердження Інструкції з організації функціонування криміналістичних обліків експертної служби МВС: наказ МВС України від 10.09.2009 № 390.

19. Про порядок обліку випадків звернення до медичних установ і міськрайлінорганів внутрішніх справ громадян з тілесними ушкодженнями кримінального характеру: наказ Міністерства внутрішніх справ та Міністерства охорони здоров'я України від 14.05.1993 № 307/105.

20. Інструкція з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами внутрішніх справ у попередженні, виявленні та розслідуванні кримінальних правопорушень: затверджена наказом МВС України № 700 від 14.08.2012 року.

21. Інструкція «Про взаємодію правоохоронних органів у сфері боротьби з організованою злочинністю»: затверджена наказом МВС та СБУ № 317/235 від 10.06.2011 р.

22. Інструкція з організації діяльності органів досудового розслідування Міністерства внутрішніх справ: затверджена наказом МВС України № 686 від 09.08.2012 року.

23. Інструкція «Про взаємодію правоохоронних органів у сфері боротьби з організованою злочинністю»: затверджена наказом МВС та СБУ № 317/235 від 10.06.2011 р.

24. Наказ Генеральної прокуратури України, МВС, СБУ, ДПС, МФУ, МЮУ № N 114/1042/516/1199/936/1687/5 від 16.11.2012 року «Про затвердження Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні.

25. Про затвердження Настанови про діяльність експертно-криміналістичної служби МВС України: наказ МВС України від 30.09.1999 № 682.

26. Про затвердження Інструкції про порядок функціонування дактилоскопічного обліку експертної служби МВС України: наказ МВС України від 11.09.2001 № 785.

27. Про затвердження Інструкції про порядок формування, ведення та використання оперативно-довідкового і дактилоскопічного обліку в органах внутрішніх справ та органах (установах) кримінально-виконавчої системи України: наказ МВС України від 23.08.2002 № 823/188.

28. Про затвердження Інструкції про порядок проведення оперативної закупівлі та контрольованого постачання предметів, товарів і речовин, у тому числі заборонених до обігу у фізичиних та юридичних осіб незалежно від форм власності: наказ МВС України, СБУ України, ДПА України від 30.11.2001 № 1065дск/307дск/482дск.

29. Про затвердження інструкції з організації розшуку осіб органами внутрішніх справ України: наказ МВС України від 29.07.2002 № 765 дск.

30. Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів: постанова Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770.

31. Про затвердження Положення про порядок здійснення діяльності у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів: постанова Кабінету Міністрів України від 03.01.1996 № 6.

32. Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах: постанова Пленуму Верховного Суду України від 30.05.1997 № 8.

33. Про судову практику у справах про згвалтування та інші статеві злочини: постанова Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 № 4.

34. Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля: постанова Пленуму Верховного Суду України від 10.12.2004 № 17.

35. Про судову практику в справах про злочини проти життя і здоров’я людини: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 01.04.1994 № 1.

36. Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів: постанова Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002 № 4.

37. Про судову практику в справах про корисливі злочини проти приватної власності: постанова Пленуму Верховного Суду України від 25.12.1992 № 12.

38. Про судову практику у справах про хуліганство: постанова Пленуму Верховного Суду України від 28.06.1991 № 3.

39. Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті: постанова Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14.

 

2. Підручники, довідники:

1. Альбом схем по криминалистике: учеб. пособие для вузов МВД СССР. – М.:МВШМ МВД СССР, 1989. – 204 с.

2. Аверьянова Т. В. Криминалистика: [учебник для вузов] /Т. В. Аверьянова, Р. С. Белкин, Ю. Г. Корухов, Е. Р. Россинская. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Норма, 2006. – 992 с.Баев О.Я. Основы криминалистики: Курс лекций. - М., 2003.

3. Андреев И. С. Криминалистика: [учебное пособие] / И. С. Андреев, Г. И. Грамович, Н. И. Порубов. – Мн.: Выш. школа, 1997. – 344 с.

4. Белкин Р. С. Криминалистика: проблемы сегодняшнего дня. Злободневные вопросы российской криминалистики / Белкин Р. С. – М.: Издательство НОРМА, 2001. – 240 с.

5. Белкин Р. С. Криминалистика: проблемы, тенденции, перспективы. От теории – к практике / Белкин Р. С. – М.: Юрид. лит., 1988. – 304 с.

6. Белкин Р. С. Криминалистика: проблемы, тенденции, перспективы. Общая и частные теории / Белкин Р. С. – М.: Юрид. лит., 1987. – 272 с.

7. Белкин Р. С. Криминалистика. Краткая энциклопедия / Белкин Р. С. – М.: Изд-во Большая Рос. Энцикл., 1993. – 111 с.

8. Белкин Р. С. Криминалистическая энциклопедия / Белкин Р. С. – М.: БЕК, 1997. – 342 с.

9. Белкин Р. С. Курс криминалистики: в 3 т. / Р. С. Белкин. – М.: Юристъ, 1997 –.– Т.1: Общая теория криминалистики. – 1997. – 408 с.

10. Белкин Р. С. Курс советской криминалистики: в 3т. – М.: Акад. МВД СССР, 1978 –.– Т.2: Частные криминалистические теории. – 1978. – 410 с.

11. Біленчук П.Д. Криміналістика: підручник для вищ. навч. закладів. – К.: Право. – 255 с.

12. Проведення судових експертиз: [довідник / П.Д. Біленчук, М.Н. Курко, С.М. Стахівський]. – К.: РВВ МВС України, 1995. – 64 с.

13. Гора І.В. Криміналістика: [навч. посіб. / І.В.Гора, А.В.Іщенко, В.А.Колесник]. – 4-те вид.: К.: Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2007 – 236 с.

14. Збірник методичних рекомендацій з питань розкриття та розслідування злочинів слідчими та оперативними працівниками органів внутрішніх справ / під ред. П.В. Коляди. – К.: МВС України, ГСУ, 2001. – 239 с.

15. Каткова Т.В.,Кожевников Г.К. Судебные экспертизы: (Основания и процессуальный порядок назначения и производства, примерный перечень вопросов): учеб.пособие. – 2-е изд., доп. – Х.: Рубикон, 2000. – 192 с.

16. Криминалистика / [под редакцией д.ю.н. проф. В. А. Образцова]. – М.: Юрист, 1995. – 592 с.

17. Криміналістика: [навчальний посібник / В.С. Кузьмичов, Г.І. Прокопенко; за заг. ред. В.Г. Гончаренка та Є.М. Мойсеєва]. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – 366 с.

18. Криміналістика: [підручник / за ред. П.Д. Біленчука]. - 2-ге вид., випр. і доп. – К.: Атіка. – 2001. – 544 с.

19. Криміналістика: [підручник / за ред. проф. Шепітька В.Ю.]. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2004. – 728 с.

20. Криміналістика: [підручник/ під заг. ред. Скригонюк М.І.]. – К.: 2007. – 496 с.

21. Криміналістика: [підручник / за заг. ред. д.ю.н., професора А. Ф. Волобуєва]. ­– Х.: ХНУВС, 2011. – 666 с.

22. Настільна книга слідчого: Наук.-практ. видання для слідчих і дізнавачів / В.Я. Тацій, М.І. Панов, В.Ю. Шепітько та ін. – К.: Видавничий дім «Ін Юре», 2003. – 715 с.

23. Організація розслідування окремих видів злочинів: [навчальний посібник / за заг. ред. д.ю.н., професора А. Ф. Волобуєва]. – Х.: ХНУВС, 2011. – 568 с.

24. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій: [навчальний посібник / за заг. ред. к.ю.н., доцента Д. Д. Зайця]. – Х.: ХНУВС, 2011. – 184 с.

25. Руководство по расследованию преступлений: [учебное пособие / рук. авт. колл. д.ю.н. А. В. Гриненко]. – М.: Издательство НОРМА (Издательская группа НОРМА-ИНФРА∙М), 2002. – 768 с.

26. Руководство по расследованию преступлений: науч.-практ. пособие / [А. В. Гриненко, Т. В. Каткова, Г. К. Кожевников и др.]. – Харьков: Консум, 2001. – 608 с.

27. Салтевський М.В. Криміналістика (у сучасному викладі): [підручник] / Салтевський М.В. – К.: Кондор, 2008. – 588 с.

28. Салтевський М.В. Криміналістика (підручник для студентів юридичних вищих закладів освіти: у 2-х ч.) – Ч. 1: Техника. – Х.: Консум: Основа, 1999. – 416 с.

29. Салтевський М.В. Криміналістика (підручник для студентів юридичних вищих закладів освіти: у 2-х ч.) – Ч. 2: Методика і тактика. – Х.: Консум, 2001. – 527 с.

30. Судова експертиза: нормативно-правове регулювання та наукові коментарі: навч.-довід. посібник / уклад.: Грошевий Ю.М. та ін. ─ Х.: Одіссей, 2004. ─ 448 с.

31. Судові експертизи в Україні. Загальні положення. Організаційно-правові засади. Види експертиз. Участь експертів у виконавчому провадженні. – К.: Хрінком Інтер, 2002. – 413 с.

32. Шепитько В.Ю. Криминалистика: курс лекций / В.Ю. Шепитько. ─ Изд. 3-е. ─ Х.: Одиссей, 2006. – 368 с.

33. Шепітько В.Ю. Довідник слідчого. – К.: Видавничий дім «Ін Юре», 2001. – 208 с.

34. Шепітько В.Ю. Криміналістика: [енцикл. словник (укр.-рос. і рос.-укр.):1500 термінів / акад. правових наук України; за ред. В.Я.Тація]. – Х.: Право, 2001. – 560 с.

35. Шепітько В.Ю. Криміналістика: словник термінів. – К.: Видавничий дім «Ін Юре», 2004. – 264 с.

36. Щербаковский М.Г. Судебные экспертизы: назначение, производство, использование: Учебно-практическое пособие. – Харьков: Эспада, 2005. – 544 с.

Додаткова література

1. Аверина Н.А. Раскрытие серийных преступлений против личности и убийств, совершенных по найму: учеб.-метод. пособие. – М.: ВНИИ МВД Рос. Федерации, 1998. – 56 с.

2. Андреев Б.В. Расследование преступлений в сфере компьютерной информации. – М.: Юрлитинформ, 2001. – 152 с.

3. Асташкина Е.Н. Криминалистические алгоритмы в расследовании квартирных краж: учеб. пособие. – М.: Юрлитинформ, 2003. – 112 с.

4. Ахмедшин Р.Л. Криминалистическая характеристика преступления – основное направление систематизации криминалистически значимой информации о преступном событии / Р. Л. Ахмедшин // «Черные дыры» в российском законодательстве. – 2006. – №2. – С. 317-325.

5. Бахин В.П. Криминалистическая методика: лекция. – К.: Б.и., 1999. – 18 с.

6. Баяхчев В.Г. Расследвание преступлений, связанных с изготовлением и распространением синтетических наркотических средств организованными группами: учеб. пособие. – М.: ВНИИ МВД РФ, 1995. – 48 с.

7. Безпека комп'ютерних систем: злочинність у сфері комп'ютерної інформації та її попередження: монографія. – Запоріжжя: Павел, 1998. – 316 с.

8. Белкин Р.С. Эксперемент в уголовном судопроизводстве: метод.пособие. – М.: Издат.группа ИНФРА-М - НОРМА, 1997. – 154 с.

9. Бирюков В.В. Криминалистическое исследование документов: моногр. – Луганск: РИО ЛИВД МВД Украины, 1999. – 163 с.

10. Бирюков В.В. Цифровая фотография: перспективы использования в криминалистике: монография. – Луганск: РИО ЛИВД МВД Украины, 2000. – 138 с.

11. Біленчук П.Д. Проведення судових експертиз: довідник. – К.: РВВ МВС України, 1995. – 64 с.

12. Біленчук П.Д. Тактичні прийоми, тактичні комбінації та тактичні операції в розслідуванні злочинів: навч. посібник. – К.: Укр. акад. внутр. справ, 1996. – 32 с.

13. Бірюкова Т. П. Планування як метод організації розслідування злочинів, пов’язаних із виготовленням і збутом підроблених грошей / Т. П. Бірюкова // Вісник Луганської академії внутрішніх справ МВС імені 10-річчя незалежності України. – 2004. – №3. – С. 156-164.

14. Вандер М.Б. Криминалистическая экспертиза материалов, веществ, изделий. – СПб.: Питер, 2001. – 121 с.

15. Вехов В.Б. Компьютерные преступления: способы совершения, методики расследования. – М.: Право и Закон, 1996. – 182 с.

16. Виниченко И.Ф. Криминалистическое описание внешности человека: чеб.пособие. – М.: Щит-М, 1999. – 198 с.

17. Виявлення та ліквідація підпільних лабораторій з виготовлення наркотичних засобів та психотропних речовин: метод. рекомендації. – К.: РВВ МВС України, 2000. – 35 с.

18. Власенко Н.В. Сущность и тактика проверки показаний на месте. – М.: Юрлитинформ, 2004. – 156 с.

19. Волобуєв А.Ф. Загальні положення криміналістичної методики: лекція. – Х., 1996. – 36 с.

20. Волобуєв А.Ф. Проблеми методики розслідування розкрадань майна в сфері підприємництва. – Х.: Ун-т внутр. справ, 2000. – 336 с.

21. Волобуєв А.Ф. Тактика допиту: лекція. – Х.: Ун-т внутр. справ, 1997. – 28 с.

22. Волынский В.А. Криминалистическая техника: наука - техника - общество - человек. – М.:ЮНИТИ-ДАНА, 2000. – 312 с.

23. Гаврилин Ю.В. Расследование неправомерного доступа к компьютерной информации: учеб. пособие для вузов. – М.: Кн. мир, 2001. – 88 с.

24. Газизов В.А. Криминалистическое исследование документов: учеб. пособие. – М.: МЮИ МВД России, 1999. – 86 с.

25. Гинзбург А.Я. Опознание в следственной, оперативно-розыскной и экспертной практике: учеб.-практ. пособие. – М., 1996. – 128 с.

26. Глазырин Ф.В. Психология следственных действий: учебное пособие для вузов МВД СССР. – Волгоград: ВСШ МВД СССР, 1983. – 136 с.

27. Голубєв В.О. Розслідування комп'ютерних злочинів: моногр. – Запоріжжя: Гуманіт. ун-т "ЗІДМУ", 2003. – 296 с.

28. Гурев М.С. Убийства на "разборках" (методика расследования). – СПб.: Питер, 2001. – 282 с.

29. Гурский В.П. Дорожно-транспортные происшествия: методика расследования: [учеб. пособие]. – Минск: АМ МВД РБ, 1992. – 51 с.

30. Денисюк С.Ф., Шепитько В.Ю. Обыск в системе следственных действий (тактико-криминалистический аналіз): научно-практическое пособие. – Харьков: Консум, 1999. – 160 с.

31. Джига М.В. Розслідування посадових злочинів і вимагання. – К., 1998. – 112 с.

32. Дорожно-транспортные происшествия. Особенности расследования. – Х.: Факт, 2003. – 128 с.

33. Драпкин Л.Я. Разрешение проблемных ситуаций в процессе расследования: учеб. пособие. – Свердловск, 1985. – 72 с.

34. Дубровин С.В. Методологические основы криминалистической диагностики: моногр. – М.: ЮНИТИ-ДАНА: Закон и право, 2002. – 72 с.

35. Дубягин Ю.П. Особенности методики расследования неочевидных убийств. – М.: Юрлитинформ, 2004. – 250 с.

36. Егоров Б.В. Криминалистическая фотография: лекция. – Л.: ЛВК МВД СССР, 1989. – 23 с.

37. Егоров Б.В. Тактика следственного эксперимента: лекция. – Л.: ЛВК МВД СССР, 1989. – 28 с.

38. Жбанков В.А. Организация и тактика групповых обысков при расследовании деятельности преступных структур: лекция. – М., 1995. – 28 с.

39. Жулев В.И. Расследование дел об угонах и кражах автомототранспорта: учеб. пособие. – М.: НИИ МВД Рос. Федерации, 1993. – 70 с.

40. Журавель В. А. Слідча профілактика економічних злочинів (із практики застосування ст.ст. 23 і 23¹ КПК України) / В. А. Журавель, А. Ф. Волобуєв // Питання боротьби зі злочинністю: [збірник наук. Праць]. – Випуск 11. – Х.: Вид-во «Кроссроуд». – С. 137-143.

41. Захарченко В.Ю. Документальные проверки и ревизии предприятий. – Донецк: Каштан, 2004. – 380 с.

42. Зинин А.М. Криминалистическое описание внешности человека (Функциональные и сопутствующие элементы и признаки): Справочное пособие. – М: ВНИИ МВД СССР, 1988. – 242 с.

43. Зорин Г.А. Руководство по тактике допроса. – М.: Юрлитинформ, 2001. – 320 с.

44. Зуев П.М. Методика расследования дорожно-транспортных происшествий: учеб. пособие. – М.: Моск. спец. сред. шк. милиции МВД СССР, 1990. – 56 с.

45. Иванов И.И. Криминалистическая профилактика преступлений (комплексное научно-практическое исследование): моногр. – СПб.: С.-Петерб. ун-т МВД России, 2004. – 320 с.

46. Ищенко Е.П. Криминалистическая фотография и видеозапись: учеб.-практ. пособие. – М.: Юристь, 1999. – 438 с.

47. Карацев К.М. Использование специальных знаний в расследовании преступлений: метод. указания. – Орджоникидзе, 1985. – 24 с.

48. Карацев К.М. Тактика допроса обвиняемого: метод. указ. – Орджоникидзе, 1985. – 26 с.

49. Карацев К.М. Тактика производства экспертизы: метод. указания. – Орджоникидзе, 1985. – 23 с.

50. Кириченко В.В. Тактика допроса: лекция. – Л.: ЛВК МВД СССР, 1989. – 33 с.

51. Кириченко О.А. Історія, предмет і система криміналістики: лекція №1. – К.: РВВ КІВС, 2002. – 64 с.

52. Кобзар С.І. Криміналістична трасологія: навч. посібник. – Луганськ: РВВ ЛІВС, 1999. – 108 с.

53. Колесников И.И. Организация расследования преступлений на транспорте: лекция. – М.: Акад. МВД России, 1995. – 36 с.

54. Колесников И.И. Организация расследования преступлений, совершаемых преступными группами: лекция. – М.: Акад. МВД СССР, 1992. – 40 с.

55. Колесниченко А. Н. Криминалистическая характеристика преступлений: [учебное пособие] / А. Н. Колесниченко, В. Е. Коновалова. – Х.: Харьковский юрид. ин-т, 1985. – 93 с.

56. Колмаков В. П. Следственный осмотр / Колмаков В. П. – М.: Юрид. лит-ра, 1969. – 194 с.

57. Комлев Б. А. Раскрытие умышленных убийств по делам, приостановленным в случае неустановления лица, подлежащего привлечению в качестве обвиняемого. – Грозный: Чечено-Ингушское кн.изд-во, 1988. – 80 с.

58. Коновалова В. Е. Допрос: тактика и психология / Коновалова В. Е. – Харьков: Консум, 1999. – 157 с.

59. Коновалова В.Е. Версия: концепция и функции в судопроизводстве. – Х.: Фирма "Консум", 2000. – 176 с.

60. Коновалова В.Е. Убийство: искусство расследования: моногр. – Х.: Факт, 2001. – 312 с.

61. Копылов И.А. Следственная ситуация и тактическое решение: учеб. пособие. – Волгоград: ВСШ МВД СССР, 1988. – 24 с.

62. Корнев С. А. Криминалистика. Тактика: [конспект лекций] / Корнев С. А. – СПб.: Изд-во Михайлова В.А., 2000. – 48 с.

63. Корухов Ю.Г. Криминалистическая диагностика при расследовании преступлений: науч.-практ.пособие. – М.: Издат.группа НОРМА - ИНФРА-М, 1998. – 284 с.

64. Криминалистика. Криминалистическая тактика и методика расследования преступлений: учебник для студентов юрид. вузов и фак. – Х.: Одиссей, 2001. – 528 с.

65. Криминалистическая видеозапись: учеб. пособие (курс лекций). – М.: Щит-М, 2004. – 208 с.

66. Криминалистическая тактика. Программированные задания: учеб. пособие. – К.: НИ и РИО Киев. высш. шк. МВД СССР им. Ф.Э.Дзержинского, 1985. – 76 с.

67. Криминалистическое описание внешности человека: учеб. пособие. – М.: ВНИИ МВД СССР, 1984. – 128 с.

68. Курс криминалистики: в 3 т. / [под ред. О. Н. Коршуновой и А. А. Степанова]. – СПб.: Изд-во «Юридический центр Пресс», 2004 –.– Т.3: Криминалистическая методика. Методика расследования преступлений в сфере экономики, взяточничества и компьютерных преступлений. – 2004. – 573 с.

69. Леви А.А. Обыск: справочник следователя. – М.: Юрид. лит., 1983. – 95 с.

70. Левченко О.П. Расследование убийств, совершенных по мотиву кровной мести: моногр. – М.: Юрлитинформ, 2004. – 208 с.

71. Литвинов А.Н., Степанюк Р.Л. Прогнозирование и планирование в криминалистике. – М.:ЮРКНИГА, 2004. – 160 с.

72. Лук’янчиков Є. Д. Щодо співвідношення предмета доказування та криміналістичної характеристики злочинів / Є. Д. Лук’янчиков // Вісник Луганського інституту внутрішніх справ. – 2001. – №1. – С. 26-33.

73. Лукашевич В.Г. Відтворення обстановки і обставин події як метод пізнання під час розслідування злочинів: навч. посібник. – Херсон:ХЮІ НУВС, 2002. – 192 с.

74. Лукашевич В.Г. Тактика общения следователя с участниками отдельных следственных действий: допрос, очная ставка, предъявление для опознания, проверка показаний на месте: учеб. пособие. – К.: НИ и РИО КВШ МВД СССР им. Ф.Э.Дзержинского, 1989. – 88 с.

75. Лысенко В.В. Расследование вымогательств: учеб.-практ.пособие. – Х.: Ун-т внутр.дел, 1996. – 156 с.

76. Макаренко Е.И. Раскрытие,расследование и предупреждение краж из квартир: учеб. пособие. – Х.: ХИВД, 1994. – 114 с.

77. Макаренко Е.И. Расследование разбойных нападений с проникновением в жилища: учеб. пособие. – Ташкент: ТВШ МВД СССР, 1991. – 88 с.

78. Макаренко Є.І. Огляд місця події: навч. посібник. – Дніпропетровськ: Дніпропетров. юрид. ін-т МВС України, 2001. – 162 с.

79. Матусовский Г. А. Экономические преступления: криминалистический анализ / Матусовский Г. А. – Харьков: Консум, 1999. – 480 с.

80. Методика оценки состояния и прогнозирования преступности: сб. науч. тр. – М.: Б.и., 1996. – 72 с.

81. Митричев В.С. Основы криминалистического исследования материалов, веществ и изделий из них: учеб. пособие. – СПб.: Питер, 2003. – 592 с.

82. Моисеева Т.Ф. Комплексное криминалистическое исследование потожировых следов человека. – М.: ООО "Городец-издат", 2000. – 224 с.

83. Морозов Б.Н. Использование криминалистической фотографии при расследовании преступлений: учеб. пособие. – Ташкент: ТВШ МВД СССР, 1990. – 48 с.

84. Морозов Б.Н. Особенности криминалистического исследования признаков письменной речи: лекция. – Ташкент: НИ и РИО ТВШ МВД СССР, 1985. – 40 с.

85. Назаров С. А. О соотношении криминалистической характеристики и механизма преступления / С. А. Назаров // Вестник криминалистики. – 2004. – Выпуск 2 (10). – С. 18-20.

86. Облаков А.Ф. Криминалистическая характеристика преступлений и криминалистические ситуации: учеб. пособие. – Хабаровск: Хабаров. высш. шк. МВД СССР, 1985. – 88 с.

87. Образцов В.А. Допрос потерпевшего и свидетеля на предварительном следствии. – М.: Омега-Л, 2003. – 160 с.

88. Одерій О.В. Інформаційно-довідкове забезпечення розкриття і розслідування злочинів (обліки): фондова лекція. – Донецьк: ДІВС МВС Украіни, 2001. – 20 с.

89. Осика І. М. Поняття способу підробки документів, що використовуються при вчиненні злочинів у сфері підприємництва / І. М. Осика // Право і безпека. – 2005. – №4’6. – С. 92-95.

90. Осмотр места происшествия: практ. пособие. – М.: Юристъ, 2000. – 336 с.

91. Осмотр места происшествия: справ. пособие. – К.: Ортис, 1993. – 89 с.

92. Осмотр места происшествия: справочник следователя. – М.: Юридическая литература, 1982. – 270 с.

93. Плескачевский В.М. Оружие в криминалистике: понятие и классификация: монография. – М.: Спарк, 2001. – 344 с.

94. Подволоцкий И.Н. Осмотр и предварительное исследование документов. – М.: Юрлитинформ, 2004. – 200 с.

95. Пономарева Л. М. Методика расследования изнасилований / Пономарева Л. М. – М.: ООО Издательство «Юрлитинформ», 2002. – 152 с.

96. Попередження та розкриття умисних убивств: навч.-практ. посіб. – К.: НВТ "Правник"-НАВСУ, 1998. – 67 с.

97. Попов И.В. Организация расследования умышленных убийств: метод. рекомендации. – Луганск: РИО ЛИВД, 2001. – 70 с.

98. Порубов Н.И. Тактика допроса на предварительном следствии: учеб.пособие. – М.: БЕК, 1998. – 208 с.

99. Постика И.В. Судебная (криминалистическая) фотография: теория и практика: моногр. – Одеса: Юрид. літ., 2002. – 296 с.

100. Поташник Д.П. Криминалистическая тактика: учеб. пособие. – М.: Зерцало, 1998. – 62 с.

101. Проблеми розкриття та розслідування злочинів щодо незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів: матеріали всеукр. наук.-практ. конф. 30 жовт. 2003 р. – Донецьк: ДЮІ МВС, 2004. – 296 с.

102. Протидія економічній злочинності / [П. І. Орлов, А. Ф. Волобуєв, І. М. Осика та ін.]. – Харків: Нац. ун-т внутр. справ, 2004. – 568 с.

103. Пчеліна О. В. Особливості предмета доказування у кримінальних справах про економічні злочини / О. В. Пчеліна // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2009. – №4 (47). ­– С. 137-146.

104. Пчеліна О. В. Причини та умови, що сприяють учиненню економічних злочинів / О. В. Пчеліна // Право і Безпека. – 2009. – №5 (32). – С. 141-146.

105. Радаев В.В. Криминалистическая характеристика преступлений и ее использование в следственной практике: лекция. – Волгоград: ВСШ МВД СССР, 1987. – 24 с.

106. Разумов Э.А. Осмотр места происшествия: методика и тактика. – К.:РИО МВД Украины, 1994. – 672 с.

107. Расследование дорожно-транспортных происшествий: Вопросы безопасности дорожного движения. Порядок возмещения материального ущерба и морального вреда. – М.: Лига Разум, 1998. – 448 с.

108. Расследование неправомерного доступа к компьютерной информации: учеб. пособие. – М.: Щит-М, 2004. – 352 с.

109. Расследование неправомерного доступа к компьютерной информации: науч.-практ. пособие. – М.: Щит-М, 1999. – 254 с.

110. Расследование обстоятельств дорожно-транспортных происшествий: метод. рекомендации. – Х.: Факт, 2002. – 174 с.

111. Расследование убийств, совершенных организованными вооруженными групами: метод. пособие. – М.: Б.и., 1995. – 96 с.

112. Розенталь М.Я. Проверка показаний на месте с использованием звуко- и видеозаписи: учеб.-метод. пособие. – М., 1994. – 36 с.

113. Ручкин В.А. Криминалистическая экспертиза оружия и следов его применения: вопросы теории, практики и дидактики: учеб.-метод. пособие. – М.: Моск. психол.-соц. ин-т, 2004. – 344 с.

114. Ручкин В.А. Оружие и следы его применения. Криминалистическое учение. – М.: Юрлитинформ, 2003. – 352 с.

115. Саінчин О.С. Розкриття і розслідування умисних убивств: концептуальні і практичні основи: монографія. – Одеса: Юрид. літ., 2004. – 408 с.

116. Салтевський М.В. Основи методики розслідування злочинів, скоєних з використанням ЕОМ: навч. посібник. – Х.: Нац. юрид. акад. України ім. Я.Мудрого, 2000. – 35 с.

117. Самищенко С.С. Современная дактилоскопия: основы и тенденции развития: курс лекций: [учеб.-метод. пособие]. – М.: Моск. психол.-соц. ин-т, 2004. – 456 с.

118. Сафронов С.О. Методика розслідування умисного заподіяння тяжких і середньої тяжкості тілесних ушкоджень: наук.-практ. посіб. – Х.: С.А.М., 2003. – 176 с.

119. Селиванов Н.А. Расследование убийств. – М.: Манускрипт, 1994. – 224 с.

120. Сердюк Л.В. Расследование хулиганства и его профилактика: учеб. пособие. – Хабаровск: Высшая школа МВД СССР, 1989. – 80 с.

121. Скорченко П.Т. Расследование изнасилований. – М.: Былина, 2004. – 224 с.

122. Снигерев А.П. Раскрытие умышленных убийств: учеб.-практ. пособие. – Х.: Ун-т внутр.дел, 1996. – 88 с.

123. Соловьев А.Б. Следственные действия на первоначальном этапе расследования преступлений: метод. пособие. – М.: Б.и., 1995. – 40 с.

124. Старушкевич А. В. Криміналістична характеристика злочинів: [навчальний посібник] / Старушкевич А. В. – К.: НТВ “Правник” – НАВСУ, 1997. – 41 с.

125. Старушкевич А.В. Криміналістична характеристика сексуальних вбивств: поняття, зміст, значення для розслідування: автореф.... канд. юрид. наук: (12.00.09). – К., 1998. – 18 с.

126. Стеценко В.Ф. Організація розслідування крадіжок вантажів на залізничному транспорті України: метод. рекомендації. – К.: РВВ МВС України, 2000. – 44 с.

127. Стороженко В.Ф. Розпізнання та дослідження наркотичних засобів, поширених на території України: посібник для працівників підрозділів ДБНОН. – Х.: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2003. – 64 с.

128. Судово-бухгалтерська експертиза в кримінальних справах про розкрадання грошових коштів: метод. посібник. – Х.: Вид-во Ун-ту внутр.справ, 2000. – 80 с.

129. Тактика використання спеціальних знань у формі судової експертизи в процесі розслідування і розкриття злочинів: моногр. – Чернівці:Золоті литаври, 2004. – 338 с.

130. Теория и практика планирования расследования преступлений: учеб. пособие. – Луганск: РИО ЛАВД, 2002. – 90 с.

131. Тертышник В.М. Взаимодействие следователя с иными подразделениями органов внутренних дел при расследовании преступлений. – Х.: Ун-т внутр. дел, 1995. – 66 с.

132. Топорков А.А. Словесный портрет: практическое пособие. – М.: Юристъ, 1999. – 112 с.

133. Торбин Ю.Г. Теория и практика освидетельствования. – СПб.: Питер, 2004. – 176 с.

134. Уткин М.С. Некоторые вопросы общей методики расследования преступлений: лекция. – Омск: НИ и РИО Омской высш. шк. милиции МВД СССР, 1986. – 28 с.

135. Федоров Ю.Д. Логические аспекты осмотра места происшествия: учеб. пособие. – Ташкент: НИ и РИО ТВШ МВД СССР, 1987. – 52 с.

136. Харламова Ю. Н. Криминалистическая методика и квалификация преступлений / Ю. Н. Харламова // Вестник криминалистики. – 2004. – Выпуск 2(10). – С. 84-88.

137. Челышева О. В. Механизм преступления и криминалистическая характеристика / О. В. Челышева // Вестник криминалистики. – 2004. – Выпуск 2 (10). – С. 11-17.

138. Чистова Л.Е. Технико-криминалистическое обеспечение осмотра места происшествия: учеб.пособие. – М.: МЮИ МВД России, 1998. – 90 с.

139. Шиканов В.И. Теоретические основы тактических операций в расследовании преступлений. – Иркутск: Изд-во Иркут. ун-та, 1983. – 200 с.

140. Шобик Б.И. Проверка и уточнение показаний на месте: лекция. – Хабаровск: Хабаров. высш. шк. МВД СССР, 1987. – 32 с.

141. Шурухнов Н.Г. Расследование краж: практ. пособие. – М.: Юристъ, 1999. – 112 с.

91. Шурухнов Н.Г. Расследование незаконного изготовления, хранения, приобретения, перевозки и сбыта наркотических средств: лекция. – М.: Акад. МВД СССР, 1990. – 28 с.

142. Юмашев Н.С. Расследование грабежей и разбойных нападений, усовершаемых с целью завладения имуществом граждан: Учеб. пособие. – М.: МВШ МВД СССР, 1991. – 104 с.