Класифікація слідів злому. Технічні способи й прийоми виявлення, фіксації й вилучення слідів знарядь злому й інструментів

Злом – це повне чи часткове руйнування закриваючого пристрою, стіни, стелі, підлоги, вікна, іншої перешкоди з метою проникнення в закрите приміщення. Для цього використовуються відповідні знаряддя чи інструменти.

Під знаряддями злому слід розуміти предмети, спеціально пристосовані для подолання перешкод – замкових пристроїв при вчиненні кримінального правопорушення. Доних відносяться «уїстити», «фомка», «балерина», «клешня рака», «пластир» тощо, перероблені інструменти (наприклад, заточену викрутку із загнутим кінцем для відмикання дверних замків).

Під інструментами слід розуміти предмети заводського або кустарного виготовлення, призначені для використання як ручні знаряддя праці в соціальній діяльності. Найчастіше для подолання перешкоди використовуються інструменти: слюсарні (молоток, зубило, пилка по, металу, свердло, напилок, ножиці, пробійник); теслярські (сокира, пилка-ножівка, пилка поперечна); столярні (стамеска, долото, рубанок тощо).

За способом впливу (дії) знаряддя злому та інструменти розрізняють: 1) механічні (вони в свою чергу підрозділяються на ріжучі (ніж, ножиці, кусачки), рублячі й долбежні (сокира, лом, зубило, долото), пилячі (пили, напильники), свердлячі (свердла, бурови)) та термічні (газо- та електроапарати для різки металів і їх сварки).

За характером впливу та видом знаряддя механічної групи сліди, залишені такими знаряддями чи інструментами, діляться на: 1) сліди тиснення (тиску) (удар, сила), 2) сліди ковзання (тертя) (під кутом), 3) сліди різання, різновидом яких є сліди розпилення (близькими за своїм механізмом є сліди свердління і обертання).

Сліди термічного впливу утворюються, головним чином, при зломі металевих конструкцій та відображаються у вигляді структурних та енергетичних змін.

Сліди знарядь злому та інструментів майже завжди видимі й об’ємні, за винятком мікрослідів та слідів нашарування.

Об’ємні сліди рекомендується вилучати безпосередньо разом з носієм сліду. Але сліди на великих предметах копіюють, виготовляють зліпки з пластиліну, полімерних мас, інколи використовують віск, гіпс, стеарин.

Під час виявлення слідів свердління треба вилучати не тільки предмети з просвердленими отворами, а й стружку та «сліпі» сліди – недосвердлені отвори, на дні яких є часткові ознаки, достатні для ототожнення свердла. З таких слідів бажано виготовляти полімерні зліпки. При виявленні слідів розпилу рекомендується вилучати розпилені об’єкти та намагатись знайти не допиляний слід розпилу, на дні якого інколи відображається відстань між зубцями і форма їх заточки, що дозволяє ототожнити пилу.

Сліди тиску рекомендується фотографувати в натуральну величину або зі зменшенням, на фотознімку робити розмітку ознак знаряддя, тобто готувати орієнтування для розшуку реального знаряддя злому.

Оглядаючи слід ковзання, треба визначити (по можливості) ширину леза, що дасть можливість уявити форму знаряддя, потім сфотографувати слід при боковому освітленні, виміряти відстань між великими трасами і перенести розміри на знімок.

Найважче визначити знаряддя, коли зруйнована перешкода (пролом, руйнування цілого на частини тощо). У цьому разі треба звертати увагу на сліди нашарування і металізації, що нерідко залишаються на розчленованих частинах цілого. Знайшовши частки, можна уявити вид знаряддя і визначити його матеріал. При виявленні знарядь злому, інструментів і предметів, що могли слугувати засобами вчинення кримінального правопорушення, насамперед треба оглянути їх за допомогою оптичних засобів (9-кратної лупи) і спробувати знайти всі мікрочастинки, що адгезувалися на поверхні предмета. При наявності останніх запрошують фахівця для визначення їх походження.

Виявивши та дослідивши сліди злому та інструментів, можна визначити вид злому, його механізм, направлення, вид використаного знаряддя, кількість осіб, які брали участь, приблизний зріст і фізичну силу злочинців, наявність навиків користування знаряддями, кількість часу, необхідного для злому та визначити які сліди могли залишитися на одязі та тілі злочинця.

Фіксують виявлені сліди шляхом протоколювання, вимірювання, фотографування. Фотографують сліди злому методом масштабної зйомки. Спочатку всі сліди й ділянки, на яких вони розміщені, потім ті, де найбільш чітко відобразились ознаки знаряддя. Після орієнтуючого та оглядового знімання вибирають вузлову точку для знімання так, щоб в кадр потрапили всі сліди. Доцільно по кожному сліду виготовити 2-3 фотознімки при різній спрямованості освітлення. Поряд з фотографуванням використовують схематичне замальовування слідів.

У протоколі огляду відмічаються місцезнаходження слідів на об’єкті злому, їх загальна кількість та взаємне розташування, висота від поверхні підлоги; вид слідів, їх форма; наявність у слідах сторонніх речовин, які могли залишитися від знаряддя злому.