Частка кількості найменувань в кожній групі

Група	Кількість	Частка кількості найменувань в кожній групі, %
А
В
С
Всього

Зробити висновки.

ІІІ. ПРОЕКТНА ЧАСТИНА

«Ефективність функціонування роздрібного торговельного підприємства»

3.1.1. Ефективність функціонування роздрібного підприємства

 

З метою оперативної оцінки якісного стану роздрібної торговельної мережі певного регіону, виявлення регіонів з недостатнім забезпеченням торговельними підприємствами і одиницями необхідно проводити аналіз ефективності функціонування роздрібного підприємства. У процесі такого аналізу здійснюється розрахунок низки показників.

Точка беззбитковості (Тбез) — такий обсяг товарообігу, за якого сума валового доходу від реалізації товарів дорівнює сумі поточних витрат:

 

, (3.1)

 

де Тбез — мінімальний товарообіг, за якого роздрібним торговцем досягається точка беззбитковості, тис. гри;

Вп — витрати обігу постійні, %;

Рд — рівень валових доходів, %;

Рв.зм — рівень змінних витрат обігу, %.

Логічно припустити, що інвестори в галузь торгівлі обов'язково орієнтуються на поточну ставку банківського відсотка на вкладений капітал. Величина капіталу (К), вкладеного в розвиток роздрібного торговця, як і мінімальний рівень рентабельності (МРР) можуть бути виражені кількісно, до того ж не залежать від прогнозного товарообороту, а тому сума мінімального прибутку роздрібного торговця (Пmin) може бути розрахована за формулою:

 

, (3.2)

 

де Сп — діюча ставка податку на прибуток роздрібного торговця, %.

Точка мінімальної рентабельності (Тм.р) розраховується за формулою:

 

, (3.3)

 

За результатами розрахунків зробити висновок про доцільність подальшої діяльності роздрібного торговеця. Запропонувати певні заходи щодо покращення його становища.

Коефіцієнт щільності мережі стосовно до населеності регіону (Кщ.н.р), розраховується за формулою:

 

, (3.4)

 

де Чр.т — чисельність роздрібних торговців в регіоні, од.;

Чнас — чисельність населення в регіоні, чол.

Коефіцієнт щільності мережі стосовно до території регіону (Кщ.т.р) набуває вигляду:

, (3.5)

де Speг — площа регіону, в якому розташована торговельна мережа (га, м, тис. м).

Середню кількість населення, що припадає на одне торговельне підприємство (одиницю) в регіоні, можна розрахувати в загальному вигляді як співвідношення чисельності мешканців до чисельності всіх торговців у регіоні:

 

, (3.6)

 

або як співвідношення чисельності населення до торгової площі магазинів регіону:

 

, (3.7)

 

Середню площу регіону, що охоплюється одним роздрібним торговцем, визначають діленням площі регіону на загальну чисельність роздрібних торговців, в ньому розташованих:

 

, (3.8)

 

Значно точнішими показниками для характеристики мережі роздрібних торговців не тільки великих територій, але й невеликих поселень є торгова площа на 1000 жителів (S1000жит), середній розмір магазину за торговою площею (Мтп) та за товарообігом (Мто). Вони розраховуються за формулами:

— показник торгової площі на 1000 жителів, м2:

 

, (3.9)

 

— показник середнього розміру магазину за торговою площею, кв. м:

 

, (3.10)

 

— показник середнього розміру магазину за товарооборотом, тис. грн.:

 

, (3.11)

 

де Тоб — загальний товарооборот магазинів за певний період, тис. грн.

Результативність роботи магазинів характеризується насамперед показниками обсягів роздрібного товарообігу та прибутку торговельного підприємства. Показник роздрібного товарообігу в розрахунку на 1 м2 площі магазину розраховується за формулою, а показник прибутку, який припадає на 1 м2 площі — за формулою:

 

, (3.12)

 

(3.13)

 

де РТО — обсяг роздрібного товарообігу магазину протягом аналізованого періоду, тис. гри;

П — розмір прибутку магазину протягом аналізованого періоду, тис. грн;

S — розмір площі магазину (для розрахунку може братися розмір загальної або торгової площі).

Термін окупності капітальних вкладень та коефіцієнт ефективності капітальних вкладень розраховуються за формулами:

 

, (3.14)

, (3.15)

 

де KB — обсяг капітальних вкладень на спорудження будівлі магазину, впровадження прогресивних технологій, реконструкцію або капітальний ремонт магазину, тис. грн;

ΔП — приріст прибутків торговельного підприємства від реалізації заходів з будівлі магазину, впровадження прогресивних технологій, реконструкції або капітального ремонту магазину, тис. грн.

Коефіцієнт змінності роботи магазину визначається за формулою:

 

, (3.16)

 

де Кзм — коефіцієнт змінності;

Тр — тривалість роботи магазину протягом доби, год.;

Тзм — тривалість роботи однієї зміни, год.

Коефіцієнт неперервності роботи магазину визначається за формулою:

 

, (3.17)

 

де Кнп — коефіцієнт неперервності роботи магазину;

Др.м — кількість робочих днів магазину протягом місяця;

Др.з — загальна кількість робочих днів у місяці.

Серед комплексу техніко-технологічних показників ефективності найчастіше застосовуються показники, які характеризують розміри окремих елементів загальної площі магазину та структуру площ магазину.

Частка торгової площі магазину в загальній площі розраховується за формулою:

 

, (3.18)

де Sторг — торгова площа магазину, м2;

Sзаг — загальна площа магазину, м2.

Розмір заставленої площі визначається як сума площ основ торгово-технологічного обладнання та/або його проекцій на площу підлоги за формулою:

 

, (3.19)

 

де Sзаст — заставлена площа одиниці обладнання певного виду, м2;

п — кількість одиниць обладнання даного виду.

Заставлену площу одиниці обладнання визначають множенням довжини його основи на ширину.

Розрахунок коефіцієнта заставленої площі здійснюють за формулою:

 

, (3.20)

 

де Кзаст — коефіцієнт заставленої площі;

Sзacт — заставлена площа, м2;

Sторг — торгова площа магазину.

Оптимальним рівнем коефіцієнта заставленої площі для магазинів самообслуговування вважається його значення в межах 0,27—0,32.

Коефіцієнт демонстраційної площі показує, як співвідносяться площа викладання товарів із торговою площею магазину. Він розраховується за формулою:

 

, (3.21)

 

де Кдем — коефіцієнт демонстраційної площі;

Sдем — площа кожного елемента обладнання, який використовується для викладання товарів, м2;

n — кількість елементів обладнання, які використовуються для викладання товарів;

m — кількість одиниць торгового обладнання в торговому залі.

Значення коефіцієнта демонстраційної площі становить у магазинах з продажем товарів через прилавок обслуговування 0,33—0,40, а в магазинах самообслуговування — 0,65—0,75.

Одним з показників, які характеризують ефективність роботи магазину і можуть використовуватися під час аналізу ефективності використання торгових площ, є рівень механізації торгово-технологічних процесів:

 

, (3.22)

 

де Рмех – рівень механізації торгово-технологічного процесу магазину;

Рмех1 — обсяг робіт, які виконуються в магазині із застосуванням засобів механізації (механізованим способом);

Рзаг — загальний обсяг робіт в магазині.

Отже, із загального різноманіття застосовуваних у торговельній практиці показників для характеристики ефективності використання торгової площі магазину можуть застосовуватись як прямі (насамперед розмір роздрібного товарообігу в розрахунку на 1 м торгової площі, пропускна спроможність магазину тощо), так і непрямі показники (коефіцієнти заставленої та демонстраційної площі, коефіцієнти змінності і неперервності роботи магазину та ін.).