Технологія виготовлення м'якої іграшки 2 страница

– знати назви 8-10 кімнатних рослин, що знаходяться в теплиці і кабінеті квітникарства;

-дотримуватись правил догляду за кімнатними рослинами,

– знати послідовність прибирання приміщення теплиці,

– знати правила висівання насіння для отримання розсади;

– доглядати за кімнатними рослинами,

– висівати насіння по одному і рядками для отримання розсади,

– готувати суміші ґрунтів за технологічними картами,

– доглядати за висадженою розсадою у відкритому ґрунті.

*Орієнтовні вимоги до стану сформованості життєвої компетентності учнів на кінець року:

– знати назви 5-6 кімнатних рослин, що знаходяться в теплиці і кабінеті квітникарства;

-дотримуватися правил догляду за кімнатними рослинами;

- прибирати приміщення теплиці або кабінету (під керівництвом вчителя);

- висівати насіння для отримання розсади,

-доглядати за висадженою розсадою у відкритому ґрунті під контролем вчителя.

 

ШВЕЙНА СПРАВА

Пояснювальна записка

Професійно-трудове навчання в спеціальній школі для розумово відсталих дітей спрямоване на забезпечення підготовки учнів до самостійного виконання різних видів робіт в умовах державних і приватних підприємствах та у власному побуті. Передбачає підготовку учнів до подальшого навчання у професійно – технічних навчальних закладах для здобуття професії «кравець», «вишивальниця».

Підготовка школярів до самостійного виконання різних видів робіт з швейної справи відбувається у процесі формування в учнів доступних технічних та технологічних знань з предмета; навчання прийомів праці (технології обробки та з’єднання деталей швейних виробів ручним і машинним способами); виховання у школярів необхідних якостей особистості (відповідальність, сумлінність, бережливість та ін.); розвитку загальнотрудових умінь (орієнтування у способі виконання практичного завдання, планування послідовності дій та здійснення самоконтролю).

Професійно - трудова підготовка розумово відсталих школярів починається з 5-го класу і має чітко виражені етапи – опанування основ професії (5-9 класи) та спеціалізація (удосконалення трудових умінь) (10 клас), які відповідають періодам шкільного навчання.

У 5-9 класах школярі вивчають загальний курс швейної справи, знайомляться з основами технології обробки деталей та їх з’єднання, тобто опановують окремі технологічні операції та виготовлення виробів в цілому, одержують знання про етапи його виготовлення, починаючи від його проектування (побудова креслення) до остаточної обробки. Учні знайомляться з технічними і технологічними властивостями тканин та їх доцільним використанням, одержують інформацію про машини та пристрої, які використовують в швейному виробництві. Достатнє опанування цих знань і практичних умінь дає можливість учням, після закінчення 9 класу працювати на швейному виробництві, а також використовувати одержані знання і практичні вміння у власному побуті: самостійно виготовляти побутові вироби (торбинки, наволочки, рушники, простирадла, шити білизну, одяг), лагодити одяг і білизну, доцільно використовувати різну тканину, нитки, фурнітуру тощо.

Базові знання, які учні отримують за період професійної підготовки у 5-9 класах, дають можливість школярам удосконалювати одержані техніко-технологічні знання та практичні уміння, а також спеціалізуватися з більш вузької спеціальності у 10-класі на базі вузькопрофільного підприємства.

Програма із швейної справи складається з інваріантної (стабільної), обов’язкової для вивчення у кожному класі частини та її варіативної складової.

В інваріантній частині навчальної програми з швейної справи передбачено вивчення основ машинознавства (призначення і будова виробничих та побутових швейних машин), матеріалознавства (виробництво та властивості тканин рослинного, тваринного та штучного походження), та вивчення технології виготовлення швейних виробів за видами робіт: побудова креслення, обробка деталей та пошиття виробів. Кожний вид роботи представлений відповідними темами, розділами, у яких визначено об’єкт виготовлення учнями, техніко – технологічні відомості та практичні роботи. Об’єктами виготовлення є зразки стібків, швів, обробка зрізів чи зазначені вироби, які будуть виготовляти учні (наволочки, господарські сумки, тощо). Технічні або техніко – технологічні відомості містять інформацію про призначення об’єкту праці (стібків, швів, обшивок тощо), виробу: призначення, спосіб виконання, характеристика моделі, фасону, технологію виготовлення, оздоблення, відомості про тканину, а також правила безпечної праці з інструментами, машинами та електричними приладами. Практична робота визначає технологію обробки зрізів та з'єднання деталей виробу, послідовність виконання операцій і завдань, волого-теплову обробку.

З метою удосконалення професійних навичок та загальнотрудових умінь, починаючи з 5-го класу, після вивчення кількох тем програми передбачено спеціальні години на «практичне повторення» навчального матеріалу. Бюджет часу на практичне повторення, залежно від умов, які складаються у школі (матеріальна база, можливості учнів), та рівня опанування учнями попередніх тем, може бути використаний на доопрацювання або більш поглиблене вивчення теми.

Відомості з машинознавства (призначення та будова основних деталей швейної машини, підготовка машин до роботи, визначення та усунення деяких недоліків у роботі швейної машини та ін.) та практичні вміння учні одержують на спеціальних уроках, а закріплення, повторення та удосконалення навиків здійснюється протягом навчального року. Відомості з матеріалознавства подаються на початку кожного навчального року, однак матеріал цього розділу повторюється в процесі вивчення всіх тем з технології виготовлення швейних виробів.

Формування в учнів знань, умінь та навичок усвідомленого дотримання правил безпечної праці має здійснюватися на кожному вступному занятті на початку навчального року, коли учнів знайомлять із загальними правилами безпеки при роботі з голкою, ножицями, праскою та на швейній машині. На наступних заняттях потрібно систематично нагадувати учням правила безпечного виконання кожної операції ручним чи машинним способами.

Змістом програми передбачено опанування учнями технології виготовлення швейного виробу, яка розпочинається із побудови креслення. Всі учні повинні знати мірки для побудови креслення швейних виробів, розмір одягу, уміти виготовляти креслення на однодетальні вироби (серветка, косинка, наволочка, фартушок та ін.). Побудові креслення складних виробів вчитель знайомить всіх учнів, а будують креслення самостійно за інструкційною картою, лише учні з більшими навчальними можливостями. Учні повинні навчитися аналізувати готове креслення – уміти визначити контури деталей на ньому, знати назви ліній, співвідносити зрізи деталей виробу з контурними лініями креслень, вирізувати викрійку із готового креслення, розкладати деталі викрійки на тканині та викроювати деталі під наглядом учителя.

Навчання учнів моделюванню викрійок (прикладний спосіб) шляхом змінювання форми деталей, вирізу горловини, пройми, перенесення виточок, а також моделювання деталей спідниць, рукавів, коміра пропонується для збагачення уявлень школярів про створення різних фасонів швейних виробів та окремих деталей.

В процесі трудового навчання значну увагу необхідно приділяти розвитку у школярів загальнотрудових умінь: аналізу об’єкта діяльності щодо його призначення, матеріалу, засобів виготовлення (ручна чи машинна обробка), а також визначення форми, розміру, кількості деталей та спосіб їх з’єднання, оздоблення; плануванню послідовності власної діяльності та здійснення самоконтролю.

Одним із засобів забезпечення ефективності навчальної діяльності учнів на уроках праці є навчання школярів користуватися наочною опорою. У трудовому навчанні такою опорою є малюнки виробів та їх деталей, інструментів, трудових прийомів, а також креслення, ескізи, технологічні та інструкційні карти, натуральні вироби та їх зразки тощо.

Наявність варіативної частини програми створює сприятливі умови для здійснення практичної діяльності учнів відповідно до їх нахилів, бажань, навчально – матеріальної бази, регіональних традицій, тощо. Варіативна частина програми розрахована на 40 годин в кожному класі з 5 по 10 клас і може реалізуватися за будь-яким із запропонованих варіантів (модулів). Години, відведені на варіативну частину програми, можуть бути використані для більш поглибленого вивчення окремих розділів інваріантної частини або для ознайомлення та оволодіння технологіями зазначених видів декоративно-ужиткового мистецтва. Зміст запропонованих програмою варіативних модулів передбачає можливість органічного поєднання зі змістом інваріантної частини програми.

При вивченні навчального матеріалу модулів учні отримують основні техніко-технологічні відомості з обраного виду праці та початкові вміння, які можуть закріплювати самостійно у позаурочні години. У процесі навчання учнів знайомлять з історією розвитку художнього промислу, використанням його в побуті, формують естетичні смаки, розвивають творчі здібності. Також школярі мають можливість удосконалювати та розширювати одержані знання та практичні уміння з матеріалознавства, технології оздоблення швейних виробів, моделювання готових виробів, виготовлення яких може передбачати різні техніки виконання (шиття, вишивання, плетіння гачком, в’язання тощо), вдосконалювати навички використання інструментів та матеріалів, що є переважно спільними при засвоєнні навчального матеріалу, передбаченого програмою.

Використання варіативних модулів може здійснюватися у рекомендований програмою спосіб або на вибір вчителя.

Наведені у програмі вироби є орієнтовними. Вони розраховані на учнів з більшими навчальними можливостями. Вчитель може замінити їх іншими, більш легкими для виконання. Для слабкого контингенту дітей пропонується індивідуальний підбір об’єктів роботи.

Розподіл годин у програмі є орієнтовним. Учитель може самостійно змінювати кількість годин, відведених на вивчення тієї чи іншої теми.

Резерв годин може бути використаний вчителем на власний розсуд для організації різноманітних форм навчальної діяльності: екскурсій, практичної діяльності учнів, роботи з додатковими джерелами інформації, корекції та узагальнення знань.

Загальний тематичний план до програми «Швейна справа»

 

№ п/п	Назви розділів і тем	Кількість годин
Інваріантна складова	5 клас	6 клас	7 клас
1.	Вступ
2.	Розділ І. Матеріалознавство
	Інструменти для швейних робіт
	Папір
	Загальні відомості про тканину
	Тканини з волокон рослинного походження
	Тканини з волокон тваринного походження
	Штучні і синтетичні тканини
	Неткані матеріали
	Фурнітура
3.	Розділ ІІ. Машинознавство
	Швейна машина
	Електропраска
4.	Розділ ІІІ. Елементи графічної грамоти
	Креслення
	Виготовлення викрійок
	Моделювання
5.	Розділ ІV. Технологія обробки матеріалів
	Тема 4.1. Робота з папером і картоном
	Технологія різання паперу
	Виготовлення виробів з паперу
	Тема 4.2. Робота з тканиною
	Технологія виконання ручних швейних робіт
	Технологія виконання машинних швів і обробки зрізів
	Технологія виготовлення серветки
	Технологія виготовлення оздоблювальних деталей
	Технологія виготовлення рушника
	Технологія виготовлення наволочки
	Технологія виготовлення сумки
	Технологія виготовлення косинки
	Технологія виготовлення фартуха
	Технологія виготовлення сорочки дитячої
	Технологія виготовлення літніх брюк
	Технологія виготовлення спідниці
	Технологія виготовлення блузки без рукавів і коміра
	Технологія виготовлення сукні
	Технологія виготовлення побутових виробів
	Ремонт одягу
6.	Розділ V. Профорієнтація
	Швейна фабрика
	Професії швейного виробництва
	Трудове законодавство
7.	Розділ VІ. Практичне повторення
	Разом
8.	Варіативні модулі. Технологія декоративно-ужиткового мистецтва
	Технологія виготовлення аплікації	*	*
	Технологія виготовлення м’якої іграшки	*
	Технологія виготовлення вишивки	*	*	*
	Технологія вишивання стрічками
	Технологія вишивання мережкою		*	*
	Технологія вишивання бісером
	Технологія в’язання спицями			*
	Технологія в’язання крючком		*	*
	Резерв годин
	Всього годин

* Рекомендовано для вивчення

 

5-й клас (240год.) (7год./тиж.)

Перший семестр (112год.)

№	К-сть год.	Зміст навчального матеріалу	Навчальні досягнення учнів	Спрямованість корекційно -розвивальної роботи
		Вступ
		Знайомство з швейною майстернею. Обладнання майстерні, робочого місця. Правила поведінки та безпечної праці у майстерні. Організація робочого місця.	Учень: має загальне уявлення про призначення швейної майстерні; знає назви та призначення обладнання майстерні та робочого місця; обізнаний з правилами поведінки та безпечної праці у майстерні.	Формування в учнів уявлень про швейну майстерню, її призначення та обладнання. Формування діяльності учнів на основі дотримання вимог організації праці.
		Професії швейного виробництва. Професія швачки, вишивальниці.	Учень: має загальне уявлення про професії швейного виробництва, використання традиційних народних промислів у побуті та в швейному виробництві.	Формування в учнів уявлень про професії швейного виробництва та використання виробів декоративно – ужиткового мистецтва в житті людини.
		Матеріали, інструменти та приладдя для швейних робіт
		Технічні відомості. Загальні відомості про матеріали (папір, тканина, нитки, ґудзики), інструменти та приладдя. Папір. Види паперу, використання в побуті. Колір паперу, властивості (мнеться, розмокає у воді, рветься, можна розрізати ножем, ножицями, склеїти, зшити нитками). Тканина. Призначення та назва тканини. Тканина гладкофарбована, з малюнком. Лицьовий і виворітний бік тканини. Поздовжня і поперечна нитка у тканині. Ширина тканини. Пруг. Нитки. Нитки для шиття, вишивання, плетіння. Колір та товщина. Ґудзики. Призначення ґудзиків, колір, розмір, сировина (дерево, метал, пластмаса, тощо). Способи пришивання ґудзиків. Інструменти. Будова та призначення інструментів. Робочий інструмент – голка, ножиці; вимірювальний інструмент – сантиметрова стрічка, лінійка, косинець. Приладдя. Наперсток, шпильки, кілочок, круглі п’яльці. Практичні роботи. Визначення властивостей паперу, лицьового і виворітного боку тканини, поздовжньої та поперечної нитки. Класифікація ґудзиків за кольором, формою, сировиною та отворами. Робота з вимірювальним інструментом. Вивчення правил безпечної роботи з голкою, ножицями.	Учень: має загальне уявлення про матеріали, інструменти та приладдя для швейних робіт; володіє основною інформацією про папір, тканину, нитки. Учень: визначає лицьовий і виворітний бік тканини, пруг, називає основне призначення тканини. Учень: знає призначення ниток, ґудзиків, називає способи пришивання. Учень: знає назви та призначення інструментів, приладдя, уміє користуватися сантиметровою стрічкою, лінійкою, косинцем. Учень: визначає, чітко виражений, лицьовий і виворітний бік тканини, поздовжню і поперечну нитку за пругом, вміє вимірювати довжину та ширину тканини, знає правила безпечної роботи з робочим інструментом.	Формування в учнів уявлень про матеріали та їх властивості, про інструменти робочі та вимірювальні. Розвиток мовлення на основі збагачення словника назвами матеріалів та їх властивостей. Розвиток пам'яті на основі поданої інформації про папір, нитки, тканину, ґудзики.   Розвиток мислення на основі здійснення класифікації матеріалів за формою, розміром, кольором, призначенням.
		Виготовлення виробів з паперу і картону
		Вироби. Зразки дитячого одягу: сорочки, сукні, блузки, спідниці. Зразки фартушків, серветок. Тематична аплікація. Техніко-технологічні відомості. Вироби та їх деталі. Шаблон. Контур деталей. Назви деталей, контурних ліній та зрізів деталей. Способи з'єднання деталей виробу (зшити, склеїти). Оздоблення деталей виробу. Плоскі та об'ємні вироби. Практичні роботи. Обведення шаблону деталей виробу. Різання паперу ножицями по прямій лінії, заокругленій, відрізування частини паперу, надрізування. Вирізування деталей по контуру. Оздоблення виробу аплікацією. Малювання виробів дитячого одягу за зразком, шаблоном. Вирізування із паперу зразків швейних виробів. Виготовлення одягу для плоскої паперової ляльки.	Учень: називає за малюнками дитячий одяг, визначає плоскі і об'ємні іграшки. Учень: визначає деталі виробів, знає назви деталей та їх зрізів, способи з'єднання, визначає оздоблення виробів за малюнком. Учень: уміє обводити шаблони деталей, різати папір ножицями, вирізувати деталі за контуром, виготовляти плоскі іграшки, оздоблювати вироби аплікацією.	Збагачення уявлень про види дитячого одягу, оздоблення, іграшок з паперу. Формування вмінь аналізувати вироби за кількістю деталей, способом з'єднання, за формою. Корекція дрібної моторики на основі роботи з олівцем, ножицями. Розвиток уміння користуватись наочною опорою – зразком, шаблоном, малюнками.
		Практичне повторення
		Варіативний модуль (аплікація*)
		Відомості про тканину
		Технічні відомості. Волокна. Види волокон. Рослинні волокна. Бавовник. Прядіння. Виготовлення пряжі із волокон бавовника. Ткацтво. Одержання бавовняної тканини. Полотняне переплетення. Властивості бавовняної тканини. Практичні роботи. Визначення лицьового і виворітного боку тканини, основи і утоку (поперечної і поздовжньої нитки). Виготовлення килимка із паперових стрічок (зразок полотняного переплетення). Висмикування ниток на тканині. Торочки.	Учні: мають уявлення про ткацькі волокна, знають, що бавовняна тканина виготовляється із бавовника. Учні: мають уявлення про процес виготовлення пряжі із волокон, ткацтво; Учні: знають, що тканина має переплетення ниток, поздовжню та поперечну нитки. Учні: вміють визначати напрямок поздовжньої нитки, впізнавати полотняне переплетення. Учні: знають властивості бавовняних волокон і тканин.	Збагачення уявлення про виготовлення тканини, про властивості тканини бавовняної. Розвиток мовлення на основі збагачення словника назвами, які характеризують якості тканини. Розвиток уваги.
		Ручні швейні роботи
		Об’єкти роботи. Зразок прямих стібків. Зразок навскісних стібків. Закладки. Зразок обробки зрізів тканини. Зразок стеблових стібків. Техніко-технологічні відомості. Підготовка до виконання ручних швейних робіт. Довжина і товщина нитки. Способи закріплення нитки. Прямі стібки, їх призначення, виконання. Довжина стібка. Вимоги до якості прямих стібків. Спосіб виконання навскісних стібків. Вимоги до якості навскісних стібків. Довжина навскісних стібків, призначення. Виконання строчок стеблових стібків, вимоги до якості. Практичні роботи. Вимірювання довжини нитки. Зав’язування вузликів. Закріплення нитки петлею, вузликом, стібками. Вправи на закріплення нитки. Строчки прямих стібків на смужці паперу, на тканині. Висмикування ниток на тканині. Виконання зразка прямих стібків по точках, розмічених учителем, по прямих лініях, по висмикнутій нитці. З’єднання деталей прямими стібками. Строчки навскісних стібків на смужці паперу, на тканині. Виготовлення закладки. Виконання стеблових стібків.	Учень: знає назву стібків, вимоги до якості їх виконання. Учень: уміє відміряти і відрізати нитку, зав’язати петлею, вузликом; виконує прямі, навскісні, стеблові стібки; уміє висмикувати нитки із тканини. Учень: розрізняє ручні стібки за зовнішнім виглядом з лицьового та виворотного боку.	Розвиток зв’язного мовлення на основі формування вмінь описувати зображені об’єкти діяльності. Формування організованості, самостійності у навчально-практичній діяльності та умінь виконувати практичні завдання за даним зразком.
		Варіативний модуль (технологія виготовлення вишивки*)
		Виготовлення виробів з паперу і картону
		Об’єкти роботи: Плоскі і об’ємні іграшки. Ялинкові прикраси (сніжинки, гірлянди та _ін.). Техніко-технологічні відомості. Вироби та їх деталі. Матеріали. Способи з’єднання деталей. Оздоблення виробів. Практичні роботи. Вибір матеріалу для роботи. Різання паперу ножицями по прямій лінії, заокругленій, відрізування частини паперу, надрізування. Вирізування деталей по контуру.Вирізування ялинкових прикрас (сніжинки, гірлянди). Виготовлення плоских і об’ємних іграшок.	Учень: називає за малюнками ялинкові прикраси, визначає плоскі і об’ємні іграшки. Учень: називає матеріали, з яких виготовлені іграшки. Учень: уміє обводити шаблони деталей, різати папір ножицями, вирізувати деталі за контуром, виготовляти плоскі та об’ємні іграшки, вирізувати ялинкові прикраси.	Збагачення уявлень про види плоских та об’ємних іграшок з паперу, ялинкових прикрас. Формування вмінь аналізувати вироби за кількістю деталей, способом з’єднання, за формою. Здійснювати корекцію дрібної моторики на основі роботи з олівцем, ножицями, клеєм. Розвивати уміння користуватись наочною опорою – зразком, шаблоном, малюнками.
		Практичне повторення
Другий семестр (133год.)
		Прасувальні роботи
		Технічні відомості. Електрична праска. Будова праски. Правила безпечної роботи праскою. Назви прасувальних робіт. Обладнання робочого місця для прасування. Практичні роботи. Вправи на вмикання і вимикання праски, установку терморегулятора, прасування. Прасування: випрасувати тканину, розпрасувати, запрасувати, припрасувати.	Учень: знає правила безпечної роботи з праскою. Учень: уміє вмикати і вимикати праску; виконувати прасувальні роботи за їх назвами і показом учителя.	Формування особистісних якостей – уважності, спостережливості, дотримання правил безпечної роботи з праскою. Збагачення словникового запасу професійними термінами стосовно прасування.
		Креслення серветки квадратної форми. Виготовлення викрійки. Обробка зрізів
		Вироби. Серветка квадратної форми. Техніко-технологічні відомості. Серветки, їх форма, призначення, матеріали. Інструменти для побудови креслення. Сантиметрова стрічка. Назви ліній: суцільно-основні, допоміжні (тонкі) і штрихові. Призначення ліній. Правила оформлення креслень: позначення ліній, точок, розмірів. Практична робота. Послідовність виготовлення швейного виробу. Побудова креслення серветки. Виготовлення викрійки. Розміщення викрійки на тканині з урахуванням поздовжньої і поперечної ниток, лицьового і виворітного боку. Закріплення викрійки. Викроювання серветки. Обробка зрізів петельними або навскісними ручними стібками. Оздоблення серветки ручними стібками. Прасування виробу.	Учні: знають призначення серветок, їх форму, назви ліній на кресленні та їх призначення, послідовність виготовлення креслення, серветки. Учні: уміють планувати роботу по виготовленню виробу; будувати креслення серветки, вирізувати викрійку, деталь серветки, обробляти зрізи серветки петельними або навскісними ручними стібками, оздоблювати виріб ручними стібками.	Розвиток просторового орієнтування на площині аркушу паперу на онові побудови креслення серветки квадратної форми. Формування загальнотрудових умінь: аналізувати виріб за формою, розміром, обробкою зрізів; планувати послідовність робіт, здійснювати самоконтроль.
		Відомості з машинознавства. Побутова швейна машина
		Технічні відомості. Побутова швейна машина. Швидкість роботи, види робіт, які виконує. Будова швейної машини. Ручний, ножний і електричний приводи. Правильна посадка за швейною машиною. Правила безпечної роботи. Деталі машини для заправлення верхньої нитки. Шпулька, шпульний ковпачок. Практичні роботи. Пуск і зупинка швейної машини. Строчіння цупкого паперу на машині без ниток. Строчіння на папері по прямих, заокруглених, ламаних лініях, по наведеним контурам. Заправлення верхньої і нижньої нитки. Строчіння тканини.	Учень: знає правила безпечної роботи за швейною машиною, будову швейної машини, призначення, назву деталей для заправлення верхньої нитки, показує їх на вимогу вчителя; Учень: уміє заправляти верхню і нижню нитки, керуючись малюнком та зразком; уміє виконувати пуск та зупинення роботи швейної машини, строчити по наведеним контурам на папері, тканині.	Формування особистісних якостей – уважності, спостережливості, охайності. Розвиток координації робочих рухів рук і ніг на основі вправляння швейною машиною (пуск, зупинення, строчіння).
		Шви з’єднувальні, крайові
		Об’єкти роботи. Зразкишвів. Шов зшивний. Шов упідгин із закритим зрізом. Вироби. Подушечка для голок. Хусточка (серветка). Торбинка. (за вибором вчителя) Техніко - технологічні відомості. Ручні і машинні роботи при пошитті виробів. Строчка, стібок, довжина стібка. Шви з’єднувальні та крайові на виробах. Шов зшивний: застосування, технологія виконання ручним і машинним способом. Шов зшивний розпрасований. Вимоги до якості виконання шва. Шов упідгин із закритим та відкритим зрізом: застосування, вимоги до якості, технологія виконання. Ширина шва. Практичні роботи. Виготовлення зразків швів ручним і машинним способом. Виготовлення подушечки для голок, хусточки (серветки), торбинки за готовим кроєм.	Учень: знає назви крайових та з’єднувальних швів, їх застосування (називає шви за зразком, малюнком); розказує послідовність виконання швів за технологічною картою. Учень: уміє виготовляти зразки крайових та з’єднувальних швів за технологічною картою, за зразком, ручним і машинним способом.	Розвиток мовлення на основі збагачення словника назвами швів, ручних і машинних робіт. Розвиток загально трудових умінь – визначення послідовність виконання практичних завдань, здійснення самоконтролю за технологічною картою.
		Варіативний модуль (м’яка іграшка*)
		Практичне повторення
		Виготовлення швейних виробів за готовим кроєм
		Вироби. Торбинка для насіння, круп, борошна. Прихватки, рукавиці, капці (вироби за вибором учителя). Технічні відомості. Термінологія ручних і машинних робіт: заметування, приметування, зшивання тканин, деталей. Назва деталей, їх форми. Назва виробів. Призначення виробів, матеріали для виробів, їх оздоблення. Планування роботи. Практичні роботи: Виготовлення торбинки, прихватки, рукавиць, капців. Виготовлення та пришивання вішалки до прихватки, одягу.	Учні: знають термінологію ручних і машинних робіт, називають їх; знають призначення виробів, які виготовлені ними, матеріали, з яких виготовлені вироби та їх оздоблення. Учні: уміють за зразком та допомогою вчителя планувати роботу та виготовляти різні вироби (торбинки, прихватки, рукавиці) за інструкційною карткою.	Збагачення словника професійною термінологією: назвами виробів та трудових операцій (заметування, приметування, зшивання). Розвиток мовлення шляхом словесного відтворення способу виготовлення виробу після його виконання (відповіді на запитання вчителя, за планом чи інструкційною картою).
		Ремонт одягу
		Об’єкти роботи. Пришивання ґудзиків. Ремонт білизни і одягу. Техніко-технологічні відомості. Види ремонту швейних виробів: пришивання відірваних ґудзиків, вішалки на одязі, накладання латки. Види ґудзиків, призначення (для сорочки, сукні, пальто, та ін.), способи пришивання. Практичні роботи. Пришивання ґудзиків із наскрізними отворами, з вушком, на ніжці. Виготовлення та пришивання вішалки на одязі.	Учні: визначають види ремонту на швейних виробах; називають способи пришивання ґудзиків. Учні: уміють пришивати ґудзики, вішалки на одязі.	Формування особистісних якостей – бережливості, охайності, спостережливості. Розвиток естетичного смаку на основі добору матеріалів для ремонту, ґудзиків.
		Практичне повторення
		Резерв часу
6-ий клас (280год.) Перший семестр (128год.)
		Вступ і повторення матеріалу за 5 – й клас
		Правила безпечної роботи під час ручних робіт, роботи на швейній машині, з праскою. Стібки і шви ручної і машинної обробки.	Учні: знають правила безпечної роботи під час ручних робіт, на швейній машині та з праскою. Учні: уміють виконувати шви ручним і машинним способом.	Формування діяльності на основі дотримання вимог організації власної праці.
		Відомості з машинознавства
		Технічні відомості. Ручний, ножний і електричний приводи швейної машини. Машинна голка – будова, правила установлення. Добір голки залежно від товщини тканини. Заправлення верхньої і нижньої нитки. Регулятор строчки, його будова, призначення. Машинна закріпка. Практичні роботи. Виконання строчок із різною довжиною стібка. Добір голок і ниток залежно від товщини тканини. Встановлення машинної голки у голковід. Закріплення строчки. Регулювання строчки для виконання зборок.	Учні: знають призначення регулятора строчки, будову машинної голки та добір її залежно від товщини тканини. Учні: уміють регулювати довжину строчки за допомогою вчителя; уміють вставляти голку у голковід.	Розвиток мислення на основі виконання прийомів регулювання строчки. Розвиток просторових уявлень на основі визначення довжини машинної строчки. Збагачення словника термінами – назвами механізмів, якості строчки (натягу нитки).
		Відомості про тканину
		Технічні відомості. Рослинні волокна (льон). Обробка стебла льону. Одержання лляного волокна. Довжина, міцність лляного волокна. Дія тепла і вологи на лляне волокно. Одержання пряжі. Виготовлення лляної тканини. Використання лляних тканин у побуті. Лабораторні роботи. Визначення властивостей лляних волокон та тканин. Визначення лляних тканин за міцністю, гігроскопічністю. Розпізнавання лляних тканин за зовнішнім виглядом, на дотик, за розривом. Волого-теплова обробка тканин.	Учні: знають рослини, із яких одержують тканину (бавовник, льон), спосіб одержання лляного волокна, пряжі та використання лляної тканини у побуті. Учні: розпізнають лляні тканини за зовнішнім виглядом, на дотик, за розривом; знають властивості і особливості волого – теплової обробки.	Збагачення уявлень про одержання тканини. Розвиток сенсорних відчуттів на основі визначення властивостей тканини за зовнішнім виглядом, за силою розриву, на дотик. Розвиток естетичних смаків на основі визначення придатності тканини для виготовлення швейних виробів. Розвиток мовлення на основі збагачення словникового запасу термінами щодо характеристики тканини.
		Ручні швейні та оздоблювальні роботи.
		Об’єкти роботи. Зразки строчок стібків на тканині. Стібки: тамбурні (ланцюжкові), хрестоподібні, потайні. Техніко-технологічні відомості. Зовнішній вигляд стібків. Довжина стібка. Призначення. Спосіб виконання. Вимоги до якості стібків. Практичні роботи. Закріплення нитки петлею, вузликом. Строчки тамбурних стібків, хрестоподібних. Виконання потайних стібків: визначення ширини підгину, заметування підгину, підшивання підгину.	Учень: знає назву стібків, вимоги до якості їх виконання. Учень: уміє відміряти нитку, зав’язати петлею, вузликом; виконує тамбурні, хрестоподібні, потайні стібки.	Розвиток зв’язного мовлення на основі формування вмінь описувати зображені об’єкти діяльності. Розвиток дрібної моторики в процесі виконання трудових операцій ручним способом. Формування організованості, самостійності у навчально-практичній діяльності та умінь виконувати практичні завдання за даним зразком.
		Креслення рушничка прямокутної форми. Виготовлення викрійки. Обробка зрізів. Оздоблення.
		Вироби. Рушничок прямокутної форми. Техніко-технологічні відомості. Вишивання як вид декоративно-ужиткового мистецтва. Короткі відомості про історію української народної вишивки, родинні обереги. Мережка. Види мережки. Способи виконання. Рушничок, його форма, призначення, матеріали. Розміри. Правила оформлення креслень: позначення ліній, точок, розмірів. Практична робота. Побудова креслення рушничка. Виготовлення викрійки. Розміщення викрійки на тканині з урахуванням поздовжньої і поперечної ниток, лицьового і виворітного боку. Закріплення викрійки. Викроювання рушничка. Обробка поздовжніх зрізів швом упідгин із закритим зрізом (можна замінити потайними стібками). Використання мережки для оздоблення рушничка. Обробка поперечних зрізів. Торочки. Оздоблення виробу вишивкою. Прасування виробу.	Учні: знають призначення рушничка, його форму, назви ліній на кресленні та їх призначення, послідовність виготовлення креслення, рушничка. Учні: уміють будувати креслення рушничка, вирізувати викрійку, деталь рушничка, обробляти поздовжні зрізи рушничка швом упідгин із закритим зрізом або потайними стібками, оздоблювати виріб.	Розвиток просторового орієнтування на площині аркушу паперу на онові побудови креслення рушничка прямокутної форми. Розвиток дрібної моторики. Формування загальнотрудових умінь: аналізувати виріб за формою, розміром, обробкою зрізів; планувати послідовність робіт, здійснювати самоконтроль.
		Практичне повторення
		Варіативний модуль (технологія вишивання мережкою*)
		Подвійний шов
		Об’єкти роботи. Зразки подвійного шва. Техніко-технологічні відомості. З’єднувальні шви. Подвійний шов, застосування та технологія виготовлення. Ширина шва. Вимоги до якості виготовлення шва. Практичні роботи. Виготовлення зразка подвійного шва.	Учні: знають назву шва, застосування подвійного шва, послідовність виготовлення. Учні: уміють розпізнавати шов за зовнішнім виглядом з лицьового і виворотного боку; виготовляти шов за зразком, за інструкційною картою.	Розвиток спостережливості, акуратності, самостійності, уважності на основі аналізу способу виконання зразка подвійного шва.
		Наволочка з клапаном. Побудова креслення, виготовлення викрійки, розкроювання.
		Виріб. Наволочка з клапаном. Техніко-технологічні відомості. Призначення, форма, стандартні розміри наволочок. Наволочки на зав’язках, на ґудзиках, з клапаном. Тканини для виготовлення наволочок. Оздоблення наволочок. Масштаб, лінійка масштабна та її застосування. Види робіт: побудова креслення, виготовлення викрійки, підготовка тканини до розкроювання, розкладка викрійки на тканині, вирізування деталі. Практичні роботи. Визначення розміру наволочки, кількості тканини. Побудова креслення. Вирізування викрійки. Підготовка тканини до розкроювання. Розкладання викрійки на тканині. Вирізування деталі наволочки.	Учні: знають призначення наволочок, їх форми, розміри, тканини для пошиття; називають види робіт та послідовність їх виконання. Учні: уміють визначати кількість тканини за даним розміром наволочки при допомозі вчителя; уміють будувати креслення наволочки за інструкційною картою, вирізувати деталь наволочки.	Збагачення уявлення учнів про види наволочок, їх форму, розмір, технологію виготовлення. Розвиток просторових уявлень на основі роботи із масштабною лінійкою. Формування загальнотрудових умінь: визначення плану трудових дій (побудова креслення, вирізування викрійки, деталі) та здійснення самоконтролю.
		Технологія виготовлення наволочки з клапаном
		Виріб. Наволочка з клапаном. Техніко-технологічні відомості. Назви зрізів деталі наволочки (поперечні, поздовжні). Шви, які використовуються при виготовленні наволочки (подвійний, упідгин із закритим зрізом). Послідовність обробки зрізів деталі та їх з’єднання. Практична робота. Обробка поперечних зрізів деталі наволочки швом упідгин із закритим зрізом, визначення довжини клапана, з’єднання бічних (поздовжніх) зрізів подвійним швом, прасування готового виробу.	Учні: знають назви зрізів деталі наволочки, швів, називають послідовність виготовлення наволочки. Учні: уміють за зразком та планом роботи виготовляти наволочку з клапаном (обробляти зрізи, визначати довжину клапана).	Розвиток мовлення на основі словесної характеристики виробу щодо форми, назв швів та послідовності трудових операцій. Розвиток мислення на основі здійснення аналізу способу виготовлення виробу. Формування особистісних якостей: охайності, наполегливості тощо.
		Практичне повторення
		Варіативний модуль (технологія виготовлення аплікації з тканини*, технологія виготовлення вишивки*)
Другий семестр (152год.)
		Накладний шов
		Об’єкти роботи. Зразок накладного шва. Технологічні відомості. Накладний шов – один із видів з’єднувальних швів. Накладні шви із закритими і відкритими зрізами. Застосування накладних швів. Ширина накладного шва. Місце вимірювання ширини шва. Практичні роботи. Виготовлення накладного шва з двома відкритими зрізами. Виготовлення накладного шва із одним закритим зрізом, із двома закритими зрізами.	Учні: знають назву швів, їх застосування, послідовність виконання. Учні: уміють виготовляти накладні шви за даним зразком, визначити шви за їх назвою та знайти серед інших швів, розказати послідовність виготовлення накладного шва.	Збагачення уявлень про види з’єднувальних швів. Розвиток словникового запасу професійними термінами. Формування загальнотрудових умінь на основі навчання плануванню послідовності виконання трудових операцій.
		Виготовлення сумки господарської
		Виріб. Сумка господарська. Техніко-технологічні відомості. Призначення сумки господарської. Форми і розміри сумок. Шви, що застосовуються. Деталі сумки: основна, додаткові, кількість деталей. Матеріали для пошиття сумок. Види робіт: визначення розміру, побудова креслення, вирізування викрійки, викроювання деталей, з’єднання деталей, прасування готового виробу. Види оздоблення. Практичні роботи. Визначення розміру деталей сумки. Побудова креслення, викроювання викрійки, розкладка викрійки, викроювання деталей. Підготовка деталей крою до обробки. Обробка деталей та їх з’єднання. Перевірка якості виготовлення господарської сумки. Оздоблення сумки господарської.	Учні: знають назви деталей господарської сумки, матеріали, визначають види робіт за наочною опорою; знають шви, які застосовуються для пошиття сумки. Учні: уміють будувати креслення, вирізувати викрійку та викроювати деталі сумки за інструкційною картою; уміють з’єднувати деталі сумки за незначною допомогою учителя.	Розвиток мислення на основі аналізу технології виготовлення виробу за наочною опорою. Розвиток просторового уявлення на основі аналізу креслення господарської сумки. Розвиток загальнотрудових умінь – контролювати виконану трудову дію за даним зразком, малюнком, порівнювати з еталоном.
		Обшивки у швейних виробах
		Об’єкти роботи. Поздовжні, поперечні та навскісні обшивки. Зразки обробки зрізів. Техніко-технологічні відомості. Назви зрізів тканини (поздовжні, поперечні, навскісні), технологічні властивості зрізів. Обшивки та їх призначення. Довжина і ширина обшивки. Види обшивок за способом розкроювання (поздовжні, поперечні, навскісні). Обшивки одинарні, подвійні. Практичні роботи. Викроювання поздовжніх, поперечних, навскісних обшивок. Обробка поздовжніх зрізів тканини поздовжніми і поперечними обшивками. Обробка заокругленого зрізу навскісною обшивкою (одинарною, подвійною).	Учні: знають назви зрізів тканини та їх властивості, призначення обшивок та їх види за способом розкроювання. Учні: уміють викроювати обшивки, обробляти зрізи тканини обшивками; визначати обшивки за способом їх викроювання.	Розвиток естетичного смаку на основі вибору обшивки за кольором, якістю тканини. Розвиток умінь виконувати трудові операції за наочною опорою (зразками, малюнками). Розвиток плануючого мовлення на основі формування вмінь визначати послідовність практичних дій.
		Обробка навскісних зрізів швейних виробів поздовжньою обшивкою
		Вироби. Косинка. Техніко-технологічні відомості. Навскісні зрізи тканини. Властивості: розтяжність, сипучість навскісних зрізів. Врахування властивостей зрізів при обробці тканини. Навскісні зрізи у виробах. Косинка. Форма косинок, розміри, величина, використання, матеріали. Зрізи косинки (поздовжній, навскісний, поперечний). Послідовність виготовлення косинки. Практичні роботи. Побудова креслення косинки. Викроювання викрійки косинки. Викроювання деталі косинки. Обробка зрізів косинки (навскісний поздовжньою обшивкою, поперечний і поздовжній зрізи – швом упідгин із закритим зрізом).	Учні: знають властивості навскісних зрізів, називають форму косинки, величину, зрізи (навскісний, поздовжній, поперечний) та послідовність виготовлення косинки. Учні: уміють будувати креслення косинки за зразком, вирізувати викрійку та викроювати деталь косинки; уміють обробляти зрізи косинки за зразком та допомогою учителя.	Збагачення уявлень про призначення, величину, форму косинки та тканину. Формування вмінь планувати послідовність трудових операцій. Розвиток мовлення на основі формування вміння складати словесний звіт про послідовність виконання практичного завдання (побудова креслення, вирізування викрійки, деталі, обробка зрізів).
		Зборки у швейних виробів
		Об’єкти роботи. Зразки зборок виготовлені ручним і машинним способом. Техніко–технологічні відомості. Зборки у жіночому і дитячому одязі, білизні. Припуск тканини на зборки. Технологія виконання зборок ручним і машинним способом. Практичні роботи. Виконання зборок ручним способом – прокладання двох паралельних строчок дрібними прямими стібками, стягування ниток і рівномірний розподіл зборок. Виконання зборок машинним способом – прокладання двох паралельних строчок.	Учні: знають застосування зборок у швейних виробах та спосіб їх виготовлення. Учні: уміють виконувати зборки ручним та машинним способом.	Розвиток уявлень про види оздоблень дитячого і жіночого вбрання. Розвиток дрібної моторики на основі виконання зборок ручним способом. Розвиток просторових уявлень на основі дотримання розміру стібків, відстані між строчками на тканині.
		Зборки на головних уборах (косинка з обшивкою)
		Вироби. Косинка зі зборками. Техніко-технологічні відомості. Косинка зі зборками. Деталі косинки (основа трикутної форми, обшивка). Тканина для косинки. Послідовність виконання косинки. Практична робота. Виготовлення косинки зі зборками: визначення розміру косинки, побудова креслення основної деталі косинки; побудова обшивки, вирізування викрійки, вирізування деталі і обшивки; обробка зрізів основної деталі косинки (поздовжній і поперечний зріз швом упідгин із закритим зрізом, навскісний зріз обшивкою); прокладання біля навскісного зрізу строчки для зборок, стягування строчки для зборок, обробка навскісного зрізу обшивкою, прасування.	Учні: знають назву виробу, деталей, їх зрізів, послідовність виготовлення виробів, називають тканину для виготовлення косинки. Учні: уміють будувати креслення деталей косинки зі зборками, вирізувати викрійки із креслення та вирізувати деталі за інструкційною картою, обробляти зрізи, прасувати готовий виріб.	Формування діяльності та мислення на основі вміння аналізу предмета (з'ясування форми, кількості деталей, технології виготовлення). Формування супроводжуючого мовлення - умінь робити словесний звіт про послідовність виготовлення виробів.
		Практичне повторення
		Кишені накладні
		Об’єкти роботи. Накладні кишені прямокутної форми. Техніко-технологічні відомості. Призначення кишень. Накладні кишені. Форма, оздоблення кишень, назва зрізів. Моделювання кишені. Способи обробки зрізів. З'єднання кишені з основною деталлю виробу, закріплення кутів. Практичні роботи. Моделювання кишень за готовою викрійкою (лекалом). Обробка зрізів кишені (верхній зріз – швом упідгин із закритим зрізом, бокові і нижній зріз – швом упідгин із відкритим зрізом). З’єднання кишені з деталлю виробу (зразок): подвійною строчкою по краю підгину на відстані 4-5 мм,; закріплення верхніх кутів подвійною строчкою, строчкою у вигляді трикутника.	Учні: знають призначення кишень, назви зрізів та способи обробки, називають форми кишень та оздоблення на зразках, малюнках. Учні: мають уявлення про моделювання накладних кишень; уміють обробляти зрізи деталі кишені, з’єднувати кишеню з деталлю виробу за зразком.	Збагачення уявлень про призначення накладних кишень, оздоблення та моделювання. Формування умінь аналізувати зразки кишень за малюнками (форма, оздоблення, спосіб обробки зрізів та з’єднання з основною деталлю). Формування діяльності на основі виконання завдань за зразком, малюнком та інструкційною картою.
		Виготовлення швейних виробів (фартушок на поясі з кишенями).
		Об’єкт роботи. Фартушок на поясі. Техніко-технологічні відомості. Загальні відомості про фартухи: призначення, фасони, деталі, тканина, оздоблення, розміри. Види робіт: знімання мірок (назви, позначення, призначення, запис); креслення (назви контурних ліній); викрійка (назви зрізів); деталь(назви зрізів). Назви швів, що застосовуються для пошиття виробу. Моделювання основної частини фартуха (зміна фасону). Практичні роботи. Знімання мірок, їх запис. Побудова креслення фартушка на поясі. Вирізування викрійки. Підготовка тканини до розкроювання. Викроювання деталей.	Учні: знають призначення виробу, називають фасони, можливе оздоблення та види робіт за малюнками. Знають назви зрізів викрійки, деталей, назви швів. Учні: уміють будувати креслення фартушка за інструкційною картою, вирізувати викрійку та викроювати деталі.	Збагачення уявлень про види фартушків, фасони, деталі, оздоблення, моделювання основної частини. Розвиток словникового запасу новими словами (назви контурних ліній, зрізів, мірок). Формування діяльності на основі розвитку умінь аналізувати спосіб виконання завдання за малюнками.
		Обробка заокруглених зрізів навскісною подвійною обшивкою
		Вироби. Фартушок на поясі з кишенями. Техніко-технологічні відомості. Вироби із заокругленими зрізами. Обробка зрізів основної деталі: верхній – поясом, заокруглений (нижній та бічні) – подвійною навскісною обшивкою. Послідовність та технологія виготовлення фартуха. Практичні роботи. Викроювання обшивки. Підготовка основної деталі до пошиття (визначення місця пришивання кишень копіювальними стібками). Пошиття виробу: обробка заокруглених зрізів, обробка кишень, наметування і настрочування кишень до основної деталі, обробка верхнього зрізу фартуха поясом.	Учні: знають назви деталей фартушка, їх форму, називають зрізи деталей та способи обробки за малюнками; називають послідовність виготовлення фартушка за інструкційною картою, за зразком, малюнками. Учні: уміють викроювати обшивки та обробляти заокруглені зрізи. Учні: знають послідовність виготовлення виробу.	Збагачення словникового запасу професійними термінами (назви деталей, зрізів). Розвиток охайності, точності виконання практичних дій (робота з ножицями, рівність машинної строчки). Розвиток умінь виконувати практичні завдання за наочною опорою (інструкційна картка, зразок, малюнок).
		Ремонт одягу.
		Об’єкти роботи. Зразки латок. Техніко-технологічні відомості. Форми латок, відповідність тканині виробу за якістю, кольором, малюнком, напрямом ниток основної деталі. Способи прикріплення латки (ручним, машинним. Підготовка виробу до накладання латки. Практичні роботи. Добір тканини для латок. Добір ниток. Вирізування латки. Підготовка латки до пришивання: підгинання країв латки. Підгинання країв розірваного місця. Пришивання латки ручним способом навскісними або потайними стібками. Пришивання латки машинним способом. Прасування. Накладання латки квадратної форми, прямокутної та у вигляді аплікації.	Учні: називають форми латок, відповідність тканині виробу, знають способи прикріплення латок, послідовність накладання латки за зразком. Учні: уміють добирати латки до тканини, за формою, розміром та уміють пришивати латки ручним і машинним способом за зразком.	Розвиток мислення на основі умінь співставляти, знаходити однакове, різне на основі аналізу виробу та латки до нього (вибір латки за формою, кольором, напрямом ниток). Розвиток охайності, уваги, бережливого ставлення до одягу. Формування самостійності в діяльності на основі виконання практичних завдань за планом, зразком.
		Практичне повторення
		Варіативний модуль
		Резерв часу
7-й клас (280год.) Перший семестр (128год.)
		Вступ і повторення знань і умінь за попередні роки
		Правила безпечної роботи під час ручних робіт, на швейній машині, з праскою. Стібки і шви ручної і машинної обробки. Складки, шви, зборки, обшивки.	Учні: мають уявлення про складки, їх застосування, назви, способи виконання; мають знання про стібки і шви (ручні і машинні), обшивки, уміють їх виконувати, розпізнають на виробах. Учні: знають правила безпечної роботи під час ручних робіт, на швейній машині та з праскою.	Розвиток пам’яті на основі пригадування основного матеріалу за попередні роки, відтворення знань про шви (назви, способи виконання), складки, зборки, обшивки.
		Відомості з машинознавства. Побутова швейна машина
		Технічні відомості. Призначення швейної машини. Правила безпечної роботи на швейній машині. Основні робочі механізми. Механізми регулювання швейної машини. Правильна машинна строчка. Дефекти у строчці (слабка строчка, видно петлі зверху чи знизу) та їх усунення. Практичні роботи. Підготовка швейної машини до роботи. Пуск і зупинка машини. Виконання строчок. Машинна закріпка. Регулювання довжини стібка та натягу верхньої та нижньої нитки.	Учні: знають види робіт, які виконує швейна машина, правила безпечної праці, визначають і називають дефекти строчки. Учні: уміють регулювати швидкість роботи швейної машини, регулювати натяг верхньої нитки при допомозі вчителя.	Розширення уявлень про будову швейної машини, механізми регулювання. Розвиток координації рухів на основі пуску та зупинки швейної машини. Збагачення словника термінами – назвами механізмів, якості строчки (натягу нитки).
		Відомості про тканину
		Технічні відомості. Тканини рослинного походження. Властивості бавовняних і лляних тканин. Порівняння властивостей. Тканини чистолляні і напівлляні. Виготовлення тканини. Ткацьке виробництво. Ткацькі переплетення. Обробка тканини. Тканина гладкофарбована, набивна, строката. Використання бавовняних і лляних тканин у побуті. Лабораторні роботи. Порівняння властивостей бавовняних і лляних волокон та тканин. Визначення лляних і бавовняних тканин за міцністю, гігроскопічністю. Розпізнавання бавовняних і лляних тканин за зовнішнім виглядом, на дотик, за розривом. Волого-теплова обробка тканин.	Учні: знають рослини, із яких одержують тканину (бавовник, льон), спосіб одержання бавовняного і лляного волокна, пряжі та використання цих тканини у побуті. Учні розпізнають лляні, бавовняні та напівлляні тканини за зовнішнім виглядом, на дотик, визначають гладкофарбовані та набивні тканини на зразках.	Збагачення уявлень про одержання тканини. Розвиток сенсорних відчуттів на основі визначення властивостей тканини за зовнішнім виглядом, за силою розриву, на дотик. Розвиток естетичних смаків на основі визначення придатності тканини для виготовлення швейних виробів. Розвиток мовлення на основі збагачення словникового запасу термінами щодо характеристики тканини.
		Конструювання. Моделювання та технологія виготовлення швейних виробів
		Складки у швейних виробах
		Об’єкти роботи. Зразки складок, виготовлені на папері, на смужках тканини (зустрічні, однобічні, бантові, м'які). Техніко-технологічні відомості. Складки як вид оздоблення.Види складок, конструкція, призначення. Глибина складки. Закріплення складок строчкою. М'які складки на білизні, жіночому і дитячому одязі. Розрахунок матеріалів (тканини, мережива, шитва) на м'які складки. Розмічання м'яких складок на деталях. Практичні роботи. Розмічання складок, заметування по надсічках чи копіювальних стібках. Закріплення складок строчками. Прасування складок.	Учні: знають назви складок та їх призначення; знають послідовність виготовлення м'яких складок. Учні: уміють розмічати складки за зразками, інструкційною картою, закріплювати складки та прасувати. Учні: вміють розпізнавати м’які складки серед інших видів оздоблення.	Збагачення уявлень про оздоблення швейних виробів різними видами складок. Розвиток мовлення на основі збагачення словника спеціальними термінами (назви складок). Розвиток просторових уявлень на основі розмічання складок на деталях (на папері, на тканині).
		Накладні кишені
		Об’єкти роботи. Зразки накладних кишень з прямими та заокругленими кутами, з обшивками, вилогами, клапанами. Техніко-технологічні відомості. Фасони кишень. Деталі кишень, їх назва, кількість. Оздоблення кишень (обшивки, вилоги, клапани, вишивка, ґудзики, аплікація). Місце розташування на виробах. Способи моделювання кишень. Практичні роботи. Моделювання різних фасонів кишень за основною викрійкою. Виготовлення кишені з вилогою, із заокругленням, з різними обшивками верхнього зрізу. Настрочування кишені на основну деталь.	Учні: знають оздоблення кишень, називають їх, визначають фасони кишень за малюнками, зразками; знають місце розташування кишень на виробах. Учні: уміють змінювати деталь кишені способом моделювання за зразком; уміють виготовляти кишені з вилогами, настрочувати на основну деталь за інструкційною картою.	Збагачення уявлень про фасони кишень та їх оздоблення. Розвиток просторових уявлень на основі формування умінь моделюванню основної деталі кишені. Розвиток естетичних смаків на основі визначення видів оздоблення кишень. Розвиток мислення на основі аналізу різних зразків фасонів кишень.
		Фартух для роботи
		Виріб. Фартух із нагрудником (суцільнокроєний), бретелі, зав’язки, накладні кишені. Техніко-технологічні відомості. Фасони фартухів, їх призначення. Тканини для пошиття фартухів. Назва деталей, зрізів. Одинарні та парні деталі. Мірки для побудови креслення, умовні позначення мірок. Креслення деталей фартуха. Назви контурних ліній на кресленні. Викрійки фартуха, їх назви. Назва зрізів деталей викрійки. Правила розкладання викрійки на тканині. Моделювання деталей фартуха. Практичні роботи. Зняття мірок для виготовлення креслення фартуха. Визначення деталей фартуха на готовому кресленні. Побудова креслення. Вирізування викрійки. Моделювання. Підготовка тканини до розкладки викрійки (врахування малюнка, поздовжньої нитки, припуску на обробку зрізів). Розкладка викрійки на тканині. Викроювання деталей фартуха.	Учні: називають фасони фартухів за малюнками, знають назви деталей, зрізів; називають мірки для побудови креслення, контурні лінії на кресленні, знають правила розкладання деталей викрійки на тканині. Учні: уміють знімати мірки оди