Зміст та завданння ознайомлення старших дошкільників з Україною як державою

Розпочинаючи патріотичне виховання дітей, педагогу слід враховувати, що патріотичне почуття за своєю природою інтегральне: воно об’єднує в єдине ціле всі сторони розвитку особистості. Тому завдання, розв’язання яких важливе для формування у дітей патріотизму, визначені у Базовому компоненті дошкільної освіти [5] по усіх освітніх лініях. Зміст патріотичного виховання повинен органічно включати різні аспекти, які є його невід’ємними частинами. Неможливо говорити про виховання любові до Батьківщини без повідомлення дітям певних знань про неї (а знання – основа розумового розвитку). Неможливо виховувати почуття дітей не використовуючи народне мистецтво та творчу діяльність самих дітей (це єднає патріотичне виховання з естетичним). Патріотичні почуття людини виявляються і у праці на благо Вітчизни, і у прагненні бути готовим до її охорони (тому важливо бути розвиненим фізично, володіти навичками праці, працелюбством). Важливою проблемою патріотичного виховання є формування у дошкільнят системи знань про суспільне життя, про рідну країну, адже саме ці знання складають основу патріотичних почуттів. Необхідність давати дітям знання про явища суспільного життя підкреслювали ще на початку ХХ століття С.Русова [54] та Н.К.Крупська (хоч і виходили при цьому з різних, практично протилежних ідеологічних позицій). В 20-30-ті роки в практиці роботи дошкільних закладів значне місце відводилося включенню дітей у суспільне життя, в усі події, якими жила країна. Це знайшло своє відображення у змісті перших програм для дитячого садка (1932, 1934 рр.) однак, об’єм та зміст знань про суспільно-політичні події, які мали бути засвоєні дітьми, був значно завищений, не відповідав віковим можливостям дошкільників. С.A.Козлова, аналізуючи цю тенденцію вказує, що вона до деякої міри зумовлена тим, що діти були безпосередніми учасниками багатьох подій і відносно легко засвоювали деякі знання про суспільне життя країни. Саме ця легкість призводила до оманливого висновку щодо здатності дошкільнят свідомо брати участь у політичних подіях та суспільному житті країни.

Лише у 50-х роках в роботах Є.І.Радіної та Р.Й.Жуковської [17] були закладені основи наукової теорії патріотичного та інтернаціонального виховання, зокрема, зроблена спроба науково обґрунтувати принципи відбору змісту знань про суспільні події для дітей різного віку, складена програма ознайомлення з суспільними явищами, встановлена послідовність формування уявлень в процесі патріотичного виховання.

В подальшому ця програма удосконалювалася, уточнювалася в роботах В.Й.Логінової, П.Г.Саморукової, С.А.Козлової[28] та інших. Проте, і тут не обійшлося без певних недоліків. На сучасному етапі робота над програмою знань для дошкільників продовжується, вона набула нових напрямків у зв’язку з тими змінами, що сталися в суспільному житті незалежної України. Новий поштовх до розробки питань патріотичного виховання дала Концепція дошкільного виховання в Україні (1993) [29]. У його змісті надзвичайно актуальними стали народознавчі, українознавчі та краєзнавчі напрямки. Проголошений концепцією історичний підхід до патріотичного виховання дошкільнят, котрий ґрунтується на впевненості авторів у тому, що старші дошкільники цілком спроможні засвоїти певні історичні знання. Такий підхід підштовхнув науковців та практиків до розробок програм з історії України та пошуку форм та методів їх ефективної реалізації у роботі з дошкільнятами. Це програми Л.В.Артемової [1], О.Денисюк [14] та інші. У них визначені окремі теми з історії України (Київська Русь, Запорізьке козацтво, Гетьмани України, боротьба за незалежність Української держави тощо), намічені історичні постаті, з якими слід ознайомити дошкільнят (Київські князі, Богдан Хмельницький, Тарас Шевченко Леся Українка та ін.).

Важливим напрямком змісту стало також народознавство (ознайомлення з традиціями та культурою народу). Це пов’язано із зміною методологічних підходів до патріотичного виховання: на зміну комуністичній ідеологій приходить принцип народності, суть якого у розумінні прилучення до національного, народного як бази патріотичного виховання.

Не слід вважати, що цей процес йде безпроблемно. Складність у тому, щоб не скотитися до надмірного возвеличення національного, протиставляння його інтернаціональному. Концепція “відкритого суспільства” породила і новий погляд на проблему: як поєднати в особистості приналежність до свого народу, своєї країни і планетарність, відчуття себе жителем Землі. С.A.Козлова підкреслює, що ідеї “космізму” які раніше відкидалися, зараз захоплюють і вимагають нового погляду на співвідношення національного, інтернаціонального та загальнолюдського.

У змісті патріотичного виховання можна виділити такі складові (за А.М.Богуш та Н.В.Лисенко):

формування уявлень про сім’ю, родину, рід та родовід;

краєзнавство – комплексне вивчення рідного краю (природа, побут, господарство, культура) шляхом включення дітей у навчальну, пошуково-дослідницьку діяльність, суспільно корисну працю;

ознайомлення з історією України;

ознайомлення з Україною як державою, її сьогоденням, державними символами;

народознавство – вивчення традицій та культури українського народу [6].

Як відзначає С.A.Козлова [28], успіх патріотичного виховання багато в чому залежить від правильного визначення вікового етапу, на якому стає можливим активне формування у дітей патріотичних почуттів. Більшість досліджень, проведених з дітьми 4-7 років, дали можливість зробити висновок, що найсприятливішим періодом для початку систематичного патріотичного виховання є середній дошкільний вік, період, коли особливо активізується інтерес дитини до соціального світу, в тому числі й до суспільних явищ. Звичайно це не означає, що в молодшому дошкільному віці робота у цьому напрямку не проводиться. Зміст її полягає у вихованні у дітей любові до батьків, рідної домівки, свого дитячого садка. Дітей вчать турбуватися про батьків та відповідати на їх турботу, допомагати їм. Це породжує прихильність, відданість дорогим людям, потребу в духовній та емоційній близькості з ними. В середній групі ці знання розширюються: діти дізнаються про професії батьків, їх працю, про обов’язки членів сім’ї та ін. Поняття “Батьківщина” вводиться на основі усвідомлення дітьми зв’язку між поняттями “батьки”, “родина”, “рідна домівка”.

В той же час слід підкреслити, що виховання у дошкільнят любові до батьків зовсім не обов’язково веде до появи любові до Батьківщини. Можна навести чимало прикладів того, коли відданість своєму дому, своїй сім’ї співіснує з байдужістю до долі Вітчизни і навіть зі зрадою. Закономірно виникає питання: у якому ж випадку виховання у дітей почуттів до батьків стає передумовою виховання патріотизму? Як підкреслює С.А.Козлова, це відбувається лише у тому разі, коли ознайомлення дітей з суспільними явищами, професіями та працею дорослих поєднується з виховання у малят ставлення до батьків. С.А.Козлова[28] радить факти суспільного життя країни, з якими варто знайомити дошкільнят, ілюструвати прикладами з діяльності близьких їм дорослих, залучати батьків до оцінки суспільних явищ, участі у спільних з дітьми громадських справах у дитячому садку. (лекція)

Базовий компонент дошкільної освіти України [5] орієнтує на опанування знань про нашу державу, виховання поваги до державних символів. Старші дошкільники мають знати прапор, гімн, герб України, назву її столиці. Необхідно виховувати у них громадянські почуття, вміння поводитися під час звучання Державного гімну, з повагою ставитися до Гербу і прапора України. Старші дошкільники мають знати назви великих міст України, значущі географічні назви (Крим, Карпатські гори, Дніпро), пам’ятні місця (Тарасова гора у Каневі, заповідник Асканія Нова тощо). Ознайомлювати з визначними історичними датами, залучати до участі в їх відзначенні.

У розділі «Дитина і навколишній світ» програми виховання і навчання дітей дошкільного віку «Дитина» [3]окреслено завдання ознайомлення дітей з явищами суспільного життя за напрямами, зміст яких поглиблюється у кожній віковій групі: учити розуміти та поважати споконвічні традиції, звичаї, символи українського народу. Знайомити з назвою рідного краю, міста, села, з відомими пам’ятками культури, легендами, оповідками, бувальщинами рідного краю. Виховувати почуття приналежності до свого народу, його духовності і матеріальної культури, яку слід оберігати і збагачувати. Вже у молодшій групі діти мають знати назву рідного міста (села), а в середній – повинні мати певні уявлення про Батьківщину («Батьківщина – це місце, де людина народилась і живе, де народились і живуть її батьки. Вона така ж рідна для людини як її батьки, тому й називається Батьківщиною. Наша Батьківщина – України»). Діти повинні знати, що люди, які мають спільну Батьківщину – це народ, а ті, що народились і живуть в Україні – український народ. У народі з роду в рід передаються мова, пісні, казки, приказки, загадки, повага до старших, любов до дітей і рідного дому.

В програмі розвитку дітей дошкільного віку «Я у Світі» [4] зміст і завдання ознайомлення дітей з Україною розкрито в освітній лінії «Дитина в соціумі», змістовому блоці «Об'єднання людей». В старшому дошкільному віці дитина знає свою національність, орієнтується в тому, що в Україні живуть люди різної етнічної приналежності, які люблять свою Батьківщину, поважають прапор та герб своєї держави. Для того, щоб ці вимоги були реалізовані програма ставить конкретні завдання. У дітей старшого дошкільного віку:

· розширювати знання про Україну як Батьківщину, інші країни та народи світу, людство; про державну символіку, національних героїв.

· долучати до духовних цінностей українського народу;

· формувати почуття патріотизму, любові до рідного краю, своєї країни, гордість за її здобутки.

Програма розвитку дітей старшого дошкільного віку «Впевнений старт» [52] у розділі «Пізнавальний розвиток», в напрямку «У світ людей» ставить такі завдання:

- розвивати відчуття приналежності до місця народження та проживання (малої Батьківщини – назва селища, міста, мікрорайону);

- ознайомлювати з країною, столицею, державними символами (герб, гімн, прапор);

- виховувати громадянські почуття та інтерес до сучасних подій у країні;

- вчити любити та шанувати сімейні свята, брати активну участь у їх творенні, дотримуватися сімейних традицій, зміцнювати їх, шанувати пам’ять роду;

В програмі розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля» [51],у розділі «Пізнавальний розвиток» підрозділі «Ознайомлення з довкіллям» напрямку «Рідний край» визначено завдання ознайомлення дітей з Україною. В старшому дошкільному віці: поглиблювати знання дітей про нашу Батьківщину – Україну, самостійну незалежну державу. Розповісти, що 24 серпня – день проголошення незалежної самостійної держави України. Ознайомлювати із столицею нашої держави містом Києвом: розташоване на мальовничих берегах річки Дніпро; у Києві працює Президент, Верховна Рада України; головна вулиця Києва – Хрещатик. Дати уявлення про найбільші міста України (Львів, Запоріжжя, Харків, Донецьк, Одеса). Продовжувати ознайомлювати дітей із державними символами України: Прапором та значенням його кольорів; Гербом – символом влади та значенням тризуба, Гімном – символом державної єдності, Конституцією України – головним законом держави. Виховувати у дітей шанобливе ставлення до них. Ознайомлювати з історичними місцями, пам'ятниками, музеями, вчити шанувати видатних земляків. Ознайомлювати з визначними датами сучасної історії рідного краю. Формувати уявлення про Україну, сусідні держави (Білорусь, Російська Федерація, Молдова, Польща), народи та нації, їх відмінність та подібність. Розповідати про українську армію, яка захищає територію України, дбає про спокій людей, давати поняття про різні роди військ та їх основне призначення. Виховувати почуття гордості за належність до українського народу.

В розділі «Пізнавальний розвиток» є підрозділ «Народознавство». В якому висвітлені завдання з краєзнавства. В старшому дошкільному віці формувати уявлення про те, що Україна має давню історію (князі, військо, національний одяг, національна символіка, визначні діячі, гетьмани). Ознайомлювати з історією рідного міста (села), символікою, історичними пам'ятками, легендами про рідний край. Поглиблювати знання про заснування міста Київ, ознайомлювати з легендами про виникнення міста, дитячими оповідками та легендами про княжу добу. Розширювати знання про заснування міста Львів. Ознайомлювати з періодом козацтва. Ознайомлювати з пам'ятками національної історії: Києво- Печерська лавра, Золоті Ворота, Софійський Собор, Канів, Тарасова гора, Запорізька Січ, Хортиця, Почаївська лавра, скелі Довбуша. Формувати усвідомлене ставлення дітей до свят, традицій свого народу, залучати їх до безпосередньої участі в святах. Формувати уявлення про українську кухню, основні традиційні страви: борщ із пампушками, вареники з сиром, картоплею, капустою, галушки, деруни, капусняк, млинці, узвар. Розповідати про народні ритуали, обряди, повязані з приготуванням їжі. Формувати поняття, що хліб – джерело життя, в Україні є звичай зустрічати гостей хлібом-сіллю (коровай на вишитому рушникові прикрашають барвінком і калиною). Продовжувати ознайомлювати з гончарством, вишивкою, писанкарством. Учити дітей розуміти символічне значення деяких візерунків, кольорів.[51]

Проблема патріотичного виховання дошкільників досить актуальна, тому привертає увагу багатьох практиків. Вважаємо важливим проаналізувати деякі авторські праграми.

Програма «Я – Українець» або «Ідеї козацької педагогіки»[31], яку розробили педагоги дошкільного навчального закладу №148 м. Миколаїв орієнтує на використання ідей козацької педагогіки у патріотичному вихованні дошкільників. Завдання реалізації програми спрямовано на:

формування в дітей громадянської самосвідомості;

сприяння національній ідентифікації, усвідомленню приналежності до українського народу;

виховання історичної пам'яті, бережливого ставлення до своєї країни, її природи, культури, духовних надбань; і пробудження бажання зберігати та примножувати багатства України.

Згідно із цією моделлю освітню робота проводиться за трьома основними напрямами:

- Батькінщинозмавство;

- Українознавство;

- Світознавство.

Зокрема, напрям «Батьківщинознавство» реалізується через формування уявлень у дітей: молодшого дошкільного віку – про родину та дитячий садок; середнього дошкільного віку – про рід і родовід рідне місто; старшого дошкільного віку – про історію рідного міста, краю.

У межах напряму «Українознавство» ставляться завдання: ознайомлювати дітей із минулим та сьогоденням України, із державними символами, традиціями, культурою, побутом українського народу, а також проводити первинне ознайомлення з феноменом українського козацтва. У дітей старшого дошкільного віку формувати знання про історію держави та окремі явища суспільного життя.

Роботу за напрямом «Світознавство» спрямувати на формування у дітей уявлень про людство, зокрема ознайомлювати старших дошкільників зі світовою культурою на прикладі країн-сусідів України та народів, які їх населяють.

У розділі «Тіловиховання» основними завданнями визначено такі:

• забезпечувати активність та енергійність дітей;

• виховувати фізичну культуру, загартовувати;

• підвищувати фізичну та розумову працездатність;

• розвивати рухові якості – спритність, вправність, міцність, силу, гнучкість, загальну витривалість.

Ці завдання розв'язувати, спираючись на засади етновалеології. Насамперед використовувати в роботі з дошкільниками традиційні українські рухливі ігри та забави, таночки, ознайомлювати дітей з елементами бойових мистецтв українців, зокрема бойовим гопаком.

Основним завданням опрацювання розділу «Виховання душі» є плекання національної психології, генотипу, який сформувався в українців протягом століть у певних природно-географічних та історичних умовах. Важливо зберегти й розвинути цю сукупність спадкових психічних і фізичних структур, яку українці передають із покоління в покоління і яка зумовлює наше національне обличчя. Це завдання тісно пов'язане з відродженням національної культури, адже відчути глибинну сутність нації діти можуть, лише доторкнувшись до давніх традицій.

Ці завдання розв'язувати за допомогою:

• ознайомлення дітей із різними видами народного мистецтва;

• інтегрування музичного та поетичного фольклору в різні види дитячої діяльності;

• використання національних мотивів в інтер'єрі дошкільного закладу, одязі педагогів.

Прищеплення патріотизму неможливе без формування знань з історії рідного краю та держави. Тож потрібно ознайомлювати дошкільників з історією українського народу як із джерелом мудрості та національної самосвідомості, як з основою для формування суверенної демократичної держави; розкривати дітям географічні особливості рідного краю як багатства, неповторної особливості. У такий спосіб навчати дітей бережливо ставитися до культури та природи України, формувати в них відчуття дбайливого господаря своєї Батьківщини.

Завдання розділу «Виховання волі» такі:

• формувати первинні ціннісні орієнтації в суспільному житті, морально-патріотичні емоції та почуття, соціально- значущі мотиви поведінки;

• сприяти усвідомленню свого «Я» (фізичного, психічного, соціального), свого місця серед інших людей;

• виховувати культуру почуттів і спілкування, соціальну активність.

Дошкільний заклад – оптимальне місце для плекання в дітях особистості, впевненої у своїх силах та здібностях, здатної творчо впливати на власне майбутнє і майбутнє рідної країни. Для цього програма орієнтує на впровадження козацьких виховних традицій, що базуються на високих лицарських якостях – шляхетності, почутті милосердя, силі духу. 

Оволодіння мовою – основа розумового розвитку дитини, запорука її повноцінного спілкування з людьми. У процесі спілкування з оточенням виявляється пізнавальна діяльність дошкільника. Саме тому умежах опрацювання розділу «Виховання розуму» ставити перед вихователями такі завдання:

• забезпечувати сприймання дітьми української мови як джерела українського духу;

• ознайомлювати з багатством, образністю української мови та словесності;

• сприяти оволодінню дітьми мовою як найбільшим скарбом нації;

• плекати ціннісне ставлення до українського слова як найпершого вияву національної культури та історії.

Для розв'язання завдань збагачувати знання дітей про Україну як історично сформовану державу з багатою духовною спадщиною; ознайомлювати їх із символами, оберегами, традиціями, звичаями українського народу; формувати в дітей узагальнені уявлення про історичні витоки українського козацтва [31].

«Система роботи з патріотичного виховання дітей старшого дошкільного віку»[55] розроблена вихователями ДНЗ «Ялинка» м. Бровари, передбачає поступове розширення кола дитячих уявлень про рідне довкілля шляхом організації життєдіяльності дітей у спільному бутті із дорослими. В основу роботи з патріотичного виховання покладено тематичний принцип. Визначено такі тематичні цикли: «Моя сім'я», «Моє рідне місто(село), «Україна- моя Батьківщина», «Мовна скарбничка українського народу», «Різдвяно-новорічні звичаї українського народу», «Стежинками минулого України», «Прийди, прийди, весно красна», «Я все люблю у своїм краю», «Українські письменники дітям», а також окреслено коло загальних завдань з патріотичного виховання та завдань на реалізацію кожної теми.

Загальні завданя системи роботи з патріотичного виховання:

- розвивати самосвідомість дитини, формувати інтерес до власного життя та життя близьких людей;

- розширювати повагу до праці дорослих, бережливе сталення до її результатів;

- розвивати інтерес до різних професій дорослих, бажання брати участь у трудових процесах, допомагати;

- учити відповідально ставитися до трудових доручень, доводити розпочату справу до кінця;

- виховувати любов до рідного краю, розширювати уявленн дітей про Батьківщину;

- розвивати інтерес до історії свого народу;

- виховувати почуття належності до рідного народу, інтерес до народних і державних свят, їх походження, підготовки й відзначення, повагу до національних традицій.

Отже, у старшому дошкільному віці виникають реальні можливості для опосередкованого засвоєння дітьми знань, які виходять за межі їхнього життєвого досвіду і безпосереднього сприймання. Це створює сприятливі умови для ознайомлення дітей з історією та сьогоденням рідної держави. Причому, у дошкільній педагогіці досить чітко визначено завдання ознайомлення дошкільників з рідним краєм. Ознайомлення дітей з рідним краєм здійснюється як комплексне розв’язання пізнавальних, навчальних, виховних та мовленнєвих завдань:

• розвивати пізнавальну активність дітей, прагнення якомога глибше пізнати свій народ, свої національні корені;

• формувати стійкий інтерес до народознавчого матеріалу, бажання пізнати його глибше, навчити використовувати свої знання у побуті, власному дитячому житті, запам’ятовувати вірші, прислів’я, приказки;

• прищеплювати дітям елементарні трудові навички, пов’язані з народними ремеслами. Вчити малюків вишивати, витинати, розписувати за українськими мотивами писанки, іграшки, посуд; виготовляти різні вироби (іграшки, глиняний посуд, витинанки, аплікації тощо).