В протокол необхідно внести:
1. Класифікацію звивистих форм бактерій, патогенних для людини.
2. Класифікацію патогенних представників родини Spirochetaceae
3. Особливості мікробіологічної діагностики кампілобактеріозів, гелікобактеріозів і спірохетозів.
4. Малюнок мікроскопічного препарату, виготовленого з крові хворого на поворотний тиф і висновок про результати мікроскопії.
5. Малюнок мікроскопічного препарату, виготовленого з матеріалу хворого на сифіліс (з твердого шанкру), і висновок про виявленого мікроба.
6. Схеми мікробіологічної діагностики сифілісу, поворотного тифу та лептоспірозів.
7. Схему постановки основного досліду реакції Васермана.
8. Таблицю диференціації епідемічного і ендемічного поворотного тифу.
9. Препарати, які використовуються для діагностики, лікування і специфічної профілактики сифілісу, поворотного тифу та лептоспірозів.
Таблиця 1. Класифікація звивистих форм бактерій, патогенних для людини
Вібріони. Кампілобактери. Хелікобактери. Спіріли. Спірохети: Трепонеми. Борелії. Лептоспіри.
Таблиця 2. Класифікація патогенних представників родини Spirochetaceae
| Рід | Вид | Підвид | Захворювання |
| Treponema | pallidum pallidum carateum vincentii | pallidum pertenue | Сифіліс Фрамбезія Пінта Ангіна Венсана-Плаута |
| Borellia Borellia | recurrentis caucasica, duttoni, persica та ін. | Епідемічний (вошивий) поворотний тиф Ендемічний (кліщовий) поворотний тиф | |
| Borellia | burgdorferi | Хвороба Лай | |
| Leptospira | Icterohaemorrhagiae | Лептоспіроз |
Таблиця 3. Мкробіологічна діагностика захворювань, викликаних C. jejuni та спорідненених бактерій
| Метод діагностики | Характеристика |
| 1.Бактеріоскопія (орієнтовна діагностика) | Грамнегативні вібріоподібні мікроорганізми. Монотрихи. Стрімка рухливість. |
| 2.Бактеріологічна діагностика (основна) | Визначення біологічних, біохімічних, серологічних властивостей виділеної чистої культури:оксидазопозитивні; ростуть при 420 (крім C.fetus, яка не росте при 420, але росте при 250С); враховують чутливість до налідоксової кислоти. |
| 3. Серологічна діагностика | Для підтвердження бактеріологічного діагнозу, використовують рідко ІФА, РІФ, РНГА та ін. |
| 4. Генетична діагностика | Полімеразна ланцюгова реакція |
Таблиця 4. Методи діагностики захворювань викликаних Helicobacter pylori
| Бактеріологічний | Виділення збудника |
| Гістологічний | Виявлення збудника в гістологічних зрізах біоптатів |
| Уреазний | Виявлення біохімічної активності збудника в біоптатах |
| Дихальний тест | Виявлення уреазної активності збудника в шлунку хворого за допомогою ізотопів вуглецю (13С, 14С) |
| Імунологічний | ІФА, антигенів збудника в фекальних масах |
| Генетичний (Полімеразна ланцюгова реакція) | Матеріал з біоптатів |
Особливості мікробіологічної діагностики спірохетозів (сифілісу, лептоспірозу, поворотного тифу)
Мікробіологічна діагностика сифілісу
1. Мікроскопія (нативний і фіксований матеріал)
- фазовий контраст
- темне поле
2. Серологічна діагностика
- Імуноферментний аналіз (ІФА)
- Реакція непрямої гемаглютинації (РНГА)
- Реакція Вассермана
- Осадові реакції (Кана і Закса-Вітебського)
- Реакції іммобілізації блідої трепонеми (РІТ)
- Реакція імунофлюоресценції (РІФ)
3. Плімеразна ланцюгова реакція (ПЛР)
Мікробіологічна діагностика поворотного тифу: бактеріоскопічний і серологічний принципи.
Таблиця 5. Диференціація епідемічного і ендемічного поворотного тифу
| Ознаки | Епідемічний поворотний тиф | Ендемічний(кліщовий) поворотний тиф |
| Збудник | B.recurrentis | B.persica, B.caucasica |
| Переносник | Pediculus vestimenti і рідше P.capitis | Alectorobius Alectorobius papillipes verrucosus |
| Патогенність для морської свинки (біологічний метод) | Не хворіє | Захворювання настає через 5-7 діб (введення 0,5 см 3 крові підшкірно або 1-2 краплини у кон’юнктиву ока). |
| Наявність збудника в “товстій” краплі крові під час гарячкового періоду | Виявляється велика кількість спірохет | Поодинокі спірохети, але їх виявлення є можливим як під час нападу, так і в період між ними. |
| При огляді в темному полі зору мікроскопа | Наявність одного контура в спірохеті | Наявність двох контурів в спірохеті |
| Розповсюдження | Практично відсутній | Центральна, Середня Азія і Середземне море (B.persica); Кавказ, Україна (B.caucasica). |
Мікробіологічна діагностика лептоспірозу: бактеріоскопічний (слабка чутливість) бактеріологічний і серологічний методи, ПЛР.
Завдання 1. Здійснити бактеріоскопічну діагностику сифілісу, дослідити морфологію мікробів у мікроскопі.
Схема виконання завдання
Матеріал (із шанкру, лімфатичних вузлів, елементів висипу)
 | |||||||
 | |||||||
 | |||||||
 | |||||||
препарат Темнопольна мікроскопія
Завдання 2. Здійснити бактеріоскопічну діагностику поворотного тифу, дослідити морфологію мікробів у мікроскопі.
Матеріал для дослідження
 | |||||
 | |||||
 | |||||
препарат з “товстої” краплі крові
Борелія поворотного тифу в крові,
забарвлення за методом
Романовського- Гімзи
Кров хворого
Завдання 3. Здійснити облік результатів реакції Васермана, з метою серологічної діагностики сифілісу (за схемою).
Для виконання реакції отримують сироватку крові, інактивують на водяному нагрівачі при 560С 30 хв і розливають у 4 пробірки.
Використовується в реакції Васермана: 1) специфічний антиген, який містить антигени збудника – зруйновані ультразвуком трепонеми; 2) неспецифічний антиген – ліпоїдний екстракт з бичачого серця з лецетином і холестерином – кардіоліпідний антиген; 3) неспецифічний антиген – спиртовий екстракт ліпоїдів із м’язів серця бика з холестерином.
Таблиця №2
