Світове значення візантійської культури важко переоцінити. Саме Візантія зберегла протягом Середньовіччя греко-римську культурну основу і вже цим підготувала розвиток гуманізму епохи Ренесансу.
І хоча в ХІ ст. християнська церква розпалася на західну – римсько-католицьку і Східну – греко-православну (1054 р.), і Візантія належала до Східної зони, саме візантійська культура мала великий вплив не тільки на східну культуру і країни православні, але й на західні культури.
Вплив же Візантії на культуру Київської, а потім і Московської держави виявлявся в багатьох напрямах.
Ще в ІХ ст. поширюються активні контакти Київської Русі з Візантією по знаменитому шляху “з варягів у греки”.
Наступним кроком стає похід князя Аскольда на Царгород у 860 р., який фактично започаткував хрещення Русі.
Потім, у середині Х ст., – поїздка княгині Ольги до імператора Константина Багрянородного, і як наслідок – посилення торговельно-економічних зв’язків між двома державами та поширення християнства на Русі.
А шлюб сестри візантійського імператора Василія ІІ – Анни – з київським князем Володимиром завершує перетворення християнства на державну релігію Київської Русі, хрещення якої відбулося, як відомо, в 988 р.
Київська Русь сприйняла не тільки церковну доктрину, але і християнську концепцію богообраності імператорської влади (пригадаємо порожній трон Христа біля трону візантійського василевса). Церква в Київській Русі також була залучена до коронації київських князів, символізуючи, як і у Візантії, божественне освячення їх влади.
Саме з Візантії у великій кількості прибували богослужебні книги і предмети християнського культу, там же був запозичений церковний спів.
Не менш відомим був вплив Візантії на мистецтво Київської Русі:
- тринадцятикупольна Софія Київська була створена візантійськими зодчими;
- мозаїка і фрески Софії Київської відобразили й участь у їх створенні візантійських митців, і продовження візантійської традиції давньоруськими майстрами;
- у Володимирі під час розпису Дмитріївського собору місцеві майстри працювали над фресками вже на рівних з художниками, запрошеними з Константинополя.
Після падіння Константинополя (1453 р.) Московська держава сприймалася у світі як пряма спадкоємниця Візантійської імперії. Це відобразилося у відомій державно-політичній формулі: “Москва – третій Рим”, що означала: “Два Рима впало, третій (Москва) – стоїть, а четвертому – не бувати!” Московська держава запозичила й герб Візантії – орел з двома головами, а її князі перейняли титул царів (цесарів).
Російський іконопис розвивався за візантійськими канонами і в створенні школи російського іконопису визначну роль відіграв виходець з Візантії Феофан Грек, у якого навчався і з яким полемізував славнозвісний Андрій Рубльов.
Візантійські традиції відчуваються і в архітектурі (хрестово-купольний храм), і в книжковому видавництві, і в літературі, і в політичних концепціях аж до ХVІІ ст.
На українських братських школах ХVІ – ХVІІ ст., на діяльності Острозької та Києво-Могилянської академій, на самій системі навчання позначився вплив візантійської культури та богослов’я.
Мотиви візантійської філософії відчуваються у творчості видатного українського мислителя Григорія Сковороди.
Література
1. Гуревич А.Я. Средневековый мир: культура безмолвствующего большинства. – М., 1990.
2. Бахтин М.М. Творчество Франсуа Рабле и народная культура средневековья и Ренессанса. – М., 1989.
3. Культура и искусство западноевропейского средневековья. – М., 1980.
4. Удальцова З.В. Византийская культура. – М., 1988.
5. Художественный мир Средневековья. – М., 1971.
6. Мировая культура. Средневековье. – М., 2001.
Контрольні запитання
1. Визначте основні періоди розвитку культури Середньовіччя.
2. Чому християнська віра і церква відігравали провідну роль у житті середньовічного суспільства?
3. Як уявляла світ середньовічна людина?
4. Назвіть головні риси культури Середніх віків.
5. Де і коли виникає візантійська культура?
6. Що було центральним епізодом класичного періоду розвитку культури Візантії?
7. Моделлю чого був хрестово-купольний храм?
8. Як світогляд обумовив рішення внутрішнього простору візантійського храму?
9. Що таке абстрактна і реальна символіка в образотворчому мистецтві Візантії?
10. Що ви знаєте про візантійську теорію образу?
11. Назвіть напрями впливу візантійської культури на культуру Київської Русі.
Ілюстративний матеріал (слайди)
1. План храму св. Софії.
а) фрагмент мозаїки із зображенням імператора з храму св. Софії у Константинополі;
б) план храму св. Софії у Константинополі;
в) інтер’єр храму св. Софії у Константинополі;
г) зовнішній вигляд Софії Константинопольської.
2. Христос Пантократор. Монреаль. Кафедральний собор (1180 – 1194 рр.).
3. Богоматір Оранта. Мозаїка вівтарної частини Софійського собору. Київ. XI ст.
4. Христос між Костянтином ХІ, Мономахом та імператрицею Зоєю.
5. Мікеланджело. Зображення Страшного суду на західній стіні.
6. Андрій Рубльов. Трійця. XIV ст.
7. Богоматір Оранта. Фрагмент мозаїки.
8. а) Христос Пантократор. Церква Успіння Богоматері в Дафні (близько 1100 р.);
б) Христос і Пілат. Каяття Іуди. Мініатюра VI ст. Собор в Россано.
9. Христос Пантократор. Монреаль. Кафедральний собор (1180 – 1194 рр.).
10. Богоматір Знамення. Церква Успіння в Нікєї (після 787 р.).
| 
| ||
| 1а. Фрагмент мозаїки із зображенням імператора Костянтина І із храму св. Софії у Константинополі. Кінець X – XI ст. (Стамбул). 532 –537 рр. | 1б. План храму св. Софії. | ||
| |||
| 1в. Інтер’єр храму св. Софії у Константинополі (Стамбул). | |||
| 
| ||
| 1г. Зовнішній вигляд храму св. Софії. Константинополь (Стамбул). 532 – 537 рр. | 2. Христос Пантократор. Монреаль, кафедральний собор. Близько 1180 – 1194 рр. | ||
|
| ||
| 3. Богоматір Оранта. Мозаїка вівтарної частини Софійського собору. Київ. XI ст. | 4. Христос між Константином IX, Мономахом і Імператрицею Зоєю. | ||
5. Мікеланджело. Страшний суд. Деталь. Сикстинська капела, музей Ватикану, Рим. 1534 – 1541 рр.
6. Андрій Рубльов. Трійця. XIV ст.
|
|
| 7. Богоматір Оранта. Фрагмент мозаїки. | 8а. Христос Пантократор. Церква Успіння Богоматері в Дафні. Близько 1100 р. |
| 
|
| 8б. Христос і Пілат. Каяття Іуди. Мініатюра. VI в. Россано, собор. | 10. Богоматір знамення. Церква Успіння в Нікєї. Мозаїка в абсиді. Після 787 р. |
9. Христос Пантократор. Монреаль. Кафедральний собор (1180 – 1194 рр.).
