Нормативність творення відтопонімних слів

Топоніми — це власні назви географічних об'єктів пев­ної місцевості. Відносні прикметники, які позначають місце проживання за власною географічною назвою, та іменники, які позначають назви жителів певної території, називаються відто-понімними.

Чимало труднощів виникає під час творення таких прикмет­ників та іменників від назв населених пунктів. Як утворити прикметники від назви селища міського типу Червоне: черво-нянське, червонське, червонівське? Чи від назви міста Рівне: рівненський, рівенський? Чи від назви міста Корсунь: кор-сунський, корсунівський чи корсунецькийі

Частково про такі прикметникові форми можна довідатись з Українсько-російського словника-довідника географічних назв Української РСР (К., 1971), але в ньому подано прикметникові назви обласних і районних центрів, що становить незначний відсоток усіх назв населених пунктів, і, крім того, чимало насе­лених пунктів після 1990 року, які перейменовано.

Певні відомості можна почерпнути і з довідників адмініст­ративно-територіального поділу держави, але і ці довідники не є, по-перше, філологічними виданнями, а по-друге, подають не всі топоніми.

В академічному виданні Сучасна українська мова були впе­рше викладені найзагальніші правила утворення та вживання відтопонімних прикметників. Однак на сьогодні вони вже не можуть задовольнити практичні потреби суспільства.

Тому при творенні відтопонімних прикметників слід урахо­вувати історичні традиції і сучасний стан мови. Так, відійшли у минуле форми лучеський від Луцьк, менський від Мінськ, нато­мість маємо: луцький, мінський.

Усі прикметники від іменників-топонімів творяться за єди­ним правилом — за допомогою суфіксів -ськ, -цьк, -зьк: львівський, київський, харківський, донецький, луцький, кременчуцький, запорізький, криворізький, Острозький (дета­льніше про це на с. 196-197).

Однак фономорфологічні процеси можуть бути при цьому різні: Рівне — рівенський, Боярка — боярський. Важко даєть­ся і творення назв мешканців даної території.

У зв'язку з тим, що факультативна сполучуваність морфем М дає змоги точно визначити твірний суфікс (при творенні прикметників майже вільно можна застосувати будь-який суфік­сальний варіант з одинадцяти можливих: -ськ(ий), -івськ(ий), -анськ(ий), -инськ(ий), -ецьк(ий), -ицьк(ий), -овецьк(ий), -анецьк(ий), -инецьк(ий), (-ів), а для іменників: -анин(-ець), для цих груп сформулювати чіткі правила утворення прикмет­ників та іменників не можна. Тому творення і вживання при­кметників від топонімів, а також назви жителів повинне регла­ментуватися словниками.

Таблиця регіональних назв мешканців за даними орфогра­фічних словників:

 

194

195

Топонім

Вінниця

Волинь

Дніпропетровськ

Донецьк

Житомир

Запоріжжя

Івано-Франківськ

Київ

Кіровоград

Кременчук

Кривий Ріг

Крим

Луцьк

Луганськ

Львів

Одеса

Прикметник

вінницький

волинський

дніпропетровський

донецький

житомирський

запорізький

івано-франківський

київський

кіровоградський

кременчуцький

криворізький

кримський

луцький

луганський

львівський

одеський

Назва мешканців

вінничанин вінничанка

волинянин волинянка

дніпропетровець дніпропетровка

донечанин донечанка

житомирець жнтомирка житомирянин житомирянка

запорожець запорожка

іванофранківець іванофранківка

киянин киянка

кіровоградець кіровоградка

кременчучець кременчучка

криворожець криворожка

кримчанин кримчанка

лучанин лучанка

луганець луганка луганчанин луганчанка

львів'янин львів'янка

одесит одеситка

 

Полтава	полтавський	полтавець полтавка полтавчанин полтавчанка
Рівне	рівенський рівненський	рівнечанин рівнечанка
Тернопіль	тернопільський	тернопільчанин тернопільчанка
Суми	сумський	сумчанин сумчанка
Фастів	фастівський	фастовець фастівка
Харків	харківський	харків'янин харків'янка харківець харківка
Херсон	херсонський	херсонець херсонка
Черкаси	черкаський	черкащанин черкащанка черкасівець черкасівка
Чернівці	чернівецький	чернівчанин чернівчанка
Чернігів	чернігівський	чернігівець чернігівка
Ялта	ялтинський	ялтинець ялтинка

В офіційному мовленні нерідко послуговуються формою мешканець Львова, Харкова, Сум.

Вправа 119. Утворіть прикметники від таких географічних назв:

Дрогобич, Буг, Рівне, Брест, Ірпінь, Казбек, Козятин, Ва­сильків, Маріуполь, Сиваш, Овруч, Пустомити, Боярка, Па­риж.

Вправа 120. Утворіть назви жителів від таких топонімів:

 

Балта, Бахмач, Боярка, Васильків, Донбас, Дрогобич, Жидачів, Надвірна, Маріуполь, Моршин, Павлоград, Пусто-мити, Рогатин, Стебник, Трускавець, Ходорів, Яготин.

Вправа 121. За допомогою поданих суфіксів утворіть назви людей за професією чи виконуваною роботою.

-тель: вихователь, учитель... -іст/-ист: журналіст, фінансист... -ник: двірник, правник... -ар(яр): газетяр, лікар...

МОРФОЛОГІЧНІ НОРМИ

І/зиз — іпв іі еі погта Іоциепйі — звичай — закон і норма мовлення