Мовні штампи та канцеляризми

ОиаІі$ VІ^, іаііз огаііо — яка людина, така і її мова

Мовні штампи та канцеляризми властиві офіційно-діловому стилю, професійно-виробничій сфері. Уживаючись поза ними, вони сприймаються не лише як стильовий дисонанс, а й як ознака бідності мовлення, його неестетичності, чим позбавляють мову простоти, образності, емоційності, знижують дієвість усного і писемного слова.

Мовні штампи

Мовні штампи — це колись живі, цікаві, влучні вислови, які виникли у художньому мовленні та публіцистиці, але з часом від багаторазового повторення, не завжди у відповідних, доречних мовних ситуаціях, перетворилися у "зразки" на всі випадки життя. Зміст їх стерся, вивітрився.

Є такі види штампів:

1. Парні слова, або слова-супутники, тобто якесь часто вжи­ване слово тягне за собою постійного супутника, наприклад:

<

активна ^ почесне

постійна завдання <^— відповідальне

дійова ^ велике

успіхи завжди видатні, значні, оцінка — висока, найвища, ставлення — халатне, безвідповідальне, критика — гост­ра, справедлива тощо. Парні слова не увиразнюють думки, не уточнюють її, а нерідко навіть заважають її сприйняттю, бо слова-супутники у тексті є зайвими.

Так, одразу після війни з'явилося чимало вдалих і невда­лих образних витворів з використанням воєнної лексики на зразок: фронт польових робіт, битва за врожай, атмос­ферний фронт, лекторський десант, трудовий десант, а

сьогодні заштамповуються нові словосполучення: блок пропо­зицій, рекламний блок, пакет акцій, пакет законів тощо.

2. Поширеними штампами є вживання прийменників за ра­хунок, з боку. Наприклад: Спецфакультет збільшився за рахунок додаткового набору першокурсників. Прийменник за рахунок у сучасній українській мові вказує на те, що: І) хтось виділяє певні кошти: Витрати, пов'язані з проведен­ням виборів, проводяться за рахунок держави; 2) щось одне збільшується тому, що зменшується інше: Збільшити посіви пшениці за рахунок кукурудзи. Тому наведене речення має звучати так: Спецфакультет збільшився, бо цього року прове­дено додатковий набір студентів. Або: 3 боку адміністра­ції Гнатишин В. В. вже не раз попереджували. Помилка — калька з російської мови прийменника со сторони. В українсь­кій мові слово бік має вужче, конкретніше значення. Тому ре­чення має звучати так: Адміністація вже неодноразово попе­реджувала п. Гнатишин В. В.

3. Універсальні слова — слова, що вживаються у найневиз-наченіших загальних значеннях і є замінниками слів, що мають конкретне значення. Це такі слова, як робота, завдання, мо­мент, факт, захід, проблема, охопити, оформити. Як недолік, до них звертаються тоді, коли не знають, як точно назвати пред­мет, явище тощо.

Наприклад: Треба на основі критики й самокритики виявити недоліки, які ще мають місце в політико-вихов­ній роботі і намітити конкретні міроприємства щодо її поліпшення. Норма: Треба на основі критики й самокри­тики виявити недоліки, які ще є у виховній роботі і запла­нувати заходи щодо її поліпшення.

Канцеляризми

Канцеляризми — це слова і вирази, взяті з мови протоко­льних звітів, офіційного листування, характерні для ділової мови, тобто для мови законів, указів, наказів, ділового листування.

У нашій мові збереглися специфічні слова, закам'янілі фор­мулювання мови старої канцелярії, наприклад: вищеназва­ні, нижчепідписані, призначити на посаду, беручи до уваги, до­водити до відома тощо. Такі вислови в офіційних документах, у текстах наукового стилю не можна вважати мовним недолі­ком. Немає потреби виправляти текст на зразок: заслухав­ши та обговоривши... увільнити від обов'язків... чи: за значні досягнення нагородити...

189

По-канцелярськи звучать і так звані розщеплені присудки, коли замість одного дієслова використовують дієслово та імен­ник, що без потреби розширює текст, надає висловлюванню казенного звучання: зробити ремонт (замість відремонтува­ти); піддати критиці (замість критикувати).

Нанизування іменників на -ння в одному реченні також не сприяє досконалості: Питання виховання було винесено на наступне засідання. Крім віддієслівних іменників на -ння, укра­їнська мова вживає віддієслівні іменники з іншими суфіксами, хоч не так широко. Це, зокрема, іменники з суфіксом -к-: став­ка, підшивка, оборудка, затримка, доставка, перевозка тощо. Проти таких форм у свій час виступали провідні мовознавці 20-30-х років О.Курило, С.Смеречинський. Та й сьогодні такі форми дуже нагадують слова російської мови. Мовознавці про­понують заміняти форми на -к(а) віддієслівними іменниками з нульовим суфіксом: перевіз, достава тощо. Однак замінити та­кими формами геть усі іменники з суфіксом -к(а) неможливо. Та чи немає в українській мові слів на зразок: обіцянка, лайка, бійка? Існують й іменники на -ння. Щоправда, найчастіше в казках, піснях, колядках, приказках, думах; чимало таких слів пов'язано з релігійним культом, порівняймо: благословення, зцілення, мучення, покаяння, посвячення, хрещення, очищен­ня тощо. Наявні такі слова у побуті: женихання, сватання, замовляння, примовляння тощо; в офіційно-діловому мовлен­ні: Захист цивільних прав здійснюється в установленому по рядку судом, арбітражем або третейським судом шляхом: ви­знання цих прав; відновлення становища, яке існувало до порушення права і припинення дій, які порушують право; присудження до виконання обов'язку в натурі; припинення або зміни правовідношення (Цивільний кодекс України. Р.1. Гл.1. Ст. 6).

Однак не завжди нанизування таких іменників є виправда­ним.

Віддієслівні іменники на -ння варто заміняти: 1) дієприслівниковими зворотами:

Читаючи цей проект, я зауважив.. Не склавши відповідного плану, я не візьму на себе... Зменшивши витрати, ми зможемо здешевити... Збільшивши тираж, видавництво мало змогу...

При читанні цього проекту

я зауважив...

Без складання відповідного плану

я не візьму на себе...

Шляхом зменшення витрат

ми зможемо здешевити...

Через збільшення тиражу

видавництво мало змогу...

2) неозначеними формами дієслова:

Для з'ясування обставин... Щоб з'ясувати обставини...

Для поліпшення методів... Щоб поліпшити методи...

Для удосконалення способів... Щоб удосконалити способи...

Для збільшення ефективності... Щоб збільшити ефективність...

Речення на зразок: Голова поставив на обмірковування зібрання питання про утворення комісії постачання мало би звучати так: Голова просив збори обміркувати пропозиції і створити комісію з питань постачання.

На жаль, канцеляризми та мовні штампи потрапляють у публіцистику, масову літературу, надаючи цим контекстам не­властивого для них звучання, збіднюють мову, роблять її важ­кою для сприйняття, надають текстам казенного вигляду.

Вправа 115. Знайдіть випадки невиправданого вживання у наведених реченнях мовних штампів та канцеляризмів. Виправте текст, якщо є й інші недоліки.

1. Черговий халатно відноситься до своїх обов'язків. 2. Зав­дяки добре організованій роботі нам вдалося запобігти масовим безпорядкам у місті. 3. У зв'язку з безконтрольністю і безвідпо­відальністю з боку керівників фірми до цього часу не передані суду бухгалтер, касир, винні в систематичних розтратах. 4. Необхідно поставити питання про посилення викорінення яіиііц негативних злочинних проявів. 5. Міроприємства по зне­шкодженню злочинної групи ще не утверджені. 6. Величезну роль у вирішенні питання подолання промахів у досягненні успіху в боротьбі зі злочинністю відіграє особисте переосмис­лення ролі правоохоронця на даний час діяльності. 7. Суд за­слухав справу про відшкодування шкоди, завданої громадянці С. через пошкодження посівів пшениці у зв'язку з будівницт­вом лінії електропередач. 8. З боку правоохоронних органів допущене зволікання із розслідуванням цієї справи. 9. Ми ви­рішили досягти мети шляхом поєднання теорії з практикою. 10. Правоохоронцям нелегко вести боротьбу із сучасним зло­чинним світом. 11. Видача довідок по безробіттю здійснюється в кінці кожного місяця. 12. На фермі мають місце постійні зло­вживання завідуючого та комірника. 13. Однак похвалитися своїм вагомим внеском у творчий доробок району може далеко не кожне відділення. 14, У процесі виконання своїх обов'язків відчував — треба підвищувати свою професійну кваліфікацію. 15. Касир Розмаринович встигла зарекомендувати себе сумлін­ним виконавцем справ і одночасно освоїла кілька суміжних професій.

 

190

191

Вправа 116. Знайдіть помилки в наведених реченнях. Виправте їх.

1. Для вирішення перечислених вище завдань треба розро­бити питання задіяння оперативних служб у позачерговій опе­рації. 2. Інформаційно-пошукові заходи націлені на одержання даних про злочин шляхом використання системи обліку справ і документів про раніше скоєні правопорушення. 3. Завдання перевірки заключається у з'ясуванні всіх фактів такого роду, що містять у собі ознаки суспільно небезпечних дій. 4. Дія мі­ліції на осіб з прикметами недоумства практично не дає резуль­тату. При працевлаштуванні таких осіб треба пам'ятати, що навіть на протязі 1,5 — 2 років після проходження курсу ліку­вання, останніх необхідно розглядати як ще хворих людей, не­здібних до фізичної та психічної діяльності. 5. При порів­нянні цих даних стає ясно, чому злочинці змінили свої показання. 6. Вимагається складання підсумкового документа для відобра­ження проведення оперативно-розшукової роботи та її резуль­татів.

ТАВТОЛОГІЯ І ПЛЕОНАЗМ

Отпе пітіит посеі — будь-яка надмірність шкідлива

Близьким до названих видів мовних штампів є плеоназм. Плеоназм (від грец. пкго\аа\і6% — надмірність, перебіль­шення) — вираз, у якому є близькозначні, хоч різні за звучанням слова. Цей засіб називають ще багатослів'ям. Лише у художніх текстах плеонастичні вислови допустимі, оскільки вони стилізують текст під фольклор, порівняймо: Із города із Глу-хова полки виступали. Кого благаєте, благії, раби незрячії, сліпії (Т. Шевченко).

Але найчастіше плеонастичні вислови вживаються без по­треби у газетах, протоколах, в усному мовленні, наприклад: Розкажи свою автобіографію. Справжні факти дез­організації порядку. У всіх цих висловах одне слово є зайвим, бо повторює значення попереднього чи наступного.

Різновидом плеоназму є тавтологія (від грец. тайго —те саме + Хоуо§ — слово) — повторення певної думки дуже близь­кими за звучанням словами. У художніх творах тавтологія ви-

користовується з певною стилістичною метою — для увираз­нення тексту, підсилення емоційності, затримання уваги на ска­заному: Вже тепер мені життя не миле: чи в темниці, чи на вільній волі (Леся Українка). А ти осталася одна, одна-однісінька надворі (Т. Шевченко).

Але у звичайному мовленні тавтологія псує мову, заважає розуміти текст, знебарвлює його: Рух широко поширився. Дієслово "поширився" не потребує уточнення "широко", яке у смисловому плані не збагачує думки, а тільки повторює її.

Вправа 117. У наведених реченнях знайдіть тавтологію і плеоназм. Ви­правте речення.

1. У грудні місяці цього року були вилучені боєприпаси у 27 громадян міста. 2. До міста Львова прибули київські омонів-ці. 3. Громадянин К. — круглий сирота, він не має нікого. 4. На цю подію він має свою власну думку. 5. За столом сиділи молоді юнаки. 6. Подай свої власні міркування. 7. Пимтенко встиг напередодні ревізії анулювати всі договори своєї власної фірми.

Вправа 118. Виправте тексти. Вкажіть на способи їх удосконалення.

1. Щоб прийти до признання потреби профілактичного ви­ховного аспекту, знадобився певний час, усвідомлення науковими кадрами нових завдань і шляхів подолання злочинності в суспі­льстві, накопичення і обдумання досвіду застосування нелега­льних засобів профілактики, запобігання і присічення злочинів і, найголовніше, професіональне переорієнтування кадрів опе-ративників на рішення цих нових і досить складних завдань. 2. Наведені факти не можна признати переконливими з тієї при­чини, що вони відображають підхід як до сугубо вузько-професіональної, замкненої системи оперативно-розшукових заходів. 3. Необхідно застосовувати в роботі ефективні засоби впливу стосовно раніше суджених та осіб з антисуспільними установками, які можуть стати на шлях скоєння злочинів. 4. Оскільки дільничий інспектор по своїй дільниці виступає як вся міліція, хоча організаційно підкоряється одній із вузько­спеціальних служб. 5. Комплекс даних про ознаки відхиляючої поведінки і протиправних дій засудженого повинен бути для здійснення профілактики. 6. Така інформація не співпадає з даними, якими володіє дільничний інспектор міліції. 7. Притягу­вання до відповідальності не лякає його. 8. їх обгрунтовано підозрівають у скоєнні злочину стосовно особи, яка була доста­влена в райвідділ міліції.

 

192

193

19. СЛОВОТВІРНІ НОРМИ

АЬзігасіит рго сопсгеіо — абстрактне замість конкретного

Це норми, що регулюють вибір морфем, їх розташування і сполучення у складі нового слова. Порушення словотвір­них норм найчастіше трапляється у процесі творення іменни­ків на позначення назв жителів певного населеного пункту (харків'янин, тернопільчанин, тернопілець), а також присвій­них прикметників (Маріїн, Надин, Олин), прикметникових форм від різних географічних назв за допомогою суфікса -ськ- (чеський, золотоніський), при творенні назв осіб за професією чи виконуваною роботою {екскаваторник, комп'ю­терних) тощо.

Способи словотвору

Процес словотворення досить тривалий. Українська мова має свою систему словотворчих засобів, серед яких чільне міс­це посідають морфологічні засоби: а) суфіксація: право — правник, суддя — суддівський, закон — законник; б) префік­сація: судити — засудити, присудити, бити — вбити, ляка­ти — налякати, красти — обікрасти; в) суфіксація і префік­сація одночасно: наручники; г) безсуфіксний спосіб: наклеп, захід; д) основоскладання: правознавство, зловмисник, а та­кож неморфологічні засоби, до яких належать: а) перехід слів з однієї частини мови в іншу: черговий, вартовий, пальне, за­триманий; б) зміна значень слова "Беркут", " Сокіл" — наз­ви спецзагонів.

Оскільки правникам так чи інакше доводиться мати справу з похідними словами, особливо відтопонімами, то зупинимося на цьому детальніше.