Таблиця 1.3 – Використання обчислювальної техніки
| № тижня | Вид заняття або самостійної роботи | Теми заняття | Форма представлення результатів | Машинний час для ЕОМ |
| Сам. | ||||
| Складання програми | Побудова регресійних моделей | Самостійна програма | 0.75 | |
| Складання програми | Закони розподілу випадкових величин | Самостійна програма | 0.75 | |
| Складання програми | Математична обробка результатів статичних досліджень | Самостійна програма | 0.75 | |
| Складання програми | Побудова математичних моделей функціонування елементів СЕП | Самостійна програма | 0.75 |
Система оцінювання знань студентів
Студент допускається до заліку та іспиту, якщо сумарний бал рейтингу за роботу в семестрі не менший 60 балів. Іспитова оцінка встановлюється за чинною в університеті методикою.
Розподіл теоретичного курсу
Теоретичний курс поділяється на три частини. Студент захищає кожну частину, виконуючи домашні розрахункові завдання і оформлюючи записи в конспекті лекцій.
Самостійна робота
Контрольна робота видається на 10-му тижні навчання, згідно методичних вказівок [10] і захищається на 15-му тижні. Робота студента оцінюється в 10 балів.
Таблиця 1.4 – Оцінювання знань студентів в 6 семестрі в балах
| Національна | Університетська (в балах) | ECTS | Визначення ECTS | Рекомендована система оцінювання із наказом МОіНУ №48 від 23.01.2004 р. |
| відмінно | 90-100 | А | Відмінно – відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок | 90-100 (відмінно) |
| добре | 82-89 | В | Дуже добре – вище середнього рівня з кількома помилками | 75-89 (добре) |
| 75-81 | С | Добре – в загальному правильна робота з певною кількістю грубих помилок | ||
| задовільно | 67-74 | D | Задовільно – непогано, але із значною кількістю помилок | 60-74 (задовільно) |
| 60-66 | E | Достатньо – виконання задовольняє мінімальні критерії | ||
| незадовільно | 35-59 | FX | Незадовільно – потрібно попрацювати перед тим як отримати залік або складати екзамен | 35-59 (незадовільно із можливістю повторного складання екзамену) |
| 0-34 | F | Незадовільно – необхідна серйозна подальша робота | 0-34 (незадовільна із обов’язковим повторним вивченням модуля) |
Методичні вказівки за темами
Тема 1
Математичні моделі основний апарат системного підходу до електроенергетичних проблем. Класифікація математичних моделей. Подібність моделювання.
Програмні питання
Поняття про математичні моделі. Перша теорема подібності (Теорема Ньютона, Ньютона-Бергрена). Друга теорема подібності або П-теорема. Визначення кількості незалежних критеріїв і кількості критеріїв подібності. Третя теорема подібності. Математичний опис процесів для аналізу режимів ЕЕС.
Теоретичні відомості
Одним з найважливіших елементів системного підходу до енергетичних проблем є математичні моделі. Вивчення даної теми необхідно почати з поняття про математичні моделі, основні терміни і визначення. Необхідно також вивчити класифікацію видів подібності і моделювання перш за все, за ознаками повноти. Ознайомитися з фізичною і математичною подібностями. Зрозуміти суть теорії подібності, яка дає можливість виявити подібність, або розробити способи її одержання. Суть теореми Нютона, П-теореми, теореми подібності та їх застосування на практиці. В цій темі, потрібно звернути увагу на визначення кількості незалежних критеріїв і кількості критеріїв подібності, а також на математичний опис процесів для аналізу режимів ЕЕС.
Запитання для самоперевірки
1. Дайте визначення теремі "математична модель", та поясніть його суть в ЕЕС?
2. В чому полягає суть першої теореми подібності (Теорема Ньютона, Ньютояа-Бергрена)?
3. В чому полягає суть другої теореми подібності (П-теорема)?
4. Як проводиться визначення кількості незалежних критерій та кількості критерій подібності?
5. В чому полягає суть третьої теореми подібності?
6. Як проводиться математичний опис процесів для аналізу режимів ЕЕС?
Тема 2
Основи математичної теорії планування експерименту. Повний і дробовий факторний експеримент. Статичний аналіз результатів експериментів.
Програмні питання
Планування експериментів і їх задачі. Основні поняття та визначення. Повний факторний експеримент. Дробовий факторний експеримент. Статистичний аналіз результатів експериментів.
Теоретичні відомості
При проведенні наукових досліджень виникла проблема вдосконалення фізичного експерименту, яка в значній мірі була вирішена створенням теорії планування експерименту. При вивченні даної теми спочатку потрібно вивчити основні поняття та визначення теорії планування експерименту. Потім потрібно звернути особливу увагу на повний факторний експеримент та дробовий факторний експеримент, зрозуміти їх мету і суть. В даній темі наводиться приклад, як проводиться статистичний аналіз результатів експерименту.
Запитання для самоперевірки
1. В чому полягає суть планування експериментів? Які їх задачі?
2. Дайте визначення терміну експеримент?
3. Які вимоги пред’являються до факторів при плануванні експерименту?
4. Поясніть суть повного факторного експерименту. В якій послідовності проводиться знаходження регресійної моделі?
5. Що перевіряють з допомогою критеріїв Кохрена та Фішера?
6. Поясніть суть дробового факторного експерименту.
7. Як проводиться статистичний аналіз результатів експерименту?
Тема 3
