Роди і види професійної публічної мови

Рід професійної публічної мови	Вид професійної публічної мови
Академічне красномовство	Наукова доповідь, науковий огляд, лекція, наукове повідомлення тощо
Соціально-політичне красномовство	Звітна доповідь на зборах, доповіді на соціально-політичні, політично-економічні, соціально-культурні, морально-етичні теми, агітаційна промова тощо
Дипломатичне красномовство	Промови на міжнародних та міждержавних конференціях, засіданнях, зустрічах тощо
Судове красномовство	Промова громадського обвинувача, адвоката, промова цивільного позивача
Соціально-побутове красномовство	Ювілейна промова, застільне слово тощо
Церковно-богословське красномовство	Проповідь, різні види лекцій щодо тлумачення тих чи інших канонів тощо

При розгляді третього питання студенти повинні зрозуміти, що підготовка промови є важливим і відповідальним етапом в діяльності будь-якого оратора, особливо початківця. У зв’язку з цим студентам необхідно розглянути такі етапи підготовки промови: інвенція, або винайдення; диспозиція, або розташування; елокуція, або словесне оформлення думки; меморія, або запам'ятовування; акція, або публічне виголошення промови; релаксація.

Це загальні правила риторичної науки, які стосуються підготовки будь-якої промови. Якщо випустити з уваги хоча б одне з них, промова буде невдалою.

Завдання до самостійної роботи щодо вивчення навчального матеріалу

1. Опрацюйте теоретичний матеріал теми за рекомендованою літературою.

2. Складіть тези до розглянутих питань.

3. Перекладіть і запишіть українською мовою.Ознайомившись із порадами Поля Сопера, уявіть, що Ви—диктор телебачення. Сидячи перед «мікрофоном», привітайтеся з глядачами і проанонсуйте українською мовою наступну телепередачу (назву та зміст оберіть самостійно). Слідкуйте водночас за своєю мімікою (рухами м'язів обличчя), дивлячись у дзеркало.

ГОЛОС

Единственное назначение усилительной радиоустановки-увеличить слышимость в больших помещениях или за их пределами. Поэтому сам процесс вещания коренным образом отличается от обычной речи. Оратору необходимо перестроить свои голосовые возможности. Наиболее частая ошибка неискушенных ораторов заключается в том, что они начинают кричать в микрофон, и обычно на высоких нотах. Кроме того, многие считают, что усилительная установка только экономит силы, и говорят монотонно и без воодушевления.

Ораторы, имеющие опыт в виступлениях перед микрофоном, знают, что усилительный механизм для непринужденной и насыщенной интонациями речи дает больше возможностей, чем это допускают условия просторны помещений. Они пользуютея тем обстоятельством, что недостатки голоса до некоторой степени искупаются полнотой звучання.

Не имеет значення, насколько совершенна установка: ее зффективность имеет свои минусы - звук менее разборчив, тембр искажаетея. Всегда возникают чрезмерная отражательная бойкость, хаотичность звучання; некоторые согласные при-обретают несоразмерно увеличенную вьшуклость. Зто главным образом относится к согласным «т», «п», «с», «ш», «щ», «ч».

Указанные недостатки можно преодолеть с помощью: а) особенно четкой артикуляции; б) несколько сниженного темпа речи; в) равномерного, устойчивого воздушного потока (при выдохе) во избежание взрывного звучання; г) отчетливых перемен в длительности и высоте за счет крайних изменений в силе звучания.

Стремясь овладеть техникой речи по микрофону, ви должны прежде всего добиться непринужденного тона, характерного для обычной беседыі. В дальнейшем следует достичь знергичного и полного звучання, причем необходимо отличать выразительность от громогласности.

Займитесь вопросом, как передавать чувства при помощи изменений самой окраски звука, а не его силы. Также следует снова уделить внимание всему, что относится к вопросу об элементах темпа, заняться повышением выразительности речи при помощи увеличения длительности звучання и применения пауз.

 

ПОВЕДЕНИЕ У МИКРОФОНА

Всегда говорите на одном и том же расстоянии от микрофона. Но, поскольку устройство микрофонов и усилительных установок различно, вы должны по возможности заранее выяснить, всели в порядке и на каком расстоянии от микрофона надо стоять. Обычно полагается стоять на расстоянии восемнадцати дюймов. Вам необходимо знать, направленного или ненаправленного действия аппаратура. Если она направленного действия, то следует говорить прямо в микрофон. Многим не мешало бы напомнить, что микрофон обладает раздражающей сверхчувствительностью к шумам, возникающим, когда его передвигают, когда покашливают, причмокивают, шаркают ногами, стучат по пюпитру...

Микрофон не должен стеснять свободу движений. Разумеется, нельзя разгуливать около него; покачивание с боку на бок или вперед и назад вызывает то нарастание, то замирание звука. Но мимика, жесты, соразмерные движения корпуса, плеч, головы весьма желательны, как и при отсутствии микрофона.

Рекомендуемые приемы требуют практики. При подготовке к выступлению репетируйте перед каким-нибудь предметом, изображающим микрофон. Приучайтесь к жестикуляции, которая совместима с речью перед ним. Привыкайте смотреть не в микрофон, а поверх него и из-за него на слушателей.

Поль Сопер [7:326-327]

 

3. Запишіть на магнітофонну стрічку повний текст свого публічного виступу, потім прослухайте його і проаналізуйте, чи відповідають належним вимогам до оратора ваші дихання, голос, дикція, інтонація, темп мовлення?

Складіть план виступу цього тексту і виступіть перед однокурсниками (тривалість промови-7 -10 хвилин).

Питання для самоконтролю

1.У чому полягає сутність професійного публічного мовлення? Де його використовують?

2.Охарактеризуйте роди професійного публічного мовлення у су­часній практиці публічного спілкування.

3.Проаналізуйте структуру промови.

4.Поясніть поняття «ретроспекція» і «проспекція». За допомогою яких мовних засобів вони творяться?

5.Які вимоги ставили до оратора античні і середньовічні теорети­ки красномовства?

6.Які чинники впливають на встановлення контакту з аудиторією?

7.Охарактеризуйте мовні засоби, за допомогою яких досягається контактність промови.