1, 2, 3, 6, 9-12, 14, 18, 21, 24, 28, 35, 40-44, 46, 53, 54, 57, 58.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
Модуль I. Культура мови
Змістовий модуль 1. Культура мови – важлива складова професіограми майбутнього фахівця
Практичне заняття № 1.
Тема 1.Теоретичні засади курсу «Культура мови».
Тема 3. Етикет ділової мови
Мета заняття: засвоєння, закріплення, поглиблення, систематизація і практичне застосування знань про:
- мовні норми та складні випадки застосування мовних норм в українській мові;
- особливості грамотного використання словників та довідників при роботі з текстами наукового та офіційно-ділового стилів;
- кличний відмінок іменника як нормативну форму звертання в українській мові;
- особливості грамотного використання словників та довідників при роботі з текстами наукового та офіційно-ділового стилів;
- специфіку мовних формул звертань у дипломатичному листуванні.
План заняття
1.Мовні норми.
2.Складні випадки використання норм української мови:
2.1. Правопис прізвищ;
2.2. Правопис імен по батькові;
2.3. Складні випадки відмінювання прізвищ;
2.4. Правопис слів іншомовного походження;
2.5. Складні випадки вживання великої літери.
3.Кличний відмінок іменника як нормативна форма звертання в українській мові.
4.Особливі мовні формули звертань у дипломатичному листуванні.
Методичні рекомендації до практичного заняття
При підготовці до практичного заняття студент має повторити теоретичний матеріал щодо поняття мовних норм, які існують у сучасній українській літературній мові, акцентуючи увагу на їх основних різновидах. Доцільно було б ознайомитися зі словниками, які фіксують мовні норми. Узявши до уваги бібліографічний список, поданий у даному навчально-методичному посібнику, студенту слід використати ресурси наукових бібліотек чи електронні ресурси, та зробити огляд найсучасніших словників (тлумачних, перекладних, фразеологічних, орфографічних, орфоепічних тощо), з’ясовуючи їх специфіку. Для ефективного опрацювання матеріалу потрібно також використати український правопис.
Готуючись до практичного заняття, студент обов’язково має повторити основні правила творення кличного відмінка іменника за останнім виданням «Українського правопису». Для того, щоб уміти грамотно писати та вимовляти українські імена, корисно було б скористатись книгою «Власні імена людей». Також потрібно поновити в пам’яті особливості творення імен по батькові в українській мові з метою правильного їх написання в діловому та приватному листуванні.
Для закріплення матеріалу на практиці слід виконати ряд вправ та завдань.
Практичні завдання
Вправа 1. Розкрийте дужки і вставте велику або малу літеру. Поясніть вживання великої літери.
А. (г)енеральний (с)екретар ООН, (п)резидент України, (г)олова (в)ерховної (р)ади України, (п)рем’єр-(м)іністр Канади, (м)іністерство (о)світи і науки України, (з)ахідна Україна, (к)раїни (з)аходу, (б)ульвар Тараса Шевченка, (м)айдан (н)езалежності, (р)еспубліка (б)олгарія, (у)горська (р)еспубліка, (к)орейська (н)ародно-(д)емократична (р)еспубліка, (р)івненська (о)бласть, (у)манська (м)іськрада, (ш)евченкові поезії, (ш)евченківські поезії, (ш)евченківська премія, (н)обелівська премія, (в)олодимир-(в)олинський, (н)аціональний (б)анк України, (к)иївський (б)удинок (м)од, (к)иївський (н)аціональний (е)кономічний (у)ніверситет, (д)ень (н)езалежності України, (р)іздво, (а)ндріївська (ц)ерква, (в)олодимирський (с)обор, (к)иєво-(п)ечерська (л)авра, (д)ержавний (м)узей (о)бразотворчого (м)истецтва, (ц)ентральна (н)аукова (б)ібліотека АН України ім. В. Вернадського, (п)ромінвестбанк України, (б)анк (а)валь, (є)вропейське (е)кономічне (с)півтовариство, (м)іжнародний (в)алютний (ф)онд.
Б. (р)ада (б)езпеки, (н)аціональна (о)пера України, (п)олісся, (с)танція (м)етро (л)ибідьська, (з)акарпаття, (ч)ернігівська (о)блспоживспілка, (о)дещина, (п)риазов’я, (д)онбас, (з)бройні (с)или України, (ц)ентральне (у)правління (в)сеукраїнського (т)овариства (п)росвіта ім. Тараса Шевченка, (ц)ентральна (р)ада, (п)арламент, (с)енат, (к)онституційний (с)уд України, (о)рден (в)ітчизняної (в)ійни, (м)едаль (з)а (в)ідвагу, (о)рден (к)нязя (я)рослава (м)удрого, (е)зопівська (м)ова, (б)іблія, (б)ожа (м)атір, (е)поха (в)ідродження, (н)аціональний (у)ніверситет (к)иєво-(м)огилянська (а)кадемія, (у)країнська (д)ержава; (д)ержавний (к)омітет з (н)ауки, (т)ехніки і (п)ромислової (п)олітики України; (д)октор (е)кономічних (н)аук, (м)іжнародна (с)пілка (у)країнських (п)ідприємців (МСУП).
Вправа 2. Перекладіть тексти українською мовою і запишіть їх. Поясніть вживання малої та великої літер.
Юрий Каныгин — доктор экономических наук, профессор, член Союза журналистов Украины. Окончил экономический факультет Московского университета. Работал заведующим кафедрой Хабаровского политехнического института, ученым секретарем Сибирского отделения АН СССР по гуманитарным наукам. С 1976 года живет в Киеве, где возглавлял отдел научного потенциала Института кибернетики им. В. М. Глушкова, отдел социального интеллекта Центра исследований научного потенциала и истории науки им. Г. М. Доброва НАН Украины.
Автор многочисленных научных и научно-популярных работ в области информатики, социологии, истории науки. Особенно широкий резонанс получили такие его публикации, как «Загадки интеллектуального бытия» (1977), «Откуда есть пошла наука русская» (1980), «Кибернетика в жизни общества» (1985), «Что такое информатика» (1989), «Информационная природа НЛО» (1991), «Путь ариев: Украина в духовной истории человечества» (1996) и др.
Вправа 3. Запишіть назви відомих в Україні (у Дніпропетровску):
а) вищих навчальних закладів, бібліотек, архівів, спортивних споруд;
б) церков, пам’яток історії й архітектури, пам’ятників;
в) музеїв, театрів, філармоній, видавництв;
г) готелів, ресторанів, кафе, магазинів, туристичних агентств, бюро, курортів і санаторіїв;
д) банків.
● Поясніть вживання великої та малої літер, а також лапок.
Вправа 4. Запишіть слова українською мовою. Поясніть їх правопис.
Ассистент, аккредитив, касса, аннотация, ассортимент, иррадиация, инновация, барокко, аттестация, пресса, миссия, коммерсант, комиссия, эмиссия, тонна, эффект, нетто, брутто, коллектив, территория, интеллект, дифференциация, дискуссия, оппонент, инкассатор, Брюссель, иммиграция, мадонна, Калькутта, голландский, финн, группа, аппарат, вилла, миллиардер, конгресс, Миссисипи, ренессанс, иррегулярный, иллюминатор, интеллигенция.
Вправа 5. Перепишіть, на місці крапок, де потрібно, поставте літери. Поясніть правила подвоєння літер у словах іншомовного походження. З’ясуйте походження та значення виділених слів, складіть з ними речення.
Ас…ортимент, мас…а, брут…о, аб…ревіатура, інтел…ігент, адміністративно-тер…иторіальний, ак…редитація, ім…іграція, еміс…ійний, тон…а, дис…ертація, ім…ігрант, іл…юзія, Гол…андія, іл…юстративний, шил…інг, ін…оваційнний, кор…упція, колон…а, контр…еволюційний, ан…отація, пас…атіжі, рал…і, груп…а, елас…ифікатор, ас…игнаційний, забал…отований, марок…анець, сум…а, ал…ея, кас…а, стак…ато, барок…о, Ренес…анс, інтермец…о, конгрес…, ван…а, мас…аж, новел…а, бал…он, кол…егія, кол…екційний, ім…унітет, інкас…о, кас…ета, еф…ективний, ком…ерція, кор…ектор, колон…а, мір…а, Шил…ер, хоб…і, Міс…урі, віл…а, оп…нент, Ізабел…а, ас…амблея, бравіс…имо, шас…і.
Вправа 6. Випишіть слова іншомовного походження з поданого тексту і поясніть їх правопис.
Лізинг — довготермінова оренда машин, обладнання, споруд виробничого призначення. Лізинг є способом фінансування інвестицій і активізації збуту, що базується на збереженні прав власності на товар за орендодавцем. При лізингових операціях орендодавець купує машини, обладнання, транспортні засоби, виробничі споруди, ЕОМ, інші основні фонди і передає їх за угодою орендареві для використання з виробничою метою, зберігаючи при цьому право власності на них до кінця угоди. Лізинг є специфічною формою фінансування капітальних вкладень, альтернативною традиційному банківському кредитуванню і використанню для придбання основних фондів власних фінансових ресурсів. Він дає змогу підприємствам та організаціям отримати необхідні виробничі фонди без значних одноразових витрат, а також уникнути втрат, пов’язаних з моральним старінням засобів виробництва.
(З «Фінансового словника»).
Вправа 7. Запишіть слова іншомовного походження і правильно вставте літери и та і, поясніть правопис слів.
С…мптом, ф…нанси, економ…ка, такт…чний, д…пломант, рекомендац…йн…й, …дент…чн…й, ор…г…нал, екв…валент, кред…т, гр…ф, л…нгв…ст…ка, …нформат…ка, експер…мент, теор…я, каз…но, б…знесмен, р…тор…ка, д…ференц…йн…й, аналог…ія, гарант…я, вар…ант, …м…грац…я, еп…лог, …люстрац…я, л…м…тувати, ф…ксувати, асоц…ац…я, акред…тац…я, маркет…нг, д…лер, л…з…нг, маг…стр, ауд…т, арб…траж, стат…ст…ка, естет…ка, еск…з, ст…ль, ф…рма, педагог…ка, юр…ст, ф…л…ал, с…стема, пер…од…ка, м…н…стр, к…ловат, кл…н…ка.
Вправа 8. Запишіть російські прізвища українською мовою у дві колонки: 1) з буквою е; 2) з буквою є.
Мещанинов, Лермонтов, Авдеев, Эренбург, Немчинов, Серпилин, Тютчев, Исаев, Абдашев, Лесков, Орехов, Кудрявцев, Ветров, Озеров, Ваншенкин.
Вправа 9. Перепишіть речення. У прізвищах вставте потрібну літеру, поясніть її правопис.
1. Загальновідома близькість Шевченка, який був закоханий у поезію Пушк(і, и)на, Л(е, є)рмонова і схилявся перед Щ(е, є)др(і, и)ним, Гоголем і революційно-демократичною інтелігенцією того часу — Ч(е, є)рниш(е, є)вським, Добролюбовим, Н(е, є)красовим.
2. Навіть за часів чорної реакції не можна було погасити полум’я правди, що палало в трудах С(е, є)ч(е, є)нова, Павлова, М(е, є)нд(е, є)л(е, є)єва, Т(і, и)м(і, и)ряз(е, є)ва. 3. Чи вартий той людського слова, хто відкидає, як сміття, діла Веласкеса й С(е, є)рова, Матейка й Р(е, є)піна життя? 4. Поет (О. Пушкін) з усією силою зненавидів не тільки Аракч(е, є)єва, а й аракч(е, є)євщину, як одно з найбридкіших явищ в історії людства. 5. Всім відомий такий тонкий і глибокий співець природи, як Пр(і, и)швін.
(Із творів М. Рильського).
Вправа 10. Поясніть, чому ті самі букви в російських назвах Репино і Решетниково українською мовою передаються по-різному: Рєпіно і Решетниково? Чому українською мовою Пушкін, але Пущин, хоча російською однаково: Пушкин і Пущин?
Вправа 11. Запишіть прізвища та імена студентів вашої групи за алфавітом.
Вправа 12. Запишіть подані нижче імена українською мовою, утворіть від них чоловічі та жіночі імена по батькові. Визначте суфікси, за допомогою яких вони творяться.
Максим, Игорь, Алексей, Петр, Андрей, Григорий, Евгений, Александр, Тарас, Николай, Илья, Лев, Владимир, Сергей, Олег, Дмитрий, Яков, Федор, Юрий, Василий.
Вправа 13. Запишіть прізвище, ім’я та по батькові ректора, декана та його заступників, викладачів тих дисциплін, що вивчаються у І-му семестрі навчального року. З’ясуйте особливості творення і правопису імен та по батькові в українській мові.
Вправа 14. Перепишіть словосполучення, виправте помилки у суфіксах і закінченнях імен по батькові. Поясніть їх написання.
1.Розмовляю з Андрієм Максимовечем. 2. Зверніться до Степана Віталієвича. 3. Запитайте Оксану Олексієвну. 4. Поїдьте до Василя Анатолієвича. 5. Скажіть Богдану Кузьмичові. 6. Доручіть Софії Петрівній. 7. Конспект Людмили Євгенівної. 8. Порадьтеся з Тимофієм Павловичом. 9. Скажіть нам, Галино Юрієвно. 10. Відвідайте Наталію Аркадієвну. 11. Прийшов Володимир Костевич. 12. Завітайте до Ірини Степанівної.
Вправа 15. Запишіть подані іменники у формах давального і кличного відмінків однини. З одним словом кожної групи складіть речення.
1) Катерина, Ігор, молодість, гончар.
2) Олекса, пастух, вітер, студент, співачка.
3) Іван, друг, земля, неня, Дарина.
4) Олеся, ліхтар, Мирослава, юнак.
5) Богдан, радість, Ілля, учень, нива.
Вправа 16. Запишіть подані словосполучення в кличному відмінку однини.
Добродій Литвин, пан президент, колега Василенко, добродійка Шевченко, панна Наталя, Марія Степанівна, пані Леся, Василь Іванович, друг Андрій, шановний Олег Ігорович.
Вправа 17. Проаналізуйте вживання форм кличного відмінка в народних піснях. Перевірте правопис закінчень за “Орфографічним словником української мови” або “Українським правописом”.
1. Повій, вітре, на Вкраїну, Де покинув я дівчину, Де покинув карі очі, Повій, вітре, опівночі. 2. Ой не шуми, луже, Зелений байраче! Не плач, не журися, Молодий козаче! 3. Гей, лети, мій коню, Степом і ярами, Розбий мою тугу В бою з ворогами. 4. Сизокрилий орле, Високо літаєш, Чи далеко мого сина У війську видаєш? 5. Ой став Роман жартувати, З відер воду виливати. – Ой, Романе, Романочку, Не лий воду на сорочку. 6. Заграй, заграй, дударику, на дуду, А я своє горенько забуду. 7. Соловейку, ти ж мій брате, Вишли мені дівча з хати… 8. Ой чого ти, дубе, На яр похилився? Ой чого, козаче, Не спиш, зажурився? 9. Не хилися, явороньку, Ще ти зелененький! Не журися, козаченьку, Ще ти молоденький! 10. Чуєш, брате мій, Товаришу мій, Відлітають сірим шнуром Журавлі у вирій. 11. Поглянь, отамане, Вже світ настає, Уже ж наше товариство Коней сідлає!
Вправа 18. Визначте, які з уживаних форм кличного відмінка кінця ХІХ – початку ХХ ст. у наш час є застарілими:
1. Наш заступниче благий, приникни з неба і споглянь ласкаво нанас (“Словарь української мови” за ред. Б.Грінченка). 2. Бувай же здоров, ґречний молодче, Іване-хлопче! (“Словарь української мови” за ред. Б.Грінченка). 3. Швидше, коню, швидше, коню, Поспішай додому! (Т.Шевч.). 4. Ізнемігся, товаришу, Сьогодні спочинем (Т.Шевч.). 5. Добрий вечір тобі, мій вірний друзю (“Словарь української мови” за ред. Б.Грінченка). 6. Отак-то, ляше, друже, брате! Неситії ксьондзи, магнати нас порізнили, розвели, А ми б і досі б так жили (Т.Шевч.). 7. А дівчина листи пише: приїдь, приїдь, мій женише (“Словарь української мови” за ред. Б.Грінченка). 8. Спи, козаче, душа щира! (Т.Шевч.). 9. Не зів’яв ти, мій маковий вінку (Марко Вовчок). 10.Все, все покинуть, до тебе полинуть, Мій ти єдиний, мій зламаний квіте! Все, все покинуть, з тобою загинуть, То було б щастя, мій згублений світе! (Леся Українка). 11. Де ж ти, великомучениче святий, пророче божий? (“Словарь української мови” за ред. Б.Грінченка). 12. Ох, Костянтин Петрович! Гріха ти не боїшся! – Який там гріх, Антон Петрович (Панас Мирний). 13. Батечку наш! Та вернись до нас! Та порадь же ти, батьку, нас…(Леся Українка). 14. О світочу моїх очей! Невже ти не бачиш, як я гину від туги… (Леся Українка). 15. – Що робиш, Стасик? (М. Коцюб.). 16. Але, мандрівниче, тут на пісках стань, Глянь на химери барокових бань, На Шеделя білоколонне диво… (М. Зеров).
Вправа 19. Подані в дужках іменники запишіть у кличному відмінку. Поясніть написання закінчень.
1. Будемо ми спати, а мати співати. І ти, наш (коточок), задрімай в куточку (М.Вінграновський). 2. Любий (друг), мить наспіла, Байдики облиш ураз… (І. Драч). 3. Живи, мій святий (невитоптаник), (князь) стежок моїх – (подорожник)! (І. Драч). 4. – Спасибі тобі, (земляк), за новини (Григір Тютюнник). 5. – От я і помстився, мій (ворог)! (Григорій Тютюнник). 6. Шановний (читач, передплатник)… (З газ.). 7. Можна все на світі вибирати, (син), Вибрати не можна тільки Батьківщину (В.Симоненко). 8. (Світ) мій гучний, мільйонноокий, Пристрасний, збурунений, німий, Ніжний, і ласкавий, і жорстокий, Дай мені свій простір і неспокій, Сонцем душу жадібну налий! (В. Симоненко). 9. Ні перед ким не станеш спину гнути, Не віддасися ворогу вясу, Якщо ти зміг, (товариш), збагнути Свого народу велич і красу (В. Симоненко). 10. Ми чуємо тебе, (Кобзар), крізь століття, І голос твій нам душі окриля. Встає в новій красі, забувши лихоліття, Твоя, (Тарас), звільнена земля. У росяні вінки заплетені суцвіття До ніг тобі, (титан), кладемо, Ми чуємо тебе, (Кобзар), крізь століття. Тебе своїм сучасником звемо (В. Симоненко). 11. Прощай, мій (зошит)! Спасибі тобі, (друг), Що ти думок моїх Не відцуравсь, Що ти свої клітини Тепло мружив, Коли над римами Я потом обливавсь (В. Симоненко).
Вправа 20. Запишіть українські іменники шанобливого звертання, які використовуються в офіційно-діловому стилі. Поставте їх у називному та кличному відмінках однини і множини (жіночого і чоловічого родів).
Вправа 21. Поставте іменники першої відміни у кличному відмінку однини. З’ясуйте причини неоднакових закінчень іменників у кличному відмінку.
Надія, фірма, протекція, душа, матуся, інстанція, економіка, країна, технологія, одиниця, доня, староста.
Вправа 22. Запишіть у формі кличного відмінка власне ім’я та по батькові, своїх близьких, друзів, одногрупників, викладачів.
Вправа 23. Складіть і запишіть п'ять речень, у яких іменники чоловічого роду у кличній формі мають закінчення -у(-ю), -е; п'ять речень, у яких іменники жіночого роду у кличній формі мають закінчення -о. Поясніть написання.
